СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2021 року м. Харків Справа № 917/1151/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Мартюхіна Н.О.
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - НАЗАРЕВИЧ Ігор - на підставі довіреності від 01.10.2021р; ВАКУЛЮК Альона - на підставі наказу № 10 від 11.03.2020р.; довіреності №9 від 07.10.2021р.,
від 1-го відповідача - не з`явився,
від 2-відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", м. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, (вх. №1338 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 (суддя Кльопов І.Г., ухвалене в м.Полтава об 11:42год., дата складення повного тексту - 29.03.2021р.)
за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", м. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область,
до 1- го відповідача: Решетилівської міської ради, м. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область,
до 2-го відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,
про визнання укладеною додаткової угоди, визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Решетилівської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в якій просив суд:
1) визнати укладеною додаткову угоду між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» та Решетилівською міською радою про поновлення договору оренди землі № 2 від 10.02.2010р., що зареєстрований за №041056100012 від 15.03.2010р., виклавши в судовому рішенні зміст такої угоди в редакції позивача, проект якої додано до позовної заяви;
2) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0119;
3) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0124;
4) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0120;
5) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0125;
6) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити у державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом поновлення запису в поземельній книзі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наявність у нього переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 21,76га, кадастровий номер 5324255100:00:005:0115; а також відсутність заперечень з боку орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору при фактичному продовженні орендарем користування земельною ділянкою (ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» ).
Крім того, позивач зазначав, що рішенням 34 позачергової сесії 7 скликання Решетилівської міської ради від 15.05.2020р. № 983-34-VІІ "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" 6 фізичним особам було надано дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) із земель запасу комунальної власності кадастровий номер 5324255100:00:005:0115 на території Решетилівської міської ради.
Проте, як зазначав позивач, він є орендарем вказаної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 21,7600 га кадастровий номер 5324255100:00:005:0115 відповідно до договору оренди землі №2 від 10.02.2010р.
Позивач також звертав увагу суду на те, що Решетилівська міська рада надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 5324255100:00:005:0115, рішення про поділ цієї земельної ділянки та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки не приймалось, згода на поділ зазначеної земельної ділянки не надавалась.
Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 та формування нових земельних ділянок здійснено з порушенням вимог, визначених Земельним кодексом України та чинними нормативно - правовими актами.
На думку позивача, Решетилівська міська рада, незважаючи на наявність орендних правовідносин з СТОВ "Хлібороб" вчинила дії (прийняла вказане вище рішення), що призвело до незаконного скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки та державної реєстрації чотирьох земельних ділянок з присвоєнням ним кадастрових номерів.
Зокрема, з відомостей Публічної кадастрової карти України він дізнався, що орендована ним земельна ділянка з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 відсутня, натомість в її межах на даний час сформовані нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5324255100:00:005:0119 площа 1,9098 га тип власності - не визначено 5324255100:00:005:0124 площа 15,9404 га тип власності - не визначено 5324255100:00:005:0120 площа 1,9098га тип власності - не визначено 5324255100:00:005:0125 площа 2 га тип власності - не визначено.
Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, належним способом захисту права та охоронюваних законом інтересів є визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5324255100:00:005:0119, 5324255100:00:005:0124, 5324255100:00:005:0120, 5324255100:00:005:0125, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити у державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом поновлення запису в поземельній книзі.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 відмовлено в задоволенні позову.
Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 626, 792 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 13, 31, 33 Закону України "Про оренду землі" мотивовані тим, що сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже застосованого позивачем поновлення договору оренди на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та наявності заперечень з боку орендодавця (відповідача) у його поновленні викладених у рішенні 30 позачергової сесії 8 скликання Решетилівською міської ради від 19.02.2020р. №889-30-VII, яким було відмовлено СТОВ «Хлібороб» в поновленні договору оренди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5324255100:00:005:0119, 5324255100:00:005:0124, 5324255100:00:005:0120, 5324255100:00:005:0125, та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити у державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом поновлення запису в поземельній книзі, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не було доведено порушень з боку відповідачів.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем в обґрунтування своїх вимог доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, апелянт зазначає, що викладений в оскаржуваному рішенні висновок господарського суду Полтавської області про неможливість поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у зв`язку із наявністю вже застосованого позивачем поновлення договору оренди землі на підставі частин 1-5 статті 33 вказаного закону не відповідає положенням чинного законодавства та правовим позиціям Верховного Суду, які в силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України мають враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права.
Враховуючи, що СТОВ "Хлібороб" є орендарем спірної земельної ділянки, що належно виконував умови договору протягом його дії, а також продовжує виконувати і на даний час після закінчення його строку (використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, вчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату; більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, а саме 04.02.2020р. повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору новий строк; до клопотання № 72 від 17.04.2020р. (в порядку частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі") позивач додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, а орендодавець протягом місяця після закінчення договору оренди письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди, апелянт вважає, що має право на поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті ЗЗ Закону України "Про оренду землі".
Оскільки місцевий господарський суд не з`ясував всіх обставин, що мають значення для справи, а саме те, що позивачем дотримано процедури поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 ЗУ "Про оренду землі"; не вірно визначено підставу позову, зазначивши, що позивач просив суд поновити договір як на підставі частини 1-5 так і частини 6 статті 33, не звернувши увагу на те, що до позову додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах та застосував норми земельного законодавства без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, апелянт вважає, що оскаржуване рішення від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 є незаконним та підлягає скасуванню.
Окрім викладеного, апелянт також не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5324255100:00:005:0119, 5324255100:00:005:0124, 5324255100:00:005:0120, 5324255100:00:005:0125, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити у державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом поновлення запису в поземельній книзі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2021р. залишено апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що також підтверджується актом відділу документального забезпечення та контролю Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021р.
31.05.2021р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме: докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (вх.№6240).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20; встановлено відповідачам строк до 30.06.2021р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 12.07.2021р. о 10:00 год.
30.06.2021р. 2-им відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№7459), в якому просить суд апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" залишити без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 залишити без змін.
09.07.2021р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх.№7852).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021р. зупинено апеляційне провадження у справі №917/1151/20 до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №903/1030/19.
04.10.2021р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про поновлення провадження у справі (вх.№11519), у зв`язку із прийняттям 31.08.2021р. Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №903/1030/19.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2021р. поновлено провадження у справі №97/1151/20; розгляд справи призначено на 25.10.2021р.
20.10.2021р. 2-им відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№12016), в якому просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності його представника. Також, 2-й відповідач заперечує проти вимог апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", просить відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 залишити без змін.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.10.2021р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, а також, що сторони з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.02.2010р. між Решетилівською районною державною адміністрацією Полтавської області (надалі - орендодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (надалі - орендар) було укладено договір оренди землі № 2 (надалі - договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради для вирощування сільськогосподарської продукції (пункти 1 та 15 договору оренди).
Відповідно до пункту 2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 21,76 гектарів, в тому числі: рілля - 21,76 га.
Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору оренди).
У відповідності до пункту 18 договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у семиденний термін після підписання обома сторонами даного договору за актом приймання-передачі (пункт 20 договору).
Відповідно до пункту 34 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.
Відповідно до пункту 35 договору оренди, дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 37 договору оренди сторони погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
У відповідності до пункту 43 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на дату укладення договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Договір було зареєстровано у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.03.2010р. за № 041056100012.
Таким чином, дія договору закінчується 15.03.2020р.
Місцевим господарським судом встановлено, та не заперечується сторонами у справі, що 04.06.2018р., на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України № 60-з від 31.01.2018р. "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", Головним управлінням Держгеокадастру України у Полтавській області було передано земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 територіальній громаді в особі Решетилівської міської ради у комунальну власність.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5316011082020 від 20.04.2020р. вказана вище земельна ділянка належить до земель комунальної власності, власником земельної ділянки зазначено територіальну громаду в особі Решетилівської міської ради (т.1 а.с.66 на звороті).
Пункт 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлює що, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Матеріалами справи підтверджено, що 04.02.2020р. (тобто, до закінчення терміну дії договору), орендарем - СТОВ «Хлібороб» було направлено на адресу Решетилівської міської ради лист - клопотання вих.№33, в якому з посиланням на положення пункту 4 статті 122 Земельного кодексу України та статті 33 закону України "Про оренду землі" просив поновити договір оренди землі від 10.02.2010р. №2 на 7 років. До вказаного листа орендарем також було додано проект додаткової угоди (т. 1 а.с.69).
У відповідь на вказаний лист, 21.02.2020р. Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради листом №01-14/615 було повідомлено орендаря, що його клопотання №33 від 04.02.2020р. винесено на розгляд сесії Решетилівської міської ради 19.02.2020р.
За результатами обговорення постійними депутатськими комісіями у зв`язку із переходом права власності (з державної у комунальну) на орендовану земельну ділянку, пунктом 9 рішення 30 позачергової сесії 8 скликання Решетилівською міської ради від 19.02.2020р. №889-30-VII було відмовлено СТОВ «Хлібороб» в поновленні договору оренди (т.1 а.с.72).
Крім того, вказаним листом Виконавчий комітет Решетилівської міської ради повідомив орендаря - СТОВ «Хлібороб» про те, що згідно статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а саме з 15.03.2020р. та наголошено, що подальше фактичне використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору буде розцінене як самовільне заволодіння земельною ділянкою (т.1 а.с.70).
17.04.2020р. (тобто, через місяць після закінчення терміну дії договору) орендарем - СТОВ «Хлібороб» було направлено на адресу Решетилівської міської ради лист - клопотання вих.№72 (т.1 а.с.71), в якому зазначав, що після закінчення строку дії договору оренди землі, а саме після 15.03.2020р. продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення та сплачувати орендну плату.
На підставі викладеного та з врахуванням відсутності протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, а саме до 15.04.2021р., листа - повідомлення від орендодавця про заперечення у поновленні договору, орендар - СТОВ «Хлібороб» вважає вказаний договір поновленим на той самий строк 10 років та на тих самих умовах.
Враховуючи вищевикладене, з посиланням на положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар просив у місячний термін укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на строк 10 років на тих самих умовах.
До вказаного клопотання орендарем було додано проект додаткової угоди в 3-примірниках.
Проте, відповіді на вказаний лист орендодавцем надано не було, як і не було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на строк 10 років до договору оренди від 10.02.2010р. №2, у зв`язку із чим, 27.07.2020р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", посилаючись на приписи статті 15 та статті 33 Закону України «Про оренду землі» , належне виконання обов`язків орендаря за договором оренди земельної ділянки, факт продовження користування земельною ділянкою, а також своєчасну оплату орендних платежів, звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (т.1 а.с.48-93), в якій просило суд:
1) визнати укладеною додаткову угоду між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» та Решетилівською міською радою про поновлення договору оренди землі № 2 від 10.02.2010р., що зареєстрований за №041056100012 від 15.03.2010р., виклавши в судовому рішенні зміст такої угоди в редакції позивача, проект якої додано до позовної заяви;
2) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0119;
3) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0124;
4) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0120;
5) визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0125;
6) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити у державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом поновлення запису в поземельній книзі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наявність у нього переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 21,76 га, кадастровий номер 5324255100:00:005:0115; а також відсутність заперечень з боку орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору при фактичному продовженні орендарем користування земельною ділянкою (ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» ).
Крім того, позивач зазначав, що рішенням 34 позачергової сесії 7 скликання Решетилівської міської ради від 15.05.2020р. № 983-34-VІІ "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" 6 фізичним особам було надано дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) із земель запасу комунальної власності кадастровий номер 5324255100:00:005:0115 на території Решетилівської міської ради (т.1 а.с.73).
Проте, як зазначав позивач, він є орендарем вказаної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 21.7600га кадастровий номер 5324255100:00:005:0115 відповідно до договору оренди землі №2 від 10.02.2010р.
Позивач також звертав увагу суду на те, що Решетилівська міська рада надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 5324255100:00:005:0115, рішення про поділ цієї земельної ділянки та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки не приймалось, згода на поділ зазначеної земельної ділянки не надавалась.
Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 та формування нових земельних ділянок здійснено з порушенням вимог, визначених Земельним кодексом України та чинними нормативно - правовими актами.
Окрім викладеного, позивач зазначав, що з відомостей Публічної кадастрової карти України він дізнався, що орендована ним земельна ділянка з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 відсутня, натомість в її межах на даний час сформовані нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5324255100:00:005:0119 площа 1,9098 га тип власності - не визначено 5324255100:00:005:0124 площа 15,9404 га тип власності - не визначено 5324255100:00:005:0120 площа 1,9098 га тип власності - не визначено 5324255100:00:005:0125 площа 2 га тип власності - не визначено.
Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, належним способом захисту права та охоронюваних законом інтересів є визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5324255100:00:005:0119, 5324255100:00:005:0124, 5324255100:00:005:0120, 5324255100:00:005:0125, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити у державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом поновлення запису в поземельній книзі.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у даній справі відмовлено в задоволенні позову, з підстав викладених вище (т.2 а.с.48-50).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Так, за змістом частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки від 10.02.2010р., умовами якого визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статті 33 Закону України «Про оренду землі» , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.
Так, відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Таким чином, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк).
Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").
При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
Зазначене також узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.02.2021р. у справі №915/1003/20, від 26.01.2021р. у справі №907/576/18, від 12.01.2021р. у справі №915/1119/18.
Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019р. у справі №755/10947/17 вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.
Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020р. у справах № 159/5756/18 та від 22.09.2020р. у справі № 313/350/16-ц.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21.11.2018р. у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Як було зазначено вище, пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на дату укладення договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Договір було зареєстровано у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.03.2010р. за № 041056100012.
Таким чином, дія договору закінчується 15.03.2020р.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5316011082020 від 20.04.2020р. вказана вище земельна ділянка належить до земель комунальної власності, власником земельної ділянки зазначено територіальну громаду в особі Решетилівської міської ради (т.1 а.с.66 на звороті).
Пункт 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлює що, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Як вбачається з матеріалів справи, що 04.02.2020р. (тобто, до закінчення терміну дії договору), орендарем - СТОВ «Хлібороб» було направлено на адресу Решетилівської міської ради лист - клопотання вих.№33, в якому з посиланням на положення пункту 4 статті 122 Земельного кодексу України та статті 33 закону України "Про оренду землі" просив поновити договір оренди землі від 10.02.2010р. №2 на 7 років. До вказаного листа орендарем також було додано проект додаткової угоди (т. 1 а.с.69).
У відповідь на вказаний лист, 21.02.2020р. Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради листом №01-14/615 було повідомлено орендаря, що його клопотання №33 від 04.02.2020р. винесено на розгляд сесії Решетилівської міської ради 19.02.2020р.
За результатами обговорення постійними депутатськими комісіями у зв`язку із переходом права власності (з державної у комунальну) на орендовану земельну ділянку, пунктом 9 рішення 30 позачергової сесії 8 скликання Решетилівською міської ради від 19.02.2020р. №889-30-VII було відмовлено СТОВ «Хлібороб» в поновленні договору оренди (т.1 а.с.72).
Крім того, вказаним листом Виконавчий комітет Решетилівської міської ради повідомив орендаря - СТОВ «Хлібороб» про те, що згідно статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а саме з 15.03.2020р. та наголошено, що подальше фактичне використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору буде розцінене як самовільне заволодіння земельною ділянкою (т.1 а.с.70).
Частиною дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Проте, матеріали справи не містять доказів оскарження апелянтом відмови чи бездіяльності уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку станом на момент звернення до місцевого господарського суду з позовною заявою та прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що переважне право СТОВ «Хлібороб» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки орендодавець, завчасно, до закінчення строку дії договору оренди землі, повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди землі шляхом прийняття відповідного рішення.
Незгода орендодавця на поновлення договору оренди землі відповідно до вимог частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим договору оренди землі, оскільки переважне право користування земельною ділянкою належить її власнику.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.04.2020р. у справі №378/382/18, яка відповідно до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України має враховуватись судом до спірних правовідносин при виборі і застосуванні норми права.
З огляду на вищевикладене, що переважне право СТОВ «Хлібороб» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки орендодавець, завчасно, до закінчення строку дії договору оренди землі, повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди землі шляхом прийняття відповідного рішення, колегія суддів вважає, що поновлення договору оренди земельної ділянки буде суперечити вільному волевиявленню орендодавця, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позовних вимог у відповідній частині відсутні.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5324255100:00:005:0119, 5324255100:00:005:0124, 5324255100:00:005:0120, 5324255100:00:005:0125, які виникли внаслідок скасування та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити у державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Решетилівської міської ради Полтавської області шляхом поновлення запису в поземельній книзі судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України «Про оренду землі» ).
Відповідно до частини другої статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про оренду землі» передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як було зазначено вище, в оренду передавалась земельна ділянка з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 загальною площею 21,76 га. Договір було укладено терміном на 10 років.
У відповідності до пункту 43 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, станом на дату укладення договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Договір було зареєстровано у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.03.2010р. за № 041056100012.
Таким чином, дія договору закінчилась 15.03.2020р.
Судова колегія, з урахуванням наведених норм матеріального права, зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 10.02.2010р. припинив свою дію на момент звернення позивача до суду першої інстанції, у зв`язку із прийняттям Решетилівською міської радою рішення 30 позачергової сесії 8 скликання від 19.02.2020р. №889-30-VII, яким було відмовлено СТОВ «Хлібороб» в поновленні договору оренди.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що права позивача не є порушеними, оскільки з 16.03.2020р. у нього були відсутні юридичні підстави вважатись користувачем первісної земельної ділянки.
Вказаний правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 28.05.2020р. у справі №917/750/19.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Крім того, відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України, право на земельну ділянку - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Місцевим господарським судом встановлено, та не заперечується сторонами у справі, що 04.06.2018р., на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України №60-з від 31.01.2018р. "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", Головним управлінням Держгеокадастру України у Полтавській області було передано земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 територіальній громаді в особі Решетилівської міської ради у комунальну власність
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5316011082020 від 20.04.2020р. земельна ділянка з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 загальною площею 21,76 га належала до земель комунальної власності, власником земельної ділянки зазначено територіальну громаду в особі Решетилівської міської ради (т.1 а.с.66 на звороті).
Вказана земельна ділянка набула статусу архівної на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (лист Головного управління Держгеокадастру від 16.07.2020р. №192/114-20 т.1 а.с.139).
Розпорядником земельних ділянок комунальної власності, відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, є Решетилівська міська рада.
Змістом права власності, як вже зазначалось, є правомочності володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право розпоряджатися земельною ділянкою передбачає собою можливість власника вирішувати її юридичну долю шляхом вчинення дій, які не суперечать нормам чинного законодавства.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. ратифікованою законом від 17.07.1997 №475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Статтею 79 - 1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1). Формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (абзац 2 частини 2).
Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади щодо передачі у власність або користування земельних ділянок за межами та в межах населеного пункту.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням 34 позачергової сесії 7 скликання Решетилівської міської ради від 15.05.2020р. № 983-34-VІІ "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" 6 фізичним особам було надано дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) із земель запасу комунальної власності кадастровий номер 5324255100:00:005:0115 на території Решетилівської міської ради (т.1 а.с.73).
За результатами розробки відповідних проектів землеустрою за рахунок земель запасу, а саме із земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 яка набула статусу архівної були сформовані нові земельні ділянки, а саме: 5324255100:00:005:0119 площею 1,9098 га, 5324255100:00:005:0124 площею 15,9404га, 5324255100:00:005:0120 площею 1,9098 га та 5324255100:00:005:0125 площею 2га.
Державним кадастровим реєстратором у відповідності до підпункту 1 пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012р. було скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 внаслідок її поділу та зареєстровано новостворені земельні ділянки, які утворилися в результаті такого поділу.
Оскільки договір оренди земельної ділянки від 10.02.2010р. припинив свою дію 15.03.2020р., земельна ділянка з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 загальною площею 21,76 га перейшла до земель запасу комунальної власності та відповідно набула статусу архівної, колегія суддів зазначає, що Решетилівська міська рада, як розпорядник спірної земельної ділянки, в силу приписів статті 122 Земельного кодексу України, має право приймати рішення та здійснювати дії, спрямовані на передання у власність чи надання у користування спірної земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5324255100:00:005:0119, 5324255100:00:005:0124, 5324255100:00:005:0120, 5324255100:00:005:0125 та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області поновити у державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку з кадастровим номером 5324255100:00:005:0115 площею 21,7600 га.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 18.03.2021р. у справі №917/1151/20 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 01 листопада 2021р.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2021 |
Оприлюднено | 02.11.2021 |
Номер документу | 100702158 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Плахов Олексій Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні