Рішення

від 03.11.2021 по справі 904/4960/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2021р. Справа № 904/4960/21 За позовом: Приватного підприємства Нвал , м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інжинірінгове підприємство Комплект Екологія Україна , м. Дніпро

Про: стягнення 116 247, 25 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ПП Нвал (позивач) звернувся з позовом до ТОВ ВІП Комплект Екологія Україна (відповідач) про стягнення 116 247, 25 грн. ( в т.ч.: 88 828, 00 грн. - основна заборгованість ( з урахуванням компенсація комунальних послуг); 15 879, 12 грн. - пеня; 8 381, 50 грн. - інфляційні втрати та 3 158, 63 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасного внесення платежів за договором оренди приміщення №6/19 від 01.01.19р. ,укладеним між сторонами.

Ухвалою від 25.05.21р. було відкрите провадження у справі №904/4960/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ПП ВІП Комплект Екологія Україна (відповідач) заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи (поміж-іншим) наступне: сплив строк позовної давності щодо вимоги про стягнення пені за період з 11.08.19р. по 20.05.20р. (оскільки позивач з позовом звернувся лише 20.05.20р.). Окрім того зазначає, що подальше нарахування пені (за період з 31.12.19р. по 20.05.21р. ) також є необґрунтованим , оскільки строк дії договору оренди приміщення закінчився 30.12.19р. Стверджує, що не настав строк по оплаті платежів за вищезазначеним договором відповідно до умов п.3.4. договору (оскільки рахунки позивача на оплату цих платежів не були отримані відповідачем, а повернення органами зв`язку вимоги позивача з рахунками на оплату з посиланням за закінченням терміну зберігання не є належним доказом отримання відповідачем вищезазначеної вимоги ). Також зазначає, що позивачем не надано доказів визначення розміру вартості комунальних послуг, яка підлягала оплаті відповідачем; направлення відповідачем рахунків на компенсацію комунальних послуг не є достатньою підставою для стягнення цих витрат з відповідача; рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер. Вказує, що перестав користуватися орендованим приміщенням 30.12.19р. - з дати закінчення строку дії договору оренди ; а відтак в період з 31.12.19р. по 11.10.20р. не існувало зобов`язання сплачувати оренду плату.

ПП Нвал (позивач) у відповіді на відзив заперечував проти обставин, викладених у ньому , зазначаючи наступне: договір договором оренди приміщення №6/19 від 01.01.19р. не припинив свою дію 31.12.19р. , а відповідно до приписів ст. 764 ЦК України строк його дії було поновлено на строк, який був раніше встановлений цим договором - тобто до 31.12.20р. Відповідачем не надано належних доказів повернення орендованого приміщення позивачу (передаточного балансу та акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна, відповідно до п.2.2. договору); у зв`язку чим, правомірно нараховано відповідачу орендну плату за договором, пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Також заперечував проти тверджень відповідача щодо начебто ненастання строку виконання зобов`язання зі сплати передбачених умовами договору платежів , зазначаючи, що в п.3.4. договору сторони дійшли чіткої згоди відносно того, що орендар зобов`язується сплачувати орендну плату та компенсацію за комунальні послуги ( електроенергію) в строк не пізніше 10 числа кожного місяця . Не погоджувався з твердженнями відповідача щодо пропуску строку позовної давності стосовно стягнення пені (оскільки відповідачем не взято до уваги періоди здійснення таких нарахувань).

ПП ВІП Комплект Екологія Україна (позивач) своїм правом на подання до суду заперечень на відповідь на позов не скористався.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.21р. №855 продовжено період карантину до 01.10.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.21р. №981 продовжено період карантину до 31.12.2021р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

01.01.19р. між ПП Нвал (орендодавець) та ТОВ ВІП Комплект Екологія Україна (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №48, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв приміщення (що підтверджується відповідним актом приймання-передачі в оренду від 01.01.19р., а.с.19), що розташовано за адресою: Україна, 49100, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 276, офіс №10 , в строкове платне володіння та користування (п.1.1. договору).

Приміщення використовується орендарем під офіс ТОВ ВІП Комплект Екологія України (п.1.2. договору). Передача приміщення та майна, що орендується, здійснюється за актом здачі - приймання , підписання якого свідчить про фактичну передачу таких в оренду (п.2.2. договору). Повернення майна після закінчення строку оренди, або у випадку дострокового розірвання цього договору здійснюється на підставі передаточного балансу та акту оцінки , складеного за даними інвентаризації майна (п.2.5. договору).

Згідно з п.3.1. договору відповідальність по оплаті орендної плати набуває сили після підписання акта прийому-передачі приміщення в оренду і фактичної передачі приміщення в оренду. Орендна плата сплачується орендарем з моменту підписання обома сторонами акту-прийому передачі приміщення (п.3.2. договору).

В п.3.3. договору сторони погодили, що розмір орендної плати складає згідно розрахунку (без ПДВ) за 1 (один) кв.м. на місяць:

ПриміщенняПлоща, кв.м.Вартість , грн/кв.м. без ПДВ Загальна вартість грн без ПДВ 1.Кімната №10 49, 2 105, 00 5166, 00 Всього: 5166, 00 Загальний розмір орендної плати по договору становить 5 166, 00 грн., без ПДВ. Також орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги (електроенергію), яка розподіляється пропорційно площі , яка орендується, згідно лічильника орендодавця.

Відповідно до п.3.4. договору орендна плата та компенсація за комунальні послуги (електроенергію) сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця згідно рахунків , виписаних орендодавцем , в строк не пізніше 10 числа кожного місяця. Розмір орендної плати згідно з п.3.3. цього договору включає вартість комунальних послуг (вода, каналізація, тепло забезпечення) та експлуатаційних витрат на орендоване приміщення (п.3.6. договору).

Згідно з п.4.1. договору орендар зобов`язався своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до п.6.4. договору (поміж-іншим) орендар несе наступну відповідальність за цим договором: у випадку прострочення по сплаті орендних платежів - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми боргу за кожен день прострочення, а якщо термін прострочення по сплаті перевищує 7 (сім) календарних днів - штраф у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно п.7.1. договору строк дії договору: з 01 січня 2019р. до 31 грудня 2019р.

Відповідно до п.8.5. договору кожна із сторін має право на дострокове розірвання договору до настання кінцевої дати з повідомленням другої сторони не менш, ніж за 30 (тридцять) календарних діб до строку розірвання. (а.с.17-18).

01.07.19р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору, відповідно до якої сторони пункт 3.3. договору викладено у наступній редакції:

3.3.Розмір орендної плати складає згідно розрахунку (без ПДВ) за 1 (один) кв.м. на місяць:

ПриміщенняПлоща, кв.м.Вартість , грн/кв.м. без ПДВ Загальна вартість грн без ПДВ 1.Кімната №10 49, 2 125, 00 6150, 00 Всього: 6150, 00 Загальний розмір орендної плати по договору становить 5 166, 00 грн., без ПДВ. Також орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги (електроенергію), яка розподіляється пропорційно площі , яка орендується, згідно лічильника орендодавця (а.с.20).

Судом встановлено, та сторонами не спростовано, що після закінчення строку дії договору (31.12.19р.) відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням. Доказів того, що відповідачем було повернуто позивачу орендоване майно за договором на підставі передаточного балансу та акту оцінки , складеного за даними інвентаризації майна, не надано. Також відповідачем не надано доказів, що ним відповідно до п.8.5. договору надсилалося на адресу позивача повідомлення про дострокове розірвання договору.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 764 ЦК України, строк дії договору (в силу Закону) було поновлено на строк, який був раніше встановлений договором, а саме : з 01 січня 2020р. по 31 грудня 2020р.

Враховуючи вищевикладене , твердження відповідача стосовно припинення строку дії договору оренди 31.12.19р. , внаслідок чого у нього начебто відсутні зобов`язання по сплаті орендних платежів , суд оцінює критично.

Матеріали справи свідчать про те , що в порушення прийнятих на себе зобов`язань відповідач не виконував умови вищезазначеного договору щодо своєчасного та повного внесення орендної плати , починаючи з серпня 2019 року. У зв`язку з чим ( відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості станом на 19.05.21р.) у нього рахується заборгованість по орендній платі перед позивачем за період : серпень 2019р. - жовтень 2020р. в розмірі 88 828, 00 грн. (з урахуванням компенсації комунальних послуг за період січень-червень 2020р.).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру орендної плати ( з урахування компенсації комунальних послуг), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.2. договору, орендна плата сплачується орендарем з моменту підписання обома сторонами акту-прийому передачі приміщення. Згідно п. 3.4. договору орендна плата та компенсація за комунальні послуги (електроенергію) сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця згідно рахунків виписаних орендодавцем в строк не пізніше 10 числа кожного місяця. Отже, згідно умов договору відповідач повинен був не пізніше 10 числа кожного місяця сплачувати відповідачу орендну плату.

З матеріалів справи вбачається:

- згідно рахунку №264 від 01.08.19р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.08.19р., а сплатив з порушенням строків на його оплату, лише 3 000, 00 грн. ( згідно платіжного доручення №142 від 10.01.20р., а.с.31); у зв`язку з чим за серпень місяць 2019р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 3 150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №301 від 02.09.19р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату строк до 10.09.19р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим за вересень місяць 2019р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №336 від 01.10.19р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.10.19р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за жовтень місяць 2019р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №20 від 01.11.19р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.11.19р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за листопад місяць 2019р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №62 від 02.12.19р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.12.19р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за грудень місяць 2019р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №9 від 02.01.20р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.01.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за січень місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №45 від 03.02.20р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.02.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за лютий місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №83 від 02.03.20р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.03.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за березень місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №120 від 01.04.20р. на суму 5 350, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.04.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за квітень місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 5 350, 00 грн. ;

- згідно рахунку №165 від 04.05.20р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.05.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за травень місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №205 від 01.06.20р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.06.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за червень місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №224 від 01.07.20р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.07.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за липень місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №264 від 03.08.20р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.08.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за серпень місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн.;

- згідно рахунку №315 від 01.09.20р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.09.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за вересень місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн. ;

- згідно рахунку №337 від 01.10.20р. на суму 6150, 00 грн. відповідач повинен був здійснити його оплату в строк до 10.10.20р., проте оплату не здійснив (доказів іншого суду відповідачем не надано); у зв`язку з чим, за жовтень місяць 2020р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6150, 00 грн.

Таким чином, з урахуванням встановлених умовами договору зобов`язань відповідача здійснювати оплату орендної плати, його заборгованість з орендної оплати перед позивачем ( з урахуванням здійснених часткових оплат) за період з серпень 2019р. - жовтень 2020р. складає 88 450, 00 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В той же час, суд не погоджується із здійсненими позивачем нарахуваннями відповідачу компенсації комунальних послуг (електроенергії) на загальну суму 377, 50 грн . ( в т.ч.: згідно рахунків №32 від 31.01.20р. на суму 149, 60 грн. (який відповідачем сплачено частково на суму 149, 50 грн., згідно платіжного доручення №144 від 07.02.20р.), №68 від 29.02.20р. на суму 95, 20 грн., №104 від 31.03.2020р. на суму 85, 00 грн. , №164 від 30.04.20р. на суму 74, 80 грн. , №178 від 31.05.20р. на суму 57, 80 грн. , №215 від 30.06.20р. на суму 64, 60 грн. ); оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження показників лічильника в кожному календарному місяці з січня по травень 2020 р. , не надано доказів розміру загальної площі приміщень будівлі ,в якій відповідач орендує приміщення за вищенаведеним договором оренди , що унеможливлює перевірку розрахунку вартості електроенергії, що підлягає відшкодуванню відповідачем.

Окрім того - позивач керуючись приписами ст. 625 ЦК України та пунктами 6.4. договору нарахував відповідачу : 15 879, 12 грн. - пені; 8 381, 50 грн. - інфляційних втрат та 3 158, 63 грн. - 3% річних.

Також суд враховуючи заперечення відповідача , не погоджується зі здійсненими позивачем нарахуванням пені, оскільки таке нарахуванням було здійсненне з частковим пропуском строку позовної давності, виходячи з наступного . Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Згідно п.4.3. постанови, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором); порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема, умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред`явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом.

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно з пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 р. : … з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи вищезазначене, внаслідок здійсненого судом перерахунку (не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду нарахування пені ) , суд дійшов висновку, що відповідач пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача пені за період з 11.08.19р. по 10.05.20р. в розмірі 5 307, 85 грн. ; та частково пропустив строк позовної давності на суму заборгованості 57 955, 00 грн. за період з 11.05.20р. по 19.05.20р. в з розмірі 228, 02 грн. Отже, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені з пропуском строків позовної давності на загальну суму 5 535, 87 грн. (оскільки з позовом позивач звернувся 20.05.21р.) Обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності, суд не знаходить. За викладених обставин в цій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити. Одночасно, підлягають задоволенню інші позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 20.05.20р. по 20.05.21р., розмір яких внаслідок здійсненого судом перерахунку склав 10 334, 63 грн.

Одночасно судом перевірено правильність здійснених позивачем відповідачу нарахувань інфляційних втрат та 3% річних, порушень не виявлено.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.(ст.759 ЦК України)

Згідно приписів ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково : про стягнення 88 450, 00 грн . - заборгованості з орендної плати; 10 334, 63 грн. - пені за порушення термінів оплати орендної плати; 8 381, 50 грн. - інфляційних втрат та 3 158, 63 грн. - 3% річних. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити з вищезазначених підстав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-інжинірінгове підприємство Комплект Екологія Україна (49100, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 276; код ЄДРПОУ 40875563) на користь позивача - Приватного підприємства Нвал (49000, м. Дніпро, проспект Пушкіна, 31-Б; код ЄДРПОУ 14290013): 88 450, 00 грн . - заборгованості з орендної плати; 10 334, 63 грн. - пені ; 8 381, 50 грн. - інфляційних втрат; 3 158, 63 грн. - 3% річних та 2 154, 35 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача .

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 03.11.21р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.