ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 рокум. ОдесаСправа № 923/1085/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання Іванов І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Каїрського комунального підприємства "Промінь"
на рішення господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 року
у справі № 923/1085/21
за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Каїрського комунального підприємства "Промінь"
про стягнення 799 563,52 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача - Мацієвський Л.Г.,
від відповідача Заболотний І.О.,
В С Т А Н О В И В:
Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Каїрського багатогалузевого госпрозрахункового підприємства по обслуговуванню сільського населення "Промінь" 799 563,52 грн збитків, заподіяних державі.
Відповідно до акту перевірки Державної екологічної інспекції від 22.03.2021, доданого до позовної заяви, та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що найменування відповідача - Каїрське комунальне підприємство "Промінь", код 31471194, тому судом першої інстанції залучено цю особу до участі у справі як відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у відповідача дозволу на користування надрами в порушення ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра", що встановлено Актом планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №06/1-14-160/21 від 22.03.2021 року.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 року у справі №923/1085/21 (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Каїрського комунального підприємства "Промінь" збитки, заподіяні державі, в сумі 799563,52 грн. Стягнуто з Каїрського комунального підприємства "Промінь" на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) 11993,45грн витрат зі сплати судового збору.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
В даному випадку суд встановив наявність всіх елементів правопорушення, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності за заподіяну шкоду, а саме:
- протиправна поведінка, яка полягає у самовільному надрокористуванні;
- вина, що підтверджується актом перевірки, приписом, а також наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 та причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження відсутності його вини у заподіянні державі збитків. Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Каїрське комунальне підприємство "Промінь" з вказаним рішенням не погодилось, та звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 р. по справі №923/1085/21 та відмовити Державній екологічній інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська область) в задоволенні позову, та відшкодувати судові витрати.
Скаржник вважає, що при розгляді позову судом першої інстанції були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, не об`єктивно досліджені всі докази по справі, наслідком чого стало ухвалення оскаржуваного судового рішення, яке не ґрунтується на засадах верховенства права і не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції, в порушення ч.1 ст. 12, ч.1 ст. 247 ГПК України, з огляду на ціну позову, яка є більшою ніж сто прожиткового мінімуму для працездатних осіб (799 563, 52 грн.) справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження. В ухвалі про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження від 16 серпня 2021 року, суд зазначив, що ціна позову є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначивши при цьому ціну позову у розмірі 799 563, 52 грн., що не відповідає дійсності.
Отже, суд першої інстанції допустив порушення норм Господарського кодексу України в частині призначення справи до розгляду в спрощеному порядку, що позбавило відповідача мати розумну можливість представляти свої інтереси як учасника справи за правилами, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду.
По суті спору апелянт зазначає наступні доводи:
-Щодо перевірки Державної екологічної Інспекції:
Відповідно до Направлення від 19.03.2021 на проведення позапланової перевірки - термін перевірки 22 по 26 березня 2021 року. В ході перевірки Державним інспектором Михайлюком А.А. не встановлено кількість фактично забраної підземної води з артезіанських свердловин КП «Промінь», лише в Акті зазначено, що прилади обліку води не повірені. 01.04.2021, тобто поза межами строку перевірки КП «Промінь» отримало запит на отримання інформації від Державної екологічної інспекції південного округу про кількість забраної підземної води з артезіанських свердловин. 05.05.2021 Державним інспектором Є.Періновським був проведений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів Каїрським КП «Промінь» у розмірі 799 563, 52 грн. Таким чином, інформацію в КП «Промінь» щодо кількості забраної води запитували поза межами проведеної на той час перевірки, не уповноважені треті особи, які на проведення перевірки не направлялись та під час перевірки були відсутні. Крім того, розрахунок розміру завданої шкоди проводив неповноважний державний інспектор,
-Щодо адміністративної відповідальності: державним інспектором Михайлюком А.А. складено протокол №000190 про адміністративне правопорушення від 22.03.2021 відносно директора КП «Промінь» ОСОБА_1 за ст. 47 КУпАП, щодо порушення права державної власності на надра, 22.03.2021 на підставі протоколу винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 510 грн. відносно директора КП «Промінь» ОСОБА_1 за порушення ст. 110 Водного Кодексу У країни, щодо порушення права державної власності на надра. Отже, за результатами проведеної перевірки винним у порушенні вимог законодавства та порушенні права державної власності на надра визнано директора КП «Промінь» ОСОБА_1 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 47 КУпАП, а тому на думку апелянта, останній повинен відшкодовувати завдану адміністративним правопорушенням шкоду, таким чином розрахунок розміру відшкодування збитків від 05.05.2021 та претензія від 17.05.2021 є неправомірними та повинні бути адресовані правопорушнику.
-Щодо об`єму води: чинним законодавством встановлено підстави для відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), а формула визначення розміру відшкодування, а також перелік документів, на підставі яких визначається фактичний об`єм води, що використаний самовільно. Таким чином, ключовими при розрахунку є період та об`єм самовільного водокористування. У даному випадку Позивачем розраховано об`єм води визначений у кількості 611 217 куб. м. не за Актами перевірок, а за довідкою Відповідача, яка була надана після здійсненої повірки, а саме 21.04.2021.
В акті перевірки №06/1 - 14/160/21 зазначено, що виявленим порушенням є: «відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами)». При цьому інших даних, а саме періоду такої відсутності та об`ємів використаної води за період здійсненого Позивачем нарахування збитків, а саме з 22.05.2018 по 22.03.2021, в Актах не зазначено.
Таким чином, Позивачем нарахування збитків здійснено за інформацією (вихідними даними), яка не зазначена в Актах перевірок, у тому числі періоду порушення, а основується лише на довідці Відповідача за вих. №139 від 21.04.2021, отриманій після проведених перевірок. Крім того, відповідно до Акту перевіркою не охоплювались періоди роботи комунального підприємства 2018 - 2019 років.
Відповідно до довідки КП «Промінь» на балансі підприємства перебуває 8 (вісім) артезіанських свердловин: №9-19, №9-195, №9-244, №9-32, №9-33, №9-34, №9-177, №9-225, з яких №9-177, №9-225 - тимчасово законсервовані і не працюють, а №9-244 - тимчасово не працює. Апелянт зазначає, що у 2018 році в середньому за добу забрано 211 м3 води, у 2019 році в середньому за добу забрано 213 м3 води, у 2020 році в середньому за добу зі скважини №9 - 195 забрано 286 м3 води, зі скважини №9-32 забрано 181 м3 води, у 2021 році в середньому з добу забрано води зі скважин №9-195 - 23166мз: 81 = 286м3, №9-32 - 4775 мз:81 = 59 м3, №9-19 - 4080 мз:81 = 50,4 м3.
У зв`язку із відсутністю лічильників води кількість піднятої води розраховувалась за електроенергією та маркою насосу згідно формули для розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з Методики, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2012 р. за № 1606/21918.
-Щодо відсутності дозволу на користування надрами. Використання артезіанських свердловин для забору підземних вод КП «Промінь» керувалось дозволом на спеціальне водокористування від 29 вересня 2017 No85/XC/499 - 17.
Скаржник посилається на ст.23 Кодексу України «Про надра» та вважає, що відповідач є суб`єктом, діяльність якого підпадає під дію положень цієї статті , оскільки обсяг видобування підземних вод з кожного із водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу, тому в такому випадку, апелянт вважає, що він підлягає звільненню від відповідальності, визначеної позивачем на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Каїрське комунальне підприємство «Промінь», що є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є забір та постачання води, основна кількість якої розподіляється між населенням та бюджетними організаціями (школами, дитсадками), тобто є необхідною для забезпечення функціонування зазначених установ та життєдіяльності населення, використовувало земельні ділянки під скважинами на правах оренди відповідно до тимчасових договорів оренди між Любиміською селищною та Горностаївською селищною радами, зареєструвати вказані договори оренди в Державному реєстрі прав на нерухоме майно не представлялось можливим у зв`язку із відсутністю дозволу на розроблення технічної документації та відповідно відсутністю кадастрових номерів земельних ділянок.
Разом із тим, КП «Промінь» зверталось у передбаченому законодавством порядку 06.08.2018 року звернулось із клопотанням №450 до Любимівської селищної ради Каховського району, а потім до Горностаївської селищної ради Херсонської області для вирішення питання про набуття права постійного землекористування земельними ділянками для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури, у тому числі артезіанських свердловин.
09.04.2021 року отримало рішення №348 «Про надання Каїрському комунальному підприємству «Промінь» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок», між тим затримка в оформленні землекористування, сталася не з вини відповідача, який об`єктивно не міг впливати на прискорення вирішення вказаного питання органом місцевого самоврядування. Вище зазначене призвело до відсутності на даний час зареєстрованого права на постійне користування земельною ділянкою.
