Постанова

від 28.10.2021 по справі 910/1645/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/1645/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2021 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021

за заявою публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2019

у справі № 910/1645/19

за позовом публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

до Антимонопольного комітету України

про визнання рішення недійсним.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

До господарського суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго", позивач) з позовом про визнання недійсними пункти 2, 3, 4, 5 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 21.11.2018 №28-р/тк (далі - рішення АМК) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2019 (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А., Майданевич А.Г., Пашкіна С.А.) рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.01.2020 рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №910/1645/19 залишено без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" - без задоволення.

Залишаючи у силі рішення суду першої інстанції, попередні судові інстанції виходили з того, що наведені ПАТ "Запоріжжяобленерго" мотиви відмови у погодженні ТОВ "ЦЕМ" повідомлення від 08.10.2015 № 11-ЗП з підстав відсутності укладеного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та надання на погодження довідки, вказує на відсутність у ПАТ "Запоріжжяобленерго" намірів припинити зловживання монопольним становищем та свідчить про невиконання позивачем зобов`язань із припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановленого пунктом 4 рішення АМК.

До господарського суду міста Києва 11.02.2021 від ПАТ "Запоріжжяобленерго" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2019.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2021 (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні заяви ПАТ "Запоріжжяобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2019 відмовлено повністю. Рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2019 залишено в силі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 (колегія суддів у складі: Кропивна Л.В., Сулім В.В., Ходаківська І.П.) ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2021 залишено без змін.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

ПАТ "Запоріжжяобленерго" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції; задовольнити заяву ПАТ "Запоріжжяобленерго" про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у цій справі за нововиявленими обставинами: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними пункти 2,3,4,5 рішення АМК.

Аргументи учасників справи

Скаржник зазначає про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України.

Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

Від Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач) надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

АМК зазначає, що суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення у справі, дійшли правильного висновку, що обставини, викладені в заяві позивача, не є нововиявленими.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій

Позивач, як на підставу перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, посилався на те, що 26.01.2021 отримав на адвокатський запит від 18.01.2021 № 1/18/01-21 лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 800/21.3/7-21, з якого дізнався, що ліцензія ТОВ "ЦЕМ", серія АЕ 288227 на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, була недійсною з 28.06.2015.

ПАТ "Запоріжжяобленерго" вважає, що така обставина як недійсність ліцензії ТОВ "ЦЕМ" серія АЕ 288227 на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом з 28.06.2015, у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України є нововиявленою, оскільки існувала під час розгляду справи у суді першої інстанції; не могла бути відома позивачу під час розгляду справи; є істотною, адже її врахування судом першої інстанції призвело б до прийняття іншого судового рішення.

Ухвала господарського суду міста Києва та постанова Північного апеляційного господарського суду мотивована тим, що наведені у заяві позивача обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні статті 320 ГПК України. Крім того, лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.01.2021 № 800/21.3/7-21 отриманий позивачем у відповідь на адвокатський запит, будь-яких обґрунтованих доводів про неможливість отримання такої інформації під час розгляду справи у суді першої інстанції заява не містить.

Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У частині четвертій цієї статті зазначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно з частинами третьої, четвертої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Згідно з частиною п`ятою статті 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами ГПК України.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.

Колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 справа №916/2719/16, від 29.08.2018 справа №552/137/15-ц, від 26.06.2019 справа №493/410/15-а, від 12.08.2020 справа №826/17305/15, від 07.09.2020 справа №820/5989/15, від 03.04.2018 справа №477/1012/14-а. Судові рішення у зазначених справах ухвалені за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), тобто зазначені справи і справа № 910/1645/19, судові рішення в якій переглядаються, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

Скаржник не надав касаційному суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій.

За наведених обставин, касаційний суд вважає, що судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Поряд з тим, як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу "Брумареску проти Румунії, заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), існування яких скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Відповідна практика Європейського суду з прав людини застосовується Касаційним господарським судом на підставі статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно з якою суди застосовують названу Конвенцію та відповідну практику як джерело права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

ПАТ "Запоріжжяобленерго" не спростувало висновків попередніх інстанцій, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а також не довело неправильного застосування норм матеріального та процесуального права як необхідної передумови для скасування ухваленого у справі судового рішення.

З огляду на зазначене, касаційну скаргу ПАТ "Запоріжжяобленерго" необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Судові витрати

Понесені ПАТ "Запоріжжяобленерго" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ПАТ "Запоріжжяобленерго", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 304, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 910/1645/19 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова