Постанова

від 29.10.2021 по справі 910/2364/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року Справа № 910/2364/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Гудак А.В.

розглянувши а порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 10.06.2021 у справі №910/2364/19 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент"

про стягнення 81338,1 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.06.2021 у справі №910/2364/19 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" на користь Прокуратури Вінницької області судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 3842,00 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги розподілити пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідач, не погоджується з додатковим рішення суду та вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки при його ухваленні судом неправильно застосовано норми процесуального права.

Звертає увагу, що позовні вимоги були задоволено частково, відповідно суд першої інстанції мав керуватись нормами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України і судовий збір повинен був розподілений пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, суд першої інстанції додатковим рішенням неправомірно стягнув з відповідача судовий збір у повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 10.06.21р. у справі №910/2364/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 10.06.2021 у справі №910/2364/19.

Також роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано сторонами у справі, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Учасники справи не скористались процесуальним правом на подання відзивів на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги, стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне .

Заступник керівника Калинівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Хмільницької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за час використання земельної ділянки загальною площею 1359 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Хмільник Вінницької області, площа Перемоги, буд.3 в сумі 81338,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019, позовну заяву прокурора повернуто на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України .

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, сплативши судовий збір у розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1055 від 02.07.2019 на суму 2117,12 грн. і №1056 від 02.07.2019 на суму 1724,88 грн. /а.с. 139-140 у т.1/.

Постановою Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/2364/19 касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №910/2364/19 скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

14.09.2020 Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу про направлення матеріалів вказаної вище позовної заяви з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.10.2020 відкрито провадження у справі №910/2364/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Згідно з рішенням суду від 16.03.2021 у справі №910/2364/19 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" (вул.Володимира Сосюри, 6, м.Київ, 02090, код юридичної особи 39765540) на користь Хмільницької міської ради (вул.Столярчука, 10, м.Хмільник, Вінницька обл., 22000, код юридичної особи 04051247) 73418,94 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. В позові в частині стягнення 7919,16 грн. відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" (вул.Володимира Сосюри, 6, м.Київ, 02090, код юридичної особи 39765540) на користь Прокуратури Вінницької області (вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, код юридичної особи 02909909) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1921,00 грн.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 16.03.2021 у справі №910/2364/19 в апеляційному порядку не оскаржувалось, тому є чинним і набрало законної сили.

11.05.2021 до суду першої інстанції надійшла заява прокурора про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення судового збору за подання прокуратурою Вінницької області касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 у даній справі.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.06.2021 у справі №910/2364/19 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" на користь Прокуратури Вінницької області судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 3842,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" оскаржує додаткове рішення, оскільки вважає, що судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги має бути розподілений пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ст. 129 ГПК України Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурор у поданій 11.05.2021 заяві просив суд першої інстанції стягнути судовий збір за подання прокуратурою Вінницької області касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 у даній справі.

Так, у пункті 6.1. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2021 зазначено, що оскільки касаційну скаргу задоволено, а справу передано до місцевого господарського суду, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що за подання касаційної скарги прокурор сплатив судовий збір в розмірі 3842,00 грн. /а.с. 139-140 у т. 1/.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що суд першої інстанції помилково не здійснив розподіл судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимога.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1921,00 грн.

Так, при поданні позовної заяви до суду першої інстанції позивачу належало сплатити 1921,00 грн. судового збору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у відсотковому співвідношенні до заявленої ціни позову 81338,1 грн. та до стягнутої на підставі судового рішення суми 73418,94 грн. підлягав сплаті судовий збір у мінімальному розмірі (прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року - 1921,00 грн.).

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2020 задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №910/2364/19, враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, що встановлено рішенням від 16.03.2021, враховуючи, що сума судового збору за подання позовної заяви є мінімальною (1921,00 грн.), судові витрати за розгляд касаційної скарги повністю покладаються на відповідача і не підлягають пропорційному зменшенню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягненню з відповідача на користь прокурора підлягає сума 3842,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги заступника прокурора Вінницької області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі №910/2364/19.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні додаткового рішення судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 244, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільник Девелопмент" на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 10.06.2021 у справі №910/2364/19 залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Гудак А.В.