Також скаржник зазначає, що за оренду землі під артезіанськими свердловинами №9-19, №9-195, №9-244, №9-32, №9-33, No9-34, №9-177, №9-225, з яких №9-177, №9-225 було подано звіти «Податкову декларацію з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» та сплачено до бюджету України (копії платіжок, звітів та виписок банку додані до скарги).
За підняту воду було подано щоквартальні звіти «Податкову декларацію з рентної плати» та сплачено до бюджету України, розрахунок та копії документів додано до апеляційної скарги.
Щодо службової перевірки КП «Промінь» - згідно розпорядження Горностаївського селищного голови №197 від 12.11.2021 проведено службову перевірку діяльності Комунального підприємства «ПРОМІНЬ» в частині виконання службових обов`язків виконуючого обов`язки директора Каїрського КП «Промінь» Клопота Анатолія Івановича.
В процесі перевірки встановлено, що в період з 22.03.2021 р. по 26.03.2021 р. державним інспектором проводився плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Каїрським КП «Промінь» вимог законодавства, про що було складено відповідний АКТ № 06/1-14/160/21 від 22.03.2021р.
Комісією було встановлено, що в порушення Статуту Каїрського КП «Промінь» в.о. директора Клопот А.І. в березні 2021 року при проведені перевірки державним інспектором Михайлюком А.А не надав інспектору всі необхідні для перевірки матеріали, які на момент перевірки були наявні і зберігалися в бухгалтерії підприємства, а саме: податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності наданні для обслуговування артезіанських скважин та платіжні документи про сплату відповідної орендної плати за земельні ділянки. Не надано документи що підтверджують сплату КП «Промінь» грошових коштів за користування надрами.
Ненадання повної та достовірної і наявної в підприємства документації призвело до винесення Претензії та нарахування збитків державі в розмірі 799 563,52 грн. в вигляді штрафу КП «Промінь». Комісією було виявлено, що облік піднятої води по факту не можливо встановити. На скважинах (насосах) відсутні лічильники. Періодичні контрольні заміри фактичного підняття води не проводяться. Облік піднятої води ведеться побічними методами обліку, що не дає можливості встановити достовірні дані про використання води підприємством.
Комісія з`ясувала, що через неякісне виконання робіт при ремонті насосів відбувається значна втрата електроенергії. Через несвоєчасні ремонти обсадних труб відбувається значна втрата води та електроенергії. Тобто, викачка насосами води, через порвані труби не підіймається на верх в систему, а повертається назад у скважину.
Скаржник наголошує, що стягнення з комунального підприємства суми у розмірі 799563, 52 грн. призведе до фінансової кризи у підприємстві, що потягнене за собою збої у постачанні питної води населенню.
В діях КП «Промінь» відсутня поведінка, яка завдала шкоди державі, оскільки за фактичне використання надр підприємством сплачено грошові кошти, земельні ділянки для обслуговування артезіанських скважин використовувались відповідно до тимчасових договорів оренди, комунальним підприємством вжито заходів спрямованих на отримання зазначених земельних ділянок у постійне користування і вказане право на даний час не зареєстровано з причин які не залежать від волі КП «Промінь», норми видобутку води передбачені ст. 23 Закону України «Про надра» підприємством не порушено, оскільки водозабірність кожної із скважина не перевищувала 300 метрів кубічних на добу, крім того за порушення Законів України виявлених під час перевірки на директора КП «Промінь» вже поніс адміністративну відповідальність та відповідно правопорушник повинен відшкодовувати шкоду.
Вище наведені обставини спростовують факт самовільного використання надр комунальним підприємством «Промінь» та, як наслідок, свідчить про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні первісного позову Державної екологічної інспекції південного округу.
До апеляційної скарги апелянтом додано наступні додаткові докази:
- Копія статуту Каїрського КП «Промінь»,
- Копія направлення на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.03.2021.
- Копія припису від 26.03.2021.
- Копія протоколу про адміністративне правопорушення №000190 від 22.03.2021.
- Копія постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.03.2021.
- Копія претензії від 17.05.2021.
- Копія розрахунку розміру відшкодування збитків від 05.05.2021.
- Копія запиту про надання інформації про кількість забраної води від 31.03.2021.
