Рішення

від 26.10.2021 по справі 520/13247/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"26" жовтня 2021 р. № 520/13247/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Савон О.Ю.

представника відповідача - Моїсеєнко В.В.,

представника позивача - Єрьоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс" (вул. Амосова, буд. 52, кв. 39,м. Харків,61176) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про скасування рішення, картки ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

1. Скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021 року.

2. Скасувати картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00242 від 19.02.2021 року.

3. Судові витрати по справі розподілити відповідно до прийнятого рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00242 від 19.02.2021 року є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що оскаржувані позивачем рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00242 від 19.02.2021 року є законними та такими ,що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

19.02.2021 року до митного поста Харків-товарний Слобожанської митниці Держмитслужби уповноваженою на декларування ФОП ОСОБА_1 було подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № UA807170/2021/009266 на товар Шини пневматичні гумові, нові, для використання на сільськогосподарських транспортних засобах (мотоблоках), частини до мотоблоків. Виробник: QINGDAO HIQUALITY INDUSTRIAL PRODUCTS CO., LTD, походженням з Китаю, що надійшов на адресу ТОВ "Компанія Мірмекс" за зовнішньоекономічним контрактом від 30.11.2020 №2020XY0903, укладеним з QINGDAO HIQUALITY INDUSTRIAL PRODUCTS CO., LTD, Китай. У вказаній ЕМД митна вартість товару була визначена декларантом за першим методом (за ціною договору) на рівні - товар №1 - 6,5330 дол. США за 1 шт. (1,8587 дол. США за 1 кг.), товар №2 - 1,5889 дол. США за 1 кг.

У графі 44 вказаної ЕМД декларантом були зазначені наступні документи:

за кодом d0271* - пакувальний лист №б/н від 30.11.2020;

за кодом 0380* - рахунок-фактура № 2020XY0903 від 30.11.2020;

за кодом d0705* - коносамент № WST2011048 від 07.12.2020;

за кодом d0730* - автотранспортна накладна №9745 від 17.02.2021;

за кодом 0862* - декларація про походження товару № 2020XY0903 від 30.11.2020;

за кодом d3000* - комерційна пропозиція від 04.01.2019;

за кодом d3001* - банківський платіжний документ, що стосується товару №72 від 19.02.2021;

за кодом d3004* - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №51 від 19.02.2021;

за кодом d3007* - довідка про транспортні витрати №19.02/2021 від 19.02.2021;

за кодом d3014* - прайс-лист від 30.11.2020;

за кодом d3016* - висновок про вартісні характеристики товару № 7 від 18.02.2021;

за кодом d4103* - специфікація №1 від 30.11.2020;

за кодом d 4104* - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2020XY0903 від 30.11.2020 ;

за кодом m 4207* - договір про надання послуг митного брокера № 190219/1 від 19.02.2019;

за кодом m 4301* - договір транспортного експедирування № 0105/2017 від 01.05.2017;

за кодом d9000* - лист про взаємозалежність №17022021 від 17.02.2021.

У графі 44 вказаної ЕМД наявне посилання на подачу до митного органу декларантом договору транспортного експедирування № 0105/2017 від 01.05.2017.

Як було встановлено судом вище вказане посилання позивача не відповідає дійсності, бо вказаний договір до митного органу разом з ЕМД №UA807170/2021/009266 не подавався. Дані обставини підтверджуються документами, наявними в підвалі Документи АСМО Інспектор під поданою ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021, в якому показуються надіслані декларантом разом з електронною ВМД документи з можливістю їх перегляду митним органом.

Суд зазначає, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 Верховний Суд дійшов висновку, що вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Також судом встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МК України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МК України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України . Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.

Відповідно до ч.1 ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що відповідач згідно вищезазначених приписів, 19.02.2021 до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання) був направлений запит №283 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UA807170/2021/009266. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.

За результатом аналізу інформації та співставлення вказаних документів було встановлено наступне:

1. У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених в митному відношенні раніше, було встановлено, що рівень митної вартості згідно ЄАІС товару №1 - 9,9119 дол. США за 1 шт. (2,82 дол. США за 1 кг.), задекларований рівень митної вартості - 6,5330 дол. США за 1 шт. (1,8587 дол. США за 1 кг.), товару №2 - 2 дол. США за 1 кг., задекларований рівень митної вартості - 1,5889 дол. США за 1 кг.

