Постанова

від 21.10.2021 по справі 520/5232/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 р.Справа № 520/5232/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 р. (ухвалене суддею Шевченко О.В., повний текст якого складено 12.07.2021 р.)

по справі № 520/5232/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-1" (в подальшому - ТОВ "Енергобуд-1") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просило: скасувати припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень ХК28193/599/АВ/П від 12.02.2021 р.; скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ХК28193/599/АВ/ТД-ФС від 16.02.2021 р., якою накладено штраф на TОB Енергобуд-1 у розмірі 660000 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Кодексу законів про працю України (в подальшому - КЗпП України), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання учасники справи своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомленні своєчасно та належним чином, апелянт просив розгляд справи проводити без його представника.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ТОВ "Енергобуд-1" з 05.02.2021 р. по 12.02.2021 р. за адресою: м. Харків, вул. Університетська, буд. 24-1 та вул. Університетська, буд. 26, за результатами якого складено акт № ХК28193/599/АВ від 12.02.2021 р., висновками якого встановлено, що товариством порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, оскільки 11 працівників допущено до роботи 05.02.2021 р. без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з: адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України., а саме, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ХК28193/599/АВ/П від 12.02.2021 р., яким відповідач зобов`язав керівника підприємства усунути виявлені порушення частини третьої статті 24 КЗпП України та надано строк для усунення порушень до 12.03.2021 р.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування № ХК28193/599/АВ від 12.02.2021 р. щодо виявлених порушень ТОВ "Енергобуд-1" , посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ХК28193/599/АВ/ТД-ФС від 16.02.2021 р., якою накладено на позивача штраф у розмірі 660000 грн. за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Не погоджуючись з приписом та постановою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності винесення ним оскаржуваних припису про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 1 Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із Положенням про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 р. № 84 (далі - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення № 84, Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 р. затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (в подальшому - Порядок № 823).

Згідно із п. 2 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно із п. 20 Порядку № 823, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 р. затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (в подальшому - Порядок № 509).

Згідно із п. 2 Порядку № 509, однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно із ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пп. 162.1.3. статті 162 Податкового кодексу України, платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Відповідно до пп. 168.1.1. - 168.1.4 пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно із п.1 та 3 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 р. № 4 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається. Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку. Розрахунок подається платником, зокрема, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги .

Відповідно до п. 1 розділу IV вищевказаного Порядку, додаток 1 до Розрахунку Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (далі - Д1) призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.

Пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем на позивача накладено штраф у розмірі 66000 грн. (11 х 6000 грн. = 660000 грн.) на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпПУ та Порядку № 509, за те, що керівником ТОВ "Енергобуд-1" 05.02.2021 р. допущено до роботи без укладання трудового договору наступних працівників: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 2000-0505-20011 від 09.02.2021 р. повідомлено Головне управлінням Держпраці у Харківській області інформацію щодо відображення нарахування заробітної плати за липень - грудень 2020 року станом на 09.02.2021 р. по наступним працівникам ТОВ "Енергобуд-1": ОСОБА_1 - відображено нарахування заробітної плати з вересня по грудень 2020 року, повідомлення про прийняття на роботу від 10.09.2020 р: ОСОБА_2 - відображено нарахування заробітної плати з серпня по грудень 2020 року, повідомлення про прийняття на роботу від 03.08.2020 р.; ОСОБА_6 - відображено нарахування заробітної плати з вересня по грудень 2020 року, повідомлення про прийняття на роботу від 14.09.2020 р.; ОСОБА_7 - відображено нарахування заробітної плати з вересня по грудень 2020 року; ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - відображено нарахування заробітної плати з липня по грудень 2020 року; ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 - в звітах немає, повідомлення про прийняття на роботу відсутнє.

Як вбачається з акту перевірки ХК28193/599/АВ від 12.02.2021 р., під час проведення інспекційного відвідування 05.02.2021 р. за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , при виконанні будівельних робіт інспекторами праці було опитано та зафіксовано на засіб відеотехніки працівників - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , при виконанні роботи на ТОВ "Енергобуд-1" , які усно пояснили, що працюють на ТОВ "Енергобуд-1" .

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ Енергобуд-1 та ТОВ Буденерго-Харків укладено договір підряду № 1101 від 11.01.2021 р., відповідно до якого ТОВ Буденерго-Харків зобовязується виконати роботи з реконструкції нежитлової будівлі літ. А-2 під функціональну будівлю по АДРЕСА_3 .

Згідно із повідомленнями про прийняття на роботу, ОСОБА_3 (наказ № 9-К від 05.11.2019 р.), ОСОБА_5 (наказ № 10-К від 05.11.2019) є найманими працівниками ТОВ Буденерго-Харків .

Повідомленнями про прийняття на роботу, ОСОБА_12 (наказ №75-К від 24.09.2018 р.), ОСОБА_9 (наказ № 47-К від 10.07.2020 р.), ОСОБА_10 (наказ № 49-К від 10.07.2020 р.), ОСОБА_11 (наказ № 48-К від 10.07.2020 р.), ОСОБА_7 (наказ № 50-К від 10.07.2020 р.) є найманими працівниками ТОВ "Енергобуд-1". Вказані повідомлення про прийняття працівників на роботу направлені до контролюючого органу, що підтверджується відмітками на повідомленнях та сформованими податковим органом квитанціями № 2 від 24.09.2018 р., від 10.07.2020 р.

Доказів того, що на час проведення перевірки вказані працівники звільнені, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Крім того, ТОВ сформовано та подано до контролюючого органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, за звітний І квартал 2021 року від 06.05.2021 року разом з відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, а саме: ОСОБА_9 (графа 10 відомостей); ОСОБА_11 (графі 23 відомостей); ОСОБА_6 (графі 28 відомостей); ОСОБА_10 (графі 33 відомостей); ОСОБА_7 (графа 38 відомостей); ОСОБА_2 (графа 44 відомостей); ОСОБА_8 (графа 56 відомостей); ОСОБА_12 (графа 32 відомостей); ОСОБА_1 (графа 34 відомостей). Вищевказаний податковий розрахунок прийнятий ГУ ДПС в Харківській області (Основ`янський район м. Харкова) 06.05.2021 р. та за реєстраційним 9112814211, що підтверджується вищевказаною квитанцією, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вспірних правовідносинах відсутні підстави для винесення припису та застосування до позивача штрафу в розмірі 660000 грн., у зв`язку з чим припис та постанова відповідача необґрунтовані та підлягають скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 по справі № 520/5232/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 29.10.2021 року