Постанова

від 08.02.2023 по справі 520/13247/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 р.Справа № 520/13247/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Курило Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.10.21 року по справі № 520/13247/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс"

до Слобожанської митниці Держмитслужби

про скасування рішення, картки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив суд:

- скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021;

- скасувати картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00242 від 19.02.2021.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00242 від 19.02.2021 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ТОВ "Компанія Мірмекс" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що ТОВ "Компанія Мірмекс" правомірно обрано основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (вартістю операції) та надано всі необхідні документи, що підтверджують задекларовану митну вартість, при цьому відомості зазначені у поданих декларантом документах підлягали обчисленню з урахуванням всіх складових частин митної вартості товару.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу скаргу, відповідач зазначає, що оскаржувані позивачем рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00242 від 19.02.2021 є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 30.11.2020 між ТОВ "Компанія Мірмекс" та компанією QINGDAO HIQUALITY INDUSTRIAL PRODUCTS CO., LTD (Китай) укладено контракт № 2020XY, відповідно до якого продавець зобов`язується виготовити та передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити товар на умовах в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання умов укладеного контракту, позивачем здійснено зовнішньоекономічну імпортну операцію з компанією QINGDAO HIQUALITY INDUSTRIAL PRODUCTS CO., LTD, яка, в свою чергу, є виробником продукції та введено на митну територію України товар з подальшим митним оформленням.

19.02.2021 року позивачем до МП "Харків-товарний" Слобожанської митниці Держмитслужби подана митна декларація ІМ 40 ДЕ № UA807170/2021/009266, в якій заявлена митна вартість товару, визначена із застосуванням основного методу, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) згідно з п. 4.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України, вказавши в декларації ціну товару, зазначену в інвойсі №2020XY0903 від 30.11.2020 з додаванням витрат на транспортування, а саме: ціна товару - 74496,67 грн. (2675,30 доларів США х 27,8461), витрати на транспортування - 13366,13 грн., митна вартість - 87 862, 80 грн.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару поданий пакет документів для прийняття рішення про митне оформлення товару.

Зокрема, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, разом з митною декларацією для підтвердження митної вартості товару позивачем надані наступні документи:

1. пакувальний лист б/н від 30.11.2020;

2. рахунок-фактура (інвойс) №2020ХY0903 від 30.11.2020;

3. коносамент №WST2011048 від 07.12.2020;

4. автотранспортна накладна № 9745 від 17.02.2021;

5. декларація про походження товару №2020ХY0903 від 30.11.2020;

6. комерційна пропозиція №б/н від 04.01.2019;

7. платіжне доручення в іноземній валюті №72 від 19.02.2021;

8. рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №51 від 19.02.2021;

9. документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) від 19.02.2021;

10. прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 30.11.2020;

11. висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, №7 від 18.02.2021;

12. доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (специфікація) №1 від 30.11.2020;

13. зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2020ХY0903 від 30.11.2020 року;

14. договір про надання послуг митного брокера №190219/1 від 19.02.2019 (наявний у митного органу - позначка "m" у митній декларації);

15. договір (контракт) про перевезення №0105\2017 від 01.05.2017 (наявний у митного органу - позначка "m" у митній декларації);

16. лист про взаємозалежність №17022021 від 17.02.2021;

17. лист №190221 від 19.02.2021 року

19.02.2021 відповідачем направлено електронне повідомлення декларанту, в якому зазначено про надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Також, 19.02.2021 митним брокером направлено до Слобожанської митниці Держмитслужби лист №190221, в якому зазначено, що відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України декларантом для підтвердження заявленої митної вартості подані всі необхідні документи, які не містять розбіжностей, відсутні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Однак, відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації ІМ 40 ДЕ №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021 та застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів, а саме метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у зв`язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00242 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегіґя суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи нваступне.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Статтею 5 Митного кодексу України визначено, що Державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

У відповідності до пунктів 21, 23, 24, 29 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Згідно із частиною 1 статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу; 9) пост-митний контроль.

В силу приписів ч. 2 ст. 246 Митного кодексу України порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що 19.02.2021 до митного поста "Харків-товарний" Слобожанської митниці Держмитслужби уповноваженою на декларування ФОП ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію № UA807170/2021/009266 на товар "Шини пневматичні гумові, нові, для використання на сільськогосподарських транспортних засобах (мотоблоках), частини до мотоблоків. Виробник: QINGDAO HIQUALITY INDUSTRIAL PRODUCTS CO., LTD, походженням з Китаю, що надійшов на адресу ТОВ "Компанія Мірмекс" за зовнішньоекономічним контрактом від 30.11.2020 №2020XY0903, укладеним з QINGDAO HIQUALITY INDUSTRIAL PRODUCTS CO., LTD, Китай. У вказаній ЕМД митна вартість товару визначена декларантом за першим методом (за ціною договору) на рівні товар №1 - 6,5330 дол. США за 1 шт. (1,8587 дол. США за 1 кг.), товар №2 1,5889 дол. США за 1 кг.

У графі 44 вказаної ЕМД декларантом зазначені наступні документи:

за кодом "d0271*" - пакувальний лист №б/н від 30.11.2020;

за кодом "0380*" - рахунок-фактура № 2020XY0903 від 30.11.2020;

за кодом "d0705*" - коносамент № WST2011048 від 07.12.2020;

за кодом "d0730*" - автотранспортна накладна №9745 від 17.02.2021;

за кодом "0862*" - декларація про походження товару №2020XY0903 від 30.11.2020;

за кодом "d3000*" - комерційна пропозиція від 04.01.2019;

за кодом "d3001*" - банківський платіжний документ, що стосується товару №72 від 19.02.2021;

за кодом "d3004*" - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №51 від 19.02.2021;

за кодом "d3007*" - довідка про транспортні витрати №19.02/2021 від 19.02.2021;

за кодом "d3014*" - прайс-лист від 30.11.2020;

за кодом "d3016*" - висновок про вартісні характеристики товару № 7 від 18.02.2021;

за кодом "d4103*" - специфікація №1 від 30.11.2020;

за кодом "d4104*" - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2020XY0903 від 30.11.2020;

за кодом "m 4207*" - договір про надання послуг митного брокера №190219/1 від 19.02.2019;

за кодом "m 4301*" - договір транспортного експедирування № 0105/2017 від 01.05.2017;

за кодом "d9000*" - лист про взаємозалежність №17022021 від 17.02.2021.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених, у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, у постанові від 15.08.2019 по справі №826/19400/15 Верховний Суд дійшов висновку, що вищенаведений перелік документів є обов`язковим для надання при митному оформленні товару.

Також матеріалами справи встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МК України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МК України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.

Відповідно до ч.1 ст.337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач згідно вищезазначених приписів, 19.02.2021 до спецпідрозділу митниці (відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання) був направлений запит №283 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UA807170/2021/009266. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.

За результатом аналізу інформації та співставлення вказаних документів встановлено наступне:

1. У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених в митному відношенні раніше, було встановлено, що рівень митної вартості згідно ЄАІС товару №1 9,9119 дол. США за 1 шт. (2,82 дол. США за 1 кг.), задекларований рівень митної вартості 6,5330 дол. США за 1 шт. (1,8587 дол. США за 1 кг.), товару №2 2 дол. США за 1 кг., задекларований рівень митної вартості 1,5889 дол. США за 1 кг.

Це підтверджується витягом з ЦБД ЄАІС Держмитслужби із зазначенням рівня цін та митними деклараціями.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту, іншого місця ввезення на митну територію України.

Частина 5 ст.58 МКУ дає визначення словосполучення "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Матеріалами справи встановлено, що разом з ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021 декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби надані наступні транспортні (перевізні) документи:

- коносамент №WSТ2011048 від 07.12.2020;

- рахунок на оплату № 51 від 19.02.2021;

- довідка про транспортні витрати № 19.02/2021 від 19.02.2021.

Крім цього, у графі 44 вказаної ЕМД наявне посилання на подачу до митного органу декларантом договору транспортного експедирування №0105/2017 від 01.05.2017.

Однак, вказане не відповідає дійсності, оскільки зазначений договір до митного органу разом з ЕМД №UA807170/2021/009266 не подавався. Дані обставини підтверджуються документами, наявними в "Документи" АСМО "Інспектор" під поданою ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021, в якому показуються надіслані декларантом разом з електронною ВМД документи з можливістю їх перегляду митним органом.

Колегія суддів зазначає, що необхідність подання відповідного договору обумовлена тим, що послуги з перевезення це цивільні правовідносини, підставою виникнення яких є відповідний договір. Саме договором сторони визначають, зокрема, предмет правовідносин, порядок надання послуг, порядок здійснення розрахунків за надані послуги тощо.

Наявність договору (контракту) на перевезення для митного оформлення обумовлене необхідністю для митного органу:

- встановити суб`єктний склад даних правовідносин;

- визначити належність виданої певним суб`єктом господарювання довідки про транспортні витрати до товарів, митне оформлення яких здійснюється;

- визначити обсяг документів, які повинні подаватись до митного оформлення, а саме якщо договором на перевезення передбачена передоплата, то надання банківського платіжного документа, який підтверджує оплату послуг, є обов`язковим.

Крім того, статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Щодо посилання позивача, що факт підтвердження витрат на транспортування підтверджується довідкою про транспортні витрати від 19.02.2021, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

За результатом аналізу договору транспортного експедирування №0105/2017 від 01.05.2017, встановлено наступне.

Предметом договору транспортного експедирування №0105/2017 від 01.05.2017, укладеного між ТОВ "Прайм Стар Шиппінг" та ТОВ "Компанія Мірмекс", експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (п 1.1. Договору).

Згідно п. 2.4.2. своєчасно, але не менш як за 5 робочих днів до відвантаження/прийому вантажу надати експедитору заявку на надання транспортно-експедиційних послуг.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень Договору, встановлено, що він є угодою довготривалої дії, а кожна окрема послуга з організації перевезення оформляється відповідно заявкою, яка по суті є разовим договором (додатком до основного договору).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що послуги експедитора, а також прогнозовані витрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта та пов`язані з виконанням даного Договору, оплачується клієнтом на умовах 100 % передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку в термін, передбачений Договором, якщо сторонами не погоджено інше.

Пункт 3.4. Договору: Клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3-х календарних днів з дати їх виставлення з переказом зазначених у рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора.

Пункт 3.6. Договору: після надання експедитором послуг, передбачених цим Договором, сторони підписують акт виконаних робіт.

Морське перевезення товарів позивача здійснювалось за коносаментом №WSТ2011048 від 07.12.2020, перевізником є SHENZHEN WESEND GLOBAL LOGISTICS LTD, експедитором ТОВ "Прайм Стар Шиппінг".

Враховуючи, що станом на момент митного оформлення товарів позивача, послуги з морського перевезення були виконані та, відповідно, мали бути б засвідчені відповідним рахунком та актом виконаних робіт.

З огляду на викладене, належним підтвердженням, в даному випадку, витрат на транспортування мали бути наступні документи:

- заявка (з відображеною попередньою вартістю послуг);

- акт виконаних робіт в частині морського перевезення;

- рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг;

- банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Безпосередньо вартість послуг з організації перевезення міститься в поданих до митного оформлення рахунку №51 від 19.02.2021 про міжнародні морські послуги за межами території України (Qingdao, Китай-Odessa, Україна) конт. WSТ2011048 та довідці про транспорті витрати №19.02/2021 від 19.02.2021.

Також, аналізуючи зміст наданих документів колегія суддів зазначає, що визначена в них сума охоплює лише морський фрахт, тобто стосується лише морського перевезення товару.

Отже, до розрахованої декларантом митної вартості за ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021 включено лише вартість морського перевезення.

Викладене свідчить про безпідставне не включення послуг експедитора до митної вартості, оскільки експедиторська послуга це робота, що пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"), витрати на вказану послугу розподіляються пропорційно витратам за весь маршрут перевезення.

Згідно з пунктом 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі Методичні рекомендації) собівартість перевезень (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також з виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №UA807170/2021/009266 від 19.02.2021, встановлено, що документи не в повній мірі підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Щодо посилання позивача на висновок №7 експертного товарознавчого дослідження від 18.02.2021, підготовлений судовим експертом Скляр К.І., то до вказаного дослідження колегія суддів підходить критично, оскільки відповідно до нього мета оцінки: визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України.

Однак, ринкова та митна вартість є зовсім відмінними поняттями.

Оскільки відповідно до ч.4 ст. 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла зі знанням справи, розсудливо і без примусу. (Розділ "1 Вступ , "Визначення виду вартості (Стандарт вартості)).

До того ж, відповідно до Розділу "Дослідження": "Дослідження товару проводилось методом вивчення даних, що характеризують дану продукцію, зазначених в документах, наданих замовником".

Крім цього колегія суддів зазначає, що огляд товарів не проводився, а експерт не був попереджений про встановлену законом відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Також, даний документ також не можна вважати належним підтвердженням ціни товару, оскільки таке визначення ціни не передбачено умовами контракту.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.09.2020 по справі №820/10288/15.

Також колегія суддів зазначає, що позивач, в обґрунтування своєї позиції щодо неправомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості по товару №2 посилається на те, що "кількість товару митним органом з незрозумілих причин вимірюється в одиницях виміру ваги - кілограмах" проте вказане посилання є необгрунтованим, оскільки відповідно до Закону України "Про митний тариф України", основною одиницею виміру та обліку кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси кілограм (кг).

Відомості про одиницю виміру товару відображаються в графі 41 ЕМД.

Так, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, якщо для зазначеного в графі 33 МД коду товарної під категорії УКТ ЗЕД передбачено додаткову одиницю виміру, то в графі 41 зазначається код цієї одиниці виміру відповідно класифікатора одиниць вимірювання та обліку, що використовуються в процесі оформлення митних декларацій (далі Класифікатор), через знак "/" - кількість товару в цій одиниці виміру.

Графа 41 поданої декларантом до митного оформлення ЕМД ІМ40ДЕ №UA807170/2020/009266 від 19.02.2021 містить наступну інформацію:

- по товару 2: не заповнено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цій частині рішення про коригування митної вартості товарів UA80700/2020/000294/2 від 19.02.2021 прийняте з урахуванням відомостей, внесених декларантом до ЕМД, а саме: митну вартість товару № 2 скориговано з розрахунку основної одиниці виміру згідно УКТ ЗЕД кілограм, оскільки в ЕМД декларантом не зазначено жодної з одиниць виміру (графа 25: за одиницю виміру взято кілограм, як основну одиницю виміру (код "166", графа 30: скоригована вартість за одиницю 2,00 USD/кг.).

Також матеріалами справи встановлено, що згідно з положеннями частини 5 статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

19.02.2021 позивача повідомлено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені частиною 3 статті 53 МКУ (принт-скрін повідомлення АСМО "Інспектор").

Також позивача повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вказаний запит митниці щодо подання додаткових документів, позивач листом №190221 від 19.02.2021 повідомив, що декларантом подані всі необхідні документи, додаткові документи надаватися не будуть, просить прийняти письмове рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст.54 МК України встановлено, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів:

- у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МК України;

- відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МК України);

- невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ(п.3 ч.6 ст.54 МК України).

Відповідно до ст.58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 МК України); використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч.21 ст.58 МК України).

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Зазначені обставини у виді розбіжностей в наданих до митного оформлення документах, відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та розбіжність заявлених рівнів митної вартості в порівнянні з наявною в митниці ціновою інформацією за фактами митних оформлень подібних товарів у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість товарів.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 02.04.2019 по справі №826/14258/15, від 02.04.2019 по справі №815/4150/14.

Також, відповідачем відповідно до положень ч.3 ст.57 МКУ проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядними методами.

19.02.2021 митницею прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями 54, 55, 60, 61 МКУ прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). За основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі ЄАІС про подібні товари, митне оформлення яких вже здійснено за рівнем митної вартості: товар № 1 9,9119 дол. США за 1 шт. (2,82 дол. США за 1 кг.) за ЕМД №UA500130/2021/001182 від 15.01.2021 (додається), товар № 2 скориговано за ЕМД №UA807170/2020/067615 від 11.12.2020 (додається), оформленою ТОВ "Компанія Мірмекс", де постачальником товару є також QINGDAO HIQUALITY INDUSTRIAL PRODUCTS CO., LTD, Китай, на рівні 2 дол. США за 1 кг.

Тобто, джерелами інформації для даного Рішення є наявна у ЄАІС та АСМО "Інспектор" цінова інформація про митні оформлення подібних товарів здійснене у максимально наближений термін, а саме за ЕМД №UA500130/2021/001182 від 15.01.2021, №UA807170/2020/067615 від 11.12.2020. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до ст.ст. 60,61 МКУ.

Підстави обрання другорядного (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) методу визначення митної вартості, джерела зазначені у графі 33 рішення про коригування митної вартості.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів оформлене з додержанням вимог ч.2 ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

Отже, Слобожанською митницею Держмитслужби правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості та прийнято відповідне рішення, чим не допущено можливі втрати Державного бюджету України у разі здійснення митного оформлення товару за митною вартістю, визначеною позивачем, у розмірі 11325,31 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що товар оформлений у митному відношенні у вільне використання по ЕМД № UA807170/2021/009349 від 19.02.2021 з використанням права декларанта на випуск товару у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України у відповідності до положень частини 7 статті 55 МК України.

Позивач не звертався до митниці стосовно перегляду рішення про коригування митної вартості.

З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021 винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для його скасування відсутні.

Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00242 від 19.02.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 МКУ відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Зважаючи на прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів позивача, Слобожанською митницею Держмитслужби оформлена оскаржувана картка відмови.

Причиною відмови в митному оформленні у зазначеній картці відмови вказано: "Неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/00294/2 від 19.02.2021 (вимоги пунктів 3 та 6 статті 54 МКУ)".

Відповідно до ч. 2 ст. 263 МКУ у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу.

Так, картка відмови №UA807170/2021/00242 (яка в розумінні п. 19 ч. 1 ст. КАСУ є актом індивідуальної дії) в митному оформлені транспортного засобу позивача за митною декларацією №UA807170/2021/009266 була прийнята митницею 19.02.2021 у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA807000/2021/000294/2 від 19.02.2021.

При цьому, 19.02.2021 позивачем подано нову митну декларацію, яка зареєстрована за №UA807170/2021/009349 та по якій товар випущено митницею у вільний обіг з урахуванням вимог ч.7 ст. 55 МКУ.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАСУ).

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

З викладеного встановлено, що картка відмови від 19.02.2021 №UA807170/2021/00242 вичерпала свою дію 19.02.2021 фактом її виконання ТОВ "Компанія Мірмекс" шляхом здійснення декларування товару за новою ЕМД №UA807170/2021/009349.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №320/3053/19, суть яких зводиться до наступного: "вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосуваня інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права права оформити товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою".

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мірмекс" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 по справі № 520/13247/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді С.С. Рєзнікова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 13.02.2023 року