Ухвала

від 13.10.2021 по справі 331/5548/21

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/5548/21

Провадження № 1-кп/331/619/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарясудового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,

осіб, які виявили бажання взяти обвинуваченого на поруки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082020000517 від 16.07.2021 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Павлоградського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-03.04.2002 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-26.09.2006 Павлоградським місьрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

-10.04.2008 Терновським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-27.06.2008 Терновським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

-29.01.2009 Терновським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України, із застосування ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. 10.06.2011 звільнений умовно-достроково на 10 місяців;

-31.01.2013 Терновським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-10.06.2016 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 03.03.2020 по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може: впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив залишити без задоволення, зазначив, що підозра не обґрунтована, його підзахисний будь-яким чином не буде намагатись впливати на потерпілих та свідків, за місцем мешкання характеризується позитивно, в конфліктних ситуаціях не помічений. Проживає разом із сестрою, її чоловіком, матір`ю. На даний час матір хворіє цукровим діабетом важкого перебігу, є людиною похилого віку, яка потребує постійного догляду. У зв`язку із чим, захисник просив обрати, у випадку розгляду клопотання про тримання під вартою, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Окрім цього, захисник зазначив, що наявні громадяни, які бажають взяти на поруки ОСОБА_4 , які є поважними особами та користуються повагою односельців, усвідомлюють в разі покладення на них зобов`язань свою відповідальність, зобов`язуються при необхідності доставляти ОСОБА_4 до суду на першу вимогу.

Так, сестра його підзахисного ОСОБА_7 повідомила суду, що вона працює на посаді бухгалтера департаменту освіти та науки Запорізької міської ради. Проживає разом із ОСОБА_4 в одному будинку, може зазначити, що він турбується за їх матір`ю, яка хворіє. Брат є людиною, яка позитивно характеризується, за останній час її брат не був помічений як особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_8 в судовому засіданні також виявила бажання взяти на поруки ОСОБА_4 з покладанням на себе певних зобов`язань. Вказала, що вона як депутат Степенської сільської ради Запорізького району Запорізької області повністю усвідомлює свою відповідальність перед законом за поведінку ОСОБА_4 , в разі покладення судом на неї певних зобов`язань.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив відпустити його на поруки, а в разі відмови в задоволенні даного клопотання, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вказав, що бажання перешкоджати слідству в нього не має, вчиняти кримінальні правопорушення він також не буде.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника.

Законний представник потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_9 залишила розгляд клопотання прокурора на розсуд суду.

Законний представник потерпілої ОСОБА_10 та потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Законний представник потерпілої ОСОБА_12 та потерпіла ОСОБА_13 в судове засідання не з`явились, надати суду клопотання про розгляд підготовчого судового засідання без їх участі.

Суд,вислухавши думкуучасників кримінальногопровадження, виходить із наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.07.2021рокудо ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвала суду обґрунтована наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. В подальшому слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя винесено ухвалу від 14.09.2021 року запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжено на підставі наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виявлених на досудовому слідстві, строком до 14.10.2021 року.

У підготовчому судовому засіданні також встановлено, що до Жовтневого районного суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України. Вказаний злочин віднесений згідно норми ст. 12 КК України до тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

В Рішенні № 1-р/2017 від 23.11.2017 року Конституційний Суд України дійшов висновку, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом та за наявності клопотання прокурора (частина четверта статті 176 Кодексу).

Зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Так, у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 р. у справі "Харченко проти України" ЄСПЛ вказував, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі. Після цього прокурори і суди не навели жодних підстав для продовження тримання заявника під вартою, лише зазначили, що запобіжний захід було обрано правильно. Проте згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами. Крім того, національні владні органи не розглядали можливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою. Аналогічна позиція ЄСПЛ викладена і у пункті 60 рішення у справі "Єлоєв проти України".

Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.

Так, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність осіб на утриманні. Враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а такожвідсутність стійких соціальних зв`язків, дружини та неповнолітніх дітей на утриманні, офіційного працевлаштування, існує ризик переховування від суду та вчинення повторного кримінального правопорушення.

Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_4 на потерпілих та свідків, інших учасників провадження.

Показання потерпілих та свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним. Станом на теперішній час, обвинувачений також може чинити вплив на потерпілого та свідків з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання його під вартою, не зменшились.

Відповідно до положеньст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194 цього Кодексуі зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Кількість поручителів визначає суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Суд, визначаючи одного поручителя - особу, яка заслуговує на особливу довіру, надає важливе значення тому, чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель (в силу особливих моральних якостей, авторитету, фізичного і психічного стану здоров`я тощо) достатньо впливати на вказану особу, щоб забезпечити її належну процесуальну поведінку.

Розглядаючи клопотання захисника про передачу обвинуваченого ОСОБА_4 на поруки, суд приходить до висновку, що суду не надано характеризуючих доказів на поручителів, з яких би суд міг встановити, чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель (в силу особливих моральних якостей, авторитету, фізичного і психічного стану здоров`я тощо) достатньо впливати на обвинуваченого, щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку. Таким чином, до клопотання про зміну запобіжного заходу на особисту поруку не додано будь-яких доказів, аналізуючи які суд міг би зробити висновок, що вказані особи зможуть ефективно виконати свої зобов`язання як поручителя.

Доводи захисника, про застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який обмежився усними поясненнями та не конкретизував свою вимогу, не переконали суд у можливості зміни запобіжного заходу на більш м`який, адже захисник не повідомив жодних обставин, які б спростовували доводи суду з цього приводу.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність обставин, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув`язнення, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 30 діб.

Керуючись ст.ст.178, 194, 314, 315,334 КПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити до 11 листопада 2021 року включно.

Встановити заставу 20 розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб у сумі 45400,00 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу застава ОСОБА_4 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з меж Запорізького району Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистої поруки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 18 жовтня 2021 року о 13-15 годині.

Суддя: ОСОБА_1