Рішення

від 19.03.2007 по справі 14/2103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/2103

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" березня 2007 р.                                                                                   Справа №  14/2103

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Лоханько О.І., за участю представників позивача Похітона О.О., за довіреністю, відповідача Ганноченко О.В., за довіреністю, представники третіх осіб не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачакредитної спілки “Добросвіт”

до відповідачавідкритого акціонерного товариства “Євро-Азіатська страхова компанія “Фініст”

треті особина стороні відповідача –Фомін Анатолій Леонідович, Боть Сергій Васильович

про              стягнення 12158,59 грн., –

УСТАНОВИВ:

1.Заявлено позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 12158,59 грн. у зв'язку з настанням страхового випадку (неповернення громадянином Фоміним Анатолієм Леонідовичем /далі –позичальник/ в установлені кредитним договором від 11.07.2005 №00325 /далі –кредитний договір/ строки отриманого у позивача кредиту) за договором страхування від 11.07.2005 №Д129/05-фк (далі –договір страхування), а також судових витрат на користь позивача.

2.У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив: що згідно з договором страхування відповідачем вже було сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 3951,41 грн. за заявою позивача від 12.09.2005 №335; що 31.07.2006 (після настання страхового випадку) позичальник сплатив 10000 грн. які він розподілив як 3421,30 грн. боргу по кредиту, 3635,31 грн. відсотків по кредиту та 2943,39 грн. відсотків за особливі умови кредитування; що відповідачем не доведено факт свідомого подання неправдивих відомостей про об'єкт страхування; що довідка про середню заробітну плату позичальнику не є об'єктом страхування, тому недостовірність цієї довідки не є недостовірними відомостями про об'єкт страхування, і тому вона може впливати на оцінку страхового ризику, а не на об'єкт страхування; що об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з кредитними ризиками через отримання збитків внаслідок неповернення (неповного повернення) суми кредиту та відсотків за його користування; що довідка про середню заробітну плату позичальнику при укладенні договору страхування не витребовувалась відповідачем і позивачем йому не надавалась; що фінансовий стан і платоспроможність позичальника надалі не залежить від довідки про заробітну плату, оскільки може змінитись у будь-який момент після укладення договору кредиту; що відповідач не позбавлений був права відповідно до п.5.3.1 договору страхування самостійно перевірити надану йому інформацію і залежно від результатів вирішити питання укладати договір страхування чи відмовитись від його укладення; що позивач не відмовлявся від вимог до позичальника і відповідачем не доведено факт такої відмови позивача; що підписана позивачем заява із гарантією означає гарантування надання позивачем тих відомостей, які ним дійсно отримано від позичальника; що згідно з договором страхування страхувались, як відсотки за кредит, так і відсотки за особливими умовами;

Також у судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги до 9568,41 грн.. Зменшення суми позову пояснив сплатою Фоміним А.Л. після подання позову частини боргу.  Вказану заяву суд необхідним припинити провадження у справі в частині стягнення суми 2590,18 грн., відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, однак, судові витрати у пропорційній сумі підлягають стягненню з відповідача, оскільки позов пред'явлено до здійснення відповідної оплати застрахованої особи, яка є третьою особою на стороні відповідача і до якої може бути пред'явлено позов про відшкодуванню у порядку регресу і відповідної суми судових витрат

3.Відповідач у відзиві на позов та представники у судовому засіданні проти позову заперечили і пояснили: що позивач не виконав свої зобов'язання за договором страхування і не вчинив дій щодо перевірки кредитних ризиків, а відповідно і страхових ризиків, та надав відповідачу недостовірні відомості, які суттєво впливають на виконання зобов'язань за договором страхування, оскільки  Фоміну А.Л. була видана довідка №11 від 05.07.2005 про заробітну плату ТОВ «Родос Торг», однак щодо останнього 18.02.2005 господарським судом м. Києва порушено справу №24/81-б про банкрутство, а постановою від 15.03.2005 визнано банкрутом; що в даних спірних правовідносинах міститься прострочення кредитора (позивача), оскільки позивач не вчинив дій, які передбачені пунктами 5.2.2 і 5.2.8. договору страхування, і не надав відповідачу відомості про всі відомі йому обставини, які можуть мати істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі не виконав обов'язку інформувати про будь-яку зміну страхового ризику, та про несприятливі обставини, які впливають на можливість своєчасно та в повному обсязі  погасити кредит; що позивач втратив право на страхове відшкодування з боку відповідача завданого позивачу збитку, оскільки позивач відмовився від вимог до позичальника та його поручителя щодо повернення кредиту і сплати відсотків, доказом чого вважає неподання позову до цих осіб і направлені вимоги відхиляє, як доказ вжиття таких заходів; що ним використано право на відмову від виконання договору страхування, передбачене його пунктом 7.1.3, оскільки позивачем подано недостовірні відомості про об'єкт страхування; що причиною неповернення кредиту позичальником є невідповідність дійсності довідки про доходи позичальника; що у наданій відповідачу на час укладення договору страхування заяві від 11.07.2005 та наявній у ній декларації позивач гарантував перевірку обсягу, якості, фінансового становища позичальника і заявив про достовірність і вичерпність інформації, яка міститься в цій заяві; що виконаний позивачем розрахунок суми позову є неправильним, оскільки об'єкт застраховано не повністю (не враховано усю суму кредиту та процентів і розрахунок має бути у пропорційному відношенні до цієї суми кредиту –15000+5635,40), тому сума страхового відшкодування повинна розраховуватися виходячи із частки, яку становить вказана в договорі страхування страхова сума до усієї розрахованої суми боргу позичальника, як це вказано у ч.17 ст. 9 Закону України “Про страхування”, та оскільки  відповідач  не страхував  підвищені проценти, які на думку відповідача є штрафними санкціями (п.2.3, п.2.4 і п.7.2 договору страхування),

На запитання суду пояснив, що не має доказів того, що позивач знав про недостовірність довідки про доходи позичальника, однак це не має значення і важливим є сам факт її недостовірності;

4. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.06.2006 провадження у справі припинено з тих підстав, що даний спір не підлягає розгляду у господарських судах України. Остання постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2006 скасована, справу направлено на розгляд господарського суду Черкаської області із зазначенням, що залучення фізичної особи як третьої особи до участі у справі не впливає на підвідомчість спору господарському суду.

Ухвалами суду від 05.02.2007 та від 22.02.2007 до участі у справі залучені як треті особи на стороні відповідача Фомін Анатолій Леонідович, Боть Сергій Васильович. Останні неодноразово були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак, наданих законом прав на подання відзиву та участь представника у судовому засіданні не використали, на пропозицією суду в ухвала про залучення до участі їх у справі заперечень на позов не надіслали, про наявність поважних причин їх неподання і неявки представника не повідомили.

Відповідно до ст.75 і 85 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні 19.03.2007 оголошено вступну  та резолютивну частини рішення

5.Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Кредитна спілка “Добросвіт” (позивач) та фізична особа Фомін О.Л. (позичальник) уклали кредитний договір №00325 від 11.07.2005, за умовами якого позивач зобов'язався надати позичальнику у власність грошові кошти (кредит) у розмірі 15000 грн. під 36 % річних на 24 місяці із терміном остаточного погашення не пізніше 11 липня 2007 року. Позичальник зобов'язався  повернути  позивачу вказану суму коштів та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 36 % річних  в порядку, на умовах і в строки, визначені цим кредитним договором. У додатку №1 до кредитного договору складено графік погашення заборгованості по кредиту і процентах у сумах, належних до сплати на 11-те число кожного місяця протягом усього періоду користування кредитом за договором (що відповідає умовам п.1.3 кредитного договору). Загальна сума кредитного договору складає 20635,40 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позивач уклав  із громадянином Боть С.В. договір поруки №00325/1 від 11.07.2005 (далі –поручитель, договір поруки), за умовами якого Боть С.В. поручився перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору.

Крім цього, відповідно до договору про організацію страхування від 03.01.2005 №01/04-ГК, позивач уклав із ВАТ “Євро-Азіатська страхова компанія “Фініст” (відповідачем) договір страхування кредиту №Д-129/05-фк від 11.07.2005, в пункті 2.1. якого вказано, що об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з кредитними ризиками страхувальника (позивача) через отримання збитків внаслідок неповернення (неповного повернення) позичальником за кредитним договором суми кредиту та відсотків. Із авансового платежу у розмірі 3000 грн. по договору про організацію страхування від 31.03.3005 №03/05-ГК, сплаченого платіжним дорученням від 06.07.2005 №889, в рахунок сплати страхового платежу по договору страхування було зараховано 472,50 грн., що підтверджується представниками обох сторін.

Згідно з розпискою Фоміна А.Л. та видатковим касовим ордером №377 від 11.07.2005 про отримання позики, позивач надав позичальнику кошти в розмірі 15000 грн.

Враховуючи невиконання позичальником умов кредитного договору, 26.08.2005 за №288 позивач направив вимогу про погашення простроченої частини кредиту, яку вручено 27.08.2005 з повідомленням про вручення, а 10.09.2005 подав заяву відповідачу про настання страхового випадку. Останнім складено страховий акт від 20.11.2005 до договору страхування на суму 3591,41 грн. (з попереднім вирахуванням франшизи у розмірі 189,02 грн. із суми 3780,43 грн.). При цьому у акті зазначено, що із виплаченої суми сума основного боргу складає 1875 грн., борг по відсоткам –1671,78 грн. та борг по особливим умовам кредитування 233,65 грн. 09.11.2005 платіжним дорученням №419 відповідач перерахував позивачу 3591,41 грн. страхового відшкодування за договором страхування кредиту, наданого Фоміну А.Л.

11.01.2006 за №22, у зв'язку з подальшим невиконанням позичальником умов кредитного договору, позивач направив позичальнику лист-повідомлення про розірвання в односторонньому порядку кредитного договору від 11.07.2005, який вручено 12.01.2006 з повідомленням про вручення.

20.02.2006 позивач подав заяву відповідачу про настання страхового випадку, на яку останній направив відповідь від 03.03.2006 №1/51 про відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав, що є запереченнями у цій справі.

Однак, після розірвання кредитного договору, позичальник сплатив кошти по кредиту 31.07.2006 частково в сумі 10000 грн. Вказані кошти позивачем було розподілено у наступних сумах –сума основного боргу складає 3421,30 грн., борг по відсоткам –3635,31 грн. та борг по особливим умовам кредитування 2943,39 грн. Правильність такого розподілу відповідачем не заперечується.

6. На підтвердження вказаних обставин матеріали справи містять наступні докази: договір про організацію страхування від 31.03.3005 №03/05-ГК; кредитний договір від 11.07.2005 №00325; договір поруки від 11.07.2005 №00325/1; договір страхування кредиту від 11.07.2005 №Д-129/05-фк та додаткова угода до нього від 01.11.2005; заява як додаток 1 до договору страхування з декларацією; платіжне доручення від 06.07.2005 №889 про перерахування авансового платежу у розмірі 3000 грн. по договору про організацію страхування від 31.03.3005 №03/05-ГК; довідка про доходи Фоміна А.Л. від 05.07.2005 №11, видана ТОВ «Родос Торг»; довідка про доходи Боть С.В. від 05.07.2005 №10, видана ТОВ «Родос Торг»; постанова СВ Соснівського РВ у м. Черкаси УМВС у Черкаській області від 23.05.2006 про порушення кримінальну справу №0100600272; особова картка позичальника станом на 25.01.2007; постанова господарського суду Черкаської області м.Києва від 15.03.2005 у справі №24/81-б про визнання боржника банкрутом як відсутнього боржника; страховий акт від 20.11.2005 до договору страхування про настання страхової події 10.09.2005 на суму 3591,41 грн. (з попереднім вирахуванням франшизи у розмірі 189,02 грн.); платіжне доручення від 09.11.2005 №419 про перерахування відповідачем позивачу 3591,41 грн. страхового відшкодування; розписка Фоміна А.Л. та видатковий касовий ордер  від 11.07.2005 №377 про отримання позики у розмірі 15000 грн.; лист позивача позичальнику від 11.01.2006 №22 про розірвання кредитного договору від 11.07.2005, вручено 12.01.2006 з повідомленням про вручення; вимога позивача від 26.08.2005 №288 про погашення простроченої частини кредиту, вручено 27.08.2005 з повідомленням про вручення.

7. Проаналізувавши умови кредитного договору, договору страхування, дій сторін, суд приходить до висновку, що позов  підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного. Так, судом установлено та матеріалами справи підтверджено наступні факти:

надання позивачем позичальнику кредиту в сумі 15000 грн.,

невиконання позичальником своїх зобов'язань перед позивачем та неповернення в установлені кредитним договором (графіком) строки кредиту і процентів за користування ним,   

розірвання  позивачем в односторонньому порядку із 11.01.2006 кредитного договору відповідно до пункту 3.2.3. у зв'язку із порушенням позичальником строків повернення кредиту та сплати процентів;

наявності договірних відносин страхування між позивачем та відповідачем;

сплати відповідачем 09.11.2005 року страхового відшкодування в сумі 3591,41 грн. відповідно до надісланої позивачем  заяви про страховий випадок в зв'язку з несплатою позичальником кредиту та процентів в установлені строки;

Позивач та відповідач встановили у договорі страхування всі умови, необхідні для договору страхування,  в тому числі –що страхова сума за договором становить 15750 грн.,  страховий тариф – 3%. У додатковій угоді від 01.11.2005 року сторони змінили умову пункту 3.4. та вказали, що франшиза складає 5% від суми страхового відшкодування, яке підлягає сплаті за страховим випадком. В пункті 2.4. (в редакції додаткової угоди від 01.11.2005 року до договору страхування) сторони визначили, що страховим(и) випадком(ами) є окремий(і) факт(и) прострочення виконання позичальником більше ніж на 30 календарних днів грошового зобов'язання перед страхувальником, а саме:

зобов'язання позичальника  згідно умов кредитного договору  повернути суму кредиту або його частину, строк виконання якого настав, але не виконується позичальником більше ніж на 30 днів з моменту закінчення  строку виконання;  

зобов'язання позичальника згідно умов кредитного договору  сплатити суму відсотків або їх частин, строк виконання якого настав, але не виконується позичальником  більше ніж 30 днів з моменту закінчення  строку виконання.   

У зв'язку з тим,  що позичальник порушив зобов'язання за кредитним договором  щодо сплати відсотків і частини  кредиту відповідно до підписаного сторонами графіку, що є невід'ємною частиною кредитного договору, позивач направив відповідачу заяву від 20.02.2006 про настання страхового випадку, повідомив про розірвання позивачем кредитного договору відповідно до його умов  та просив сплатити страхове відшкодування, в тому числі всю суму кредиту і нараховані проценти станом на 20.02.2006 року.  

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт порушення позичальником умов кредитного договору,  правомірність розірвання позивачем кредитного договору, настання страхового випадку, що є правовою підставою для стягнення із відповідача на користь позивача  залишку боргу позичальника по кредиту та 36% річних відсотків –разом 7204,30 грн.

8. Суд відхиляє доводи відповідача, оскільки:

позивачем вживались заходи щодо стягнення боргу із позичальника –першим було направлено відповідну вимогу, чим виконано п. 6.4 договору страхування. Умов про необхідність пред'явлення позову чи вжиття інших заходів стягнення боргу договір страхування не містить, тому доводи відповідача про необхідність їх вчинення не відповідають п.6.1 договору страхування. Факту ж відмови позивача від стягнення боргу відповідачем не вказано і доказів на його підтвердження не надано;

відповідач не довів, що позивач свідомо подав відповідачу неправдиві  відомості  про позичальника. Суд приходить до висновку, що наявність або відсутність умислу у позивача при наданні недостовірних відомостей про позичальника відповідачу (тобто свідомого надання) при розгляді спору є вирішальним. Так, у разі доведення обставини наявності умислу при наданні недостовірних відомостей про позичальника договір страхування може бути визнаний недійсним, внаслідок визнання незаконними дій осіб які його уклали. Однак, на момент вирішення спору підстав для визнання його недійсним немає. Зазначена ж відповідачем кримінальна справа (постанова СВ Соснівського РВ у м. Черкаси УМВС у Черкаській області від 23.05.2006 про порушення кримінальної справи №0100600272) порушена не по факту зловмисних дій посадових осіб позивача і відповідача при укладенні договору страхування, а тому не є перешкодою для розгляду цієї справи. За відсутності доказів свідомого надання неправдивої інформації та згідно із Законом України "Про страхування" і договором страхування відповідач не позбавлений був права самостійно перевірити подану йому інформацію, витребувати будь-які необхідні відомості (п.5.3.1 договору страхування) і оцінити страхові ризики. Згідно ж із п. 5.2.2. договору страхування підписання останнього є свідченням того, що відповідач перевірив усю необхідну йому інформацію;  

порушення внутрішнього порядку надання кредитів позивачем могло бути підставою для відмови в укладенні договору страхування, але не є підставою його невиконання чи відмови у виплаті страхового відшкодування;

згідно з договором страхування відповідач застрахував майнові інтереси, пов'язані із  кредитними ризиками позивача через отримання збитків внаслідок  неповернення (неповного повернення)  позичальником  суми кредиту та відсотків.  При цьому в пунктах 2.2 і 2.3 договору страхування чітко вказано, що сума кредиту складає 15000 грн. і кредит виданий зі сплатою 36 % річних. Тобто об'єктом страхування є саме ризики несплати цих сум. У пункті 2.4. договору страхування та й серед інших його умов також відсутнє зазначення про страхування несплати позичальником підвищених процентів. Крім того, зазначені підвищені відсотки не передбачені у кредитному договорі як конкретні суми виплат (згідно з графіком), тобто це є непрямі збитки (ч.17 ст.9 Закону України "Про страхування"). Тому вимогу позивача про стягнення із відповідача суми, нарахованої позивачем відповідно до  пункту 6.5. кредитного договору, а саме суми за особливі умови кредитування (тобто проценти у подвійному розмірі за час прострочення позичальником строків сплати суми кредиту та відсотків), суд вважає неправомірною;

договір страхування не містить відповідальності позивача за непідтвердження наданих ним у заяві гарантій достовірності і вичерпності інформації про позичальника, тому доводи про те, що вони є підставою відмови у виплаті страхового відшкодування є надуманими. Критерії достатності чи недостатності інформації мали б бути визначені у договорі, однак, оскільки договір цього не визначив, то сторони не домовились про те, які саме умови перевірки позивачем даних про позичальника є достатніми і гарантують достовірність наданої інформації. Якби позивач мав у наявності повні гарантії повернення позичальником кредиту, то страхування його повернення втратило б будь-який сенс;

внесення позивачем  змін до Положення про кредитування, на які посилається відповідач, не є істотними і за даних обставин не можуть впливати на обсяг відповідальності відповідача.     

9. Суд також відхиляє доводи позивача, оскільки:

згідно із п.6.2 договору страхування загальна сума страхового відшкодування не може перевищувати фактичні збитки позивача, тому сплачена позичальником сума у розмірі 10000 має бути відповідним чином вирахувана із суми страхового відшкодування;

згідно з п.п.2.1 –2.3 договору страхування об'єктом страхування є кредит у розмірі 15000 грн. та річні відсотки за кредит у розмірі 36% –посилання на те, що страхуються відсотки за особливими умовами договір не містить;

розрахунок позивачем здійснено: а) без урахування фактичного розподілу сум, який як платник визначив відповідач, сплачуючи страхове відшкодування у розмірі 3951,41 грн. за заявою позивача від 12.09.2005 №335; б) без урахування того, що франшиза має вираховуватись від суми страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, а не від загальної суми збитків; в) що об'єкт застраховано не повністю, тому сума страхового відшкодування повинна розраховуватися виходячи із частки, яку становить вказана в договорі страхування страхова сума до усієї розрахованої суми боргу позичальника, як це вказано у ч.17 ст. 9 Закону України “Про страхування”; г)  відповідач  не страхував  підвищені проценти, передбачені п.6.5 кредитного договору. У зв'язку з цим суд погоджується з розрахунком відповідача, поданим 16.03.2007 вх.суду №4934.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 141,96 грн. (72,04 грн. витрат на оплату державного мита, 69,92 грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу). Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру тих вимог, в частині яких провадження у справі припинено –у розмірі 51,04 грн. (25,90 грн. витрат на оплату державного мита, 25,14 грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу). Разом судових витрат 193 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 81 (п.11) 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст.193 ч.1 Господарського кодексу України, , суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із відкритого акціонерного товариства “Євро-Азіатська страхова компанія “Фініст” (18036, м. Черкаси, бул. Шевченка, 208, ідентифікаційний код 14199815) на користь  кредитної спілки “Добросвіт” (18000, м. Черкаси,  вул. Ільїна, 55, ідентифікаційний  код 33018140) 7204,30 грн. основного боргу страхового відшкодування 193 грн. судових витрат –разом 7397,30 грн.

Припинити провадження у справі про стягнення 2590,18 грн. за відсутністю предмета спору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                 Хабазня Ю.А.

Повний текст рішення підписано 26.03.2007