Ухвала

від 26.01.2017 по справі 808/2830/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2017 рокусправа № 808/2830/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - ОСОБА_2 дов. від 01.07.16

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 р. у справі № 808/2830/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови №000011 від 16.09.2016р. про накладення стягнень, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області № 000011 від 16.09.2016 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю застосування штрафу за відмову споживачу в реалізації його прав, оскільки такої відмови не було.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 р. у справі № 808/2830/16 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову від 16.09.16 № 000011 про накладення стягнень.

Постанову суду мотивовано безпідставністю прийняття відповідачем спірної постанови про накладення стягнень від 16.09.2016 № 000011 з огляду на те, що в ході розгляду справи судом не встановлено обставин щодо відмови позивача від реалізації прав споживача, передбачених частиною першою статті 8 Закону України Про захист прав споживачів . Навпаки з наданих доказів вбачається, що позивачем вживались заходи щодо реалізації права споживача.

Не погодившись з постановою суду, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 р. у справі № 808/2830/16 та винести нову, якою у задоволенні позову відмовити. Скаржник вважає, що оскільки зі змісту ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" вбачається, що споживач …має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті і оскільки 14.09.2016 споживачем звернуто іншу вимогу за статтею 8 вказаного Закону, а саме розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми на підставі акту списання від 08.09.2016, що підтверджується розпискою споживача, то це свідчить, що перша вимога споживача про безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк позивачем не виконана.

При цьому скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково вважає, що позивачем вживались заходи щодо реалізації права споживача, а саме позивач звертався до ТОВ Крок ТТЦ з запитами щодо ремонту плити, замовляв запасні частини, оскільки, судом не встановлено в яких правовідносинах із позивачем знаходиться ТОВ Крок ТТЦ , а саме укладення правочину та його умови, а листування позивача з ТОВ Крок ТТЦ не може свідчити про відсутність відповідальності у ТОВ Інтерсервіс перед споживачем за виконання гарантійних зобов'язань.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача. Представником заявника апеляційної скарги в судовому засіданні апеляційної інстанції надавались пояснення на користь обґрунтування підстав щодо скасування рішення суду, зазначалось про підтвердження обставин, що надавали відповідачу можливість застосувати фінансові санкції.

З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2016 споживач ОСОБА_3 придбав у магазині "Комфі" газову плиту HANSA (а. с.56).

Згідно гарантійного талону сервісне обслуговування марки HANSA здійснюється, зокрема, ТОВ Крок ТТЦ (а. с.52).

З огляду на те, що в ході експлуатації газової плити виявлено недоліки, а саме відчувався різкий запах при нагріванні духової шафи (а. с.32, 33), споживач звернувся в сервісний центр - до Запорізької філії ТОВ Інтерсервіс для проведення гарантійного ремонту.

Про прийняття плити у гарантійний ремонт свідчить видана ЗФ ТОВ Інтерсервіс квитанція № 37056372 від 22.04.2016, в якій також зазначено, що термін проведення гарантійного ремонту у разі необхідності може бути продовжений до 90 днів (а. с.28, 51).

ЗФ ТОВ Інтерсервіс здійснювалась переписка стосовно виявленого споживачем недоліку придбаної газової плити з ТОВ "Крок ТТЦ", яке у гарантійному талоні зазначене як одне з підприємств, що здійснює сервісне обслуговування марки HANSA в Україні (а. с.32, 33, 52).

ЗФ ТОВ Інтерсервіс здійснив замовлення запасних частин для ремонту плити, але, зважаючи, що деталі для ремонту плити не надійшли, ініціював списання виробу HANSA.

02.09.2016 виробником плити HANSA наданий акт № 3705637 списання плити через її неремонтопридатність (а. с.31), який згідно відповідної відмітки 08.09.2016 вручений споживачу (а. с.28).

Разом з тим, споживач 22.07.2016 звернувся до Управління по захисту прав споживачів із заявою про порушення його прав (а. с.29, 30).

06.09.2016 уповноваженими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області проведено перевірку ЗФ ТОВ Інтерсервіс з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено акт № 000049 від 06.09.2016 (а. с.25-27).

У даному акту перевірки встановлено порушення ЗФ ТОВ Інтерсервіс вимог законодавства про захист прав споживачів, яке виявилось у відмові споживачу в реалізації його прав, встановлених ч.1 ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів".

16.09.2016 на підставі вищевказаного акту перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" № 000011, якою За відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8 Закону України Про захист прав споживачів до ТОВ Інтерсервіс застосовано штраф у відповідності до ст.23 вказаного Закону у розмірі 58191,10 грн. (а. с.23, 60).

Крім того, матеріали справи містять розписку від 14.09.2016, згідно якої споживач ОСОБА_3 отримав гроші у сумі 8000 грн. від магазину "Комфі" за газову плиту, яка була неналежної якості, і претензій до магазину "Комфі" не має (а. с.56).

ТОВ Інтерсервіс , вважаючи незаконною вищевказану постанову про накладення стягнень № 000011 від 16.09.2016, звернулось до адміністративного суду з даним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області не підлягає задоволенню з таких підстав:

Спірні відносини регулюються Законом України "Про захист прав споживачів" та Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою КМУ від 17.08.2002 № 1177.

Так, за приписами ч.1 ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1023) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно п.4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою КМУ від 17.08.2002 № 1177 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, далі - Положення №1177) рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

З матеріалів перевірки вбачається, що спірною постановою застосовано до позивача штраф на підставі ст.23 Закону № 1023 за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною 1 статті 8 Закону № 1023.

Так, частина 1 статті 8 Закону № 1023 у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця) , або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги (абз.1 ч.5 ст.8 Закону № 1023).

У відповідності абз.1-3 ч.9 ст.8 Закону № 1023 при пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Також в абз.1-3 ч.1 ст.9 Закону № 1023 споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів (ч.3 ст.9 Закону № 1023).

Отже, у частині 1 статті 8 Закону № 1023 наведені способи захисту (відновлення) порушених прав споживача у разі виявлення недоліків товару.

Одним із способів є наявність у споживача права у разі виявлення недоліків товару звернутись до виробника (продавця, виконавця) з вимогою щодо безоплатного усунення недоліків товару у розумний строк.

При цьому усунення недоліків товару має бути здійснено або протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення, або в інший строк, якщо є згода сторін, і відповідальність за затримку такого усунення (тобто усунення понад зазначені строки) наступає для виробника (продавця, виконавця) у вигляді неустойки.

Стаття 23 Закону № 1023 (на підставі якої відповідачем застосовано штраф) передбачає випадки порушення законодавства про захист прав споживачів, за які настає відповідальність у вигляді штрафу, що також підтверджується приписами п.2 Положення №1177.

Зокрема, у п.1 ч.1 ст.23 Закону № 1023 встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність у вигляді штрафу встановлена за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених ч.1 ст.8 Закону № 1023.

Разом з тим, стаття 23 Закону № 1023 не встановлює відповідальність у вигляді штрафу за відмову споживачу в реалізації його прав на гарантійний ремонт товару у встановлений строк.

Тобто, затримка усунення недоліків товару та відмова споживачу в реалізації його прав, установлених ч.1 ст.8 Закону № 1023, не є тотожними порушеннями положень Закону № 1023 і передбачають різний вид відповідальності за їх допущення.

Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, обставини справи свідчать, що мала місце саме затримка усунення недоліків товару, оскільки товар на гарантійне обслуговування був прийнятий (квитанція № 37056372 від 22.04.2016), а відтак відмова споживачу в реалізації його прав щодо усунення недоліків придбаного товару відсутня.

Наведене свідчить про безпідставність застосування до позивача штрафу на підставі ст.23 Закону № 1023 за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною 1 статті 8 Закону № 1023.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ "Інтерсервіс" щодо визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області № 000011 від 16.09.2016 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону № 1023.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування спірної постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Управління залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 р. у справі № 808/2830/16 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 р. у справі № 808/2830/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко