Рішення

від 03.11.2021 по справі 759/15366/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15366/21

пр. № 2/759/5527/21

03 листопада 2021 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич н,Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ЖБК " Домобудівельник" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 р. представник ЖБК Домобудівельник звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 39452,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 15334,14 грн., 3 % річних у розмірі 5310,28 грн., витрати пов`язані з правовою допомогою у розмірі 20000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ЖБК Домобудівельник створено в 1971 році з метою будівництва та подальшої експлуатації і утримання будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Відповідно до Статуту позивач діє виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу і за рахунок пасивних доходів та фінансової допомоги від добровільних внесків або дотації держави. Завданням та предметом діяльності ЖБК Домобудівельник є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю кооперативу. А відповідач, зареєстрована за вказаною адресою, проживає у ваказаній квартирі, яку фактично отримала у спадщину після своїх батьків, однак право власності не оформила та фактично споживає житлово-комунальні послуги, зокрема, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, теплопостачання, відповідно на неї покладається обов`язок оплати даних послуг, однак кошти за вказані послуги не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість за вказані послуги.

Ухвалою суду від 27.07.2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.119-120).

Ухвала про відкриття провадження в справі була направлена сторонам, а відповідачу, крім цього, копія позовної заяви з додатками (а.с.121, 122).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення у відповідності до вимог п. 5 ст. 279 ЦПК України про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини Чікоста і Віола проти Італії .

Відповідно до ч. 1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ЖБК Домобудівельник створено в 1971 році з метою будівництва та подальшої експлуатації і утримання будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Відповідно до Статуту позивач діє виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу і за рахунок пасивних доходів та фінансової допомоги від добровільних внесків або дотації держави. Завданням та предметом діяльності ЖБК Домобудівельник є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю кооперативу (а.с.32-36).

Відповідно до Протоколу №42 від 03.12.2016 загальних зборів членів ЖБК Домобудівельник затверджено новий Статут ЖБК Домобудівельник (а.с.37-55).

Пунктом 6.2.3. Статуту ЖБК Домобудівельник встановлено, що член кооперативу зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок кооперативу.

Пунктом 6.2.4. Статуту ЖБК Домобудівельник встановлено, що член кооперативу, зобов`язаний відшкодувати інфляційні втрати кооперативу та 3 % річних за несвоєчасну оплату коштів за спожиті житлово-комунальні послуги, а також пеню із розрахунку 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Обов`язок власника квартири, набутої як спадщини, оплачувати житлово-комунальні послуги виникає з моменту прийняття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 401/710/15-ц.

Відповідач зареєстрована за вказаною адресою, проживає у ваказаній квартирі, яку фактично отримала у спадщину після своїх батьків, однак право власності не оформила та фактично споживає житлово-комунальні послуги, зокрема, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, теплопостачання, відповідно на неї покладається обов`язок оплати даних послуг, однак остання кошти за вказані послуги не сплачувала в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за вказані послуги в розмірі 39452,26 грн. (а.с.16-20).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово- комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Частиною 1 ст. 32 ЗУ Про житлово-комунальні послуги встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (Чинний на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно ст. 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Договір про надання послуг з опалення, як і на утримання будинку та прибудинкової території з відповідачем не укладався, однак житлово-комунальні послуги їй надавалися, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення договору.

Отже, відповідно до зазначених вимог закону, відповідач зобов`язана оплатити житлово- комунальні послуги, якими фактично користувалась. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України закріплено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

З огляду на наведене, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (Постанова Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц).

Таким чином, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми складає 60096,68 грн., що складається із: заборгованості за житлово-комунальні послуги - 39452,26 , 3% річних - 5310,28 грн., суми інфляційних втрат - 15334,14грн.

Таким чином встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, у зв`язку з несвоєчасною оплатою витрат на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території та комунальних послуг в розмірі на загальну у розмірі 60096,68 грн., а тому суд приходить до висновку, що позивачем, на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Слід зазначити, що адвокати, укладаючи із клієнтом договір про надання правової допомоги, мають вказувати перелік послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором .

Таким чином, для можливості наступного відшкодування судових витрат слід ретельно підготувати договір про надання правової допомоги та передбачити, якими доказами будуть підтверджуватися надані адвокатом послуги.

Досліджуючи питання щодо співмірності розміру таких витрат із реальними адвокатськими послугами, наданими позивачу у цій справі, суд зазначає таке.

Складання та подання таких документів прямо не передбачено ЦПК України, однак виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

При вирішенні питання про розмір судових витрат, суд вважає, що дії, вчинені представником позивача в межах розгляду цивільної справи, а саме: юридична консультація, опрацювання та підготовка позовної заяви на усунення недоліків у зазначеній справі є неконкретизованими, а тому суд вважає, що не є правничою допомогою у розумінні вимог закону в межах саме даної цивільної справи, а тому стягненню не підлягають.

Взагалі розмір витрат між різними видами послуг перелічених у вищезазначеному акті рахунку є надто завищеним, враховуючи, що дану цивільну справу неможливо віднести до справи, яка має достатню складність і потребує додаткових зусиль з боку адвоката для вивчення практики та правових позицій Верховного Суду відносно зазначеної категорії справ.

Вартість наданих юридичних послуг та надані зазначені послуги не відповідають розумності їх розміру, з урахуванням складності справи і наданих послуг та недоведеного фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

Проте, представник позивача не надав суду у детальних та конкретизованих розрахунків витрат, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг, необхідні для надання правничої допомоги.

Інформація, яка міститься в акті, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, провадження № 61-13573св19.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини суд вважає, що представником позивача не підтверджено належними та допустими доказами заявлені вимоги, зокрема відповідним банківським документом, який би підтверджував оплату таких послу,г на підставі чого заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 2270,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст. 162 ЖК, ст.ст. 252, 526, 512, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу Домобудівельник до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу Домобудівельник заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 08.07.2021 року в розмірі 39 452, 26 грн., інфляційні втрати в сумі 15 334, 14 грн., 3% річних в сумі 5 310, 28 грн., а всього на загальну суму 60096 (шістдесят тисяч дев`яносто шість) грн 68 коп.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користьЖитлово-будівельного кооперативу Домобудівельник сплачений по справі судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду .

Зазначити дані позивача : Житлово-будівельний кооператив Домобудівельник , код ЄДРПОУ 22893837, місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Сосніних, 2-Б, 2-В ;

Зазначити дані відповідача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Бабич Н.Д.