Постанова

від 27.10.2021 по справі 808/2830/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 808/2830/16

адміністративне провадження № К/9901/36826/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 (суддя - Дуляницька С.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 (судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерсервіс до Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року ТОВ Інтерсервіс звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області від 16.09.2016 №000011 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів на Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерсервіс .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.03.2016 споживач ОСОБА_1 придбав у магазині Комфі газову плиту HANSA. (а.с. 56)

Згідно гарантійного талону сервісне обслуговування марки HANSA здійснюється, зокрема, ТОВ Крок ТТЦ та ТОВ Наш сервіс . (а.с. 52)

В ході експлуатації газової плити виявлено недоліки її роботи, а саме - відчувався різкий запах при нагріванні духової шафи. (а.с. 32, 33)

У зв`язку з цим споживач звернувся до позивача для проведення гарантійного ремонту.

Про прийняття плити у гарантійний ремонт свідчить видана позивачем квитанція №37056372 від 22.04.2016, в якій зазначено, що термін проведення гарантійного ремонту у разі необхідності може бути продовжений до 90 днів. (а.с. 28, 51)

Судами встановлено, що позивачем здійснювалась переписка стосовно виявленого споживачем недоліку придбаної газової плити з ТОВ Крок ТТЦ , яке у гарантійному талоні зазначене як одне з підприємств, що здійснює сервісне обслуговування марки HANSA в Україні. (а.с. 32, 33, 52)

Позивач здійснив замовлення запасних частин для ремонту плити, але, зважаючи, що деталі для ремонту плити не надійшли, ініціював списання виробу HANSA.

02.09.2016 виробником плити HANSA наданий Акт №3705637 списання плити через її не ремонтопридатність, який згідно відповідної відмітки 08.09.2016 вручений споживачу (а.с. 28, 31)

Разом з тим, споживач 22.07.2016 звернувся до Управління по захисту прав споживачів із заявою про порушення його прав. (а.с. 29, 30)

06.09.2016 відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено Акт №000049 від 06.09.2016. (а.с. 25 - 27)

У даному Акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, яке виявилось у відмові споживачу в реалізації його прав, встановлених ч. 1 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів .

16.09.2016 на підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів №000011, якою за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8 Закону України Про захист прав споживачів до позивача застосовано штраф у відповідності до статті 23 вказаного Закону у розмірі 58191,10 грн. (а.с. 23, 60)

Крім того, матеріали справи містять розписку від 14.09.2016, згідно якої споживач ОСОБА_1 отримав гроші у сумі 8000 грн від магазину Комфі за газову плиту, яка була неналежної якості, і претензій до магазину Комфі не має. (а.с. 56)

Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно складено оскаржувану постанову, якою на товариство накладено штраф відповідно до ч. 1 ст. 8 та ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки споживач будь-яких претензій до сервісного центру не мав, споживачу жодним чином не було відмовлено у реалізації його права на гарантійний ремонт, сервісний центр не мав в наявності запасних деталей фірми HANSA та отримати такі протягом всього строку не мав можливості. При цьому посилається на те, що не має права самостійно здійснити списання плити у разі неможливості проведення її гарантійного ремонту. Вважає, що споживачу не відмовлено в реалізації його прав, установлених ч. 1 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів , а оскаржувана постанова винесена з підстав, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову №000011 від 16.09.2016 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачів .

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин щодо відмови позивача від реалізації прав споживача, передбачених частиною першою статті 8 Закону України Про захист прав споживачів . Навпаки в ході розгляду справи встановлено, що позивачем вживались заходи щодо реалізації права споживача (звертався до ТОВ Крок ТТЦ з запитами щодо ремонту плити, замовляв запасні частини). Крім того, порушення узгодженого строку гарантійного ремонту товару може мати наслідком виплату споживачеві неустойки в розмірі 1 відсотка вартості товару за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін, а не застосування штрафних санкцій за п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів .

Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стаття 23 Закону України Про захист прав споживачів не встановлює відповідальність у вигляді штрафу за відмову споживачу в реалізації його прав на гарантійний ремонт товару у встановлений строк. Затримка усунення недоліків товару та відмова споживачу в реалізації його прав, встановлених ч. 1 ст. 8 цього Закону, не є тотожними порушеннями положень Закону України Про захист прав споживачів і передбачають різний вид відповідальності за їх допущення. У даному випадку мала місце саме затримка усунення недоліків товару, оскільки товар на гарантійне обслуговування був прийнятий, а відтак відмова споживачу в реалізації його прав щодо усунення недоліків придбаного товару відсутня, у зв`язку з чим застосування до позивача штрафу за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною 1 статті 8 Закону України Про захист прав споживачів є безпідставним.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що окрім ТОВ Крок ТТЦ , до якого звернувся позивач, сервісне обслуговування марки HANSA здійснює також ТОВ Наш сервіс , проте позивач здійснював листування виключно з ТОВ Крок ТТЦ , в той час як ТОВ Наш сервіс не надавав відповіді позивачу щодо відсутності запасних частин для ремонту плити, а тому посилання судів попередніх інстанцій на те, що останнім вживались заходи щодо реалізації прав позивача є безпідставними.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про захист прав споживачів (далі - Закон №1023-XII), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно статті 26 Закону №1023-XII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону №1023-XII передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач здійснював гарантійний ремонт товару, придбаного споживачем ОСОБА_1 , з незалежних від сервісного центру причин гарантійний ремонт зданого товару не міг бути реалізований у 90-денний термін, з боку позивача здійснено всі можливі дії щодо проведення належного сервісного обслуговування товару, з матеріалів справи не вбачається вчинення з боку позивача по відношенню до споживача відмови у реалізації його прав, передбачених статтею 8 Закону України Про захист прав споживачів , а тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про протиправність оскаржуваної постанови та прийняття рішення про задоволення позову.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що позивач здійснюючи ремонт належного споживачу товару звертався лише до одного з сервісних центрів є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки це не може свідчити про невжиття позивачем заходів щодо ремонту належного споживачу товару і відмову у безоплатному усуненню його недоліків.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що, в силу положень частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук