Ухвала від 25.09.2007 по справі 14/2103

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

25 вересня 2007 р.                                                                                  

№ 14/2103 

Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:

Козир Т.П. -головуючого, Мележик

Н.І., Подоляк О.А., перевіривши касаційну скаргу Кредитної спілки

"Добросвіт" на постанову Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 13 червня 2007 року у справі господарського суду

Черкаської області за позовом Кредитної спілки "Добросвіт" до ВАТ

"Євро-Азіатська страхова компанія "Фініст", треті особи -ОСОБА_1

та ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування,

УСТАНОВИВ:

Подана 13 липня 2007 року касаційна

скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського

процесуального кодексу України з наступних підстав.

Як видно з доданого до касаційної

скарги платіжного доручення НОМЕР_1 від 13 липня 2007 року, заявник сплатив

державне мито у лише у розмірі 36 грн. 02 коп.

Відповідно до пп. “г” п. 2 ст. 3

Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” з касаційних скарг на

рішення та постанови державне мито справляється в розмірі 50 відсотків ставки,

що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції,

а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з

оспорюваної суми. Із заяв майнового характеру, згідно пп. “а” п. 2 ст. 3 цього

ж Декрету, мито сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Враховуючи  вищенаведені положення Декрету “Про державне

мито”, заявник повинен був сплатити 51 грн. державного мита.

Відтак, подане Кредитною спілкою

"Добросвіт" платіжне доручення не свідчить про сплату державного мита

у встановленому розмірі.

Відповідно до п.4 частини 1 статті

1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і

повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують

сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, згідно з положеннями

частини 2 статті 1115 та частини 1,2 статті 1117 Господарського

процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених

судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет

правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у

рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у

рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання

про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 ст. 111

Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом

повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті

порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального

права судом.

Вимоги вказаної норми заявником не

дотримані.

Касаційна скарга не містить чітких

вказівок на те, які саме норми 

матеріального чи процесуального права порушені судом, а її зміст

зводиться до викладення та аналізу обставин справи.

Відповідно до п. 6 ст. 1113

ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом,

якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування

норм  матеріального чи процесуального

права.

Враховуючи викладене, касаційна

скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113,

ст. ст. 111 5, 1117 

Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кредитної спілки

"Добросвіт" на постанову Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 13 червня 2007 року у справі № 14/2103 повернути

заявнику а справу -господарському суду Черкаської області.

Головуючий                                                                  

Т. Козир

Судді                                                                             

Н. Мележик

О. Подоляк