Це підтверджується витягом з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін та митними деклараціями.

Також суд зазначає, що відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України.

Частина 5 ст.58 МКУ дає визначення словосполучення ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як було встановлено судом разом з ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021 декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби були надані наступні транспортні (перевізні) документи:

- коносамент №WSТ2011048 від 07.12.2020;

- рахунок на оплату № 51 від 19.02.2021;

- довідка про транспортні витрати № 19.02/2021 від 19.02.2021.

Крім цього суд звертає увагу, що у графі 44 вказаної ЕМД наявне посилання на подачу до митного органу декларантом договору транспортного експедирування №0105/2017 від 01.05.2017.

Як було встановлено судом дане не відповідає дійсності, бо вказаний договір до митного органу разом з ЕМД №UA807170/2021/009266 не подавався. Дані обставини підтверджуються документами, наявними в підвалі Документи АСМО Інспектор під поданою ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021, в якому показуються надіслані декларантом разом з електронною ВМД документи з можливістю їх перегляду митним органом.

Суд звертає увагу, що необхідність подання відповідного договору обумовлена тим, що послуги з перевезення - це цивільні правовідносини, підставою виникнення яких є відповідний договір. Саме договором сторони визначають, зокрема, предмет правовідносин, порядок надання послуг, порядок здійснення розрахунків за надані послуги тощо.

Наявність договору (контракту) на перевезення для митного оформлення обумовлене необхідністю для митного органу:

- встановити суб`єктний склад даних правовідносин;

- визначити належність виданої певним суб`єктом господарювання довідки про транспортні витрати до товарів, митне оформлення яких здійснюється;

- визначити обсяг документів, які повинні подаватись до митного оформлення, а саме - якщо договором на перевезення передбачена передоплата, то надання банківського платіжного документа, який підтверджує оплату послуг, є обов`язковим.

Крім того, статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність визначено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Щодо посилання позивача, що факт підтвердження витрат на транспортування підтверджується довідкою про транспортні витрати від 19.02.2021то вказане твердження суд не приймає оскільки відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

За результатом аналізу договору транспортного експедирування №0105/2017 від 01.05.2017, поданого до суду позивачем було встановлено наступне.

Предметом договору транспортного експедирування №0105/2017 від 01.05.2017 (далі - Договір), укладеного між ТОВ Прайм Стар Шиппінг та ТОВ Компанія Мірмекс , експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (п 1.1. Договору).

Згідно п. 2.4.2. своєчасно, але не менш як за 5 робочих днів до відвантаження/прийому вантажу надати експедитору заявку на надання транспортно-експедиційних послуг…

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень Договору, вбачається, що він є угодою довготривалої дії, а кожна окрема послуга з організації перевезення оформляється відповідно заявкою, яка по суті є разовим договором (додатком до основного договору).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що послуги експедитора, а також прогнозовані витрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта та пов`язані з виконанням даного Договору, оплачується клієнтом на умовах 100 % передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку в термін, передбачений Договором, якщо сторонами не погоджено інше.

Пункт 3.4. Договору: Клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3-х календарних днів з дати їх виставлення з переказом зазначених у рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора.

Пункт 3.6. Договору: після надання експедитором послуг, передбачених цим Договором, сторони підписують акт виконаних робіт.

Морське перевезення товарів позивача здійснювалось за коносаментом №WSТ2011048 від 07.12.2020, перевізником є SHENZHEN WESEND GLOBAL LOGISTICS LTD, експедитором ТОВ Прайм Стар Шиппінг .

Враховуючи, що станом на момент митного оформлення товарів позивача, послуги з морського перевезення були виконані та, відповідно, мали бути б засвідчені відповідним рахунком та актом виконаних робіт.

З огляду на викладене, належним підтвердженням, в даному випадку, витрат на транспортування мали бути наступні документи:

- заявка (з відображеною попередньою вартістю послуг);

- акт виконаних робіт в частині морського перевезення;

- рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг;

- банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Безпосередньо вартість послуг з організації перевезення міститься в поданих до митного оформлення рахунку №51 від 19.02.2021 про міжнародні морські послуги за межами території України (Qingdao, Китай-Odessa, Україна) конт. WSТ2011048 та довідці про транспорті витрати №19.02/2021 від 19.02.2021.

Також, аналізуючи зміст наданих документів суд зазначає, що визначена в них сума охоплює лише морський фрахт, тобто стосується лише морського перевезення товару.

З цього слідує, що до розрахованої декларантом митної вартості за ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021 включено лише вартість морського перевезення.

Викладене свідчить про безпідставне не включення послуг експедитора до митної вартості, оскільки експедиторська послуга - це робота, що пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність ), витрати на вказану послугу розподіляються пропорційно витратам за весь маршрут перевезення.

Згідно з пунктом 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації) собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також з виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД № UA807170/2021/009266 від 19.02.2021, було виявлено, що ці документи не в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Щодо посилання позивача на висновок №7 експертного товарознавчого дослідження від 18.02.2021, підготовлений судовим експертом Скляр К.І., то до вказаного дослідження суд підходить критично, відповідно до нього мета оцінки: визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України.

Однак, суд звертає увагу, що ринкова та митна вартість є зовсім відмінними поняттями.

Оскільки відповідно до ч.4 ст. 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла зі знанням справи, розсудливо і без примусу. (Розділ 1 Вступ , Визначення виду вартості (Стандарт вартості)).

До того ж, відповідно до Розділу Дослідження : Дослідження товару проводилось методом вивчення даних, що характеризують дану продукцію, зазначених в документах, наданих замовником .

Крім цього суд зазначає, що огляд товарів не проводився взагалі, а експерт не був попереджений про встановлену законом відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Також суд зазначає, що даний документ також не можна вважати належним підтвердженням ціни товару, оскільки таке визначення ціни не передбачено умовами контракту. Вказане твердження узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.09.2020 по справі №820/10288/15.

Також суд зазначає, що позивач, в обґрунтування своєї позиції щодо неправомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості по товару №2 посилається на те, що кількість товару митним органом з незрозумілих причин вимірюється в одиницях виміру ваги - кілограмах проте вказане твердження суд вважає необгрунтованим, оскільки відповідно до Закону України Про митний тариф України , основною одиницею виміру та обліку кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси - кілограм (кг).

Відомості про одиницю виміру товару відображаються в графі 41 ЕМД.

Так, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 (далі - Порядок №651), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, якщо для зазначеного в графі 33 МД коду товарної під категорії УКТ ЗЕД передбачено додаткову одиницю виміру, то в графі 41 зазначається код цієї одиниці виміру відповідно класифікатора одиниць вимірювання та обліку, що використовуються в процесі оформлення митних декларацій (далі - Класифікатор), через знак / - кількість товару в цій одиниці виміру.

Графа 41 поданої декларантом до митного оформлення ЕМД ІМ40ДЕ №UA807170/2020/009266 від 19.02.2021 містить наступну інформацію:

- по товару 2: не заповнено.

Таким чином суд приходить до висновку, що в цій частині рішення про коригування митної вартості товарів UA80700/2020/000294/2 від 19.02.2021 прийняте з урахуванням відомостей, внесених декларантом до ЕМД, а саме: митну вартість товару № 2 скориговано з розрахунку основної одиниці виміру згідно УКТ ЗЕД - кілограм, оскільки в ЕМД декларантом не зазначено жодної з одиниць виміру (графа 25: за одиницю виміру взято кілограм, як основну одиницю виміру (код 166 , графа 30: скоригована вартість за одиницю - 2,00 USD/кг.).

Також судом встановлено, що згідно з положеннями частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

19.02.2021 позивача було повідомлено, що на виконання вимог стаття 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МКУ (принт-скрін повідомлення АСМО Інспектор ).

Також позивача, було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вказаний запит митниці щодо подання додаткових документів, позивач листом № 190221 від 19.02.2021 повідомив, що декларантом подані всі необхідні документи, додаткові документи надаватися не будуть, просить прийняти письмове рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст.54 МК України встановлено, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів:

- у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України;

- відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МК України);

- невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ(п.3 ч.6 ст.54 МК України).

Відповідно до ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МК України); використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МК України).

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Зазначені у даному відзиві обставини у виді розбіжностей в наданих до митного оформлення документах, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та розбіжність заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товарів.

Вище вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду щодо нормативного регулювання подібних спірних правовідносин, викладений у постановах від 02.04.2019 по справі №826/14258/15 (адміністративне провадження №К/9901/23135/18), від 02.04.2019, по справі №815/4150/14 (адміністративне провадження №К/9901/3483/18), суть якого зводиться до того, що Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу .

Також суд зазначає, що відповідачем відповідно до положень ч.3 ст.57 МКУ було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.

19.02.2021 митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 54, 55, 60, 61 МКУ прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). За основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі ЄАІС про подібні товари, митне оформлення яких вже здійснено за рівнем митної вартості: товар № 1- 9,9119 дол. США за 1 шт. (2,82 дол. США за 1 кг.) за ЕМД №UA500130/2021/001182 від 15.01.2021 (додається), товар № 2 скориговано за ЕМД №UA807170/2020/067615 від 11.12.2020 (додається), оформленою ТОВ Компанія Мірмекс , де постачальником товару є також QINGDAO HIQUALITY INDUSTRIAL PRODUCTS CO., LTD, Китай, на рівні - 2 дол. США за 1 кг.

Тобто, джерелами інформації для даного Рішення є наявна у ЄАІС та АСМО Інспектор цінова інформація про митні оформлення подібних товарів здійснене у максимально наближений термін, а саме за ЕМД №UA500130/2021/001182 від 15.01.2021, №UA807170/2020/067615 від 11.12.2020. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до ст.ст. 60,61 МКУ.

Підстави обрання другорядного (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) методу визначення митної вартості, джерела зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів оформлене з додержанням вимог ч.2 ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

Таким чином, Слобожанською митницею Держмитслужби правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості та прийнято Рішення, чим не допущено можливі втрати Державного бюджету України у разі здійснення митного оформлення товару за митною вартістю, визначеною позивачем, у розмірі 11325,31 грн.

Також суд зазначає, що товар був оформлений у митному відношенні у вільне використання по ЕМД № UA807170/2021/009349 від 19.02.2021 з використанням права декларанта на випуск товару у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ у відповідності до положень частини 7 статті 55 МК України.

Також, позивач не звертався до митниці стосовно перегляду рішення про коригування митної вартості.

З огляду на вище викладене суд вважає, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для його скасування відсутні.

Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00242 від 19.02.2021.

Відповідно до ст.256 МКУ відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Зважаючи на прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів позивача, Слобожанською митницею Держмитслужби була оформлена оскаржувана картка відмови.

Причиною відмови в митному оформленні у зазначеній картці відмови вказано: Неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/00294/2 від 19.02.2021 (вимоги пунктів 3 та 6 статті 54 МКУ) .

Відповідно до ч. 2 ст. 263 МКУ у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.

Так, картка відмови №UA807170/2021/00242 (яка в розумінні п. 19 ч. 1 ст. КАСУ є актом індивідуальної дії) в митному оформлені транспортного засобу позивача за митною декларацією №UA807170/2021/009266 була прийнята митницею 19.02.2021 у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021.

При цьому, 19.02.2021 позивачем було подано нову митну декларацію, яка зареєстрована за №UA807170/2021/009349 та по якій товар випущено митницею у вільний обіг з урахуванням вимог ч.7 ст. 55 МКУ.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАСУ).

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

З викладеного вбачається, що картка відмови від 19.02.2021 №UA807170/2021/00242 вичерпала свою дію 19.02.2021 фактом її виконання ТОВ Компанія Мірмекс шляхом здійснення декларування товару за новою ЕМД №UA807170/2021/009349.

Таким чином, на час звернення позивача до суду спірна картка відмови вичерпала свою дію і права та інтереси позивача жодним чином не порушувала, а отже підстави для її скасування та дослідження правомірності відсутні.

Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.02.2020 по справі №320/3053/19 (адміністративне провадження №К/9901/2876/20), суть яких зводиться до наступного: …вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосуваня інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою .

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс" (вул. Амосова, буд. 52, кв. 39,м. Харків,61176) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003) про скасування рішення, картки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 28 жовтня 2021 року.

Суддя Спірідонов М.О.