Постанова

від 29.10.2021 по справі 495/3579/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4765/21

Номер справи місцевого суду: 495/3579/14-ц

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки Джерело Плюс до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року Кредитна Спілка Джерело Плюс звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Свої позовні вимоги представник позивача Кредитної Спілки Джерело Плюс - Куркан Л.С. обґрунтовує тим, що 28 серпня 2009 року між Кредитною спілкою Джерело Плюс і членом кредитної спілки ОСОБА_1 був підписаний Кредитний договір №1277.109. Відповідно до даного договору 28 серпня 2009 року Боржнику був наданий кредит у сумі 20800,00 грн. терміном на 12 (дванадцять) місяців. На виконання вимог пункту 3.3. кредитного договору між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено графік розрахунків, згідно якого відповідачка повинна повернути позивачу грошові кошти в сумі 20800,00 грн. та сплатити відсотки в сумі 45046,55 грн. Відповідачкою в рахунок погашення боргу сплачено відсотки по кредиту: 04.09.2009 року - 36,00 грн., 29.09.2009 року - 1000,00 грн., 30.10.2009 року - 1000,00 грн., 30.12.2009 року - 2000,00 грн, 28.01.2010 року -1000,00 грн.,29.03.2010 року - 1000, 00 грн. Станом на 1 травня 2014 року загальна сума боргу за кредитним договором складала - 65846,55 грн., з яких сума боргу за кредитом 20800,00 грн. та сума боргу за відсотками - 45046,55 грн. На теперішній час сума боргу відповідачкою ОСОБА_1 не сплачена.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року позовну заяву Кредитної Спілки Джерело Плюс до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Кредитної Спілки Джерело Плюс , юридична адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, код ЄДРПОУ 26543057 заборгованість за кредитним договором у сумі 65 846,55 гривень, яка складається з: суми боргу - 20 800,00 гривень, суми заборгованості за відсотками 45 046,55 гривень.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки Джерело Плюс до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу, Кредитна спілка Джерело Плюс посилаючись на її необґрунтованість, просить суд рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч. 1 ст. 368, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274, ч.ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України).

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Кредитна спілка Джерело Плюс є фінансовою установою, яка надає наступні фінансові послуги згідно Положення про фінансові послуги кредитної спілки Джерело Плюс , затвердженого Рішенням спостережної ради кредитної спілки Джерело Плюс :

1)залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;

2)надання кредитів членам кредитної спілки за рахунок власних коштів;

3)надання кредитів членам кредитної спілки за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

Згідно Кредитного договору №1277.109 від 28.08.2009 року, відповідачці ОСОБА_1 був наданий кредит у сумі 20800,00 грн. терміном на 12 (дванадцять) місяців. На виконання вимог пункту 3.3. кредитного договору між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено графік розрахунків, згідно якого відповідачка повинна повернути позивачу грошові кошти в сумі 20800,00 грн. та сплатити відсотки в сумі 45046,55 грн. Відповідачкою в рахунок погашення боргу сплачено відсотки по кредиту: 04.09.2009 року - 36,00 грн., 29.09.2009 року - 1000,00 грн., 30.10.2009 року - 1000,00 грн., 30.12.2009 року -2000,00 грн 28.01.2010 року -1000,00 грн., 29.03.2010 року - 1000, 00 грн.

Станом на час звернення представника позивача з позовною заявою до суду, загальна сума боргу за кредитним договором №1277.109 складала - 65846,55 грн., з яких сума боргу за кредитом 20800,00 грн. та сума боргу за відсотками - 45046,55 грн. На теперішній час сума боргу відповідачкою ОСОБА_1 не сплачена.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.06.2014 року позовні вимоги Кредитної спілки Джерело Плюс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Кредитної спілки Джерело плюс , юридична адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, код ЄДРПОУ 26543057 заборгованість за кредитним договором №1277.109, від 28 серпня 2009 року, у розмірі 65846,55 грн. 22.09.2014 року було видано виконавчий лист з виконання даного рішення суду.

04.09.2019 року від адвоката Холудєєва Бориса Єгоровича, який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 було подано заяву про перегляд зазначеного вище заочного рішення.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.10.2019 року заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.06.2014 року було скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Кредитної спілки Джерело Плюс , суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав суду належні та допустимі докази щодо наявность у відповідачки ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором №1277.109 від 28.08.2009 року у розмірі 65846,55 гривень.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України ).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України ).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, розмір заборгованості, подавши до суду належні та допустимі докази.

Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Виходячи із вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен надати суду належні та допустимі докази на обґрунтування тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п.2 ст.21 Закону України Про кредитні спілки кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою; ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою; види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів; способи забезпечення кредитних зобов`язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

В поданій апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що у п.2.1. кредитного договору зазначено, що кредит надається строком на 12 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту, однак у вказаному пункті договору є виправлення шариковою ручкою, а тому апелянт вважає, що встановити на скільки місяців був наданий кредит - не можливо. Крім того апелянт зазначає, що в п.9.4. договору вказано, що позичальник підтверджує, що зміст частини другої статті 11 Закону України Про захист прав споживачів йому тривалістю у п`ять років (ст. 259 ЦК України ), тобто представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає, що з вказаного пункту договору зовсім не зрозуміло, що було роз`яснено позичальнику ОСОБА_1 і що саме означає п`ять років. Представник апелянта вважає, що у вказаних спірних провавідносинах, яки виникли між Кредитною спілкою Джерело Плюс та ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором повинна застосовуватися загальна позовна давність тривалістю у три роки. Таким чином у позивача виникло право вимоги повернути кредит з 30.04.2010 року до травня 2013 року, проте Кредитна спілка Джерело Плюс звернулась до суду про захист свого порушеного права лише 19 травня 2014 року, тобто на думку апелянта з пропуском трирічного строку позовної давності.

На вказані посилання апелянта, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 ЦК України ).

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив, що положення Договору (п.3.1) закріплювали за Боржником, обов`язок виплатити Заявнику крім отриманого кредиту, також відсоток за користування кредитом із розрахунку 60% річних. Також, згідно з підпунктом 5.1.3. пункту 5.1. кредитного договору Позичальник зобов`язався вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіку розрахунків.

У пункті 2.1. кредитного договору зазначено, що кредит надається строком на 12 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту.

Апеляційний суд зазначає, що у суду апеляційної інстанції не має сумнівів щодо строку надання кредиту, на які посилається апелянт, оскільки наявна в матеріалах справи копія кредитного договору №1277.109 від 28.08.2009 року містить печатку Кредитної спілки Джерело Плюс , підпис кредитодавця та позичальника, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 щодо строків зазначених в договорі.

Крім того, у пункті 9.4. Кредитного договору №1277.109 від 28.08.2009 року передбачено, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів та ст. 259 ЦК України позичальнику є зрозумілим, що строк позовної давності за даним кредитним договором встановлено тривалістю у п`ять років, з вказаного вбачається, що працівниками кредитної спілки з питань кредитування було розтлумачено ОСОБА_1 зміст кредитного договору, в тому числі п.9.4. щодо застосування строку позовної давності за укладеним кредитним договором, про що свідчить підпис позичальника у договорі.

При цьому, зазначений договір відповідачкою не оспорювався.

Так, як вбачається з матеріалів справи, останнє погашення за оспорюваним кредитним договором відповідачкою ОСОБА_1 було виплачено 29.03.2010 року у розмірі 1000,00 грн. До суду з позовною заявою представник позивача Кредитної спілки Джерело Плюс звернувся 19.05.2014 року, тобто у межах строків позовної давності, встановленої за домовленістю сторін.

Крім того у п 9.2. кредитного договору №1277.109 від 28.08.2009 року зазначено, що цей договір вступає в законну силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов`язків згідно цього договору. Також п. 9.3., 9.3.1. наголошує, що дія цього договору припиняється післ повного виконання сторонами власних обов`язків згідно цього договору.

Таким чином, апеляційний суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів приходить до висновку про те, що оскільки кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед Кредитною спілкою Джерело Плюс не погашена та з урахуванням того, що строк позовної давності за даним кредитним договором не сплив, таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості, заявлені Кредитною спілкою Джерело Плюс у загальному розмірі 65 846,55 грн. є доведеними та обгрунтованими.

За викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи нічим не обґрунтовані, висновків суду не спростовують, в зв`язку з чим рішення суду у відповідності до ст.375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2020 року по цивільній справі за позовом Кредитної спілки Джерело Плюс до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 29.10.2021 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А.Гірняк

О.С.Комлева