Рішення

від 16.09.2021 по справі 179/699/20

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/699/20

2/179/16/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Ахтієвій Р.С.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 , третя особа державний нотаріус Сушко Вікторія Борисівна про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 , третя особа державний нотаріус Сушко Вікторія Борисівна про визнання заповіту недійсним.

Позивач посилається на те, що він та відповідач по справі ОСОБА_4 , - є рідними братом і сестрою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 . Після його смерті залишилося нерухоме майно, що складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1222386100:01:001:0192, площею 4,540 га, розташованої на території Почино-Софіївської сільської ради.

За зверненням до Магдалинівської державної нотаріальної контори, після смерті батька позивача - ОСОБА_6 , відкрилася спадщина, що складається з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 1222386100:01:001:0192, площею 4,540 га, розташованої на території Почино-Софіївської сільської ради.

Під час звернення до Магдалинівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, позивачу ОСОБА_1 було повідомлено про існування заповіту, складеного 2 лютого 2016 року на користь відповідача, а саме ОСОБА_4 .

Таким чином заповіт порушує права позивача, як спадкоємця першої черги на спадкове майно, оскільки позивач є сином спадкодавця.

Позивач вважає, що складений на користь відповідача заповіт є недійсним. Позивач зазначає, що його батько був в літах, а в останні роки він часто скаржився на часті сильні головні болі, в нього розвився віковий склероз і почастішали випадки не сприйняття дійсності подій. Він переніс ампутацію правої ноги, страждав на атеросклероз сосудів. Внаслідок цих хвороб психічний стан батька в останні роки сильно погіршився.

Позивач вважає, що дії його батька давали підстави вважати, що останній не розумів їх значення і не міг ними керувати. На період посвідчення заповіту на користь ОСОБА_4 , позивач стверджує, що у його батька спостерігався процес психічного розладу.

На підставі наведеного, позивач звертається до суду та прохає визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 від 02.02.2016року на користь ОСОБА_4 посвідчений державним нотаріусом Сушко Вікторією Борисівною Магдалинівської державної нотаріальної контори.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, зазначивши, що на момент складання заповіту заповідач розумів значення своїх дій, його було складено за власної волі спадкодавця, при його посвідченні дотримано вимоги законодавства.

Представник третьої особи - Магдалинівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився надавши до суду заяву, в якій прохала розглянути справу її участі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до заповіту від 02 лютого 2016 року ОСОБА_6 заповідав ОСОБА_4 усе належне йому майно, що належали йому на день смерті (а. с. 35).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1, 2 статті 1235, ч. 1 ст. 1236 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Згідно ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім

секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Висновком судово-психіатричного експерта № 26 від 22.10.2020 року встановлено, що визначити психічний стан ОСОБА_6 на період часу (02.02.2016 р.) та вирішити експертні питання не є можливим, у зв`язку з відсутністю об`єктивної інформації стосовно психічного стану на час укладення заповіту (а. с. 101-103).

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які повідомили, що на час складення заповіту ОСОБА_6 мав хворобливий стан, у зв`язку із чим його поведінка свідчила про психічні розлади.

В судовому засідання був допитаний свідок ОСОБА_12 , який зазначив, що є двоюрідним братом померлого ОСОБА_6 , з яким у 2016 році часто спілкувався по телефону, самопочуття останнього було добре, будь-яких психічних розладів не виявляв.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що є священнослужителем та у 2016 році здійснював обряд вінчання ОСОБА_6 , який себе добре почував, самостійно пересувався та читав молитву.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивачем не надано доказів того, що при складенні оспорюваного заповіту не було вільного волевиявлення заповідача. Позивач звернувся до суду із вимогою про визнання заповіту недійсним, вважаючи, що заповідач під час його вчинення не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, у зв`язку із хворобою, однак результати проведеної експертизи та показання свідків не підтверджують обґрунтувань позивача.

Виходячи з зазначених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що позов необґрунтований, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 , третя особа державний нотаріус Сушко Вікторія Борисівна про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 вересня 2021 року.

Суддя Т.А.Ковальчук