ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4127/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ГАЗ" до Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі про визнання протиправним та скасування розпорядження та зобовязання вчинити певні дії,
встановив:
28.07.2021 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Газ" про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвалою суду від 29.07.2021 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ГАЗ" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Зупинено дію Розпорядження №106-ЛР від 08.06.2021 року Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в частині анулювання ліцензії виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Гермес Газ", а саме: №21030314201900254, ідентифікаційний код - 38822800 від 05.11.2019 року на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Херсонська область, м. Херсон, на розі Миколаївського шосе та проспекту Сенявіна до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі, ініційованої заявником в десятиденний строк з дня постановлення даної ухвали за його позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з приводу оскарження Розпорядження №106-ЛР від 08.06.2021 року.
10.08.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес Газ" подано до суду заяву-повідомлення, до якої позивачем додано завірену електронним цифровим підписом копію адміністративного позову та зазначено, що паперовий його варіант надіслано до суду засобами поштового зв`язку 09.08.2021 року.
Наступного дня адміністративний паперовий варіант позову надійшов до суду поштою з відміткою про дату його отримання відділенням поштового зв`язку - 09.08.2021 року.
Таким чином, позивачем дотримано вимог ч.2 ст. 153 КАС України - позовну заяву подано в межах десятиденного строку з дня прийняття ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Так, позивач в наведеному позові просить:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 106-ЛР від 08.06.2021 року Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та місті Севастополі в частині анулювання ліцензії виданої ТОВ "ГЕРМЕС ГАЗ", а саме: № 21030314201900254, ідентифікаційний код - 38822800 від 05.11.2019 року на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Херсонська область, м. Херсон, на розі Миколаївського шосе та проспекту Сенявіна у м. Херсоні, автозаправочна станція;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській обл. АР Крим та м. Севастополі вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ГАЗ" (код - 38822800), а саме видалити з "Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним" інформацію, щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за номером: № 21030314201900254, ідентифікаційний код - 38822800 від 05.11.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Так, позивач стверджує, що ним 05.11.2019 року на законних підставах отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №21030314201900254, ідентифікаційний код 38822800 від 05.11.2019 року. Однак, розпорядженням №106-ЛР від 08.06.2021 року дану ліцензію анульовано з підстав того, що наданий під час оформлення ліцензії паспорт прив`язки тимчасової споруди, на думку контролюючого органу, не є документом, що підтверджує прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства.
Позивач вважає, що відповідач, анулювавши ліцензію, діяв неправомірно, оскільки при вирішенні питання про надання ліцензії, подані заявником документи визнавались достатніми. ТОВ "Гермес Газ" вважає, що серед підстав для анулювання ліцензії відсутні підстави, на які фактично посилається ГУ ДПС. Також, позивач посилається на невідповідність спірного розпорядження вимогам до акта індивідуальної дії.
На підставі наведеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 12.08.2021 року провадження в справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.08.2021 року відповідачем подано відзив на позов, відповідно якого заявлених вимог він не визнає. Стверджує, що до 01.01.2022 року одним з обов`язкових документів, які має подати заявник для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, є документ, що підтверджує прийняття об`єкта в експлуатацію відповідно до законодавства або документ, що підтверджує право власності на такий об`єкт нерухомого майна. Проте позивачем, замість перелічених документів було подано паспорт прив`язки тимчасової споруди від 23.10.2019 року, який не підтверджує ні введення об`єкта в експлуатацію, ні право власності на нього. Зазначає, що висновку про те, що паспорт прив`язки тимчасової споруди не є документом, що підтверджує введення об`єкта в експлуатації дійшов з огляду на зміст Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.04.2021 року №40-201-11/1608-21.
На підставі наведеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
26.08.2021 року представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору Державної архітектурно-будівельної інспекції України та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.09.2021 року в задоволенні клопотань Головного управління ДПС в Херсонській області, АР Крим та місті Севастополі відмовлено.
24.09.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому він, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 28.10.2021 року допущено процесуальне правонаступництво відповідача, первісного відповідача замінено на належного - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, 73022, м.Херсон, пр.Ушакова, 75).
Згідно зі ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
В даному конкретному випадку через перебування судді Ковбій О.В. в щорічній відпустці, рішення прийнято після виходу судді з такої відпустки.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача та відповідь на відзив, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом з виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Газ" зареєстровано в реєстрі 07.08.2013 року, номер запису: 14991020000016236. Взято на облік в органах доходів і зборів 08.08.2013 року. Основним видом діяльності є роздрібна торгівля пальним.
05.11.2019 року позивачу ГУ ДПС видало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним №21030314201900254 з терміном дії на 5 років (до 05.11.2024 року). Адресою місця торгівлі зазначено: Херсонська область, м. Херсон, Суворовський район, на розі Миколаївського шосе та проспекту Сенявіна у місті Херсоні, автозаправочна станція.
На ліцензії проставлено відмітки про поточні сплати за ліцензію за періоди з 05.11.2019 року до 05.11.2020 року, з 05.11.2020 року до 05.11.2021 року.
17.10.2019 року позивачем від Головного управління Держпраці у Херсонській області отримано дозвіл на експлуатацію: технологічного устаткування та його елементів систем газопостачання зрідженим газом суб`єктів господарювання; обладнання, призначеного для експлуатацію (застосування) в потенційно вибухонебезпечному середовищі, зокрема за адресою: АЗС з АГЗП - м. Херсон, на розі Миколаївського шосе та проспекту Сенявіна.
Також, 17.10.2019 року позивачем від Головного управління Держпраці у Херсонській області отримано дозвіл виконувати: використання, розподіл, зберігання вибухонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки; газонебезпечні роботи та роботи у вибухонебезпечних зонах; заповнення, злив цистерн та інших ємкостей із зрідженим газом, зокрема за адресою: АЗС з АГЗП - м. Херсон, на розі Миколаївського шосе та проспекту Сенявіна.
Має зареєстровану декларацію №65-210421-00045 відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
08.06.2021 року ГУ ДПС прийнято розпорядження №106-лр, яким відповідно ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" на виконання доручень Кабінету Міністрів України від 10.03.2021 року №7416/0/2-21, Прем`єр Міністра України Дениса Шмигаля від 11.03.2021 року №10604/0/1-21, протоколу засідання КМУ від 03.03.2021 року №29 та роз`яснення Міністерства розвитку громад та територій України від 13.05.2021 року №7/14.4.2/6928-21 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.04.2021 року №40-201-11/1608-21 анульовано, зокрема, ліцензію позивача на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 21030314201900254.
Вважаючи вказане розпорядження протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон № 481/95-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.1 Закону № 481/95-ВР у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
- анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії;
- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та / або оливороздавальні колонки.
Порядок отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним та підстави для її анулювання визначено ст.15 Закону № 481/95-ВР.
Згідно зі ст.15 Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.
Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом з заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі заяви суб`єкта господарювання, рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання, несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії, рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів), рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку, рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем, порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях, отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами, встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Щодо форми та змісту Розпорядження № 106-ЛР від 08.06.2021 року Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та місті Севастополі, суд зазначає таке.
В першу чергу, оскаржене розпорядження ГУ ДПС є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Конституційним Судом України в рішенні від 8 червня 2016 року № З-рп/2016 зазначено, що Принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. В даному конкретному випадку, наведений механізм полягає в обов`язку податкового органу визначити, конкретні законодавчі підстави для: проведення перевірки документів ТОВ "Гермес Газ", для прийняття рішення про анулювання ліцензії. Також, обов`язковим в разі обрання підстави для скасування ліцензії отримання інформації - джерело такої інформації.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення контролюючого органу - Розпорядження № 106-ЛР від 08.06.2021 року не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Так, зокрема, в ньому відсутнє посилання на фактичну підставу для проведення перевірки, відповідачем не зазначено яка саме інформація стала підставою для її призначення, та, найголовніше, відповідачем не зазначено ані законодавча, ані фактична підстава для анулювання раніше наданої йому ліцензії, що породжує неоднозначне трактування спірного розпорядження, та, як наслідок, впливає на можливість реалізації позивачем права на оскарження розпорядження в разі незгоди з його правомірністю.
Фактично, підстави для прийняття розпорядження розкрито лише в листі відповідача, надісланому відповідачу після прийняття спірного рішення.
Щодо тверджень відповідача стосовно того, що наданий позивачем разом з заявою на отримання ліцензії паспорт прив`язки тимчасової споруди не може вважатись документом про прийняття об`єкта в експлуатацію, суд зазначає наступне.
Відповідно наданих позивачем документів, діяльність з реалізації ним пального здійснюється з використанням тимчасової споруди - "операторська АГЗП АЗС".
Не заперечується сторонами, що чинне законодавство не передбачає документів встановленої форми щодо введення в експлуатацію тимчасових споруд. Разом з тим, ані відповідач, ані листи Держархбудінспекції, ДПС, Міністерства розвитку громад та території України, на які він посилається в відзиві та в оскарженому розпорядженні, не пропонують відповіді на питання щодо документа, який має бути надано для отримання ліцензії власником тимчасової споруди.
Так само як і не наведено зазначеними особами нормативного обґрунтування, яке забороняє діяльність з роздрібного продажу пального з використанням тимчасової споруди та за умови наявності відповідних дозволів уповноважених органів.
Отже, за зазначених умов надання власником тимчасової споруди документу щодо введення в експлуатацію тимчасової споруду за формою передбаченою законодавчо є неможливим.
Вимоги та механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначені Порядком, затвердженим наказом Мінрегіону від 21.10.2011 р. №244. Відповідно п.2.1 наведеного порядку, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Інших документів, що посвідчують право особи на здійснення підприємницької діяльності в тимчасовій споруді не передбачено.
З урахуванням наведеного, за відсутності законодавчо встановленої заборони на здійснення підприємницької діяльності з роздрібної реалізації пального з використанням тимчасових споруд або вимог до такої діяльності, з яких буде вбачатись така заборона, відповідач позбавлений права вимагати від особи - власника тимчасової споруди документи, складення яких відносно такої споруди не передбачено (щодо введення в експлуатацію).
Крім наведеного, суд зазначає, що питання достатності документів для здобуття права на реалізацію пального підлягає дослідженню як судом так і відповідачем в справі на стадії вирішення заяви особи про надання ліцензії. Тоді як у випадку анулювання ліцензії як суд так і відповідач має керуватись нормами ст.15 Закону №481/95-ВР, які передбачають вичерпний перелік підстав для таких дій ГУ ДПС.
Щодо наявності підстав для анулювання ліцензії позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії визначений ст.15 Закону №481/95-ВР.
З листа ГУ ДПС на ім`я позивача від 08.06.2021 року №10836/6/21-22-09-03-19 (а.с.22) вбачається, що оскаржене розпорядження прийнято в зв`язку з отриманням від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами.
Аналізуючи можливість застосування наведеної підстави для анулювання ліцензії в даному конкретному випадку, суд звертається до змісту диспозиції обраної відповідачем норми, що міститься в ст.15 Закону №481/95-ВР.
З буквального аналізу цієї норми вбачається, що вона містить конкретні умови щодо її застосування, зокрема, наявність інформації від уповноважених органів щодо непогодження/не видання документів - копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії. Тобто інформація органу має стосуватись конкретно визначених документів та такі документи мають подаватись особою при отриманні ліцензії.
В даному ж випадку, підставою для анулювання ліцензії, згідно пояснень відповідача є інформація, наведена в листі Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.04.2021 року №40-201-11/1608-21, адресованому не відповідачу, а Міністерству розвитку громад та територій України. Наведена в листі інформація не має індивідуальної спрямованості щодо позивача чи конкретних, наданих ним документів. По-суті, зазначений лист є нічим іншим як відображенням правової позиції Держархбудінспекції стосовно документів, які можуть підтверджувати прийняття об`єкта в експлуатацію.
З урахуванням наведеного застосування вказаного листа як інформації, отриманої від уповноважених органів, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами є необґрунтованим.
Більш того, Держархбудінспекція не могла ані видавати, ані погоджувати паспорт прив`язки тимчасової споруди, оскільки вона не є суб`єктом зазначених правовідносин. Паспорт прив`язки тимчасової споруди з реєстраційним №121-23088-22/10, наданий позивачем разом з заявою про отримання ліцензії погоджувався іншою особою - заступником директора департаменту начальником управління містобудування та архітектури Херсонської міської ради. Тому, Держархбудінспекція не може вважатись уповноваженим органом стосовно документів, що видавались іншим суб`єктом владних повноважень при використанні такої підстави для анулювання ліцензії як "отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами", що додатково свідчить про неправомірність розпорядження відповідача з огляду на обрані ним підстави для анулювання ліцензії.
В додаток до викладеного суд звертає увагу на те, що дослідження документів поданих суб`єктами господарювання для отримання ліцензії здійснюється протягом тридцяти календарних днів з дня одержання заяви на отримання ліцензії (ст. 3 Закону № 481/95-ВР). Діючим законодавством України не передбачено повноважень податкового органу, щодо проведення повторного дослідження документів за наслідком розгляду яких вже прийнято рішення про видачу ліцензії.
Можливість контролюючого органу виправити помилки після прийняття рішення про надання ліцензії забезпечена переліком виключних випадків для анулювання ліцензії: отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Аналіз таких випадків дозволяє стверджувати, що переоцінка рішення про надання ліцензія можлива виключно у випадку надання заявником недостовірних даних, фіктивних документів.
В даному випадку, згідно з матеріалами справи разом із заявами на отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним позивач подав копії наступних документів:
- державного акту на право власності на землю серії ХС №046150 від 14.03.2002 року;
- паспорт прив`язки тимчасової споруди №121-23088-22/20 від 21.10.2019 року;
- договір про надання права на розміщення від 19.02.2018 року;
- дозвіл Головного Управління Держпраці у Херсонській області №222.19.65;
- дозвіл Головного Управління Держпраці у Херсонській області №221.19.65.
Під час вирішення питання про видачу або відмову у видачі ліцензії орган ліцензування дійшов висновку про те, що поданих ТОВ "Гермес Газ" разом із заявою на отримання ліцензії документів достатньо для видачі ліцензій на роздрібну торгівлю пальним.
При цьому відповідач не надав доказів, що вказані вище документи містять недостовірні відомості або не видавалися позивачу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що під час прийняття розпорядження №106-лр від 08.06.202 відповідач діяв не на підставі Закону №481/95-ВР та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним.
Також суд зазначає, що підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку. Належне застосування вищенаведеного принципу забезпечує реалізацію однієї зі складових верховенства права - правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.
Так, у пункті 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2020 року у справі №260/81/19 зроблено висновок про те, що за правилами ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа "Сєрков проти України". Заява " 39766/05, пункт 43).
Отже, у разі виникнення спору між платником податків та державою суд не може відмовити громадянину в захисті лише через сумніви в правомірності його дій. Особливість розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати "сумніви" інакше як неспроможність фіскального органу переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку.
Натомість, не доведення державним органом обґрунтованості та законності висновків, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, має стати підставою для надання захисту платнику податків, якщо вчинене ним, на думку державного органу порушення, не було переконливо доведено перед судом. Будь-який інший підхід не відповідатиме завданням адміністративного судочинства. Разом з тим, у цій справі, як зазначено вище, відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності нормам чинного законодавства висновків щодо допущення позивачем порушень чинного законодавства.
Вирішуючи питання відновлення порушеного права позивача, суд виходить з наступного.
Нормами ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
В даному випадку, обираючи ефективний засіб правого захисту, суд виходить з наступного.
Так, процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) передбачено Порядком ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 545 (далі - Порядок №545).
Відповідно п.2 Порядку Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» .
Отже, відповідач, як правонаступник територіальних органів ДФС наділений правом ведення реєстру.
Згідно приписів п.6 названого Порядку, рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» є підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Отже, за приписами наведеної норми анулювання ліцензії має наслідком виключення з реєстру.
Разом з тим, судом з відомостей Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, розміщеному в вільному доступі за електронним посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html встановлено, що рішення відповідача про анулювання ліцензії реалізовано не шляхом виключення позивача з реєстру, а шляхом зазначення відомостей (дати) про анулювання ліцензії.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що в даному конкретному випадку обґрунтованим є спосіб поновлення порушеного права, запропонований ТОВ "Гермес Газ" - шляхом видалення з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформації, щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за номером: № 21030314201900254, ідентифікаційний код - 38822800 від 05.11.2019 року.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність розпорядження № 106-ЛР від 08.06.2021 року Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та місті Севастополі в частині анулювання ліцензії виданої ТОВ "ГЕРМЕС ГАЗ", з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ "Гермес Газ" підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2270,00 грн підлягає стягненню з ГУ ДПС за рахунок його бюджетних асигнувань в повному розмірі, оскільки спір вирішено на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 106-ЛР від 08.06.2021 року Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та місті Севастополі в частині анулювання ліцензії виданої ТОВ "ГЕРМЕС ГАЗ", а саме: № 21030314201900254, ідентифікаційний код - 38822800 від 05.11.2019 року на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Херсонська область, м. Херсон, на розі Миколаївського шосе та проспекту Сенявіна у м. Херсоні, автозаправочна станція.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, 73022, м.Херсон, пр.Ушакова, 75) видалити з "Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним" інформацію, щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за номером: № 21030314201900254, ідентифікаційний код - 38822800 від 05.11.2019 року.
Стягнути з Головного уравління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ ВП 43995495, 73022, м.Херсон, пр.Ушакова, 75) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ГАЗ" (73000, м.Херсон, вул. Пилипа Орлика, 15, офіс 509, код ЄДРПОУ: 38822800) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 111010000
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2021 |
Оприлюднено | 01.11.2021 |
Номер документу | 100649528 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Ковбій О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні