41/432-17/157
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2007 № 41/432-17/157
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Студенця В.І.
Малетича М.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Степанов О.Л.,
від відповідача - Дзюбак А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Український правничий центр"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.06.2007
у справі № 41/432-17/157 (Кролевець О.А.)
за позовом Комунальне підприємство "Служба замовника житлово-комунальних послуг"Оболонського району у м. Києві
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Український правничий центр"
про визнання договору №1/03 від 02.05.03 р. недійсними
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.06.2006 порушено провадження у справі № 41/432 за позовом Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві (далі – КП “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український правничий центр” (далі – ТОВ “Український правничий центр”) про визнання недійсним договору № 1/03 від 02.05.2003.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.09.2006 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2007 рішення господарського суду м. Києва від 22.09.2006 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.04.2007 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2007 та рішення господарського суду м. Києва від 22.09.2006 у справі № 41/432 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.05.2007 справу прийнято до розгляду на присвоєно № 41/432-17/157.
Рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2007 позов задоволено. Суд визнав недійсним договір доручення № 1/03 від 02.05.2003, укладений між КП „Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва та ТОВ „Український правничий центр”. Позов задоволено з огляду на те, що укладений між сторонами договір суперечить встановленим цілям діяльності позивача.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 26.06.2007 ТОВ “Український правничий центр” подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.
КП “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві проти доводів апеляційної скарги заперечувало і просило суд рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2007 залишити без зміни, а апеляційну скаргу ТОВ “Український правничий центр” – без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва, правонаступником якого є “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві та ТОВ “Український правничий центр” 02.05.2003 укладено договір доручення №1/03 за умовами якого, КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва поручило, а ТОВ “Український правничий центр” прийняло на себе зобов'язання в межах угоди здійснювати комплекс юридичних та фактичних дій від імені КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва, за його рахунок та у відповідності до його вказівок та письмових заявок з метою представництва та захисту законних інтересів КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва в судах, або інших державних органах та організаціях, при реалізації КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва своїх основних статутних завдань, а саме:
- при організації та контролі КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва надходження коштів від квартирної плати та плати за надання комунальних та інших послуг (п. 1.1.1 договору);
- при здійсненні КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва контролю за виконанням квартиронаймачами обов'язків, які покладені на них договорами найму житлових приміщень, та при вжитті КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва заходів, що передбачені діючим законодавством, до порушників (п. 1.1.2 договору);
- при формуванні КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва його майна через доходи одержані від квартирної плати, та при відшкодуванні витрат на утримання внутрішньо будинкових мереж (п. 1.1.3 договору);
- при відшкодуванні збитків завданих КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами (п. 1.1.4 договору).
Згідно п. 1.2 договору КП “Управління житлового господарства” Оболонського району м. Києва приймає від ТОВ “Український правничий центр” послуги та виплачує йому винагороду на умовах цього договору та на підставі відповідних актів виконаних робіт.
Порядок розрахунків встановлений розділом 3 договору.
Причиною виникнення спору у справі стало те, що КП “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві вважає, що встановлення в договорі винагороди в розмірі 10% є такими, що суперечать цілям підприємства, і це відповідно до ст. 50 ЦК УРСР є підставою для визнання його недійсним.
З 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України ( далі ЦК країни).
Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків , що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
До договорів, що були укладені до 01.01.2004 і продовжують діяти після набрання чинності ЦК України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення (п. 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
З урахуванням того, що оспорений договір між сторонами укладено 02.05.2003, то до спору, що виник, підлягають застосуванню правила ЦК УРСР, який діяв на час укладення договору.
Згідно ст. 50 ЦК Української РСР недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності.
Відповідно до ст. 29 ЦК УКРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).
Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).
В п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” зазначено, що правоздатність будь-якої юридичної особи є спеціальною, оскільки визначається встановленими цілями її діяльності (частина перша статті 26 Цивільного кодексу) відповідно до закону та/або установчих документів даної юридичної особи. Угода, укладена юридичною особою всупереч цілям її діяльності, є позастатутною і має визнаватися недійсною на підставі статті 50 Цивільного кодексу.
Позастатутною є угода, укладена у суперечності з цілями, зазначеними в установчих документах юридичної особи. У вирішенні спорів господарським судам слід враховувати, що під цілями юридичної особи треба розуміти не лише її основні виробничо-господарські, соціальні та інші завдання, але також і не заборонені законом допоміжні операції, необхідні для досягнення основних цілей, що стоять перед юридичною особою.
Недійсною на підставі статті 50 Цивільного кодексу має визнаватися лише така угода, яка прямо суперечить цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, або в установчих документах. Така угода є недійсною незалежно від наявності і форми вини учасників угоди в її укладенні.
Статут КП „Управління житлового господарства” Оболонського району у м.Києві, який діяв на час укладення оспореної угоди, затверджено Начальником Управління майном Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації та 08.01.2002 здійснено його державну реєстрацію.
Відповідно до п. 1.1 Статуту КП „Управління житлового господарства” Оболонського району у м. Києві створено відповідно до Закону України „Про підприємства” на базі державного комунального управління житлового господарства Мінського району згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 № 1625 „Про утворення районних у м. Києві державних адміністрацій” та рішення № 1/4 від 17.09.2001 1 сесії Оболонської районної у м. Києві ради 1 скликання „Про формування органів ради”.
Згідно п. 3.1 Статуту КП „Управління житлового господарства” Оболонського району у м. Києві є господарською, госпрозрахунковою організацією, що створено з метою забезпечення виконання функцій замовника – Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі – орган управління майном) – по утриманню житлового фонду, що віднесений до комунальної власності району, обслуговування населення з питань житло-комунального напрямку.
Предметом діяльності управління є технічне обслуговування житлового фонду та інженерного обладнання, санітарне обслуговування будинків і при будинкових територій, ремонт житлових і не житлових будівель, озеленення і благоустрій району; укладення договорів з організаціями та підприємствами на виконання окремих видів робіт та послуг, здійсненню обліку та виконанням ними договірних обов'язків, здійснення контролю за виконанням квартиронаймачами обов'язків, які покладені на них договорами найму житлових приміщень, вжиття заходів, що передбачені діючим законодавством, до порушників (п. 3.2 статуту).
Пунктом 3.3 Статуту КП „Управління житлового господарства” Оболонського району у м. Києві передбачено, що основними напрямками діяльності управління є, зокрема, здійснення контролю за виконанням квартиронаймачами обов'язків, які покладені на них договорами найму житлових приміщень, вжиття заходів, що передбачені діючим законодавством до порушників.
Управління має право укладати договори та угоди, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському та третейському судах ( п. 4.6 Статуту).
Згідно п. 5.2 Статуту майно Управління є комунальною власністю територіальної громади Оболонського району у м. Києві. Здійснюючи право оперативного управління володіє і користується зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь – які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.
Джерелами формування майна управління відповідно до п. 5.3 Статуту, зокрема, є:
- майно, що передане управлінню власником;
- майно, що передане йому органами державного управління;
- доходи, одержані від квартирної плати, відшкодування витрат на утримання внутрішньо будинкових мереж, дотацій з міського та районного бюджетів, спец фінансування на експлуатацію житлового господарства та капітальний ремонт.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки КП „Управління житлового господарства” Оболонського району у м. Києві згідно Статуту мало право укладати договори та угоди, а предметом діяльності управління було, зокрема, здійснення контролю за виконанням квартиронаймачами обов'язків, які покладені на них договорами найму житлових приміщень, вжиття заходів, що передбачені діючим законодавством, до порушників, то оспорений договір доручення укладений управлінням в межах встановлених цілям його діяльності, що передбачена Статутом, тобто, він не є позастатутним.
Встановлення в договорі винагороди в розмірі 10% не може свідчити про те, що договір укладений в суперечності з встановленими цілями його діяльності, оскільки правоздатність будь – якої юридичної особи є спеціальною, і визначається вона встановленими цілями її діяльності (ч.2 ст. 26 ЦК УРСР) відповідно до закону та/або установчих документів юридичної особи.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
До позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше (п. 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки (ст. 71 ЦК Української РСР).
Згідно ст. 76 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Оскільки договір 1/03 було укладено 02.05.2003, то перебіг строку позовної давності відповідно до ст. 76 ЦК Української РСР почався з дня виникнення права на позов, а право на позов виникло 02.05.2003 з огляду на те, що позивач повинен був дізнатися що його право порушено, то згідно ст. 71 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності закінчився 02.05.2006.
Відповідно до ст. 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
З урахуванням того, що строк позовної давності закінчився 02.05.2006, а КП „Служба замовника житлово – комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві звернулося з позовом лише 24.05.2006, то підприємством також пропущено строк позовної давності, що також є підставою для відмови у позові.
Посилання КП “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві на те, що про порушення свого права підприємство дізналося з моменту отримання подання Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України „Попередні висновки за результатами збирання та аналізу доказів у справі № 5-6 /04.2003”, а саме з 03.06.2003 і строк позовної давності закінчувався 03.06.2006, а з позовом підприємство звернулося 23.05.2006 колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає, що про порушення свого права підприємство повинно було дізнатися 02.05.2003, з огляду на те, що розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 № 748 „Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій”, на яке посилається комунальне підприємство, було прийнято значно раніше, ніж укладений договір.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2007 підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2007 у справі № 41/432-17/157 скасувати повністю та прийняти нове рішення.
2. У позові відмовити повністю.
3. Стягнути з Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві (04071, м. Київ, пр-кт Героїв Сталінграда, 57, р/р 26009300745601 в Оболонській філії АКБ “Київ” МФО 320605, код ЄДРПОУ 05757498, р/р 26001300284201, № 26009300284203, № 2600830028204 в Оболонській філії АКБ “Київ”, м. Києва, МФО 320605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український правничий центр” (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 22-Б, к. 27, 29, 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28 оф. 5, р/р 2600330464, МФО 320854 в АБ “Діамант” ідентифікаційний код 32347050, р/р 260022627, в ДКФ ВАТ “АБ “Укргазбанк”, МФО 300476, р/р 2600130383, в ДКФ ВАТ “АБ “Укргазбанк”, МФО 320478) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.
4. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.
5. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Студенець В.І.
Малетич М.М.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2007 |
Оприлюднено | 10.10.2007 |
Номер документу | 1007418 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні