Ухвала

від 02.11.2021 по справі 473/2346/21

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/2346/21

УХВАЛА

іменем України

"02" листопада 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В., позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника відповідачів ОСОБА_3 , третьої особи - приватного нотаріуса Нехимчука К.Б.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук Кирило Борисович, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину в якому вказувала, що 18 квітня 2003 року ОСОБА_6 склала заповіт, згідно якого все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б не складалося, що їй буде належати на день смерті і на що вона матиме право, заповіла ОСОБА_1 . Вказаний заповіт в день його складання був посвідчений секретарем Воронівської сільської ради Вознесенського району Апоновою О.М. та зареєстрований в реєстрі за №168.

19 червня 2015 року ОСОБА_6 склала новий заповіт, згідно якого належні їй дві земельні ділянки площами 5,29 га. та 2,27 га., розташовані в межах території Воронівської сільської ради Вознесенського району, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповіла ОСОБА_7 , а ділянки площами 5,43 га. та 2,15 га., розташовані в межах території Воронівської сільської ради Вознесенського району, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - ОСОБА_8 . Вказаний заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчуком К.Б. та зареєстрований в реєстрі за №283.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. У зв`язку з цим відкрилася спадщина, до складу якої входять чотири земельні ділянки, розпорядження якими на випадок своєї смерті здійснила спадкодавець.

28 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вознесенського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання заповіту від 19 червня 2015 року, реєстр. №283 недійсним.

Справа розглядалася судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

13 лютого 2019 року Верховним Судом у справі №473/1584/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним ухвалено остаточну постанову, в якій встановлено нікчемність заповіту від 19 червня 2015 року, реєстр. №283 у зв`язку з його складенням з порушенням форми та порядку посвідчення.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом від 18 квітня 2003 року, реєстр. №168, прийнявши спадщину, звернулася до приватного нотаріуса Нехимчука К.Б. з приводу оформлення спадкових прав на земельні ділянки. Проте нотаріус своєю постановою від 09 квітня 2019 року №414/02-31 відмовив позивачці в посвідченні спадкових прав на земельні ділянки. Свою відмову нотаріус мотивував тим, що визнання недійсним заповіту, складеного останнім, не призводить до відновлення дії попереднього заповіту, за винятком випадків, коли недійсність нового заповіту зумовлена вчиненням його заповідачем у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними, або ж вчинення його під впливом насильства. Оскільки нікчемність заповіту від 19 червня 2015 року, реєстр. №283 була обумовлена порушенням його форми та порядку посвідчення, тобто, не призвела до відновлення дії попереднього, а тому ОСОБА_1 не має право на успадкування земельних ділянок.

Проте постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі №473/1878/19 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчука К.Б. про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії визнано незаконною та скасовано постанову приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчука К.Б. від 09 квітня 2019 року №414/02-31.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 повторно звернулася до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчука К.Б. з приводу оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_6 шляхом видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкові земельні ділянки.

Проте нотаріус своєю постановою від 09 квітня 2021 року №39/02-31 відмовив позивачці у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 . Свою відмову нотаріус мотивував ненаданням спадкоємцем оригіналу заповіту ОСОБА_6 від 18 квітня 2003 року №168, складеного на користь ОСОБА_1 , його невідповідністю вимогам закону щодо форми та змісту, а також видачею свідоцтв про право на спадщину на спадкові земельні ділянки іншим особам - спадкоємцям за законом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зокрема, на підставі договору поділу спадщини від 05 червня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчуком К.Б., реєстр. №399, 05 червня 2020 року ОСОБА_4 було видано два свідоцтва про право на спадщину за законом з №№400 та 401, якими посвідчено її право на частину спадщини - земельні ділянки площами 5,2903 га. та 5,428 га., розташовані в межах території Воронівської сільської ради Вознесенського району, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім цього, на підставі договору поділу спадщини від 05 червня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчуком К.Б., реєстр. №399, 05 червня 2020 року ОСОБА_5 було видано два свідоцтва про право на спадщину за законом з №№405 та 406, якими посвідчено її право на частину спадщини - земельні ділянки площами 2,2656 га. та 2,1467 га., розташовані в межах території Воронівської сільської ради Вознесенського району, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте ОСОБА_1 вказувала, що оспорювані свідоцтва видані з порушенням вимог закону, а саме:

- за відсутності у відповідачів бажання приймати спадщину до встановлення нікчемності заповіту від 19 червня 2015 року, реєстр. №283, а в подальшому - за наявності між спадкоємцями незавершеного спадкового спору, в тому числі наявності спадкоємця за заповітом;

- за умови подачі відповідачами заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 з порушенням встановленого законом строку;

- за відсутності в матеріалах спадкової справи документів, що підтверджують їх право на спадкування за законом (документів, що підтверджують наявність між відповідачами та спадкодавцем родинних відносин).

У зв`язку з цим позивачка просила визнати оспорювані свідоцтва про право на спадщину недійсними.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Нехимчука К.Б.

У підготовчому засіданні, яке проводилося без особистої участі відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , їх представник ОСОБА_3 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у пов`язаній справі, від вирішення якої залежить результат розгляду спору, а саме справі №473/3884/21 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту від 18 квітня 2003 року, реєстр. №168, складеного ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 .

В підготовчому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 проти зупинення провадження у справі заперечували, вказуючи на відсутність для цього підстав.

Третя особа - приватний нотаріус Нехимчук К.Б. в підготовчому засіданні не заперечував проти зупинення провадження у справі.

Заслухавши думку позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника відповідачів ОСОБА_3 , третьої особи - приватного нотаріуса Нехимчука К.Б., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Зі змісту позову ОСОБА_1 та матеріалів справи вбачається, що підставами для звернення позивачки до суду є:

- наявність у неї, як спадкоємця за заповітом від 18 квітня 2003 року, реєстр. №168, прямого інтересу у вирішенні спору щодо спадкових правовідносин, що виникли після смерті ОСОБА_6 ;

- порушення внаслідок видачі оспорюваних свідоцтв її права на спадкування, як спадкоємця за заповітом від 18 квітня 2003 року, реєстр. №168.

В той же час, з матеріалів цивільної справи №473/3884/21 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту вбачається, що предметом розгляду вказаної справи є вирішення питання щодо дійсності/недійсності заповіту від 18 квітня 2003 року, реєстр. №168, тобто документа, від якого значною мірою залежить вирішення спору у справі про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину. Питання дійсності заповіту не є предметом розгляду вказаної справи, а тому заявлені вимоги та зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити усі обставини, що можуть мати значення для вирішення спору.

За встановлених обставин, оскільки від результату розгляду цивільної справи №473/3884/21 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту дійсно залежить вирішення спору у справі про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, а тому суд вбачає підстави для зупинення провадження у справі.

Тому, керуючись ст.ст. 200, 252, 253, 258-260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Нехимчук Кирило Борисович, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину - зупинити до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №473/3884/21 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Олександрівська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, про визнання недійсним заповіту.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.В. Вуїв