- Копія довідки від 21.04.2021 №139.
- Копія дозволу на спеціальне водокористування від 29.09.2017.
-Довідка Каїрського КП «Промінь» щодо кількості забраної води та сплаченої оренди та ренти.
- Копія рішення Любимівської селищної ради №60 від 15.01.2018 про внесення змін до статуту Каїрського БШОСН «Промінь».
- Копія рішення Любимівської селищної ради №493 від 19.12.2019 про реорганізацію Каїрського БШОСН «Промінь».
- Копія рішення Горностаївської селищної ради від 30.12.2020 №171 про прийняття Каїрського БГПОСН «Промінь».
-Копія клопотання від 06.08.2018 року №450 про надання дозволу на розробку технічної документації щодо відведення в постійне користування земельних ділянок.
- Копія рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 09.04.2021 №348.
- Копія договору оренди земельної ділянки від 15.03.2021. Копія розпорядження селищного голови від 12.11.2021 № 197. Копія Акт проведення службового розслідування.
- Копії Платіжних доручень, податкових декларацій з плати за землю, банківські виписки, податкові декларації з рентної плати.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 року відкрито апеляційне провадження по справі № 923/1085/21 за апеляційною скаргою Каїрського комунального підприємства "Промінь" на рішення господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 року.
Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень по справі, заяв чи клопотань стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи.
Призначено розгляд справи № 923/1085/21 на 25 січня 2022 року об 11-00 год.
Ухвалою суду від 24.01.2022 року клопотання Каїрського комунального підприємства "Промінь" та Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, призначено судове засідання у справі №923/1085/21 на 25 січня 2022 року об 11:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON.
В судовому засіданні 25.01.2022 року оголошено перерву по справі до 15 лютого 2022 року о 12:30.
08.02.2022 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання 15.02.2022 року з`явились представники позивача та відповідача в режимі відеоконференції. Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, долученні додаткових доказів, доданих до апеляційної скарги. Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обґрунтовуючи клопотання про долучення додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, скаржник посилається на те, що копію ухвали про відкриття провадження господарським судом Херсонської області отримав директор Каїрського БШОСН «Промінь» Клопот А.І. та не повідомив про існування судової справи засновників підприємства, сам директор недобросовісно виконував свої обов`язки та не прийняв участі у справі, не надав усі наявні у нього докази, які мають значення для справи. Така поведінка, зокрема, стала підставою для проведення службового розслідування та звільнення ОСОБА_1 з посади директора підприємства.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до приписів ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 ст.74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Частина 4 статті 269 ГПК України містить обмеження суду апеляційної інстанції щодо прийняття доказів на стадії апеляційного перегляду, пов`язуючи таке право суду з обов`язком учасника справи довести винятковість випадку, який має бути підтверджено доказами неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання апелянта про долучення вказаних доказів до матеріалів справи, оскільки апелянтом не надано належного обґрунтування поважності причин неможливості подання вказаних доказів при розгляді справи в суді першої інстанції у відповідності до ст.269 ГПК України. Факт недобросовісної поведінки посадових осіб підприємства не може бути підставою для визнання поважності причин неподання додаткових доказів в суді першої інстанції. Директор підприємства є посадовою особою, та має право представляти інтереси підприємства, зокрема, у судах.
Крім того, такі докази як направлення на проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.03.2021, постанова про накладення адміністративного стягнення від 22.03.2021, претензія від 17.05.2021, запит про надання інформації про кількість забраної води від 31.03.2021, довідка від 21.04.2021 №139 наявні в матеріалах справи.
В свою чергу, такі докази як копії платіжних доручень, податкових декларацій з плати за землю, банківські виписки, податкові декларації з рентної плати не мають вирішального значення для даного спору, оскільки у даній справі предметом розгляду є стягнення збитків за збір підземної води без спеціального дозволу на користування надрами, а не рентної плати або плати за землю.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.
Перш за все, колегія суддів вважає за доцільне надати оцінку доводам скаржника про процесуальні порушення суду першої інстанції.
Однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції відповідач зазначає положення п. 7 ч. 3 ст. 277 ГПК України .
Так, згідно зі ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
За приписами ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказана норма розділяє малозначні справи за різними критеріями: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто які визнаються малозначними за законом з урахуванням ціни позову; 2) справи незначної складності, які визнаються малозначними за висновком суду та на розсуд суду з урахуванням та оцінкою конкретних обставин справи та подальшою необхідністю вибору виду провадження для розгляду справи.
При цьому, складність судової справи є суб`єктивною підставою віднесення справи до категорії малозначних, яку суд оцінює під час розгляду відповідної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 2 ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Так, ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.08.2021 року відкрито провадження у даній справі . Пунктом 2 резолютивної частини визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В мотивувальній частині ухвали зазначено, що відповідно до частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, у порядку наказного провадження або позовного провадження, яке (тобто позовне) може бути загальним або спрощеним. У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 247 того ж Кодексу у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, визначення яким надане в частині 5 статті 12 Кодексу. Так, за цією статтею малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 227000 грн).
Таким чином, з огляду на ціну позову, яка є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відповідності до частини 1 статті 247 та частини 7 статті 250 ГПК України, суд вирішив, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, що слідує з частини 5 статті 252 ГПК України.
Разом з тим, такі висновки суду першої інстанції є помилковими з огляду на те, що ціна позову складає 799 563,52 грн., що є більшим ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 227 000,00 грн.
При цьому, в ухвалі суду не визнано дану справу малозначною, з огляду на незначну складність з урахуванням обставин справи, а здійснено посилання на ціну позову.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм Господарського кодексу України в частині призначення справи до розгляду в спрощеному порядку, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду на підставі п. 7 ч. 3 ст. 277 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. П 7. Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), (нова редакція, ідентифікаційний код 43877338), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 256, повноваження Державної екологічної інспекції Південного округу поширюються на територію Автономної республіки Крим, Запорізької та Херсонської областей, міста Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.
Згідно з наказом Державної екологічної інспекції України від 15.12.2020 № 481 Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Інспекція здійснює покладені на неї функції і повноваження з 17 грудня 2020 року.
19.03.2021 в.о. начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) складено направлення на проведення планової перевірки додержання відповідачем з 22 по 26 березня 2021 року вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (а.с. 11), в якому зазначено, що попередня перевірка - не проводилась.
Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на підставі ст. 202 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст.ст. 5, 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності здійснено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Каїрського комунального підприємства "Промінь" (відповідач у справі) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За результатами даної перевірки, Інспекцією складено акт планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №06/1-14-160/21 від 22.03.2021 (а.с. 12-40),
В даному акті зазначено, що відповідно до наданого відповідачем статуту (пункт 1.1). Каїрське комунальне підприємство належить до комунальної власності Горностаївської селищної об`єднаної територіальної громади, в особі Горностаївської селищної ради Херсонської області, яка прийняла права та обов`язки засновника, згідно рішення 6 сесії Горностаївської селищної ради Херсонської області 9 скликання від 30.12.2020 року № 171 Про прийняття Каїрського БГГІОСН Промінь.
- пункт 1.2. Каїрське комунальне підприємство Промінь Підприємство) є правонаступником усіх прав та обов`язків Каїрського багатогалузевого госпрозрахункового підприємства по обслуговуванню сільського населення Промінь.
- пункт 3.1.Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, та кодом ЄДРГІОУ, штамп, бланки зі своїм найменуванням та інші атрибути .Права і обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації.
В користуванні Каїрського КП Промінь 8 артезіанських свердловин, (№№ 9-195, 9-19, 9-34, 9-33, 9-32, 9-225, 9-177, 9-244, на момент перевірки здійснює забір підземної води з 5 артезіанських свердловин (№№ 9-195, 9-19, 9-33, 9-34, 9-32,). Свердловини розташовані в с Каїри, Горностаївського району Херсонської області (басейн р. Дніпро). Забір підземної води здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 85/ХС/49д-17, виданого Державним агентством водних ресурсів України 29.09.2017р., терміном дії до 29.09.2022 (а.с. 14).
Крім того, під час перевірки встановлено, що у відповідача відсутній дозвіл на користування надрами, що є порушенням ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України "Про надра" (а.с. 17).
Зазначений акт без зауважень підписаний т.в.о. директора відповідача Клопот А.І. є чинним, доказів оскарження в судовому порядку матеріали справи не містять.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, Інспекцією 26.03.2021 винесено на адресу відповідача припис № 06/1-14/160-21 (а.с. 41-43), який підписано керівником відповідача.
Крім того, до позовної заяви додано розрахунок № 60-06/1-20 (а.с. 44-45) розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземна вода) відповідачем від 05.05.2021, за яким розраховано суму збитків в розмірі 799563,52 грн, виходячи із кількості забраної води 611217 куб. м.
В розрахунку зазначено, що згідно з інформацією (лист від 21.04.2021 № 139) наданою керівником відповідача кількість забраної води за період з 22.05.2018 по 22.03.2021 становить 611217 куб. м.
Розрахунок збитків здійснено згідно з п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затв. наказом Мінприроди України від 20.07.09 № 389 та зареєстр. у Мін"юсті України 14.08.09 за № 767/16783.
Відповідно до п. 9.1 Методики в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.
Відповідно до п. 255 ПК України рентна плата за спеціальне використання води в Херсонській області у 2021 році становить 87,21 гривень за 100 куб. метрів підземної води. До ставок рентної плати за спеціальне водокористування в частині використання підземної води підприємством житлово-комунального господарства застосовується коефіцієнт 0,3.
Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності) (п. 9.2 Методики).
До матеріалів справи додано копію довідки відповідача № 139 від 21.04.2021 (а.с. 46), в якій відповідач на запит позивача повідомляє, що свердловини № 9-177, 9-244 тимчасово законсервовані і не працюють. Кількість забраної води Каїрським БГПОСН "Промінь" становить ) згідно звітів 2ТП-водгосп) за періоди:
22.05.2018-31.12.2018 - 239тис. куб. м,
01.01.2019-31.12.2019 - 311,7 тис. куб. м,
З 01.01.2020 підприємство було на стадії ліквідації і було реорганізовано в Комунальне підприємство "Любимівське" Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області (код 42301405).
З 01.10.2020 по 31.12.2020 Каїрське БГПОСН "Промінь" поновило свою роботу і в цей період працювало 2 свердловини:
№ 9-195 забрано 17446 куб.м,
№ 9-32 забрано 11050 куб.м.
З 01.01.2021 Каїрське БГПОСН "Промінь" було передано з балансу Любимівської селищної ради на баланс Горностаївської селищної ради та змінено назву на Каїрське комунальне підприємство "Промінь".
За період з 01.01.2021 по 22.03.2021 працювало три свердловини:
№ 9-195 забрано 23166 куб м,
№ 9-32 - 4775 куб.м,
№ 9-19 - 4080 куб.м.
Отже, згідно вказаної довідки, Каїрським КП «Промінь» за періоди з 22.05.2018 року по 31.12.2020 року, та з 01.10.2020 року по 22.03.2020 року включно, забрано підземної води зі свердловини 611 217 куб.м.
З огляду на викладене, відповідно до розрахунку (а.с.44-45) розмір збитків становить 5*611217*0,8721*0,3=799563,52грн.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно із частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до Водного кодексу України (далі - ВК України), підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року №827).
Стаття 2 ВК України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України.
Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
За самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, розмір якої визначається за формулою відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.
Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Разом з тим, Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води (крім мінеральних) без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра).
01.01.2016 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі" від 08.12.2015 №867-VIII, яким скасовано низку дозвільних процедур.
Статтею 23 Кодексу України про надра (в редакції вказаного Закону №867-VІІІ) встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Тобто, вказана норма звільняє землевласників та землекористувачів від обов`язку отримувати саме спеціальний дозвіл на користування надрами за умови не перевищення добового ліміту видобування підземних вод із кожного з водозаборів 300 кубічних метрів на добу.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
В акті перевірки зазначено, що на перевірку надано договір оренди землі (тимчасовий) від 15.03.2021 № б/н на земельну ділянку № 1 площею 940,75 кв. м (свердловина № 9-195), земельна ділянка № 2 площею 100 кв. м (свердловина № б/н), земельна ділянка № 3 площею 960 кв. м (свердловина №9-177, 9-225), земельна ділянка №4 площею 25 кв. м (свердловина № 9-19), земельна ділянка № 5 площею 56 кв. м (свердловина № 9-32), земельна ділянка № 6 площею 1394 кв. м (свердловина №9-33, 9-34), загальною площею 3475,75 кв.м.
Зазначені договори не пройшли державну реєстрацію, що є порушенням ст. 6 Закону України "Про оренду землі", ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
КП «Промінь» не є землевласником та землекористувачем земельними ділянками під свердловинами. Дане порушення зафіксовано актом перевірки: «Договори оренди земельних ділянок не пройшли державну реєстрацію, що є порушенням ст.ст. 125,126 Земельного Кодексу України, ст.6 Закону України «Про оренду землі».
З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність підстав для застосування ст. 23 Кодексу України про надра, яка звільняє від обов`язку отримання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки на момент перевірки у відповідача була відсутня державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок під свердловинами, тобто відповідачем не було надано відповідних підтверджуючих документів стосовно права користування земельними ділянками, на яких знаходяться джерела водопостачання (свердловини).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.21 у справі № 820/5820/16.
Крім того, судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що відповідач є суб`єктом, діяльність якого підпадає під дію положень статті 23 Кодексу України про надра, оскільки обсяг видобування підземних вод з кожного із водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу, оскільки такі доводи спростовуються інформацією з довідки №139 від 21.04.2021 року, наданою Каїрським БГПОСН "Промінь" на запит в.о. начальника Державної екологічної інспекції південного округу.
З вказаної довідки вбачається, що кількість забраної води Каїрським БГПОСН "Промінь" становить ) згідно звітів 2ТП-водгосп) за періоди:
22.05.2018-31.12.2018 - 239тис. куб. м,
01.01.2019-31.12.2019 - 311,7 тис. куб. м,
З 01.01.2020 до 01.10.2020 року підприємство було на стадії ліквідації;
З 01.10.2020 по 31.12.2020 з 2 свердловин:
№ 9-195 забрано 17446 куб.м,
№ 9-32 забрано 11050 куб.м.
За період з 01.01.2021 по 22.03.2021 працювало три свердловини:
№ 9-195 забрано 23166 куб м,
№ 9-32 - 4775 куб.м,
№ 9-19 - 4080 куб.м.
Отже, згідно вказаної довідки, Каїрським КП «Промінь» за періоди з 22.05.2018 року по 31.12.2020 року, та з 01.10.2020 року по 22.03.2020 року включно, забрано підземної води зі свердловини 611 217 куб.м.
Доводи апелянта про те що в ході перевірки Державним інспектором Михайлюком А.А. не встановлено кількість фактично забраної підземної води, а запит направлено 01.04.2021, тобто поза межами строку перевірки, розрахунок здійснено неуповноваженою на це особою, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Пунктом 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, визначено, що фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Періновський Є.Є., державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області), за результатами здійсненого заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Каїрським комунальним підприємством «Промінь» провів збір і аналіз необхідних матеріалів, а саме - отримав довідку про кількість забраної підземної води у відповідності до вимог Методики та виконав розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності довільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземна вода)) Каїрським комунальним підприємством «Промінь».
Враховуючи вищевказане, твердження апелянта, що розрахунок повинен проводити інспектор, який проводив перевірку є необґрунтованими та безпідставними.
Доводи скаржника про те, що слід здійснювати визначення середнього розміру кількості забраної підземної води розрахунковим методом на підставі звіту формою № 7-ГР (підземні води) (річна) та звіту за формою 2 тп - водгосп (річна) є неправомірним з огляду на наступне.
КП «Промінь» посилається на те, що у 2018 році в середньому за добу забрано 211 м3 води, у 2019 році в середньому за добу забрано 213 м3 води, у 2020 році в середньому за добу зі скважини №9 - 195 забрано 286 м3 води, зі скважини №9-32 забрано 181 м3 води, у 2021 році в середньому з добу забрано води зі скважин №9-195 - 23166мз: 81 = 286м3, №9-32 - 4775 мз:81 = 59 м3, №9-19 - 4080 мз:81 = 50,4 м3.
У звіті 7 гр (підземна вода - річна) зазначається кількість забраної підземної води, забраної з кожної свердловини окремо протягом звітного року.
У звіті за формою 2 тп - водгосп (річна) зазначається кількість забраної підземної води зі всіх свердловин протягом року та вказується загальний об`єм води, забраної підприємством, помісячно.
Дані щодо кількості забраної підземної води КП «Промінь» протягом доби у жодному зі звітів відсутні.
Отже, колегія суддів позбавлена можливості встановити кількість піднятої води за добу у зв`язку із відсутністю повірених лічильників води, що дозволило б встановити точний обсяг забраної води.
За таких обставин, позивачем правомірно здійснено розрахунок за три роки на підставі довідки, передбаченої Методикою, та у зв`язку з тим, що надані КП «Промінь», звіти не містять необхідної інформації щодо кількості забраної підземної води за чітко визначений період, а саме: з 22.05.2018 по 22.03.2021.
Також судова колегія вважає неприйнятними доводи апелянта про те, що директор підприємства Клопот А.І. повинен нести персональну відповідальність за порушення законодавства, виходячи з наступного.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (ст.48 Водного кодексу України).
Забір підземної води здійснює КП «Промінь», мета водокористування - питні і санітарно - гігієнічні потреби; передача води населенню та вторинним водокористувачам
Забір підземної води здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 85/ХС/49д-17, виданого Державним агентством водних ресурсів України 29.09.2017р., терміном дії до 29.09.2022 Каїрському КП «Промінь», а не Клопот А.І.
Дозвіл на спеціальне водокористування видано за умови виконання певних вимог, в тому числі: «Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» та ст. 19 Кодексу України про надра, у разі використання підземних вод для питного водопостачання суб`єкт господарювання повинен одержати спеціальний дозвіл на користування надрами, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 23 Кодексу України про надра».
Комунальним підприємством зазначену умову не виконано, забір підземної води здійснюється самовільно без спеціального дозволу на користування надрами (видобування підземних вод).
Статтею 67 Кодексу України про надра унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно з частиною четвертою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія зауважує, що відповідальність за видобування підземних вод без спеціального дозволу несе підприємство, яке здійснювало забір води, яке користується свердловинами, а не директор підприємства. Саме тому позивачем правомірно направлено претензію Каїрському КП «Промінь» про добровільне відшкодування збитків на суму 799563,52 грн.
Посилання скаржника на протокол №000190 про адміністративне правопорушення від 22.03.2021 відносно директора КП «Промінь» ОСОБА_1 за ст. 47 КУпАП, щодо порушення права державної власності на надра, постанову від 22.03.2021 про накладення адміністративного стягнення у розмірі 510 грн. відносно директора КП «Промінь» ОСОБА_1 лише додатково підтверджують порушення підприємством «Промінь» законодавства про надра, та не свідчать про те, що саме Клопот А.І. повинен відшкодовувати завдану адміністративним правопорушенням шкоду.
Посилання апелянта на те, що під час використання артезіанських свердловин для забору підземних вод КП «Промінь» керувалось дозволом на спеціальне водокористування від 29 вересня 2017 No85/XC/499 17 не спростовує обов`язку підприємства у разі використання підземних вод для питного водопостачання одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до приписів ст.ст. 68, 69 вказаного Закону та ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у тому числі у самовільному користуванні надрами.
Згідно з ст. 67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Аналогічна правова позиція стосовно складу цивільного правопорушення викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/4933/17, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
В даному випадку судом першої інстанції вірно встановлено наявність всіх елементів правопорушення, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності за заподіяну шкоду, а саме:
- протиправна поведінка, яка полягає у самовільному надрокористуванні;
- вина, що підтверджується актом перевірки, приписом,
- шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389,
- причинний зв`язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь державного бюджету збитків за видобування підземних вод без дозволу на використання надр в сумі 799563,52грн.
За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги підтвердились в частині процесуального порушення суду першої інстанції, що є безумовною підставою для скасування суду на підставі п. 7 ч. 3 ст. 277 ГПК України, судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на обгрунтованість та доведеність позовних вимог Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277 ч.3 п.7, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Каїрського комунального підприємства "Промінь" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 року у справі №923/1085/21 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Каїрського комунального підприємства "Промінь" (с. Каїри Горностаївського району Херсонської області вул. Таврійська 44, код 31471194) збитки, заподіяні державі, в сумі 799563,52 грн на рахунок UA148999980333119331000021385 у Казначействі України (ел. адм. подат.), код за ЄДРПОУ 37959517, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач ГУК у Херсонській області/Горнос СТГ.
Стягнути з Каїрського комунального підприємства "Промінь" (с. Каїри Горностаївського району Херсонської області вул. Таврійська 44, код 31471194) на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (м. Херсон пров. Козацький 10, код 43877338) 11993,45 грн витрат зі сплати судового збору.
Доручити господарському суду Херсонської області видати накази.
Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.02.2022 року.
Головуючий суддяА.І. Ярош
СуддяГ.І. Діброва
СуддяН.М. Принцевська
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2022 |
Оприлюднено | 24.02.2022 |
Номер документу | 103483617 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні