УХВАЛА
01 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 916/2869/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021
і рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 у справі
за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріста Ойл-Україна"</a>,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ,на стороні позивача: 1) Міністерства інфраструктури України, 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях,
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
17.09.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (повний текст складено 27.09.2021) і рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 у справі № 916/2869/19, подана 17.09.2021 до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Звертаючись із касаційною скаргою, Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" зазначає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Проте касаційна скарга Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" хоч і містить посилання на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, її зміст не є належним чином обґрунтованим.
Верховний Суд зазначає, що у випадку оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржнику необхідно чітко вказати:
- норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом,
- дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи,
- навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
Посилання скаржника на постанови Верховного Суду є недостатнім, оскільки зі змісту скарги не вбачається повного та чіткого переліку висновків з одночасним зазначенням норми права, які, на думку скаржника, не враховано судами попередніх інстанцій.
Крім того, скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що оскаржувані судові рішення, на його думку, підлягають скасуванню з передачею справи № 916/2869/19 на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі пункту 4, частини 2 статті 287 та пунктів 1, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або, зокрема, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Однак, зазначаючи передбачені частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України процесуальні порушення, скаржник не наводить чіткого визначення, які саме докази не дослідили та яким доказам не надали оцінку суди першої та апеляційної інстанції, які докази є недопустимими та які обставини встановлені судами на підставі цих доказів.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, йому необхідно зазначити які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинуть на прийняття оскаржуваного рішення.
У касаційній скарзі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" викладено обставини справи № 916/2869/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Водночас належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі скаржником наведено.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" має навести та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали).
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 291, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2021 у справі № 916/2869/19 залишити без руху до 26.11.2021 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2021 |
Оприлюднено | 02.11.2021 |
Номер документу | 100704165 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Багай Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні