Рішення

від 01.11.2021 по справі 809/466/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2021 р. справа № 809/466/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача відділ у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення від 15.03.2017 "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.08.2015 №26/15", -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2017 ОСОБА_1 (далі, також, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко Оксани Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача - відділ у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради, та третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 15 березня 2017 року "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.08.2015 №26/15".

Позовні вимоги мотивовані тим, що у користуванні ОСОБА_1 відповідно до договору суборенди від 30.03.2013 перебувала земельна ділянка площею 0,0088 га для будівництва магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка розташована у АДРЕСА_1 . З метою забудови вказаної земельної ділянки, він звернувся до відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради для видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, яким було видано містобудівні умови та обмеження від 05.08.2015 №26/15 на об`єкт будівництва "будівництво продтоварного магазину на АДРЕСА_1 ". Однак, листом від 24.03.2017 року відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради позивача повідомлено, що рішенням від 15.03.2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківської області скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.08.2015 року №26/15 прийнятих відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради. Так, позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення не відповідає вимогам встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України (в редакції на дату звернення до суду), оскільки станом на 01.11.2016 відсоток готовності об`єкта будівництва становить 89%, а недоліки виявлені в ході перевірки, зокрема щодо масштабу топографо-геодезичної зйомки 1:500 замість 1:2000 не є істотними порушеннями. Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 15.03.2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківської області Бойко Оксани Володимирівни про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.08.2015 року №26/15, прийнятих відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради.

Ухвалою суду від 16.05.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

За наслідками апеляційного оскарження рішення суду, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову (том 1 а.с. 250-256).

Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (том 2 а.с. 32-35).

Відповідно до наведених у постанові висновків, Верховний Суд зауважив, що суд першої інстанції вирішуючи спір про скасування постанови про визнання протиправним та скасування рішення, пред`явлений до посадової особи, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Поряд з цим, Державну архітектурно-будівельну інспекцію в Івано-Франківській області до участі у справі в якості належного відповідача залучено не було.

Адміністративна справа №809/466/17 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 20.04.2021(том 2 а.с. 41).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року дану адміністративну справу прийнято до провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін(том 2 а.с. 42).

06.05.2021 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача про заміну неналежного позивача - головного інспектора будівельного нагляд відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко О. В. належними відповідачами - Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області та Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, та просить залучити останніх до участі у справі в якості відповідачів(том 2 а.с. 50).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача в адміністративній справі №809/466/17 - задоволено. Замінено неналежного відповідача у справі №809/466/17 головного інспектора будівельного нагляд відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко Оксану Володимирівну належними відповідачами - Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ) та Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (код ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ). Розпочато розгляд справи № 809/466/17 за позовною заявою ОСОБА_1 спочатку(том 2 а.с. 55-56).

Представник відповідачів - Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 02.06.2021. В даному відзиві представник відповідачів не погодився з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, та вказав на наступні обставини, що стали підставою прийняття оскаржуваного рішення, яке на думку представника було прийнято правомірно. Так, в межах наданих законом повноважень та за наявності для цього підстав при проведенні позапланової перевірки на об`єкті нагляду відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради встановлено, що рішення про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.08.2015 № 26/15 прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, в ході перевірки встановлено, що позивачем при зверненні для надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва продтоварного магазину порушено наступні положення чинного законодавства: для отримання містобудівних умов та обмежень топографо-геодезична підоснова була надана замовником в масштабі 1:500, а не 1:1200, як це передбачено "Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (далі - Порядок №109); в пунктах 2, 11, 13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження, містобудівний розрахунок не містить розрахунку щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою; норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку, припинила дію з 01.01.2015. Враховуючи вказані порушення вимог містобудівного законодавства, головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко О.В правомірно прийнято оскаржуване Рішення, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 05.08.2015 №26/15 на "Будівництво продтоварного магазину на АДРЕСА_1 " ( том 2 а.с. 67-72).

Сторона позивача 11.06.2021 подала до суду відповідь на відзив у якій зазначила наступне. Так, скасування рішення об`єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час перевірки порушень. Позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача на ту обставину, що інформація в п. 2, 11, 13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" повинна міститися саме в цифрових показниках, оскільки у Порядку № 109 таке застереження відсутнє. Крім того, згідно генерального плану міста Калуша, розробленого у 1978 році Українським державним інститутом проектування міст "Діпромісто", який рішенням Калуської міської ради від 06.02.2013 №1960 визнано актуальним для подальшого використання даний об`єкт проектування розміщується на території житлової та громадської забудови. Звернув увагу суду на те, що законодавець визначив єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень - невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, що в даному випадку встановлено не було. Вказав на те, що оскаржуване рішення призвело до втручання в мирне володіння майном. З урахуванням вказаного позивач просить його вимоги задовольнити повністю(том 2 а.с.81-86).

02.07.2021 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 скористалась правом подання письмових пояснень, в яких просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Пояснила, що містобудівні умови та обмеження видані ОСОБА_1 з грубими порушеннями встановленими в ході перевірки та зафіксованими в акті такої перевірки, з якими погоджується ОСОБА_2 , відтак їх скасування вважає правомірним. Звернула увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутня її згода як власника збудованого будинку на сусідній земельній ділянці на блокування будівель(том 2 а.с. 89-92).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, письмові пояснення третьої особи ОСОБА_2 , дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що у період з 30.03.2013 по 25.12.2016 ОСОБА_1 на праві суборенди належала земельна ділянка загальною площею 0,0088 га для будівництва магазину, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 49-50).

В подальшому, рішенням Калуської міської ради від 22.12.2016 № 673 Про припинення терміну дії договору оренди землі, затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості вирішено надати терміном на п`ять років підприємцю ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0088 га по АДРЕСА_1 , для будівництва продтоварного магазину (код КВЦПЗ: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) (том 1 а.с.16). На виконання вказаного рішення, 30.12.2016 Калуською міською радою та укладено з ФОП ОСОБА_1 договір оренди землі - земельної ділянки (кадастровий номер 2610400000:08:006:0014) площею 0,0088 га по АДРЕСА_1 , для будівництва продтоварного магазину (том 1 а.с. 17-20).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2015 за реєстраційним №26/15 Відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Виконавчого комітету Калуської міської ради фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на "Будівництво продтоварного магазину на АДРЕСА_1 "(том 1 а.с. 9).

15.10.2015 Управлінням Держархбудінспекції в Івано-Франківській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ІФ 082152812121 замовником якої виступив ОСОБА_1 (том 1 а.с. 10-14).

Надалі, 15.03.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко О.В., відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.02.2017 №285, направлення на проведення позапланової перевірки №6 від 28.02.2017, "Порядку здійснення державного архітектурно будівельного нагляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва будівництві продтоварного магазину по АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 107-108).

За результатами вказаної перевірки інспектором складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2017, яким встановлено порушення:

- п.2.2, п. 3.7 Порядку №109 в частині відсутності викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000;

- в п.1 розділу "Містобудівні умови та обмеження" при зазначенні гранично допустимої висоти будівлі відсутній запис про нульову відмітку (рівень підлоги першого поверху чи поверхня землі);

- в пунктах 2,11,13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження, чим порушено п.8 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI та не відповідає п.3.4 Порядку №109;

- містобудівний розрахунок не містить розрахунку щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою, що є порушенням п.1.2 Порядку №109 та абз.1 п.4.3 ДБН В.2.2-23-2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі";

- в п.9 розділу "Загальні дані" функціональне призначення землі для будівництва магазину. Згідно генерального плану міста Калуша, розробленого у 1978 році Українським державним інститутом проектування міст "Діпромісто", який рішенням Калуської міської ради від 06.02.2013 №1960 визнано актуальним для подальшого використання даний об`єкт проектування розміщується на території житлової та громадської забудови;

- в п.6 розділу "Містобудівні умови та обмеження" МУО №26/15 вказано, що проектна будівля заблокована магазином, стіна якого, згідно фрагменту генплану М 1:500 проходить по території земельної ділянки, яку суборендує гр. ОСОБА_1 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.05.2013, індексний №3888572 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 2610400000:08:006:0014, загальна площа 0,0088 га). Проте на кадастровому плані земельної ділянки (загальна площа 0,0088 га), виготовленому ПГ "Захід - Земля" у 2013 році зображено чисту земельну ділянку без збудованих об`єктів;

- стаття 39 Земельного кодексу України передбачає, що "Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації плану земельно-господарського устрою дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм". Представленим генеральним планом міста Калуш, розробленим у 1978 році Українським державним інститутом проектування міст "Діпромісто", який рішенням Калуської міської ради від 06.06.2013 №1960 визнано актуальним для подальшого використання, не передбачено блокування вищезазначених будівель, а також відсутня згода власника збудованого магазину на сусідній земельній ділянці на таке блокування;

- порушення п. 6 розділу V "Прикінцеві положення" Закону №3038-VI, а саме норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку, припинили дію з 01.01.2015 (том 1 а.с. 112-113).

15.03.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойко О.В., під час проведення позапланової перевірки на об`єкті нагляду відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради, майдан Шептицького, 2 м. Калуш, 77300 встановлено, що рішення про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.08.2015 №26/15, підписане начальником відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру головним архітектором міста прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва продтоварного магазину на АДРЕСА_1 , замовником ОСОБА_1 порушено п.8 ч.1 ст.1 та п.6 розділу V "Прикінцеві положення" Закону №3038-VI, п.1.2, 2.2, 3.4, 3.7 Порядку №109, абз. 1 п.4.3 ДБН В.2.2-23-2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі", а саме:

- в пунктах 2,11,13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження;

- відсутнє викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000;

- містобудівний розрахунок не містить розрахунку щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою;

- норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до Закону №3038-VI не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень (в даному випадку - генеральний план міста Калуш, розробленим у 1978 році Українським державним інститутом проектування міст "Діпромісто" у межах встановленого законодавством строку, припинила дію з 01.01.2015 (том 1 а.с. 114).

На підставі вищенаведених чотирьох підстав відповідачем прийнято Рішення, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 05.08.2015 №26/15 на "Будівництво продтоварного магазину на АДРЕСА_1 "(том 1 а.с. 114).

Відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради 13.03.2017 надано начальнику управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області заперечення № 26/02-07 до акту перевірки від 15.03.2017 (том 1 а.с. 115-119).

Вважаючи такі дії відповідача щодо скасування містобудівних умов і обмежень неправомірними, позивач звернувся із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України в даній справі суд застосовує положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VІ (надалі по тексту також - Закон №3038-VІ), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 за №698 (надалі по тексту також - Порядок №698), Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 912/19650 (далі - Порядок № 109) та інші нормативно-правові акти, в тій редакції, яка була чинна на час спірних правовідносин (в тому числі день видачі містобудівних умов і обмежень).

Перевіряючи дії відповідача щодо підставності і правомірності проведення перевірки у відділі у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2, п. 1 ч. 11, п. 6 ч. 12 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, серед іншого, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду, поряд з іншим, мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства.

Процедуру здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 за №698.

Відповідно до п.п. 5 пункту 15 Порядку №698 підставою для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності..

Судом з`ясовано, що керуючись підпунктом 5 пункту 15 Порядку №698 на підставі довідки про результати документальної перевірки від 21.02.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ про проведення позапланової перевірки від 21.02.2017 № 285, а Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, видано направлення від 28.02.2017 за №6 на проведення позапланової перевірки відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради (том 1 а.с. 108).

В ході такої перевірки встановлено, що при наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об`єкту будівництва - будівництво продтоварного магазину на АДРЕСА_1 , відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради встановлено ряд порушень вимог містобудівного законодавства, які зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.03.2017( том 1 а.с. 112-113).

Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку за №698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Як наслідок рішенням від 15.03.2017 відповідачем скасовано дію містобудівних умов та обмежень, затверджених відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради 05.08.2015 №26/15 (том 1 а.с. 114).

Зважаючи на такі обставини суд констатує, що відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законом провів позапланову перевірку в третьої особи на стороні позивача та прийняв оскаржуване рішення.

Досліджуючи доводи позивача та заперечення відповідача суд зазначає, що визначальним у розгляді даної справи є перевірка правомірності висновків відповідача щодо порушення третьою особою на стороні позивача вимог у сфері містобудування при видачі ОСОБА_1 дозвільного документу, які, в свою чергу, є безумовними підставами для скасування дії виданих містобудівних умови та обмежень забудови земельної ділянки.

Як встановлено судом прийняттям оскаржуваного рішення, як зазначено у ньому зумовлено чотирма підставами, а саме:

- в пунктах 2,11,13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження;

- відсутнє викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000;

- містобудівний розрахунок не містить розрахунку щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою;

- норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до Закону №3038-VI не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень (в даному випадку - генеральний план міста Калуш, розробленим у 1978 році Українським державним інститутом проектування міст "Діпромісто" у межах встановленого законодавством строку, припинила дію з 01.01.2015 (том 1 а.с. 114).

Щодо порушення у вигляді відсутності викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, як підстави прийняття оскаржуваного рішення суд вказує на таке.

Як встановлено судом, на не заперечується сторонами, ОСОБА_1 серед документів наданих для підготовки містобудівних умов та обмежень замовником подано графічні матеріали розроблені ФОП ОСОБА_4 , а саме генплан М 1:500 - на топографо-геодезичній основі масштабу М 1:500.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку № 109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Однак, згідно даних інформаційної картки адміністративної послуги - надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, серед іншого зазначено необхідність подання саме викопіювання топографо-геодезичного плану М 1:500(том 1 а.с.140-148). Крім того, при проведенні відповідачем планової перевірки відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради, у акті від 30.06.2016 визначено зауваження при видачі містобудівних умов та обмежень зокрема у 2015 році - відсутність у більшості архівних екземплярів МУО викопіювання оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, однак рішення про скасування таких містобудівних умов та обмежень із вказаної підстави відповідачем не було прийнято, що вказує на порушення відповідачем принципу рівності, та не може слугувати підставою до прийняття оскаржуваного рішення(том 1 а.с. 149-152)

При цьому, приписами пункту 2.4 Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності . Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначених документів. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Також, суд звертає увагу на те, що вимога про надання топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:500 була виконана позивачем на вимогу відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради, з огляду на формування пакету документів для отримання містобудівних умов та обмежень відповідно до затвердженої інформаційної картки надання даної адміністративної послуги.

Щодо скасування виданих позивачу містобудівних умов та обмежень з підстави (основної) не затвердження плану зонування або детального плану територій, то суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 5 статті 26 Закону №3038 проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

На підставі п.1 ч.1 статті 29 Закону №3038 основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження.

Згідно ч. 2-5 статті 29 Закону №3038 фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури(частина 7).

Згідно ч.1 статті 16 Закону №3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до ч.1 статті 17 Закону №3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

При цьому, генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими (п.3 Розділу V Прикінцеві положення Закону №3038).

Згідно ч.1,2 статті 18 Закону №3038 план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

За ч.1 статті 19 Закону №3038 детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

При цьому, відповідно до п.6 Розділу V Прикінцеві положення Закону №3038 рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку до 1 січня 2015 року.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що за відсутності плану зонування чи детального плану території містобудівні умови та обмеження на підставі попередніх планувальних рішень могли бути видані лише до 01 січня 2015 року.

Як зазначалося вище, містобудівні умови та обмеження №26/15 від 05.08.2015 видані на підставі Генерального плану забудови міста Калуша, який розроблений о у 1978 році Українським державним інститутом проектування міст "Діпромісто". В той же час, рішенням Калуської міської ради від 06 лютого 2013 року №1960 Генеральний план міста визнано таким, що є визнано актуальним для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації.

Відтак, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, розташованої за адресою м. Калуші по вул.Б.Хмельницького від 05.08.2015 видані відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради на підставі Генерального плану м. Калуша, який є діючим. При цьому, сторонами не заперечується, що на час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ОСОБА_1 план зонування території міста Калуською міською радою не розроблявся.

Суд зазначає, що неналежне виконання суб`єктами владних повноважень функціональних обов`язків в частині розроблення та затвердження плану зонування або детального плану територій м. Калуша не може обмежувати права позивача на забудову земельної ділянки.

З вказаної підстави посилання відповідача на відсутність плану зонування та детального плану території м. Калуша, як на підставу скасування містобудівних умов та обмежень № 05.08.2015 №26/15, є безпідставним.

Таким чином, основним видом містобудівної документації на місцевому рівні є генеральний план населеного пункту на основі якого (у його складі або як окремий документ), з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, може розроблятися план зонування території відповідного населеного пункту.

Відтак, відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану, не є підставою для відмови у видачі містобудівних умов чи їх скасування.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 803/1231/17, від 11.07.2019 у справі № 369/9003/16-а, від 19.11.2019 у справі № 1840/3059/18.

Судом встановлено, що однією з підстав скасування містобудівних умов та обмежень є не зазначення в пунктах 2,11,13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" конкретних положень нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження.

Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно ч. 7 ст. 29 Закону №3038 склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури та на час видачі містобудівних умов та обмежень №26/15 від 05.08.2015 був визначений Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (далі- Порядок №109).

Згідно абз.6 п.1.2. Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Порядку №109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" (п. 3.2 розділу ІІІ Порядку №109).

В свою чергу, згідно з п. 3.4 розділу ІІІ Порядку №109 розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) гранично допустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Зі змісту містобудівних умов та обмежень №26/15 від 05.08.2015 вбачається, що у п. 2 розділу Містобудівні умови та обмеження Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки вказано відповідно до Державних будівельних норм, з врахуванням протипожежних, побутових відстаней, необхідних майданчиків згідно розрахунку та нормативних відстаней до них . Відтак, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки є розрахунковою величиною, що вказує на можливість його здійснення в проекті будівництва із відповідним обґрунтуванням.

У п. 11 містобудівних умов та обмежень №26/15 від 05.08.2015 Вимоги щодо забезпечення необхідною кількістю місця зберігання автотранспорту зазначено: використати існуючі парковочні місця .

У п. 13 містобудівних умов та обмежень №26/15 від 05.08.2015 вимоги щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення вказано: відповідно до вимог ДБН В.2.2-17:2006 та ДБН В.2.2.9-2009 .

За вказаних обставин суд не погоджується з доводами відповідача, що відсутність в п. 2,11,13 містобудівних умов та обмежень конкретних положень нормативних актів, відомостей, які базуються на розрахунках та не містять конкретних цифрових показників є порушенням п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038.

Так, виходячи з викладеного, п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначає термін містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки .

При цьому, суд вказує на те, що вказана норма та Порядок №109 не містять обов`язку зазначати конкретні положення нормативних актів та відомості, які базуються на відповідних розрахунках, позаяк такі дії мають бути здійснені на стадії розробки містобудівних умов та обмежень, а у самих містобудівних умовах мають зазначатися конкретні показники та вимоги до забудови.

Суд зазначає, що згідно вимог ст. 11 Закону України Про будівельні норми від 05 листопада 2009 року № 1704-VI дотримання ДБН, є обов`язковим незалежно від того, чи зазначені відповідні вимоги/показники в МУО взагалі та/або зазначено загальне посилання на такі ДБН чи їх окремі положення.

Водночас не зазначення у в пунктах 2,11,13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" №26/15 конкретних даних, не може свідчити про порушення чинного законодавства України та наявності підстав для їх скасування.

Правовий висновок у подібних відносинах виклав Верховний Суд у постанові від 28.08.2018 по справі № 826/14181/17.

Відповідачем також встановлено, що містобудівний розрахунок не містить розрахунку щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою, що є порушенням п. 1.2 Порядку № 109.

Згідно з п. 1.2 Порядку № 109 містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

З містобудівного розрахунку на об`єкт Будівництво продтоварного магазину в м.Калуші по вул.Б.Хмельницького вбачається, що вказані у ньому такі показники: гранична висота 3,400; площа забудови - 55,4 м. кв; будвельний об`єм - 160,5 м.куб; загальна площа - 45,7 м.кв; торгова площа 32,0 м.кв(том 1 а.с. 68-69). Також, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення зазначені на листах "Генплан" та "Фасад 1-2, Фасад 2-1, Фасад Б-А"(том 1 а.с. 62, 66, 67).

При цьому, суд зазначає, що у разі, якщо орган архітектурно-будівельного нагляду вважав, що містобудівні умови та обмеження містили певні недоліки, про що зазначалось в акті від 15.03.2017 року, останній мав право у відповідності до пункту 32 Порядку №698 зупинити дію рішення об`єкта нагляду та повідомити його про необхідність усунення встановлених недоліків. Однак, відповідачем не було надано можливості об`єкту нагляду чи ОСОБА_1 для надання письмових пояснень чи заперечень, оскільки рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки винесено одним днем із датою складання акту перевірки(15.063.2017), тоді як заперечення на акт перевірки було подано 16.03.2017 № 26/02-07(том 1 а.с. 115-119). В той же час суд бере до уваги, що скасування містобудівних умов та обмежень є крайнім заходом спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час перевірки порушень.

Також, суд звертає увагу на те, що Порядок №109 втратив чинність згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289.

Крім викладеного вище, суд при вирішенні справи враховує, що 03 листопада 2016 року, до моменту скасування містобудівних умов та обмежень, за позивачем проведено державну реєстрацію незавершеного будівництва продтоварного магазину, готовність якого відповідно до технічного паспорту № 1698 станом на 01.11.2016 становила 89 %(том 1 а.с. 15,26-28).

Оскільки наділений відповідними повноваженнями орган видав позивачу містобудівні умови та обмеження, на підставі яких було подано декларацію про початок будівельних робіт та протягом майже двох років здійснювалось відповідне будівництво, допущення органом нагляду (в даному випадку відділу у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради) певних порушень не може бути поставлене у провину позивачу, оскільки останній правомірно розраховував на відповідність нормам чинного законодавства поданої ним документації.

В той же час, перевірка питання правомірності виданих органами державної влади дозволів на вчинення певних дій або їх погодження має відбуватись саме на відповідних етапах, а не у будь-який невизначений час.

Європейський суд з прав людини у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі ОСОБА_3 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.

Судом першої інстанції не враховано, що позивач, отримавши на праві оренди земельну ділянку для будівництва продтоварного магазину та містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідно до цільового призначення правомірно очікував на те, що його право на розпорядження належним на праві власності майном відповідно до законодавства в майбутньому, не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб`єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.

У рішенні у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, відповідачем не доведено доцільність скасування спірних містобудівних умов та обмежень, як крайнього заходу, а отже відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не дотримано принцип належного врядування та необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду і контролю.

Крім цього, суд вважає надмірним таке втручання суб`єкта владних повноважень у діяльність позивача, оскільки останнім було понесено значних витрат з метою здійснення будівництва продтоварного магазину 89 % готовності.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, суд вважає належним і достатнім способом захисту прав позивача визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З огляду на зазначене та враховуючи надану правову оцінку основним порушенням, які слугували підставою для скасування містобудівних умов та обмежень, суд не надає оцінку іншим доводам позивача та відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення на підставі зафіксованих в акті перевірки порушень.

Підсумовуючи зазначене вище суд дійшов висновку, що рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки постановлено без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною в матеріалах справи квитанцією №0.0.733979986.1 від 27.03.2017 (а.с.3) підтверджується сплата позивачем судового збору за подання до суду даного позову у розмірі 640,00 грн. Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача лише сплачена ним сума судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 15.03.2017 року "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.08.2015 року № 26/15".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640 ( шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача: відділ у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради (вул. Шептицького, 2 м.Калуш, 77301);

відповідачі: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133);

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37471912, вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, 76018);

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 );

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.