Постанова

від 27.10.2021 по справі 243/11899/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/11899/20

Номер провадження 22-ц/804/2479/21

Єдиний унікальний номер 243/11899/20 Головуючий у 1 інстанції Фалін І.Ю.

Номер провадження 22-ц/804/2479/21 Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів Космачевської Т.В., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Гладуха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області цивільну справу №243/11899/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шаповалов Андрій Миколайович, на заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2021 року, ухваленого у складі судді Фаліна І.Ю., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Шаповалов А.М., звернулась до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії. Просить суд ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача знести за власний рахунок незаконну реконструкцію їдальні (до реконструкції літ. Ш-1 ), яка збільшена на 1195,65 кв.м., повернувши її до початкового розміру в 688,9 кв.м., як передбачено договором дарування від 17.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В., а також понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначила, що 17.08.2007 року між нею та ОСОБА_2 , а також між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори дарування, за якими вона (позивач) та ОСОБА_3 подарували, а ОСОБА_2 прийняв у дар 19/100 та 18/100 ідеальних часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких входять, у тому числі, будівля їдальні Ш-1 загальною площею 688,9 кв.м., цегляний сарай К-1 , цегляна трансформаторна підстанція З1-1 та цегляна котельня З-1 загальною площею 42,5 кв.м. Всього за наведеними договорами ОСОБА_2 прийняв у дар 37/100 ідеальних часток вищевказаних нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішеннями Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 15.01.2013 року № 40453 та № 42020 проведено державну реєстрацію права власності відповідача на відповідно 18/100 та 19/100 ідеальних часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких також увійшла будівля їдальні Ш-1 загальною площею 688,9 кв.м.

Станом на 20.11.2012 року відповідач зробив реконструкцію будівлі їдальні, внаслідок чого вона перетворилась на базу відпочинку сімейного типу Робінгуд та площа будівлі збільшилась з 688,9 кв.м. до 1884,55 кв.м., тобто на 1195,65 кв.м.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року (справа № 805/8312/13-а), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 року рішення Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 15.01.2013 року № 40453 та № 42020 скасовано з підстав того, що вказаними рішеннями зареєстровано право власності відповідача на об`єкт нерухомого майна, права власності на який він за договорами дарування від 17.08.2007 року не набув.

Вважаючи, що оскільки замість будівлі їдальні Ш-1 загальною площею 688,9 кв.м., яка зазначена у договорах дарування від 17.08.2007 року, збудований інший об`єкт нерухомого майна, а саме база відпочинку сімейного типу Робінгуд , площею 1884,55 кв.м., без належних на те документів, що по своїй суті є самочинним будівництвом та вказуючи на те, що дії ОСОБА_2 щодо самочинної перебудови їдальні, збільшення її площі, порушують права позивача, яка є орендарем земельної ділянки, площею 0,93502 га, по АДРЕСА_1 , та власником нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми розташованих за адресою: АДРЕСА_1 позивач та її представник просять суд зобов`язати відповідача знести за власний рахунок незаконну реконструкцію їдальні (до реконструкції літ. Ш-1 ), збільшену на 1195,65 кв.м., повернувши її до початкового розміру в 688,9 кв.м., як передбачено договором дарування від 17.08.2007 року.

Заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

З даним рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в який просив його скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що суд ухвалив дане рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування скарги представник позивача зазначив, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 посилався на ту обставину, що 17.10.2012 року відповідач зареєстрував в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про початок будівельних робіт з реконструкції спільного приміщення їдальні, а 20.11.2012 року - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Однак суд не врахував, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 805/8312/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року у справі № К/800/59014/13, встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на підставі звернення ОСОБА_1 (вхід. №Р/1717 від 13.12.2012 року) було проведено позапланову перевірку на об`єкті по АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_2 ). За результатом даної перевірки було встановлено порушення частини 10 статті 39 Закону України Про врегулювання містобудівної діяльності , наведення недостовірної інформації в декларації про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція будівлі їдальні під базу відпочинку сімейного типу Робінгуд АДРЕСА_1 .

Тобто ОСОБА_2 для отримання документів, що надають право на експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, була зазначена недостовірна інформація, а тому вищезазначена декларація по своїй суті не має ніякої юридичної сили та не породжує ніякі правові наслідки.

Отже, оскільки замість будівлі їдальні III-1 загальною площею 688,9 м.кв., яка зазначена у договорах дарування від 17 серпня 2007 року, збудований інший об`єкт нерухомого майна площею 1884,55 м.кв., без належних на те документів, що по своїй суті є самочинним будівництвом.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Однак, необхідною передумовою реалізації даного права на користуванням та розпорядженням майном, є набуття права власності на відповідне майно.

Вважає, що відповідач ОСОБА_2 не є співвласником зазначених у договорах дарування від 17 серпня 2007 року об`єктів нерухомого майна, адже, по-перше, певна їх частина внаслідок реконструкції збільшила свою площу і припинила існувати у тому вигляді, який зазначено у договорах дарування, по-друге, право спільної власності на існуючі об`єкти нерухомого майна ОСОБА_2 у встановленому законом порядку за собою не зареєстрував.

Апелянт також зазначив, що відповідно до частин 1, 4 та 7 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї, мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦПК України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Згідно правової позиції, викладеній у постанові КАС ВС від 24 червня 2020 року у справі № № 320/5880/18, правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила /здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК). Також обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

Від відповідача по справі відзив не надійшов. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду, що проводилось в режимі відео конференції, підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивач та відповідач в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції повністю відповідає.

Так судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору дарування від 17.08.2007 року, ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 19/100 ідеальних часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці земель Святогірської міської ради. Відповідно до вказаного договору на цій земельній ділянці знаходяться: склад цегляний загальною площею 81,3 кв.м. - А-1, котельня цегляна загальною площею 42,5 кв.м.- 3-1, овочевий цех цегляний площею 32,8 кв.м. - 1-1, сарай цегляний - К-1, склад ПММ цегляний - М-1, сарай залізобетонний - Н-1, льох цегляний - П, майстерня цегляна загальною площею 45,3 кв.м. - Т-1, гараж зі складом цегляні загальною площею 93,7 кв.м. - Ф-1, Х-1, лазня - пральня цегляна загальною площею 88,5 кв.м. - Ч-1, їдальня цегляна загальною площею 688,9 кв.м. - Ш-1, вбиральня цегляна - Щ-1, спальний корпус № 2 цегляний загальною площею 300,8 кв.м. - Г-1, спальний корпус № 1 цегляний загальною площею 304,2 кв.м. - Ж-1, трансформаторна підстанція цегляна - З-1, житловий будинок цегляний загальною площею 17,1 кв.м - 1-1, піонерська кімната цегляна загальною площею 65,0 кв.м.- Н-1, огорожа - № 1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів № 4471103 від 17.08.2007 року, договір дарування було зареєстровано приватним нотаріусом Панченком А.В.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17610514 виданого КП БТІ м. Слов`янськ, ОСОБА_2 зареєстрував право власності на 19/100 часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору дарування від 17.08.2007 року, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 18/100 ідеальних часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці земель Святогірської міської ради. Відповідно до вказаного договору на цій земельній ділянці знаходяться:склад цегляний загальною площею 81,3 кв.м. - А-1, котельня цегляна загальною площею 42,5 кв.м.- 3-1, овочевий цех цегляний площею 32,8 кв.м. - 1-1, сарай цегляний - К-1, склад ПММ цегляний - М-1, сарай залізобетонний - Н-1, льох цегляний - П, майстерня цегляна загальною площею 45,3 кв.м. - Т-1, гараж зі складом цегляні загальною площею 93,7 кв.м. - Ф-1, Х-1, лазня - пральня цегляна загальною площею 88,5 кв.м. - Ч-1, їдальня цегляна загальною площею 688,9 кв.м. - Ш-1, вбиральня цегляна - Щ-1, спальний корпус № 2 цегляний загальною площею 300,8 кв.м. - Г-1, спальний корпус № 1 цегляний загальною площею 304,2 кв.м. - Ж-1, трансформаторна підстанція цегляна - З-1, житловий будинок цегляний загальною площею 17,1 кв.м - 1-1, піонерська кімната цегляна загальною площею 65,0 кв.м.- Н-1, огорожа - № 1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів № 4471190 від 17.08.2007 року, договір дарування було зареєстровано приватним нотаріусом Панченком А.В.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17610436 виданого КП БТІ м. Слов`янськ, ОСОБА_2 зареєстрував право власності на 18/100 часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 39296 від 15.01.2013 року, на підставі заяви з реєстраційним номером 25035 було зареєстроване право власності ОСОБА_4 на 18/100 ідеальних часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 40237 від 15 січня 2013 року, на підставі заяви з реєстраційним номером 25035 було зареєстроване право власності ОСОБА_4 на 19/100 ідеальних часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З відповіді КП Бюро технічної інвентаризації № 3028-4/0.83/01 від 10.10.2017 року, вбачається, що станом на 01.01.2013 року, згідно даних архівної справи КП БТІ № 542-1, право власності на нежитлові будівлі та споруди бази відпочинку батьків з дітьми, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договорів дарування від 17.08.2007 року, реєстрові № 2530, 2531 - 37/100 ідеальних часток. Частка, що належала співвласнику - ОСОБА_1 , на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду від 29.12.2009 року (справа № 2-6506/2009 виділена у самостійну одиницю за вказаним рішенням суду, за вищенаведеною адресою. Після виділу у самостійний об`єкт нерухомого майна, належні ОСОБА_1 , будівлі та споруди (літній бар з навісом літ. В-1 , котельня літ. З-1 , побутовий корпус літ. І-2 , сторожка літ. К-2 , ресторан літ. Ч-2 , ? частка трансформаторної підстанції літ. З1-1 , альтанка літ. Г-1 , огорожа № 1, фонтан № 2, замощення №3-4, спортивно - оздоровчий комплекс літ Б-2 , альтанка літ Є ., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , були реконструйовані, згідно декларації про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстрованої ДАБК 31.05.2012 року за № ДЦ14312087955, введені до експлуатації, тому станом на 01.01.2013 року, згідно даних архівної справи КП БТІ № 542-2, зареєстровані за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 09.07.2012 року, виданого Святогірською міською радою, як самостійна одиниця. Первинно, вищенаведені будівлі та споруди до реконструкції, виділу у самостійні об`єкти, надання окремих поштових адрес відносились до Дитячого оздоровчого табору Донецька юність та належали кільком власникам на праві спільної сумісної часткової власності. На даний час фактично, згідно даних архівної справи КП БТІ № 542-1, всі співвласники відокремили належне їм нерухоме майно у самостійні одиниці, крім ОСОБА_2 , який не виконав заміну правовстановлюючих документів на належну йому будівлю їдальні літ. А-2 (до реконструкції - літ. Ш-1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року (справа № 805/8312/13-а), яку було залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 року (справа К/800/59014/13), визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області № 42020 від 15.01.2013 року про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частини 19/100 на нежитлові будівлі, що розташовані: АДРЕСА_1 , за суб`єктом: ОСОБА_2 . Визнано протиправним та рішення Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області № 40453 від 15.01.2013 року про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, спільна часткова, розмір частини 18/100 на нежитлові будівлі, що розташовані: АДРЕСА_1 , за суб`єктом: ОСОБА_2 .

Суд звернув увагу на те, що з тексту вказаної постанови, відповідно до прийнятих доказів у судовому засіданні встановлено, що 20.11.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації, а саме реконструкції будівлі їдальні за адресою АДРЕСА_1 , під базу відпочинку сімейного типу " ОСОБА_5 ". Відповідно до зазначених декларацій площа реконструйованої їдальні склала 1884,55 кв.м. Таким чином станом на 20.11.2012 року ОСОБА_2 був збудований інший об`єкт, площа якого збільшилась з 688,9 кв.м до 1884,55 кв.м., тобто на 1195,65 кв.м. 15.01.2013 року уповноважений ОСОБА_2 - ОСОБА_4 звернувся до Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області з заявою про державну реєстрацію нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договорів дарування від 17.08.2007 року: ВЕТ № 504534 та ВЕТ № 504535. Для реєстрації прав ОСОБА_2 були надані наступні документи: договори дарування від 17.08.2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; технічний паспорт № 2227; паспортні дані; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна; витяги з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності; довіреність на уповноважену особу. Відповідно до карток прийому заяв декларація про готовність об`єкта до експлуатації представником ОСОБА_2 відповідачу не надавалась.15.01.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Ром В.І. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за: № 42020 приватної, спільної частки розміром 19/100 на нежитлові будівлі, що розташовані: АДРЕСА_1 та № 40453 приватної, спільної частки розміром 18/100 на нежитлові будівлі, що розташовані: АДРЕСА_1 . На підставі зазначених рішень реєстратором внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право спільної часткової власності ОСОБА_2 на нежитлові будівлі перелічені в договорах дарування, в тому числі і на їдальню загальна площа якої складає 688,9 кв.м. Також внесено запис про загальну площу цих об`єктів, а саме площу, яка дорівнює 1991,9 кв.м. В якості підстав для набуття права власності на 19/100 та 18/100 часток в будівлях, загальною площею 1991,9 кв. м. зазначені лише договори дарування, хоча відповідачем листом на вимогу суду надані матеріали реєстраційної справи на 53 аркушах, серед яких є декларації підтверджуючі реконструкцію їдальні під базу відпочинку. На підставі викладеного судами апеляційної та касаційної інстанції зроблено висновок, що державним реєстратором було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, право власності на який ОСОБА_2 за договорами дарування не набув.

Згідно із рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.12.2019 року (справа № 243/3647/13), яке було залишено без змін постановою Донецького апеляційного суду від 20.10.2020 року, ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_1 , про виділення частки з майна, що є у спільній частковій власності, а саме будівлю їдальні Ш-1 , цегляний сарай К-1 , у натурі та визнання права власності на вказані об`єкти - відмовлено.

Відповідно до заяв-претензій від 10.02.2020 року, 06.11.2020 року представник позивача звертався до відповідача з проханням знесення ним за власний рахунок незаконної реконструкції їдальні, що на 1195,65 кв.м. більше ніж площа їдальні, отриманої ним на підставі договору дарування від 17.08.2007 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 249073352, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вищезазначеної інформаційної довідки, загальна площа їдальні цегляної складає 688,9 кв.м.

Судом першої інстанції в судовому засіданні також було досліджені копії з архівних справ КП БТІ на будівлі та споруди бази відпочинку батьків з дітьми розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , колишній ДОТ Донецька юність , а саме:

- рішення виконавчого комітету Святогірської міської ради № 138 від 26.05.2004 року, щодо надання згоди на зміну цільового призначення будівель та споруд дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 на базу відпочинку батьків з дітьми, розташовану у АДРЕСА_2 ;

- рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради № 112/8 від 16.02.2005 року, яким узаконено самовільно зведену сауну - Е, навіс - Ж та збільшену площу на 65,7 м2 , при самовільному переобладнанні на базі відпочинку батьків з дітьми по АДРЕСА_2 ;

- рішення виконавчого комітету Святогірської міської ради № 172 від 30 листопада 2005 року, відповідно до якого за ОСОБА_6 визнано право розпорядження самовільно перебудованим будинком медичного пункту У в спальний корпус зі збільшенням загальної площі на 22,5 м.кв. і самовільно перебудованим жилим будинком Б-1 під кафе зі збільшенням загальної площі на 79,1 м.кв. на території дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2 ;

- рішення виконавчого комітету Святогірської міської ради № 173 від 30.11.2005 року, яким призначено за ОСОБА_7 право розпорядження самовільно побудованим навісом - баром Я на території дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Святогірської міської ради оформлено право приватної власності на нежитлові будівлі бази відпочинку батьків з дітьми, розташовані по АДРЕСА_2 : 6/20 ід. часток - ОСОБА_8 ; 5/20 ід. часток - ОСОБА_9 ; 9/20 ід. часток - ОСОБА_6 , та вирішено видати їм свідоцтва про право власності. Відповідно до свідоцтв про право власності, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 зареєстрували своє право власності на визначені рішенням виконкому об`єкти у встановленому законом порядку.

Відповідно до копії інвентаризаційної справи № 2097, заведеної на об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що до її матеріалів входить рішення постійно діючого третейського суду при асоціації Жінки та Бізнес № 28-ПС/11-07 від 17.12.2007 року;. ухвала Ворошиловського районного суду м. Донецька; виконавчий лист виданий на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька.

Відповідно до інвентаризаційної справи № 2227, заведеної на об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 . До матеріалів інвентаризаційної справи входить зведений акт вартості будинків, господарських будівель та споруд складеного на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до інвентаризаційної справи № 2093, заведеної на об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 . До матеріалів інвентаризаційної справи входить схематичний план будівель та споруд бази відпочинку з дітьми Дольче віта , яке складається із спального корпусу Ю-1, спального корпусу Б-1, альтанки В1, В2, В3, басейну № 2. Згідно із рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2007 року ОСОБА_1 виділено в натурі спальний корпус Ю-1 загальною площею 791,1 кв.м., спальний корпус В1-1 , загальною площею 212,5 кв.м., та басейн, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інвентаризаційної справи № 542-ІІ, заведеної на об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 . До матеріалів інвентаризаційної справи входить зведений акт вартості будинків, господарських будівель та споруд складеного на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому їдальня визначена як Ш-1 ; довідка КП БТІ , спальні корпуси та басейн належні ОСОБА_1 були виділені у самостійний об`єкт з окремою адресою, та на момент складання договорів дарування від 17.08.2007 року не входили до складу комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього із вказаної довідки вбачається, що на момент складання договорів дарування до складу майна яке увійшло до розрахунку часток входили будівлі та споруди належні співвласникам ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які на даний час відокремлені у самостійні об`єкти з окремими адресами на підставі рішень суду. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 23875370, 11/100 часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , а 37/100 часток ОСОБА_2 , з вказаного реєстру вбачається що об`єкт їдальня становить 688,9 кв.м. Відповідно рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29.12.2009 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на об`єкти нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: В-1 - літній бар - 10,4 кв.м., З-1 - котельня - 42,5 кв.м., І-2 - побутовий корпус - 142,0 кв.м., К-2 - сторожка - 18,0 кв.м., Ч-2 - ресторан - 449,1 кв.м., з-1 - ? ч. Трансформаторна підстанція, Г-1 - альтанка, №1- огорожа - 85,4 кв.м. №-2 - фонтан, №3-4 - замощення. Вказані об`єкти також були виділені в натурі ОСОБА_1 . Відповідно д довідки КП БТІ 3 229/0.46 від 21.01.2010 року реєстраторам зроблені відповідні записи у Державному реєстрі прав власності і у реєстрових книгах визначені у рішенні суду від 29.12.2009 року.

Декларація про початок виконання будівельних робіт, затверджена Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області 13.12.2011 року замовником в якій зазначено ОСОБА_1 , щодо будівництва спортивно - оздоровчого комплексу бази відпочинку батьків з дітьми Парк - готель ІНФОРМАЦІЯ_2 розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у вказаній декларації містяться відомості про розташування вказаної бази на земельній ділянці за кадастровим номером 1414170500:01:001:0172, документ, що посвідчує право замовника на земельну ділянку: договір оренди землі № 18 від 26 грудня 2006 року виданий Святогірською міською радою. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, затверджена Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області 31.05.2012 року, щодо будівництва спортивно - оздоровчого комплексу бази відпочинку батьків з дітьми Парк - готель ІНФОРМАЦІЯ_2 розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Святогірської міської ради №142 від 27.06.2012 року, яким замінено ОСОБА_1 правовстановлюючі документи на нежитлові будівлі та споруди спортивно - оздоровчого комплексу бази відпочинку батьків з дітьми Парк - готель ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оформлено та видано свідоцтво про право власності на вищезазначений об`єкт. Відповідно до витягу на нерухоме майно від 09.07.2012 року, ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності.

Відповідно до інвентаризаційної справи № 542-І, заведеної на об`єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 до матеріалів інвентаризаційної справи входить поверхневий план, експлікація в якій зазначено об`єкт їдальні визначений літерою Ш-1 , яка має площу 688,9 кв.м., оціночні акти, журнал зовнішніх обмірів, перелік загальних фондів по оздоровчому табору Донецької області, який знаходиться на балансі ДП Техстрой скло Слов`янської міської ради № 656/2 від 21.11.2001 року. З Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно видане КП БТІ м. Слов`янськ № 3497760, вбачається, що за ОСОБА_12 зареєстровано 18/100 часток, ОСОБА_3 зареєстровано 18/100, ОСОБА_7 30/100 часток приміщень та споруд дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

З договору купівлі - продажу укладеного 24.10.2005 року вбачається, що ОСОБА_3 продав 7/100 часток приміщень та споруд дитячого оздоровчого табору Донецька юність ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про уточнення ідеальних часток в праві загальної власності на домоволодіння вбачається, що ОСОБА_13 належить ? їдальні Ш-1 , а ОСОБА_3 належать інші ? частки їдальні Ш-1 . Згідно із рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька та на підставі ухвали Апеляційного суду Донецької області від 27.06.2006 року, яким вищезазначене рішення було залишено без змін, зобов`язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_12 усе отримане за договором міни від 18.05.2005 року, а саме 18/100 часток майна, зокрема до якого відноситься ? частка їдальні Ш-1 (688,9 кв.м.), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення постійно діючого Третейського суду, затверджено мирову угоду укладену 23.10.2006 року, між ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , відповідно до якої за ОСОБА_15 визнано право приватної власності на нерухоме майно 18/100 ідеальних часток дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається зокрема з ? частки їдальні Ш-1 , загальною площею 688,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Розумною було зареєстровано 18/100 часток визнаних за нею за рішенням суду.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Святогірської міської ради №45 від 20.06.2006 року, ОСОБА_1 дозволено реконструкцію приміщень та споруд дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Святогірської міської ради від 18.12.2006 року №17-Х-5 було вилучено із землекористування ОСОБА_12 та ОСОБА_3 земельні ділянки загальною ідеальною площею по 0,677825 га по АДРЕСА_1 , у зв`язку із переходом права власності на відповідні частки будівель та споруд, розташованих на ділянках до ОСОБА_1 . Затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для реконструкції та подальшої експлуатації приміщень та споруд дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 під базу відпочинку батьків з дітьми по АДРЕСА_2 . Надано громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельні ділянки загальною площею 1,3557 га та на умовах оренди терміном на 49 років для реконструкції та подальшої експлуатації приміщень та споруд дитячого оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 під базу відпочинку батьків з дітьми по АДРЕСА_2 , в тому числі згідно ідеальних часток ОСОБА_1 - площею 0,93502 га (ділянка № НОМЕР_1 (кадастровий номер 1414170500:01:001:0172 площею 0,5792 га) згідно ідеальних часток - 0,4022 га; ділянка № НОМЕР_2 (кадастровий номер 1414170500:01:001:0173 площею 0,7436 га, згідно ідеальних часток - 0,5164 га; ділянка № НОМЕР_3 (кадастровий номер 1414170500:01:001:0176 площею 0,0110 га, згідно ідеальних часток - 0,00275 га; ділянка № НОМЕР_4 (кадастровий номер 1414170500:01:001:0177 площею 0,0547 га, згідно ідеальних часток - 0,01368 га).

Судом першої інстанції було досліджено також плани (схеми) меж земельної ділянки за кадастровими номерами 414170500:01:001:0177, 1414170500:01:001:0173, 1414170500:01:001:0172, 1414170500:01:001:0176. Відповідно до рішення виконавчого комітету Святогірської міської ради №13 від 31.01.2007 року було оформлено право власності на нежитлові будівлі бази відпочинку батьків з дітьми, розташовані по АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_11 - 11/100 ідеальних часток, ОСОБА_10 - 22/100 ідеальних часток, ОСОБА_1 - 51/100 ідеальних часток, ОСОБА_3 - 16/100 ідеальних часток.

Відповідно до довідки про уточнення ідеальних часток в праві загальної власності на нежитлове приміщення від 24.07.2007 року, відповідно до якої частка нежитлових будинків, що належить ОСОБА_16 складається, зокрема, з: ? ч. їдальні Ш-1 площею 688,9 кв.м., друга ? частина їдальні Ш-1 належить ОСОБА_3 . Рішенням виконавчого комітету Святогірської міської ради від 25.07.2007 року, оформлено право власності на нежитлові будинки бази відпочинку батьків з дітьми, розташовані по АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_1 - 24/100 ід. часток, ОСОБА_3 - 24/100 ід. часток. Вищевказане право власності на зазначені частки зареєстроване у КП БТІ відповідно до витягу № 15619774. Згідно із договором купівлі - продажу від 17.07.2007 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_1 6/100 ідеальних часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці земель Святогірської міської ради.

Сторони по справі не заперечують факту отримання відповідачем ОСОБА_2 на підставі договорів дарування від 17.08.2007 року у дар 19/100 та 18/100, а всього 37/100 ідеальних часток нежитлових будівель бази відпочинку батьків з дітьми, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Серед цих нежитлових будівель була і будівля їдальні Ш-1 загальною площею 688,9 кв.м. 04.02.2008 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності відповідача на 18/100 та 19/100 ідеальних часток будівель бази відпочинку батьків з дітьми.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що з наявних в матеріалах справи судових рішень, вбачається, що відповідач станом на 20.11.2012 року зробив реконструкцію спірного приміщення їдальні загальною площею 688,9 кв.м., внаслідок чого її площа збільшилась на 1195,65 кв.м. та склала 1884,55 кв.м., і це в силу ч.4, ч.5 ст.82 ЦПК України доказуванню при розгляді даної справи не підлягає.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна № 190851835 від 29.11.2019 року право власності на спірну будівлю їдальні Ш-1 площею 688,9 кв.м. не зареєстроване за жодною особою.

Крім того 17.10.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю була зареєстрована декларація про початок будівельних робіт, а саме реконструкції ОСОБА_2 будівлі їдальні за адресою: АДРЕСА_1 під базу відпочинку сімейного типу Робінгуд . 20.11.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю була зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації, а саме реконструкції будівлі їдальні за адресою: АДРЕСА_1 під базу відпочинку сімейного типу Робінгуд . Відповідно до зазначених декларації площа реконструйованої їдальні стала 1884,55 кв.м.

Пославшись на норми ст.376 ЦК України суд, встановивши наведені вище обставини та оцінивши надані сторонами докази на їх підтвердження, прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявності підстав передбачених даною нормою закону для визнання створеного відповідачем об`єкту нерухомості самочинним будівництвом та застосуванню певних наслідків у вигляді знесення даного об`єкту.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1, ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. ч.4 ст.376 ЦК України встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. За змістом ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Таким чином, для визнання нерухомого майна самочинним будівництвом суд має встановити, що існує одна або декілька умов, за якими таке майно: - збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; збудоване або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; збудоване або будується з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таке майно (що визнано самочинним будівництвом) підлягає безумовному знесенню, за умови існування однієї або декількох обставин, як то: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Вимоги про знесення самочинного будівництва, відповідно до ст.376 ЦК, особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем, що будівництво відбувалось з істотними порушеннями будівельних норм і правил, або, що реконструйована під базу відпочинку сімейного типу Робінгуд будівля їдальні Ш-1 площею 1884,55 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 якимось чином порушує право власності позивача, або право користування нею земельною ділянкою чи її частиною, як зазначено в позовній заяві.

Посилання позивача на те, що спірний об`єкт нерухомості побудовано без належних на те документів, спростовується постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року (справа № 805/8312/13-а), яку було залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 року (справа К/800/59014/13), якою було встановлено, що 17.10.2012 року відповідач зареєстрував в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про початок будівельних робіт з реконструкції спільного приміщення їдальні, а 20.11.2012 року - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Ця обставина також спростовує обґрунтування позову в частині порушення прав позивача як користувача земельної ділянки, оскільки з тексту позовної заяви вбачається, що питання про знесення спірної будівлі ОСОБА_1 стала піднімати з лютого 2020 року, тоді як згідно встановленим адміністративним судом обставинам по вище наведеній справі № 805/8312/13-а, відповідач зареєстрував декларацію про готовність спірного об`єкта ще у листопаді 2012 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог помилково послався на ту обставину, що 17.10.2012 року відповідач зареєстрував в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про початок будівельних робіт з реконструкції спільного приміщення їдальні, а 20.11.2012 року - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки суд не врахував, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року у справі № К/800/59014/13, встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на підставі звернення ОСОБА_1 (вхід. №Р/1717 від 13.12.2012 року) було проведено позапланову перевірку на об`єкті по АДРЕСА_2 (замовник - ОСОБА_2 ), за результатом даної перевірки було встановлено порушення частини 10 статті 39 Закону України Про врегулювання містобудівної діяльності , наведення недостовірної інформації в декларації про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція будівлі їдальні під базу відпочинку сімейного типу Робінгуд АДРЕСА_2 не впливають на правильність висновків суду по даній справі.

Дійсно у наведеній ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року (справа № К/800/59014/13), якою залишено без змін постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013р. і якою задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2013р. по справі №805/8312/13-а за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції Донецької області, треті особи ОСОБА_2 , Інспекція державного архітектурного контролю у Донецькій області про скасування рішення зазначено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області було проведено позапланову перевірку на об`єкті по АДРЕСА_2 , за результатом даної перевірки було встановлено порушення частини 10 статті 39 Закону України Про врегулювання містобудівної діяльності , наведення недостовірної інформації в декларації про готовність об`єкта до експлуатації Реконструкція будівлі їдальні під базу відпочинку сімейного типу Робінгуд АДРЕСА_2 .

Між тим, на переконання колегії дана обставина не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки по наведеній справі предметом позову була незаконність дій реєстраційної служби при реєстрації 15.01.2013р. права приватної спільної часткової власності на підставі договорів дарування від 17.07.2007 року 19/100 та 18/100 ідеальних часток бази відпочинку батьків з дітьми розташованої в АДРЕСА_2 на землях Святогірської міської ради відповідачу позивачем ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 відповідно, де в описі об`єктів зазначено, що площа спірної будівлі їдальні складає саме 688,9 кв.м., а не та яка є в натурі (т.1 а.с.14, 16). За результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції (рішення підтримано судом касаційної інстанції) скасовано рішення реєстраційної служби про державну реєстрацію прав власності на нежитлові будівлі розташованої в АДРЕСА_2 .

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції і колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2021 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, підстави для зміни розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, відсутні.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстави для відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шаповалов Андрій Миколайович залишити без задоволення.

Заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя О.В. Агєєв