Постанова

від 19.10.2021 по справі 911/1329/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/1329/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазуренко М.В.,

та за відсутності представників сторін, повідомлених належним чином про час та місце судового розгляду,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НАДІЙНА"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021

у справі № 911/1329/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НАДІЙНА"

до:

1) Державного підприємства "СЕТАМ";

2) Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1: ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 2: Акціонерне товариство "Альфа Банк"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, укладених на електронних торгах,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Надійна" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Сетам" та Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, в якій просило суд визнати недійсними договори купівлі-продажу майна, укладені на електронних торгах; зобов`язати приватного виконавця повернути кошти, сплачені на виконання цих договорів; зобов`язати ДП "Сетам" повернути суми гарантійних внесків за участь у торгах.

Справа розглядалась судами неодноразово. Під час нового розгляду рішенням Господарського суду Київської області від 15.12.2020 (суддя Заєць Д.Г.) позовні вимоги задоволено.

За висновками суду першої інстанції, приватний виконавець не мав права передавати майно на реалізацію з прилюдних торгів; акти про проведені торги не відповідають ч.5 Розділу Х Порядку реалізації арештованого майна; договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені на прилюдних торгах організованих ДП "СЕТАМ" вчинено з порушенням цивільного законодавства, оскільки реалізовано майно, яке на момент придбання позивачем з прилюдних торгів, не належало боржнику, внаслідок чого подальша реєстрація прав власності на відповідні земельні ділянки порушує норми чинного законодавства України; факт придбання позивачем на електронних торгах іпотечного майна - земельних ділянок, які не належать на праві власності боржнику, вплинув на результати торгів і законні інтереси позивача, а тому право останнього порушено та підлягає судовому захисту.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 (судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю., Куксов В.В.) рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове - про відмову в позові.

За висновком апеляційного суду, позивачем не підтверджено порушення права, за захистом якого він звернувся до суду, не надано доказів звернення до нотаріусів та відмови нотаріусів у видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, не підтверджено наявності спорів щодо дійсності договорів купівлі-продажу, чи оспорювання права власності боржника на земельні ділянки; електронні торги недійсними не визнано, а тому заявлені позивачем вимоги є передчасними.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилається на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і висновок Верховного Суду щодо їх застосування до подібних правовідносин відсутній; просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою позивача відкрито на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Переглянувши в межах доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження постанову апеляційного суду у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування з огляду на таке.

Як свідчать наявні матеріали справи та встановлені судами обставини, основним питанням, яке підлягало вирішенню під час розгляду заявлених у справі вимог з урахуванням викладених у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 вказівок, є питання про те, на захист якого права подано позов у цій справі, чи порушено це право відповідачами та чи може воно бути захищено або поновлено у випадку задоволення позову.

Судами обох інстанцій встановлено, що 05.07.2007 року між ЗАТ "Альфа-Банк" (яке в подальшому змінило найменування на АТ "АЛЬФА-БАНК"; кредитодавецем, банком) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено Кредитний договір №800000438, на умовах якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у розмірі 33000,00 дол. США зі сплатою 13,25% річних та терміном остаточного повернення - до 05.07.2032 року з метою часткової оплати вартості земельної ділянки за кадастровим №3223188000:01:036:0013.

05.07.2007 між ОСОБА_1 (як іпотекодавцем) та ЗАТ "Альфа-Банк" (як іпотекодержателем) укладено Іпотечний договір №800000438-И, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим №4924, за яким ОСОБА_1 в забезпечення виконання ним своїх зобов`язань за Кредитним договором №800000438 від 05.07.2007 року передав Банку в іпотеку земельну ділянку-1, а Банк прийняв її в іпотеку та набув право одержати задоволення своїх вимог за рахунок земельної ділянки-1 у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами, якщо інше не встановлене законом.

13.04.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. проведено державну реєстрацію іпотеки щодо земельної ділянки-1 за Іпотечним договором №800000438-И від 05.07.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим №4924, у Державну реєстрі іпотек за реєстраційним №9722794.

Крім того, 05.07.2007 між ЗАТ "Альфа-Банк" (яке в подальшому змінило найменування на АТ "АЛЬФА-БАНК"; кредитодавець, банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Кредитний договір №800000437, згідно умов якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у розмірі 164637,00 дол. США зі сплатою 13,25% річних та терміном остаточного повернення - до 05.07.2032 року з метою часткової оплати вартості земельної ділянки за кадастровим №3223188000:01:036:0018.

05.07.2007 між ОСОБА_1 (як іпотекодавцем) та ЗАТ "Альфа-Банк" (як іпотекодержателем) укладено Іпотечний договір №800000437-И, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим №4927, за яким ОСОБА_1 в забезпечення виконання ним своїх зобов`язань за Кредитним договором №800000437 від 05.07.2007 передав банку в іпотеку земельну ділянку-2, а банк прийняв її в іпотеку та набув право одержати задоволення своїх вимог за рахунок земельної ділянки-2 у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами, якщо інше не встановлене законом. 21.04.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. проведено державну реєстрацію іпотеки щодо земельної ділянки-2 за Іпотечним договором №800000437-И від 05.07.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим №4927, у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №9753066.

Пунктами 3.2 вказаних договорів іпотеки встановлено, що на момент укладання останніх ОСОБА_1 має право на отримання Державних актів на право власності на земельну ділянку на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчених приватним нотаріусом.

У відповідності до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником спірних земельних ділянок значився ОСОБА_1 .

25.02.2019 Державним підприємством "СЕТАМ" проведено прилюдні торги. На реалізацію з прилюдних торгів були виставлені земельні ділянки з кадастровими номерами 3223188000:01:036:0013, 3223188000:01:036:0018, власниками яких є ОСОБА_1 . За наслідками цих торгів Державним підприємством "СЕТАМ", визнано переможцем позивача та складено протоколи проведення електронних торгів №389610 та №389611.

27.02.2019 позивачем сплачено у повному обсязі кошти за придбання лотів та гарантійні внески за участь у торгах.

Однак в подальшому, посилаючись на те, що станом на дату проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки право власності на земельні ділянки, які були предметом прилюдних торгів, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстроване, а тому не могло бути реалізоване на прилюдних торгах, позивач подав позов у цій справі.

Досліджуючи вимоги, заявлені позивачем у цій справі, суд апеляційної інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Досліджуючи доводи позивача про те, що порядок проведення електронних торгів було порушено і це є підставою для задоволення позову про визнання укладених за їх наслідками договорів недійсними, суд апеляційної інстанції їх спростував, оскільки дійшов висновку, що позивачем не підтверджено наявності підстав для захисту його права через недоведеність обставин його порушення або невизнання.

Так, апеляційним судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

У відповідності до ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом №2831/5 Міністерства юстиції України від 29.09.2016 затверджено Порядок реалізації арештованого майна.

Частиною 2 Розділу VII цього Порядку встановлено, що реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим актом та Законом України "Про іпотеку".

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну.

За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником Організатора та покупцем предмета іпотеки. У протоколі, крім інформації, передбаченої пунктом 1 розділу VIII цього Порядку, зазначаються дата видачі/підписання протоколу та початкова ціна предмета іпотеки, встановлена відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку".

Протокол електронних торгів роздруковується переможцем електронних торгів із особистого кабінету, підписується та передається особисто або через представника Організатору або надсилається засобами зв`язку на поштову адресу Організатора. Підписаний протокол повинен надійти до Організатора не пізніше семи робочих днів з дати отримання протоколу переможцем в особистому кабінеті.

Протягом трьох робочих днів після надходження від переможця електронних торгів підписаного протоколу його копія надсилається іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та виконавцю.

Організатор протягом трьох днів з дня підписання переможцем протоколу електронних торгів надсилає відповідний протокол виконавцю.

Протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про іпотеку" та не пізніше наступного робочого дня надсилає його Організатору.

Протягом п`яти робочих днів з дня надходження від виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки Організатор видає цей акт переможцю електронних торгів (покупцю), нотаріально посвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

Розділом X Порядку реалізації арештованого майна встановлено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Порядок видачі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) встановлюється главою 12 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за №296/5.

Так, придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням цього нерухомого майна шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання нерухомого майна.

Відповідно до п. 3.1 глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 5 Розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, в акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно; номер лота реалізованого майна.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Судом апеляційної інстанції зауважено, що акти про проведенні торги були надіслані позивачу, як переможцю торгів, та вони містять інформацію визначену положеннями ч.5 Розділу Х Порядку реалізації арештованого майна.

Таким чином, оскільки відповідні акти про проведенні торги є підставою для видачі свідоцтв про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, тому у нотаріуса відсутні підстави для відмови у видачі позивачу відповідних свідоцтв.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до нотаріуса для отримання свідоцтв про придбання арештованого майна з прилюдних торгів, а також доказів відмови у їх видачі.

Також матеріали справи не містять доказів не визнання або оспорення чи будь-якою особою правомірного набуття позивачем права власності на спірні земельні ділянки, та будь-яких доказів порушення або невизнання його прав як обов`язкової передумови для звернення з позовом до суду.

Враховуючи викладене та те, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, і це порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що на момент звернення до господарського суду з даним позовом були відсутні обставин, які б підтверджували наявність порушення права позивача, за захистом якого останній звернувся, чи охоронюваного законом інтересу, що є підставою для відмови у задоволенні позову, та водночас зазначила, що у разі не визнання або оспорення будь-якою особою прав позивача на спірні земельні ділянки, у даному випадку ефективним способом захисту його прав, зокрема, є визнання за ним права власності на вказане майно.

Щодо доводів позивача про неотримання ОСОБА_1 (боржником) Державних актів на спірні земельні ділянки та не здійснення останнім держаної реєстрації прав на нерухоме майно, то суд апеляційної інстанції зауважив, що такі обставини не є безумовною підставою для задоволення позову про визнання недійсними правочинів.

В частині позовних вимог, заявлених до ДП "СЕТАМ", суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів та позивачем не наведено жодних порушень ДП "СЕТАМ" вимог законодавства під час організації і проведення відповідних торгів, а також внаслідок яких саме дій ДП "СЕТАМ" були порушенні права позивача, а тому позовні вимоги до останнього визнано судом апеляційної інстанції необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги, заявлені у цій справі, не узгоджуються з умовами ефективного судового захисту, передбаченими чинним законодавством.

Як свідчать встановлені судами обставини, підставою звернення з позовом у цій справі стали обставини порушення порядку реалізації приватним виконавцем нерухомого майна (земельних ділянок) з електронних торгів. Водночас предметом цього спору є, зокрема, визнання недійсними договорів, укладених за результатами таких торгів.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч.ч. 1-3 та ч.ч. 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

За змістом ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

В касаційній скарзі позивач посилається на те, що недодержанням таких вимог є відсутність державної реєстрації права власності за продавцем (боржником), відсутність рішення суду про звернення стягнення на таке майно та відсутність належно підготовленої технічної документації.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими доводами скаржника, адже всі заявлені ним підстави стосуються фактичної незгоди з процедурою, яка передувала проведенню торгів, зокрема, з відповідними діями приватного виконавця, втім вимог про визнання недійсними електронних торгів та про визнання протиправними дій приватного виконавця не заявлено ані позивачем, ані будь-якою іншою особою.

Також колегія суддів погоджується з апеляційним судом в тому, що право власності позивача на придбані земельні ділянки, у разі його не визнання або оспорення будь-якою особою, може бути захищене шляхом подачі позову про визнання за ним права власності на вказане майно, в межах розгляду якого вирішальним буде встановлення обставини чинності результатів проведених електронних торгів.

Зважаючи на те, що позивачем не оскаржено дії приватного виконавця, з правомірністю яких він не погоджується у поданому у цій справі позові, не оскаржено ним і результати проведених електронних торгів, тому вимоги про визнання недійсними правочинів, укладених за результатами торгів, заявлені у цій справі та обґрунтовані наведеними підставами, є передчасними, про що правильно зауважив суд апеляційної інстанції.

Щодо посилання скаржника на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, то колегія суддів зауважує, що у разі подання касаційної скарги на вказаній підставі, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. (Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 07.10.2020 у справі № 910/1168/19, від 08.04.2021 у справі № 910/18668/19).

Враховуючи, що підставою відмови в позові є недоведеність позивачем порушення або невизнання будь-якого права, на захист якого подано позов у цій справі, і скаржником такий висновок суду апеляційної інстанції не спростовано, колегія суддів не вбачає підстав для формування висновків щодо застосування норм матеріального права, викладених в касаційній скарзі, адже всі норми, на які посилається скаржник регулюють порядок вчинення відповідних дій, які передують проведенню торгів, а доводи скаржника зводяться до невідповідності дій приватного виконавця вимогами чинного законодавства, проте оцінка таким доводам не може бути надана у цій справі, в якій дії приватного виконавця не є предметом оскарження. Натомість, касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, доводи скаржника зводяться до надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, касаційна скарга, подана з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не може бути задоволена з огляду на недоведення скаржником наявності підстав для формування висновку Верховного Суду щодо застосування наведених ним норм матеріального права до подібних відносин. Зважаючи на те, що скаржником не підтверджено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та наявності підстав для її касаційного оскарження, на які він посилався в касаційній скарзі, підстави для скасування оскарженої у цій справі постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НАДІЙНА" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі №911/1329/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.