Ухвала

від 13.04.2021 по справі 910/1645/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.04.2021Справа № 910/1645/19

Суддя Мандриченко О.В. , розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019

у справі № 910/1645/19

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго";

до Антимонопольного комітету України;

про визнання рішення недійсним.

Представники сторін:

Від позивача: Переяславська М.В., довіреність № 787 від 24.12.20;

Від відповідача: Кондрашова А.О., уповноважена особа.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" з позовом про визнання недійсним п.п. 2, 3, 4, 5 рішення Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України від 21.11.2018р. №28-р/тк про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" було відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №910/1645/19 залишено без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - без задоволення.

До господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Згідно з ч. 15 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 прийнято заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами, судове засідання призначено на 16.03.2021.

У судовому засіданні 16.03.2020 року оголошено перерву в слуханні заяви до 13.04.2021 р.

У судовому засіданні 13.04.2021 представник заявника подану заяву підтримав, просив задовольнити.

У судовому засіданні 13.04.2021 представник відповідача проти задоволення заяви заперечував, у задоволенні просив відмовити.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

У даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину посилається на лист Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.01.2021р. №800/21.3/7-21, в якому повідомляється, що ліцензія ТОВ "ЦЕМ" серія АЕ 288227 на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, яка була видана відповідно до постанови НКРЕКП була недійсна з 28.06.2015р.

З матеріалів заяви вбачається, що листом від 26.01.2021р. № 800/21.3/7-21 НКРЕКП повідомило адвоката ПАТ "Запоріжжяобленерго"' про те, що статтею 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (в редакції від 02.03.2015р.) було встановлено, що діяльність у сфері електроенергетики ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про електроенергетику", крім діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом (постачання незалежним енергопостачальником).При цьому, частиною другою статті 8 Закону про ліцензування встановлено, що у разі скасування ліцензування виду господарської діяльності орган ліцензування втрачає повноваження органу ліцензування, а ліцензії, видані на здійснення цього виду діяльності, вважаються недійсними. Враховуючи зазначене, з 28 червня 2015 року ліцензія АЕ № 288227, видана ТОВ "ЦЕМ" на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, вважається недійсною.

З аналізу вказаного вище листа вбачається, що він був отриманий у відповідь на адвокатський запит від 18.01.2021 № 1/18/01-21.

Суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Проте заява Позивача про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1645/19 за нововиявленими обставинами, не містить будь- яких обгрунтованих доводів про неможливість отримання такої інформації під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Порівняльний аналіз термінів дізнався та міг дізнатись , що містяться в статті 320 ГПК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про обставини, а тому доведення факту, через який Заявник не знав про існування саме цієї обставини, яка мала значення для розгляду судової справи, недостатньо.

Заявник повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про такі обставини, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 70 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270 та постанові від 03.04.2018 у справі № 477/1012/14-а.

Суд зазначає, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99, "Устименко проти України" (заява № 32053/13).

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду мається міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

У справі Рябих проти Росії (рішення від 24.07.03., п.52) Європейський суд постановив: правова певність передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі .

Втім, заява Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі №910/1645/19 за нововиявленими обставинами фактично спрямована на повторний розгляд справи та винесення нового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ГПК України).

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1645/19 за нововиявленими обставинами та зазначене рішення суд залишає в силі.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1645/19 відмовити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1645/19 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Мандриченко