Постанова

від 27.10.2021 по справі 686/10303/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/10303/21

Провадження № 22-ц/4820/1346/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Філіпчук О. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/10303/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року (суддя Чевилюк З. А.) про відмову в забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство по організації роботи міського пасажирського транспорту, про визнання протиправними та скасування рішення ради і рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення тридцятої сесії Хмельницької міської ради № 83 від 17 квітня 2019 року у частині надання Комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту права постійного користування земельною ділянкою площею 5311 кв. м по АДРЕСА_1 та визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6810100000:24:003:0048 за Комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту.

У липні 2021 року позивачка подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 5311 кв. м кадастровий номер 6810100000:24:003:0048 по АДРЕСА_1 , та заборони Хмельницькій міській раді та всім іншим органам вчиняти дії щодо розпорядження цією земельною ділянкою, зокрема заборонити її виселення із земельної ділянки, зобов`язувати її звільнити земельну ділянку та інші дії, що можуть здійснюватися на підставі оскаржуваного рішення. Заяву обґрунтовувала тим, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог. Позовна вимога є вимогою немайнового характеру, тому невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав. У відповідача та третьої особи відсутні будь-які перешкоди на вчинення дій щодо розпорядження земельною ділянкою.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Не погоджується з висновком суду про необґрунтованість підстав для забезпечення позову. Враховуючи поведінку відповідача, вжиття заходів забезпечення позову вважає необхідністю. Суд не надав оцінку аргументам, викладеним у заяві. Твердження суду, що забезпечення позову є фактично вирішенням спору по суті, є безпідставним, оскільки заходи забезпечення носять тимчасовий характер. Крім того, учасники справи вчиняють дії для її виселення із земельної ділянки.

У відзиві Хмельницька міська рада посилається на необгрунтованість доводів апеляційної скарги.

У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не обґрунтувала і не підтвердила належними доказами наявність підстав для забезпечення позову та співмірність заходів забезпечення позову з позовними вимогами.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Установлено, що ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство по організації роботи міського пасажирського транспорту, про визнання протиправним та скасування рішення ради № 83 від 17 квітня 2019 року у частині надання Комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6810100000:24:003:0048 площею 5311 кв. м по АДРЕСА_1 , визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права постійного користування цією земельною ділянкою.

На підставі частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь або унеможливити ускладнення поновлення порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (пункт 4) при розгляді заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18 дійшов висновку, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту на майно.

Відповідно до позовної заяви позивачка просить визнати протиправним і скасувати рішення тридцятої сесії Хмельницької міської ради № 83 від 17 квітня 2019 року в частині надання Комунальному підприємству по організації роботи міського пасажирського транспорту права постійного користування земельною ділянкою площею 5311 кв. м по АДРЕСА_1 кадастровий номер 6810100000:24:003:0048 та визнати протиправним і скасувати рішення про державну реєстрацію права постійного користування зазначеною земельною ділянкою за Комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчинення відповідачем та іншими особами дій неспівмірне з позовними вимогами про визнання протиправними і скасування рішення ради та рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою.

Апеляційний суд вважає, що будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася, ОСОБА_1 не навела.

З урахуванням позовних вимог у суду не було підстав для задоволення заяви позивачки.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить посилання на докази, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення міської ради та рішення про державну реєстрацію або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки.

У зв`язку з наведеним вище апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставність відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування ухвали, суд не допустив.

Інші доводи апеляційної скарги правильний висновок суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини у пункті 58 рішення від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2021 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта