Ухвала

від 01.11.2021 по справі 638/17011/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

---

Справа № 638/17011/20 Головуючий суддя І інстанції Цвірюк Д. В.

Провадження № 22-ц/818/6291/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають з трудових правовідносин про поновлення на роботі

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

01 листопада 2021 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Яцини В.Б., перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Цвірюка Д.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2021 року, повний текст якого складено 06.09.2021, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 05.10.2021 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу у строк, встановлений ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року від районного суду було витребувано цивільну справу № 638/17011/20, яка надійшла до апеляційного суду 21.10.2021.

Однак, апеляційне провадження не може бути відкрите з огляду на наявність недоліків змісту апеляційної скарги, що підлягають усуненню з боку апелянта.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За правилом п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 не сплатила судовий збір при поданні апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Вказане свідчить, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення районного суду в частині вирішення вимог її позову про поновлення на роботі.

Стосовно вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції про захист заробітної плати № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття заробітна плата і оплата праці , які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України Про оплату праці , за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина перша статті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третя статті 24 КЗпП України).

Припинення та розірвання трудового договору пов`язано зі звільненням працівника.

З огляду на зазначене, якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір з ним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку. Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.

Ураховуючи викладене, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати.

Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19).

Вказане свідчить, що пільга п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір не розповсюджується на ОСОБА_1 в частині оскарження рішення районного суду, прийнятого за наслідками розгляду її позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За правилами пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями, за подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону в редакції, що була чинна на час звернення позивача до суду, за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою підлягав сплаті судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 був визначений у розмірі 2102 грн 00 коп.

Ціна позову була визначена у сумі 3857,40 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1261 грн 20 коп. (840,8 х 150% = 840,8 х 1,5 = 1261,2).

До апеляційної скарги додано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах судам роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК (нині ст. 136 ЦПК України) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (нині ст. 12 ЦПК України) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 08 липня 2011 року зі змінами та доповненнями враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На підтвердження скрутного матеріального стану ОСОБА_1 надала суду копію Довідки про доходи № 5200 2522 9325 1818 від 26.09.2021, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, про те, що позивач перебуває на обліку в Індустріальному об`єднаному управлінні ПФУ м. Харкова в Харківській області і отримує пенсію за віком, яка з 01.10.2020 по 31.08.2021 склала 23700 грн.

Суд вважає, що наданих ОСОБА_1 відомостей не достатньо для встановлення наявності або відсутності підстав для звільнення її від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , оскільки нею не надано відомостей стосовно її доходів за повний 2020 календарний рік, з огляду на те, що апеляційна скарга була подана у 2021 році.

З огляду на те, що апелянтом не надано переконливих доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 % її річного доходу за 2020 календарний рік, у задоволенні її клопотання слід відмовити.

Відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає праву ОСОБА_1 повторно звернутись до суду з таким клопотанням та надати докази щодо її сукупного доходу (заробітна плата, пенсія тощо) за 2020 календарний рік.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху для сплати судового збору у розмірі 1261 грн 20 коп. та надання до суду оригіналу квитанції про сплату цих витрат, або звернення до суду з клопотання про звільнення від сплати таких витрат та надання суду відомостей щодо її сукупного доходу за 2020 календарний рік.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

розрахунковий рахунок: UA398999980313161206080020661;

отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101;

код отримувача: 37874947;

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача: 899998;

код бюджетної класифікації: 22030101.

призначення платежу: *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Для вчинення вказаних дій апелянту слід надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ч. 3 ст. 357 ЦПК України суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для сплати судового збору у розмірі 1261 грн 20 коп. та надання до суду оригіналу квитанції про сплату цих витрат, або звернення до суду з клопотання про звільнення від сплати таких витрат та надання суду відомостей щодо її сукупного доходу за 2020 календарний рік .

Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вищевказаних вимог апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає .

Суддя В.Б. Яцина.