Рішення

від 27.10.2021 по справі 923/1085/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1085/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. , розглянувши справу

за позовом: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області)

до: Каїрського комунального підприємства "Промінь"

про стягнення 799563,52 грн

До суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Каїрського багатогалузевого госпрозрахункового підприємства по обслуговуванню сільського населення "Промінь" (код 31471194) про стягнення 799563,52 грн збитків, заподіяних державі, на рахунок UA148999980333119331000021385 у Казначействі України (ел. адм. подат.), код за ЄДРПОУ 37959517, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач ГУК у Херсонській області/Горнос СТГ.

Однак, відповідно до акту перевірки Державної екологічної інспекції від 22.03.2021, доданого до позовної заяви, та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), вбачається, що найменування відповідача - Каїрське комунальне підприємство "Промінь", код 31471194.

Ухвалою від 16.08.2021 відкрито провадження у справі за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Каїрського комунального підприємства "Промінь" в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів, заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Позивач отримав ухвалу 20.08.2021 відповідно до поштового повідомлення.

Відповідач отримав ухвалу 25.08.2021 відповідно до поштового повідомлення за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) с. Каїри Горностаївського району Херсонської області вул. Таврійська 44. Відзиву у встановлений судом строк не надав.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. П 7. Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), (нова редакція, ідентифікаційний код 43877338), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 256, повноваження Державної екологічної інспекції Південного округу поширюються на територію Автономної республіки Крим, Запорізької та Херсонської областей, міста Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.

Згідно з наказом Державної екологічної інспекції України від 15.12.2020 № 481 Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Інспекція здійснює покладені на неї функції і повноваження з 17 грудня 2020 року.

19.03.2021 в.о. начальника позивача складено направлення на проведення планової перевірки додержання відповідачем з 22 по 26 березня 2021вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (а.с. 11), в якому зазначено, що попередня перевірка - не проводилась.

Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на підставі ст. 20 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 5, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Каїрського комунального підприємства "Промінь" (відповідач у справі) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами даної перевірки, Інспекцією складено акт планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №06/1-14-160/21 від 22.03.2021 (а.с. 12-40), який без зауважень підписаний т.в.о. директора відповідача Клопот А.І.

Зазначений акт є чинним, доказів оскарження в судовому порядку суду не надано.

В даному акті зазначено, що відповідно до наданого відповідачем статуту (пункт 1.1). Каїрське комунальне підприємство належить до комунальної власності Горностаївської селищної об`єднаної територіальної громади, в особі Горностаївськоі селищної ради Херсонської області, яка прийняла права та обов`язки засновника, згідно рішення 6 сесії Горностаївської селищної ради Херсонської області 9 скликання від 30.12.2020 року № 171 Про прийняття Каїрського БГГІОСН Промінь .

- пункт 1.2. Каїрське комунальне підприємство Промінь Підприємство ) є правонаступником усіх прав та обов`язків Каїрського багатогалузевого госпрозрахункового підприємства по обслуговуванню сільського населення Промінь .

- пункт 3.1.Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, та кодом ЄДРГІОУ, штамп, бланки зі своїм найменуванням та інші атрибути .Права і обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

В користуванні Каїрського КП Промінь 8 артезіанських свердловин, (№№ 9-195, 9-19, 9-34, 9-33, 9-32, 9-225, 9-177, 9-244, на момент перевірки здійснює забір підземної води з 5 артезіанських свердловин (№№ 9-195, 9-19, 9-33, 9-34, 9-32,). Свердловини розташовані в с Каїри, Горностаївського району Херсонської області (басейн р. Дніпро). Забір підземної води здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 85/ХС/49д-17, виданого Державним агентством водних ресурсів України 29.09.2017р., терміном дії до 29.09.2022 (а.с. 14).

Крім того, під час перевірки встановлено, що у відповідача відсутній дозвіл на користування надрами, що є порушенням ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра" (а.с. 17).

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Інспекцією 26.03.2021 винесено на адресу відповідача припис № 06/1-14/160-21 (а.с. 41-43), який підписано керівником відповідача.

Крім того, до позовної заяви додано розрахунок № 60-06/1-20 (а.с. 44-45) розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземна вода) відповідачем від 05.05.2021, за яким розраховано суму збитків в розмірі 799563,52 грн, виходячи із кількості забраної води 611217 куб. м.

В розрахунку зазначено, що згідно з інформацією (лист від 21.04.2021 № 139) наданою керівником відповідача кількість забраної води за період з 22.05.2018 по 22.03.2021 становить 611217 куб. м.

Розрахунок збитків здійснено згідно з п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затв. наказом Мінприроди України від 20.07.09 № 389 та зареєстр. у Мін"юсті України 14.08.09 за № 767/16783.

Відповідно до п. 9.1 Методики в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

Відповідно до п. 255 ПК України рентна плата за спеціальне використання води в Херсонській області у 2021 році становить 87,21 гривень за 100 куб. метрів підземної води. До ставок рентної плати за спеціальне водокористування в частині використання підземної води підприємством житлово-комунального господарства застосовується коефіцієнт 0,3.

Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності) (п. 9.2 Методики).

До матеріалів справи додано копію довідки відповідача № 139 від 21.04.2021 (а.с. 46), в якій відповідач на запит позивача повідомляє, що свердловини № 9-177, 9-244 тимчасово законсервовані і не працюють. Кількість забраної води Каїрським БГПОСН "Промінь" становить ) згідно звітів 2ТП-водгосп) за періоди:

22.05.2018-31.12.2018 - 239тис. куб. м,

01.01.2019-31.12.2019 - 311,7 тис. куб. м,

З 01.01.2020 підприємство було на стадії ліквідації і було реорганізовано в Комунальне підприємство "Любимівське" Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області (код 42301405).

З 01.10.2020 по 31.12.2020 Каїрське БГПОСН "Промінь" поновило свою роботу і в цей період працювало 2 свердловини:

№ 9-195 забрано 17446 куб.м,

№ 9-32 забрано 11050 куб.м.

З 01.01.2021 Каїрське БГПОСН "Промінь" було передано з балансу Любимівської селищної ради на баланс Горностаївської селищної ради та змінено назву на Каїрське комунальне підприємство "Промінь". За період з 01.01.2021 по 22.03.2021 працювало три свердловини:

№ 9-195 забрано 23166 куб м,

№ 9-32 - 4775 куб.м,

№ 9-19 - 4080 куб.м.

З огляду на викладене, відповідно до розрахунку (а.с.44-45) розмір збитків становить 5*611217*0,8721*0,3=799563,52грн.

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до Водного кодексу України (далі - ВК України) підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827).

Стаття 2 ВК України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Приписами частини другої 2 статті 2 ВК України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Відповідно до статей 46, 48 ВК України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу (пункт 9 частини першої статті 44, частина перша статті 49 ВК України).

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. (частина друга статті 49 ВК України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

За самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, розмір якої визначається за формулою відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування , так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр . При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Разом з тим, Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води (крім мінеральних) без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра).

01.01.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 №867-VIII, яким скасовано низку дозвільних процедур.

Статтею 23 Кодексу України про надра (в редакції вказаного Закону №867-VІІІ) встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Тобто, вказана норма звільняє землевласників та землекористувачів від обов`язку отримувати саме спеціальний дозвіл на користування надрами за умови не перевищення добового ліміту видобування підземних вод із кожного з водозаборів 300 кубічних метрів на добу.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В акті перевірки зазначено (а.с. 17), що на перевірку надано договір оренди землі (тимчасовий) від 15.03.2021 № б/н на земельну ділянку № 1 площею 940,75 кв. м (свердловина № 9-195), земельна ділянка № 2 площею 100 кв. м (свердловина № б/н), земельна ділянка № 3 площею 960 кв. м (свердловина №9-177, 9-225), земельна ділянка №4 площею 25 кв. м (свердловина № 9-19), земельна ділянка № 5 площею 56 кв. м (свердловина № 9-32), земельна ділянка № 6 площею 1394 кв. м (свердловина №9-33, 9-34), загальною площею 3475,75 кв.м. Зазначені договори не пройшли державну реєстрацію, що є порушенням ст. 6 Закону України "Про оренду землі", ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, відсутні підстави для застосування ст. 23 Кодексу України про надра, яка звільняє від обов"язку отримання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки на момент перевірки у відповідача була відсутня державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок під свердловинами, тобто відповідачем не було надано відповідних підтверджуючих документів стосовно права користування земельними ділянками, на яких знаходяться джерела водопостачання (свердловини).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.21 у справі № 820/5820/16.

Позивачем складено претензію відповідачу з вимогою відшкодування збитків на суму 799563,52 грн від 17.05.2021 (а.с. 48-49).

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст.ст. 68, 69 вказаного Закону та ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у тому числі у самовільному користуванні надрами.

Згідно з ст. 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. Аналогічна правова позиція стосовно складу цивільного правопорушення викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/4933/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

В даному випадку є всі елементи правопорушення, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності за заподіяну шкоду, а саме:

- протиправна поведінка, яка полягає у самовільному надрокористуванні;

- вина, що підтверджується актом перевірки, приписом, а також наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 та причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

При цьому суд виходить з того, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Саме відповідач повинен доводити відсутність його вини. Однак, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження відсутності його вини у заподіянні державі збитків.

Відповідач доказів перерахування боргу в сумі 799563,52 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, станом на день розгляду спору не подав, тому позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 799563,52грн підлягають задоволенню в повному розмірі.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Каїрського комунального підприємства "Промінь" (с. Каїри Горностаївського району Херсонської області вул. Таврійська 44, код 31471194) збитки, заподіяні державі, в сумі 799563,52 грн на рахунок UA148999980333119331000021385 у Казначействі України (ел. адм. подат.), код за ЄДРПОУ 37959517, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач ГУК у Херсонській області/Горнос СТГ.

3. Стягнути з Каїрського комунального підприємства "Промінь" (с. Каїри Горностаївського району Херсонської області вул. Таврійська 44, код 31471194) на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (м. Херсон пров. Козацький 10, код 43877338) 11993,45грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Південно-західного апеляційного господарського суду .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.10.2021

Суддя В.В.Литвинова