Постанова

від 20.10.2021 по справі 495/3489/19

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/3489/19

№ провадження 1-кс/495/2489/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м. Білгород - Дністровський

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю представника власника майна ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

18 жовтня 2021 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання представника власника майна, щодо якого накладено арешт ОСОБА_3 , який діє в інтересах Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району про скасування арешту майна, яке було подано в рамках кримінального провадження №12019160240000757 від 10.04.2019.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.07.2019 по справі № 495/3489/19 (провадження 11-сс/813/1226/19) задоволено апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та скасовано ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.07.2019 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород- Дністровського ВП ГУ НП України в Одеській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160240000757 від 10.04.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. Постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого СВ Білгород- Дністровського ВП ГУНГІ України в Одеській області ОСОБА_5 , накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,142 га, кадастровий номер 51 10300000:02:027:0172, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження даною земельною ділянкою.

Обґрунтування клопотання.

Представником власникамайна зазначено,що ухвалаапеляційного судувід 22.07.2019порушує правата законніінтереси Кароліно-Бугазькоїсільської радияк власника майна та підлягає скасуванню з урахуванням положень ч.1 ст174 КПК України.

Постановою заступника начальника СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 12.12.2020 кримінальне провадження № 12019160240000757 від 10.04.2019 закрито у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Станом на теперішній час кримінальне провадження закрито, у зв`язку з чим, на думку заявника, потреби у подальшому застосуванні арешту, як заходу обмеження права комунальної власності Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород- Дністровського району, не має.

Подальше застосування заходу забезпечення кримінального провадження, яке було закрито є необґрунтованим та неприпустимим, піддає власника майна необґрунтованому процесуальному примусу, порушує право власності Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району на таке майно.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України представник ОСОБА_3 просив скасувати арешт.

Позиції сторін.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Слідчий в судове засідання не звився, про дату та час розгляду клопотання був повідомлений.

Мотивація суду.

Статтею 2 КПК України передбачено, щозавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до змістуст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено та конкретизовано в ч.1ст.321 Цивільного кодексу, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована вст.391 цього кодексуможливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, одним з яких є арешт майна у кримінальному провадженні.

Частиною 3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 2ст.170 КПК Українивстановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Порядок скасування арешту майна визначенийст.174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши надані до суду матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019160240000757 надано належним заявником.

Так 03.07.2019 слідчий СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП України в Одеській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про накладення арешту на майно, у якому просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0,142 га, кадастровий номер 5110300000:02:027:0172, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою заборони подальшого відчуження.

Ухвалою слідчого судді від 03.07.2019 по справі №495/3489/19 (провадження 1-кс/495/2350/2019) у задоволенні клопотання було відмовлено, на підставі чого 10.07.2019 прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 22.07.2019 по справі № 495/3489/19 (провадження 11-сс/813/1226/19) апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 задоволено. Постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого СВ Білгород- Дністровського ВП ГУНГІ України в Одеській області ОСОБА_5 , накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,142 га, кадастровий номер 51 10300000:02:027:0172, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження даною земельною ділянкою.

Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 вказує на втрату потреби застосування арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.

На підтвердження зазначеного було надано постанову заступника начальника СВ Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2020 про закриття кримінального провадження №12019160240000757 у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

В ухвалі Одеського апеляційного суду від 22.07.2019 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 51 10300000:02:027:0172, яка розташована за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, смт Затока, вул. Залізнична, 1/1, відповідає критеріям речового доказу, оскільки наявні підозри того, що вона є предметом шахрайських дій, як така, що була набута в результаті вчинення злочину. Отже арешт накладався з метою збереження речових доказів.

Відповідно дост.7 КПК Українив якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Факт перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє конституційного права власника на законних підставах розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч.3 ст.22КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - на власника майна. При цьому жоден учасник не позбавлений можливості надати докази.

Сторону обвинувачення було сповіщено про дату та час розгляду клопотання, однак у судове засідання слідчий не з`явився, доказів, які б свідчили про недоцільність скасування арешту надано не було.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності Кароліно-Бугазької сільської ради.

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, оскільки потреба у застосуванні такого заходу забезпечення відпала через закриття кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Керуючисьст.174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району про скасування арешту майна, яке було подано в рамках кримінального провадження №12019160240000757 від 10.04.2019 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 22.07.2019 по справі № 495/3489/19 (провадження 11-сс/813/1226/19), на земельну ділянку, площею 0,142 га, кадастровий номер 5110300000:02:027:0172, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який накладений а рамках кримінального провадження № 12019160240000757 від 10.04.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1