Ухвала

від 20.10.2021 по справі 34/425

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 34/425

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Зуєв В. А., Міщенко І. С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 (суддя Сташків Р. Б.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 (головуючий суддя Кравчук Г. А., судді Козир Т. П., Коробенко Г. П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофінансгруп"

про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу

у межах справи № 34/425

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл Груп" і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпром-Фактор"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватна фірма "Найт"

про стягнення 213 381 257,22 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 у цій справі частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (Банк), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл Груп" на користь Банку заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 (далі - Кредитний договір) в межах вартості предмета іпотеки в сумі 7 157 475 грн, 1 020 грн витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 510 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 9,44 грн, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпром-Фактор" на користь Банку заборгованість за Кредитним договором в межах вартості предмета іпотеки в сумі 1 737 815 грн, 1 020 грн витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 510 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 9,44 грн, а у іншій частині позову відмовлено.

2. На виконання вказаної постанови апеляційного суду 25.05.2012 видано відповідні накази із строком пред`явлення цих наказів до виконання до 22.03.2013 (включно).

3. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення вищевказаних наказів до виконання та видачу дублікатів цих наказів.

4. Вказана заява обґрунтована тим, що ФК "Дніпрофінансгруп" 22.05.2020 на аукціоні з продажу активів Банку стала переможцем та придбало у Банку, зокрема, право вимоги за Кредитним договором № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008. 31.07.2020 було укладено відповідний договір купівлі-продажу майнових прав, у тому числі і за Кредитним договором. Тому, заявник, посилаючись на положення статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить суд здійснити заміну стягувача за вищевказаними наказами суду з Банку на ФК "Дніпрофінансгруп".

5. Також, заявник просив місцевий господарський суд поновити строки для пред`явлення наказів до виконання та видачу дублікатів цих наказів, посилаючись на те, що Банк не передавав ФК "Дніпрофінансгруп" оригіналів зазначених вище наказів, а він як новий кредитор вважає за необхідне отримати дублікати цих наказів з метою виконання рішення суду.

6. При цьому, заявник зазначає, що у нього відсутня інформація про пред`явлення Банком наказів до виконання. Банк з 04.06.2015 перебуває в процедурі ліквідації, що призвело до звільнення працівників Банку, у тому числі і юристів відповідальних за претензійно-позовну роботу банку. І вказані обставини призвели до того, що Банк пропустив строки пред`явлення наказів до виконання у цій справі.

Короткий зміст судових рішень

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 34/425 у задоволенні заяви ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи № 34/425 відмовлено.

8. Відмовляючи у задоволенні заяви ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи № 34/425, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що звернення із заявою, яка містить вимогу про видачу дублікату наказів, відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення цих виконавчих документів до виконання, а тому підстави для видачі дублікатів наказів у суду відсутні. Враховуючи наведене, також відсутні підстави для задоволення заяви ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи №34/425.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі № 34/425 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

10. Скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції та вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права зазначаючи, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень суди дійшли помилкових висновків щодо відсутності підстав для задоволення заяви.

11. За твердженнями скаржника, судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми статей 204, 512, 513, 514, 526 Цивільного Кодексу України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статей 52, 269, 334 ГПК України, а також статей 124 та 129 Конституції України.

12. В обґрунтування своїх доводів ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" посилається на постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 643/4902/14-ц, від 31.10.2018 у справі № 201/8548/16-ц, від 15.08.2018 у справі № 190/2119/14-ц, від 19.02.2020 у справі № 2-3897/10, від 16.08.2018 у справі № 6/275-08 та ухвалу від 28.03.2019 у справі № 0603/2-348/11.

13. Разом з цим, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд розглянув спірну заяву неповноважним складом суду, оскільки, на думку скаржника, розподіл розглядуваної заяви було здійснено поза встановленою процедурою.

Позиція інших учасників справи

14. Відповідач 1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження наявних у справі доказів та є законними, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

15. Разом з цим, ТОВ "Альфа Вест Ойл Груп" зазначає, що місцевим господарським судом не було допущено жодних порушень під час автоматизованого розподілу заяви скаржника, оскільки ця заява, відповідно до протоколу передачі раніше визначеному складу суду, була передана на розгляд суду, який ухвалив відповідне рішення під час вирішення справи по суті заявлених вимог.

16. При цьому, відповідач 1 стверджує, що скаржник помилково зазначає про таке порушення з посиланням на те, що раніше визначений скал суду у цій справі є такий, що визначався в межах розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Оскільки перегляд рішення за нововиявленими обставинами є однією із стадій перегляду рішення, що регулюється окремим розділом ГПК України та не вважається первісним розглядом справи.

17. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 у цій справі частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Вест Ойл Груп" на користь Банку заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 в межах вартості предмета іпотеки в сумі 7 157 475 грн, 1 020 грн витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 510 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 9,44 грн, а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молпром-Фактор" на користь Банку заборгованість за Кредитним договором в межах вартості предмета іпотеки в сумі 1 737 815 грн, 1 020 грн витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 510 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 9,44 грн, а у іншій частині позову відмовлено.

19. На виконання вказаної постанови апеляційного суду 25.05.2012 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази, із строком пред`явлення цих наказів до виконання до 22.03.2013 (включно).

20. Матеріали справи не містять доказів пред`явлення вказаних наказів до виконання.

21. Згідно з протоколом електронного аукціону №EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 ФК "Дніпрофінансгруп" стало переможцем аукціону з продажу активів (майна) лоту GL48N718070 (склад лоту): права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторська заборгованість та майнові права, що випливають з договорів врахування векселів в кількості 1 295 шт.; права вимоги, майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та дебіторська заборгованість в кількості 5 375 шт.; права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та дебіторська заборгованість в кількості 34 372 шт.; дебіторська заборгованість за кредитними картками в кількості 133 822 шт.; права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та дебіторська заборговані кількості 5 115 шт.; права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами в кількості 132 шт.; нерухоме майно та основні засоби в кількості 6-ти одиниць, що відбулися на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження умов продажу активів ПАТ "КБ "Надра" № 922 від 12.05.2020.

22. До лоту №N718070, зокрема, входило право вимоги за Кредитним договором.

23. За результатами проведення вищевказаних прилюдних торгів, 31.07.2020 між Банком (Продавець) та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №N718070_Ur_2 (далі - Договір купівлі-продажу майнових прав), згідно з яким Продавець передав у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право оскаржувати, як у судовому, так і позасудовому порядках припинення, ліквідацію позичальників та майнових поручителів (поручителів), зазначених у додатку № 1 до цього Договору, які є (були) боржниками за правами вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку № 1 до цього Договору (далі - Право вимоги); право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника прав вимоги; право звернення до правонаступників, спадкоємців та органів місцевого самоврядування в межах прав та повноважень власника Прав вимоги; права кредитора за Правом вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права, які випливають з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування реєстрації припинення/ліквідації Боржників; право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням Продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів; право отримання грошових коштів/відшкодування внаслідок порушення вимог закону при здійснення господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень; право оскаржувати припинення Прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) Прав вимоги; право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів; інші права, що пов`язані або випливають із Прав вимоги.

24. Відповідно до пункту 1.3 Договору купівлі-продажу майнових прав, майнові права вважаються переданими Покупцю з моменту підписання цього договору.

25. З додатку № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав слідує, що Банк передав у власність ФК "Дніпрофінансгруп", зокрема, і Право вимоги за Кредитним договором.

26. Відтак, з 31.07.2020 кредитором за Кредитним договором, враховуючи положення статей 512-514 Цивільного кодексу України, стала ФК "Дніпрофінансгруп". значенням

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Відповідно до частини 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

28. Згідно із частиною 4 статті 303 Господарського процесуального кодексу України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах 1- 4 статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах 5 або 6 статті 302 цього Кодексу.

29. Дослідивши матеріали справи та зміст оскаржуваних у справі судових рішень, а також доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

30. Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

31. Аналогічні положення викладені у статті 115 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017, чинній на момент ухвалення судового рішення у цій справі та видачі на його виконання наказу суду.

32. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ суду є виконавчим документом (частини перша, друга статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

33. Аналогічні положення були передбачені статтею 116 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017, чинній на момент набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та видачі на його виконання наказу суду.

34. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказів до виконання у цій справі.

35. Питання про заміну сторони у справі її правонаступником вирішується судом у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України.

36. Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

37. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

38. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

39. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

40. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

41. Вирішуючи питання про правонаступництво, суд досліджує обставини передачі прав кредитора новому кредитору та встановлює відповідність їх підставам, визначеним законодавством. У процесі дослідження цих обставин судом може бути встановлено недійсність передання кредитором своїх прав іншій особі (наприклад, нікчемність відповідного договору відступлення права вимоги).

42. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

43. Водночас відповідно до статті 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

44. Верховний Суд зазначає, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущений, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання (див. постанови у справах № 910/10031/13, № 910/2954/17).

45. Водночас після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

46. Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 52 ГПК України).

Відповідний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/16/17 (пункт 73).

47. У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

48. У розгляді наведеного питання належить враховувати й те, що неможливим є здійснення заміни учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії господарського процесу.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14, а також у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 908/3929/14.

49. Суди попередніх інстанцій зазначили, зокрема про неможливість заміни суб`єкта (позивача у справі), про заміну якого ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" звернулося із заявою до суду, з огляду на те, що виконавчий документ по справі не пред`являвся до примусового виконання (відсутнє виконавче провадження). Крім того, на теперішній час відсутні як судовий процес, так і виконавче провадження, а строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився та відсутні підстави для його поновлення .

50. Колегія суддів, враховуючи наведене у пунктах 30-48 цієї ухвали, погоджується із зазначеним у пункті 49 цієї ухвали, оскільки такий підхід відповідає правовими висновками суду касаційної інстанції, викладеним у постановах від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17, від 19.10.2021 у справі № 908/3929/14, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 24.05.2021 у справі № 911/4460/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 28.05.2021 у справі №911/3217/15 (здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можливо лише, якщо строк пред`явлення наказу до виконання не сплив ). На думку колегії суддів, зазначені висновки концептуально узгоджуються з правою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 (пункти 6.19-6.22, 6.28).

51. Разом з тим, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїх постановах від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 19.02.2020 у справі № 23897/10, від 31.10.2018 у справі № 201/8548/16-ц, від 05.12.2018 у справі № 643/4902/14-ц та від 15.08.2018 у справі № 190/2119/14-ц (на які посилається скаржник у касаційній скарзі), а також постанові від 15.09.2021 у справі № 727/9430/13-ц (ухваленій після подання касаційної скарги у цій справі (частина четверта статті 300 ГПК України)), дійшов до протилежних висновків (щодо можливості заміни стягувача / позивача) у подібних справах (за наявності ознак закінчення законодавчо встановленого строку на пред`явлення виконавчих документів до виконання і відсутності обставин його поновлення ).

52. При цьому, у справі № 190/2119/14-ц суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження саме з мотивів відсутності відкритого виконавчого провадження та пропуску заявником строку на подання виконавчого документу для виконання (аналогічна ситуація зі справою, що переглядається) .

53. Колегія суддів зазначає, що у вказаних постановах (пункт 51 цієї ухвали) Верховним Судом досліджувалося питання застосування правового механізму, передбаченого статтями 55, 442 ЦПК України, які не відрізняються за своїм змістом від приписів статей 52 та 334 ГПК України відповідно та передбачають підстави та умови заміни особи у правовідносинах, у яких виник спір, та наслідки вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (подібний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20), на яку також є посилання у зазначеній вище постанові від 15.09.2021 у справі № 727/9430/13-ц).

54. Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17, від 19.10.2021 у справі № 908/3929/14, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 24.05.2021 у справі № 911/4460/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 28.05.2021 у справі №911/3217/15 та Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 15.09.2021 у справі № 727/9430/13-ц (провадження № 61-10801св21), від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 19.02.2020 у справі № 23897/10, від 31.10.2018 у справі № 201/8548/16-ц, від 05.12.2018 у справі № 643/4902/14-ц та від 15.08.2018 у справі № 190/2119/14-ц дійшли до протилежних висновків щодо можливості заміни стягувача (позивача) у справі, якщо заява про правонаступництво / заміну сторони подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання .

55. Колегія суддів зазначає, що єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність і втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

56. Наявність різних підходів щодо тлумачення норм матеріального права за подібних правовідносин призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме на державу покладається обов`язок створити у своїй правовій системі ефективні механізми, що нададуть можливість подолати можливі розбіжності в судовій практиці (BREZOVEC V. CROATIA, no. 13488/07, 29.03.2011).

57. З огляду на викладене, з метою гарантування юридичної визначеності, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне передати справу № 34/425 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступлення від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо можливості заміни стягувача (позивача) у справі, якщо заява про правонаступництво подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання / у задоволенні заяви про поновлення відповідного строку відмовлено , викладеного у постановах від 16.08.2018 у справі № 6/275-08, від 19.02.2020 у справі № 23897/10, від 31.10.2018 у справі № 201/8548/16-ц, від 05.12.2018 у справі № 643/4902/14-ц, від 15.08.2018 у справі № 190/2119/14-ц та від 15.09.2021 у справі № 727/9430/13-ц (провадження № 61-10801св21).

58. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права, у тому числі відповідно до європейських стандартів, та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд (статті 2, 7 вказаного Закону).

59. Водночас за змістом частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

60. Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду яка, у визначених законом випадках, здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права (стаття 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

61. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

62. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, рішення ЄСПЛ від 28.10.1999). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, рішення ЄСПЛ від 29.11.2016). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, рішення ЄСПЛ від 22.11.1995).

63. Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують, оскільки завжди існуватиме потреба з`ясувати неоднозначні моменти і адаптувати норми законодавства до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, рішення ЄСПЛ від 11.04.2013; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, рішення ЄСПЛ від 21.10.2013).

64. На підставі викладеного, справа № 34/425 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.04.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

cправу № 34/425 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді В. А. Зуєв

І. С. Міщенко