Постанова

від 20.10.2021 по справі 904/4974/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/4974/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В. О.

за участю представника ПАТ АБ "Укргазбанк" - Мартинюка Є.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021

у справі № 904/4974/18

про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжагро",-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 порушено провадження у справі № 904/4974/18 про банкрутство ТОВ "Інжагро" на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 у справі № 904/4974/18 ТОВ "Інжагро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шимана Є.О.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2019, затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Інжагро", ліквідовано юридичну особу банкрута, закрито провадження у справі № 904/4974/18.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/4974/18 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 скасовано, справу № 904/4974/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію ліквідаційної процедури.

За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі № 904/4974/18 (суддя Первушин Ю.Ю.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Інжагро"; ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Інжагро"; провадження у справі закрито.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (колегія суддів: Кузнецов В.О. - головуючий, Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі № 904/4974/18 - залишено без змін.

ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі № 904/4974/18; направити справу № 904/4974/18 до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Підставами касаційного оскарження ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначено п. 1 ч. 2 ст.287 ГПК України. а саме: неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду викладених у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733- 2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 16.01.2020 у справі № 910/11588/16, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 10.06.2020 у справі № 910/12809/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-6, від 17.09.2020 у справі № 10-18/5218, від 12.11.2020 у справі № Б-24/39-09, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18 у подібних правовідносинах, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Доводи касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" зводяться до незгоди скаржника із висновками судів попередніх інстанцій стосовно вжиття ліквідатором всієї повноти дій у ліквідаційній процедурі.

При цьому, заявник касаційної скарги стверджує, що затверджений судом звіт свідчить про невиконання ліквідатором ТОВ "Інжагро" - арбітражним керуючим Шиманом Є.О. вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 16.10.2019 у даній справі.

Так, ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначає, що на його думку, ліквідатор банкрута не виконав вказівку суду касаційної інстанції щодо використання права на визнання недійсними угод, яке виникає після порушення провадження у справі про банкрутство, а обмежився лише проведенням оцінки договору факторингу, за результатами якої зроблено висновок, що необґрунтованої оплати за договором факторингу № МАР-29012018-Ф/2 від 29.01.2018 не виявлено. Натомість, за твердженням скаржника, перерахування боржником на користь ТОВ "ФК "Маре" 1 386 572,12 гри. на виконання зобов`язань за договором факторингу № МАР-29012018-Ф/2 від 29.01.2018 ставить в обов`язок ліквідатору здійснення аналізу та визначення загальної вартості майна на день здійснення оплати та чи не було при цьому порушено абз.4 ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас, ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційній скарзі звернуто увагу, що у звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності зазначається про дострокове погашення заборгованості ТОВ "Інжагро" перед ТОВ "КУА "Юніон Актив" (відповідно до договору відсоткової позики № БІК(П)-24/11-2 від 24.11.2014 строком повернення визначено 24.11.2020) і зазначений факт, на думку скаржника, можна тлумачити як порушення абз. 1 ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства. У звіті ліквідатора, зазначена інформація, як і інформація та аналіз угод, укладених за три роки до порушення справи про банкрутства, взагалі відсутня, пояснень щодо не подання заяви про спростування майнових дій боржника не надано.

Крім того, заявник касаційної скарги зазначає, що акти списання основних засобів складені ліквідатором з порушенням вимог Наказу Міністерства статистки України від 29.12.1995 № 352 "Про затвердження типових форм первинного обліку" та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів № 561, оскільки підписані лише директором боржника, підписи членів комісії відсутні, а також відсутні інвентарні номери в актах та регістри аналітичного обліку.

Разом з тим, доводячи, що ліквідатором не виконано вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.10.2019, ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційній скарзі посилається на те, що у звіті ліквідатора відсутні висновки про вжиття ним заходів, спрямованих на встановлення наявності чи відсутності вини засновників чи керівника боржника у доведенні останнього до банкрутства.

Від ліквідатора ТОВ "Інжагро" - арбітражного керуючого Шимана Є.О. надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі № 904/4974/18 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Водночас, ліквідатор банкрута подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про розгляд справи без його участі з посиланням на неможливість прибути в судове засідання суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ АБ "Укргазбанк", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2018 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інжагро" на підставі ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство).

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 ТОВ "Інжагро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Шимана Є.О.

Строки ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора ТОВ "Інжагро" неодноразово продовжувались господарським судом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019 затверджено реєстр вимог кредиторів з вимогами наступного кредитора: ТОВ "Юридична компанія "Юстіс" на суму 180 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 3 524, 00 грн. - 1 черга.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2019 визнано вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 536 527,85 грн., які віднесено до 6 черги задоволення вимог кредиторів, судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. - до 1 черги.

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

За змістом ст. ст. 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

Частиною 1 ст. 65 КУзПБ передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання- передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна (ч. 2 ст.65 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частиною 3 ст. 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 16.10.2019 у даній справі, ліквідатор ТОВ "Інжагро" - арбітражний керуючий Шиман Є.О. підготував та 04.08.2020 подав до господарського суду на затвердження звіт і ліквідаційний баланс банкрута вих.№ 01-34/630 від 29.07.2020.

Місцевим господарським судом досліджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс і встановлено, що відповідно до приписів ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором ТОВ "Інжагро" - арбітражним керуючим Шиманом Є.О. виконані усі необхідні дії в ліквідаційній процедурі.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ліквідатором банкрута було здійснено заходи щодо виявлення майна банкрута: направлено запити до органів, якими здійснюється реєстрація та облік майна та майнових активів суб`єктів господарювання за місцезнаходженням банкрута, та отримано відповіді про те, що за ТОВ "Інжагро" транспортних засобів, вантажних вагонів, великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, об`єктів промислової власності, земельних ділянок, захисних споруд цивільного захисту, інших механізмів, документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, суден та іншого майна - не зареєстровано; ТОВ "Інжагро" не здійснювало приватизацію підприємства, будь-яка інформація стосовно державного майна за банкрутом відсутня; банкрут не є власником значних пакетів акцій емітентів (10 відсотків і більше акцій приватних акціонерних товариств та 5 відсотків і більше публічних акціонерних товариств); на митних складах та складах тимчасового зберігання, які знаходяться в зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС, відсутні товари, що надходили на адресу ТОВ "Інжагро"; за банкрутом не зареєстровані філії та відокремлені підрозділи.

Відповідно до отриманої ліквідатором банкрута інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №134179529 від 13.08.2018 будь-які відомості щодо майна ТОВ "Інжагро" в зазначених реєстрах відсутні.

Крім цього, з вищевказаної інформаційної довідки вбачається наявний запис про обтяження: 27004780 (спеціальний розділ) накладений державним реєстратором Шевченківського відділу ДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мойсенко О.О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42020071 від 12.07.2018, вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Згідно з отриманим ліквідатором витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №56593852 від 13.08.2018, згідно якого рухоме майно у ТОВ "Інжагро" відсутнє. Крім того, з даного витягу вбачається запис 1 вид обтяження: публічне обтяження, тип реєстрації: поточна, тип обтяження: арешт рухомого майна, зареєстровано 12.07.2018 за №16980046 реєстратором Шевченківського ВДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, 56654833, 22.06.2018 Державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Мойсенко О.О., об`єкт обтяження: все рухоме майно.

Разом з цим, досліджуючи звіт ліквідатора та додані до нього документи, судами попередніх інстанцій встановлено, що відкриті у АТ "Укрсиббанк" та ПАТ КБ "Приватбанк" рахунки ТОВ "Інжагро" - закрито, а казначейський рахунок ТОВ "Інжагро", що обслуговується в Державній казначейській службі України згідно приписів Податкового кодексу України, Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість №569 від 16.10.2014, п.п. "д" п. 5.1 Розділу V Положення про реєстрацію платнику податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 1130 від 14.11.2014 буде закрито автоматично Державною казначейською службою після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи на підставі надісланого ДФС реєстру платників податку.

Судами також встановлено, що під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено наявність відкритого рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1 в ПрАТ "Майстер Брок" (код ЄДРПОУ 21608094).

Згідно виписки про стан рахунків в цінних паперах від 10.02.2017 на рахунку ТОВ "Інжагро" знаходяться заблоковані цінні папери у кількості 2 400 шт., емітентом яких виступає ПАТ "Еліт Інвест Проект" (код ЄДРПОУ 38450233), загальна номінальна вартість яких становить 600,00 грн.

Попереднім керівником банкрута, ліквідатору був переданий договір купівлі-продажу вказаних цінних паперів №БВ-0111-16/5-1 01.11.2016, за умовами якого ТОВ "АКСАТА ГРУП" (покупець) купує і зобов`язується прийняти та оплатити цінні папери, а ТОВ "Інжагро" (продавець) - продає та зобов`язується передати у власність покупця цінні папери на умовах, визначених договором.

Згідно з пункту 1.2. цього Договору цінні папери, що є предметом Договору, мають наступні характеристики: вид/тип/різновид/найменування ЦП: Акції прості іменні, форма існування ЦП: Бездокументарна, Емітент: ПАТ "Еліт Інвест Проект", ЄДРПОУ: 38450233, код ISIN: UA400014864, Кількість ЦП: 2 400 шт. (дві тисячі чотириста штук), вартість продажу ЦП: 600,00 грн. Сума договору складає 600,00 грн.

Як встановлено судами, зі звіту ліквідатора вбачається, що 19.03.2019 покупцем здійснена оплата за придбані цінні папери в повному обсязі, що підтверджується квитанцією №5368-19-002/С з призначенням платежу: сплата за договором №БВ-011116/5-1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.11.2016 (рахунок отримувача - 26001052743502).

Попередніми судовими інстанціями також встановлено, що рахунок банкрута в банківській установі АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_2 , МФО 300711 ліквідатором визначений як ліквідаційний і використаний в ході ліквідаційної процедури. Станом на день проведення розрахунків, залишок грошових коштів становив 19 708,61 грн.

За результатами дослідження звіту ліквідатора судами встановлено, що кошти на рахунку використано наступним чином: 17 620,00 грн. - відшкодування витрат ліквідатора по сплаті судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інжагро"; 2 088,61 грн. - витрати на проведення ліквідаційної процедури, а саме оплату архівних послуг ТОВ "Юридично - Архівне Бюро "Легіс" за прийняття документів тривалого зберігання ТОВ "Інжагро".

Після здійснення розрахунків, ліквідаційний рахунок банкрута, рахунок відкритий в АТ КБ "Приватбанк" було закрито згідно довідки АТ КБ "Приватбанк" №190321SU12150719 від 21.03.2019.

Дотримуючись вимог абз.13 ч. 1 ст. 61 КУзПБ документацію банкрута було передано до архівної установи, про що ліквідатором було отримано Довідку №84 від 11.05.2018 ТОВ "ЮРИДИЧНО - АРХІВНЕ БЮРО "ЛЕГІС".

На виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 16.10.2019, ліквідатором також було здійснено аналіз руху грошових коштів по рахункам банкрута в АТ "Укрсиббанк", АТ КБ "Приватбанк" та АТ "Альфа Банк" на предмет визначення переліку суб`єктів господарювання, з якими у банкрута були господарські відносини. За результатами аналізу руху грошових коштів ліквідатором направлені відповідні запити таким суб`єктам господарювання стосовно наявності дебіторської або кредиторської заборгованості перед ТОВ "Інжагро", з проханням надати документи, які її підтверджують чи спростовують.

Так, згідно отриманих відповідей ПАТ "ВИДУБИЧІ" №27-07/2020 від 27.07.2020, ТОВ "ФК "МАРЕ" №27/07-20 від 27.07.2020, ТОВ "УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ" №23/07 від 23.07.2020, ПАТ "КИЯНИ" №2307/2020 від 23.07.2020 надано інформацію про відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості за підприємством-банкрутом.

До того ж, місцевим та апеляційним судами встановлено, що з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 16.10.2019, ліквідатором із залученням ТОВ "Оціночна фірма "Полінформ" проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Інжагро", за результатами якого встановлено, що протягом аналізованого періоду фінансова звітність підприємства відповідає ознакам неплатоспроможності, підприємство нездатне виконати свої зобов`язання перед кредиторами.

Зі звіту вбачається, що на підприємстві банкрута, по якому проводиться аналіз суми його капіталу має нестабільне значення. Відповідно даного значення показника можна зробити висновок, що у підприємства є необхідність вдаватися до залучення коштів.

Протягом аналізованого періоду значення коефіцієнта фінансової автономії менше 0,5, що не відповідає нормативному значенню, а отже вказує на залежність підприємства від зовнішніх кредиторів.

Також, з проаналізованої здатності підприємства до платоспроможності вбачається неспроможність підприємства своєчасно та повністю виконати свої платіжні зобов`язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру.

Аналіз кредиторської заборгованості та поточних зобов`язань свідчить, що станом на 31.12.2017 значну частину зобов`язань підприємства займають інші поточні зобов`язання 86%. Відповідно до розшифровки кредиторської заборгованості станом на 31.12.2017 інші поточні зобов`язання товариства становлять 33 378,0 тис. грн.

Аналіз рентабельності підприємства свідчить, що в цілому стан підприємства за рівнем рентабельності можна вважати як нерентабельним та неперспективним.

Водночас, у результаті проведеного аналізу встановлено, що ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства та приховування банкрутства на підприємстві відсутні.

Так, за висновками Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Інжагро", матеріальної шкоди шляхом штучного збільшення розміру кредиторської заборгованості, укладення свідомо невигідних для підприємства угод, необґрунтованої оплати грошових коштів, передачі третім особам майна та прийняття нераціональних управлінських рішень не виявлено. Сторони дотримуються взятих на себе обов`язків по договорам та вирішенні проблем, що виникають у виробничому процесі. Ознак доведення до банкрутства не виявлено.

При визначенні ознак приховування банкрутства зазначено, що вивчення фінансової звітності підприємства свідчить про те, що протягом аналізованого періоду показники фінансової діяльності підприємства свідчать про його нестабільний фінансовий стан та значної частини дебіторської заборгованості. при аналізі фінансово-господарської діяльності не виявлено фактів навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства. Ознаки приховування банкрутства на підприємстві відсутні.

Крім того, досліджуючи звіт ліквідатора та додані до нього документи, судами попередніх інстанцій встановлено, що кредиторська заборгованість залишилась не погашеною у зв`язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства-банкрута, про що підтверджують довідки реєструючи органів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Частиною 3 ст. 65 КУзПБ визначено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Згідно з ч. 7 ст. 64 КУзПБ вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ "Інжагро" №29/07/20 від 29.07.2020, за результатами заслуховування звіту ліквідатора звіт ліквідатора був схвалений, роботу ліквідатора визнано задовільною.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Аналогічна правова позиція щодо необхідності дотримання зазначеного принципу викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16).

Врахувавши наведені правові висновки Верховного Суду, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, наявні докази та доводи сторін, суд першої інстанції дав належну оцінку повноті вчинення ліквідатором ТОВ "Інжагро" заходів в ліквідаційній процедурі та встановив, що поданий ліквідатором звіт та матеріали справи свідчать про виконання ліквідатором ТОВ "Інжагро" - арбітражним керуючим Шиманом Є.О. всіх необхідних дій та покладених на нього КУзПБ обов`язків, а також відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що містяться у постанові від 16.10.2019.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16).

Тож, заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень ч. 6 ст. 61 КУзПБ, ст. ст. 13, 74 ГПК України, кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим (висновок, викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16).

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Виходячи з аналізу наведених вище норм та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок місцевого та апеляційного судів про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута - ТОВ "Інжагро", а заперечення ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо належного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та повноти здійснених ним заходів у цій процедурі - такими, що його не спростовують.

Викладені у касаційній скарзі аргументи щодо відсутності підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у зв`язку з неврахуванням ліквідатором і попередніми судовим інстанціями вказівок Верховного Суду, що містяться у постанові від 16.10.2019, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду цієї справи та спростовуються дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій матеріалами справи та встановленими обставинами.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Інжагро" містить, окрім іншого, інформацію та аналіз сумнівних договорів, укладених керівництвом підприємства та його дії щодо забезпечення дотримання сторонами взятих на себе обов`язків по договорам.

Зокрема, на виконання постанови Верховного Суду від 16.10.2019 проведено оцінку договору факторингу № МАР-29012018-Ф/2 від 29.01.2018, за результатами якої наданий висновок про те, що необґрунтованої оплати грошових коштів та необґрунтованої передачі третім особам майна не виявлено. Сторони дотримуються взятих на себе обов`язків по договорам та вирішенню проблем, що виникають у виробничому процесі. Виконання зобов`язань перед кредиторами, які виникли внаслідок минулих подій та погашення яких відбувається в майбутньому, призводить до зменшення зобов`язань підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

При цьому, господарськими судами в ході судового розгляду встановлено, що безспірність вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" перед ТОВ "Інжагро" підтверджується судовими рішеннями від 17.04.2018 у справі № 904/246/18 та від 10.10.2018 у справі № 904/2049/18. Водночас грошові кошти у розмірі 1 386 572,12 грн. були перераховані банкрутом на рахунок ТОВ "ФК "Маре" 31.01.2018, тобто до ухвалення вказаних рішень.

Крім того, дослідивши роботу ліквідатора та повноту здійснених ним заходів у ліквідаційній процедурі, судом апеляційної інстанції правильно було відхилено аргументи ПАТ АБ "Укргазбанк" про те, що дострокове погашення заборгованості ТОВ "Інжагро" перед ТОВ "КУА "Юніон Актив" за договором відсоткової позики № БІК(П)-24/11-2 від 24.11.2014 можна тлумачити як порушення абз.1 ч. 1 ст. 42 КУзПБ, оскільки, як встановлено судами та не заперечується сторонами, умовами п.5.4 договору відсоткової позики № БІК(П)-24/11-2 від 24.11.2014 передбачено, що у будь-який момент суму позики (її частину) може бути достроково повернено позичальником у порядку, передбаченому п.5.2 договору, при цьому, умови укладеного між сторонами договору позики № БІК(П)-24/11-2 від 24.11.2014 щодо можливості дострокового повернення суми позики, є правом сторін та узгоджується з принципом свободи договору (ст.ст.3, 627 ЦК України).

Разом з тим, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, як і судами попередніх інстанцій, відхиляються доводи ПАТ АБ "Укргазбанк" про неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків щодо встановлення наявності чи відсутності вини засновників чи керівника боржника у доведенні останнього до банкрутства, оскільки, як вже було зазначено вище, за результатами здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Інжагро" не виявлено ознак фіктивного банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, доведення до банкрутства, що унеможливлює притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

У зв`язку з зазначеним колегією суддів не приймаються до уваги посилання скаржника на неврахування в оскаржуваних судових рішеннях висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.01.2020 у справі № 910/11588/16, від 17.09.2020 у справі № 10-18/5218, від 12.11.2020 у справі № Б-24/39-09, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15 щодо встановлення ліквідатором наявності або відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновників (учасників, акціонерів), оскільки у справі, що розглядається, та в наведених ПАТ АБ "Укргазбанк" справах, суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що акти списання основних засобів складені ліквідатором з порушенням вимог Наказу Міністерства статистки України від 29.12.1995 № 352 "Про затвердження типових форм первинного обліку" та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів № 561, також відхиляються колегією суддів, оскільки спростовуються дослідженими судами матеріалами справи та встановленими обставинами, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції та обґрунтовано відхилені як безпідставні, про що зазначено в оскаржуваній постанові.

Отже, доводи скаржника щодо невиконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі спростовуються встановленими місцевим та апеляційним судами обставинами справи і наведеними вище у цій постанові висновками суду касаційної інстанції. До того ж такі аргументи скаржника фактично зводяться до незгоди з наданою місцевим та апеляційним судами оцінкою наявних у матеріалах справи доказів, прохання здійснити їх переоцінку, що в силу вимог ст.300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Разом з тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Водночас, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відхиляються посилання заявника касаційної скарги на неврахування в оскаржуваних судових рішеннях висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733- 2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-6, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, оскільки викладені у вказаних постановах правові висновки були враховані у даній справі судами першої та апеляційної інстанцій, про що зазначено вище.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому числі правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство, зокрема, із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Відтак, під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій, направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав, зокрема цікавитися вжитими ліквідатором діями у ліквідаційній процедурі та заходами направленими на виявлення, розшук та повернення майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти, за наявності в нього необхідного обсягу прав та повноважень, дії направлені на визнання правочинів боржника недійсними, оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі тощо. Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.

Відсутність прояву активних дій та пасивна поведінка кредитора щодо вжитих ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі свідчить про відсутність у нього зацікавленості у ефективності здійснення ліквідаційної процедури та не відповідає меті участі кредитора у справі. До того ж може сприяти збільшенню витрат у ліквідаційній процедурі та тривалості здійснення провадження у справі, що не відповідає цілям та завданням господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16.

У контексті зазначеного, переглядаючи в касаційному порядку оскаржувані банком судові рішення, колегія суддів виходить з того, що судами в ході розгляду справи не було встановлено обставин вчинення ПАТ АБ "Укргазбанк" дій, направлених на визнання правочинів боржника недійсними, а також заперечень або оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора - арбітражного керуючого Шимана Є.О. щодо вжитих ним заходів у ліквідаційній процедурі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відтак, наведені ПАТ АБ "Укргазбанк" у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у даній справі.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі № 904/4974/18 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Укргазбанк" - залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 у справі № 904/4974/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.

Судді Жуков С.В.

Огороднік К.М.