Постанова

від 07.08.2022 по справі 759/15366/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 759/15366/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3249/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Бабич Н.Д. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

08 серпня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Семенюк Т.А.

Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Гуріча Олега Вікторовича інтересах Житлово - будівельного кооператив «Домобудівельник» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року в справі за позовом Житлово - будівельного кооператив «Домобудівельник»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С ТА Н О В И В :

У липні 2021 року представник ЖБК «Домобудівельник» звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 39452,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 15334,14 грн., 3 % річних у розмірі 5310,28 грн. та витрати пов`язані з правовою допомогою у розмірі 20 000,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року позовні вимоги ЖБК«Домобудівельник» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЖБК«Домобудівельник» заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 08.07.2021 року в розмірі 39 452, 26 грн., інфляційні втрати в сумі 15 334, 14 грн., 3% річних в сумі 5 310, 28 грн., а всього на загальну суму 60 096 грн. 68 коп.та сплачений по справі судовий збір у розмірі 2270 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимогвідмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, 25 листопада 2021 року Гуріч О.В. в інтересах ЖБК «Домобудівельник»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в стягненні з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правовою допомогою у розмірі 20 000 грн. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у вказаній частині повністю вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано фактичні обставини справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що представник позивача в позовній заяві вказав розмір витрат на правову (правничу) допомогу, обґрунтував зазначені витрати, надав детальний опис правової допомоги, наданої Позивачу на день звернення до суду (а.с.111), додав платіжне доручення про сплату правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 109) та банківську виписку адвокатського об`єднання про надходження цих грошових коштів від Позивача (а.с. 110).

Вважає, що вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу є співрозмірним та обґрунтованим, висновки суду, що розмір витрат є надто завищеним, не відповідають обставинам справи та обсягу наданої правової (правничої) допомоги.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В іншій частині рішення не оскаржується та в апеляційному порядку не переглядається.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи в задоволенні стягнення з відповідача 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не підтверджено належними та допустими доказами заявлені вимоги, зокрема відповідним банківським документом, який би підтверджував оплату таких послуг.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі погодитись не можна, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 та п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 19 цього Закону України видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу,2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас,зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Як вбачається з матеріалів справи 08 липня 2021 року ЖБК «Домобудівельник» (замовник) уклало з адвокатським об`єднанням «Київська міська агенція незалежних адвокатів «Юстем» (виконавець) Договір № 08/07/2021-ц про надання правової (правничої) допомоги, згідно якого виконавець зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику правову допомогу (п. 1.1), а замовник зобов`язується оплатити надані послуги (п. 2.3.3) ( а.с. 12).

Відповідно до п. 3 Договору № 08/07/2021-ц від 08.07.2021 року вартість правової допомоги, що надається за цим договором Виконавцем, узгоджена Сторонами та становить 20 000 грн.

Оплата правової допомоги, передбаченої п.3.1 ст. 3 Договору здійснюється замовником наступним чином:

- протягом п`яти днів з дня підписання цього Договору Замовник сплачує на банківський рахунок Виконавця грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн.;

- протягом п`яти днів, з дня набрання рішення суду у зазначеній в п.1.2 справі законної сили, Позивач сплачує на банківський рахунок Виконавця грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. Під набранням рішення суду законної сили Сторони домовились вважати також закриття судом провадження у справі у разі добровільного погашення заборгованості (п.3.2 ст. 3 Договору).

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

10 вересня 2021 року між ЖБК «Домобудівельник» (замовник) та адвокатським об`єднанням «Київська міська агенція незалежних адвокатів «Юстем» (виконавець) складено та підписано Акт приймання - передачі наданої правової (правничої) допомоги за договором №08/07/2021 від 08.07.2021 року та детальний опис правової (правничої) допомоги наданої адвокатським об`єднанням згідно якого виконавцем за період з 08.07.2021 року по 10.09.2021 року (включно) була надана правова допомога, вартість якої складає 20 000,00 грн., а саме:

- аналіз наданих Замовником документів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за отримані житлово-комунальні послуги;

- збір необхідних для підготовки позовної заяви до Святошинського районного суду м. Києва доказів;

- складання розрахунку інфляційних втрат та 3 відсотків річних по заборгованості ОСОБА_2 за житлово - комунальні послуги, надані Замовником;

- складання та подання до Святошинського районного суду міста Києва позовної заяви про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за житлово - комунальні послуги з додатками;

- складання клопотання до Святошинського районного суду м. Києва про ознайомлення з матеріалами справи від 29.07.2021 року, подання до Святошинського районного суду м. Києва;

- ознайомлення 29.07.2021 року у Святошинському районному суді м. Києва з матеріалами справи №759/15366/21;

- складання клопотання до Святошинського районного суду м. Києва про ознайомлення з матеріалами справи від 06.09.2021 року, подання до Святошинського районного суду м. Києва;

- ознайомлення 06.09.2021 року у Святошинському районному суді м. Києва з матеріалами справи №759/15366/21;

- складання клопотання про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу з відповідача ОСОБА_2 від 10.09.2021 року, відправка засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 та подання його до Святошинського районного суду м. Києва;

- консультування Замовника з питань, які виникали у зв`язку з поданням позовної заяви та розглядом справи №759/15366/21 у Святошинському районному суді м. Києва.

Відтак сторони визначили суму та домовилися про вартість послуг адвокатського об`єднанняв розмірі 20 000 грн.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited»проти України» від 23 січня 2014 року ( East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268 ).

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що стороною позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу не надано первинних документів, що підтверджують їх оплату, оскільки, як зазначив Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, «відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Встановлена на законодавчому рівні можливість отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Висновки судів про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду».

Разом з цим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на виконання умов укладеного Договору позивачем 08.07.2021 року було сплачено на рахунок адвокатського об`єднання 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням про сплату правової допомоги в розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 109) та банківською випискою адвокатського об`єднання про надходження цих грошових коштів від позивача (а.с. 110).

Крім того, 16.09.2021 року представником позивача до суду першої інстанції було подане клопотання про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу ( а.с. 127-130), до якого були додані докази відправки вказаного клопотання відповідачу 16.09.2021 року.

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним у ч. 3 ст. 141 ЦПК України критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд,з врахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів з огляду на умови договору про надання правової допомоги, дійшла висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 20 000 грн. є підтвердженими матеріалами справи.

Проте, виходячи із критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо відповідача, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що докази які наявні в матеріалах справи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи , апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в частині вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Гуріча Олега Вікторовича інтересах Житлово - будівельного кооператив«Домобудівельник» -задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року в частині вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Домобудівельник» (код ЄДРПОУ 22893837, місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Сосніних, 2-Б, 2-В) витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді