Ухвала

від 12.04.2021 по справі 34/425

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.04.2021Справа № 34/425

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи №34/425 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Вест Ойл Груп та Товариства з обмеженою відповідальністю Молпром-Фактор , за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватної фірми Найт про стягнення 213381257,22 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Лук`янчук Д.Ю.

Представники сторін:

від заявника - Скворцова В.О. ;

від позивача - не з`явився;

від відповідача-1 - Грирор`єва Н.В.

від відповідача-2 - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 у цій справі частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра (далі - Банк), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Вест Ойл Груп (далі - ТОВ Альфа Вест Ойл Груп ) на користь Банку заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 27/4/2008/980-К65 від 15.10.2008 (далі - Кредитний договір) в межах вартості предмета іпотеки в сумі 7157475 грн., 1020 грн. витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 510 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 9,44 грн., а також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Молпром-Фактор (далі - ТОВ Молпром-Фактор ) на користь Банку заборгованість за Кредитним договором в межах вартості предмета іпотеки в сумі 1737815 грн., 1020 грн. витрат по сплаті державного мита, державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 510 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 9,44 грн., а у іншій частині позову відмовлено.

На виконання вказаної постанови апеляційного суду 25.05.2012 видано відповідні накази суду, із строком пред`явлення цих наказів до виконання до 22.03.2013 (включно).

Як слідує із пояснень представників заявника та відповідача-1, ці накази суду до виконання жодного разу не пред`являлися.

Протилежного матеріали справи не містять.

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп (далі - заявник або ФК Дніпрофінансгруп ) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення вищевказаних наказів до виконання та видачу дублікатів цих наказів.

Вказана заява обґрунтована тим, що ФК Дніпрофінансгруп 22.05.2020 на аукціоні з продажу активів Банку стала переможцем та придбало у Банку, зокрема, право вимоги за Кредитним договором. 31.07.2020 було укладено відповідний договір купівлі-продажу майнових прав, у т.ч. і за Кредитним договором. Тому, заявник, посилаючись на положення статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить суд здійснити заміну стягувача за вищевказаними наказами суду з Банку на ФК Дніпрофінансгруп .

При цьому, заявник просить суд поновити строки для пред`явлення наказів до виконання та видачу дублікатів цих наказів, посилаючись на те, що Банк не передавав ФК Дніпрофінансгруп оригіналів зазначених вище наказів, а він як новий кредитор вважає за необхідне отримати дублікати цих наказів з метою виконання рішення суду.

При цьому, заявник зазначає, що у нього відсутня інформація про пред`явлення Банком наказів до виконання. Банк з 04.06.2015 перебуває в процедурі ліквідації, що призвело до звільнення працівників Банку, у т.ч. юристів відповідальних за претензійно-позовну роботу банку. І вказані обставини призвели до того, що Банк пропустив строки пред`явлення наказів до виконання у цій справі № 34/425.

ФК Дніпрофінансгруп вважає, що вказані причини пропуску строку пред`явлення до виконання наказів є поважними.

ТОВ Альфа Вест Ойл Груп проти задоволення вказаної заяви заперечувало, оскільки відсутні поважні причини для поновлення строків пред`явлення наказів до виконання.

ТОВ Альфа Вест Ойл Груп вказувало, що розгляд позовних вимог Банку завершився дев`ять років тому назад. Враховуючи вимоги пункту 5 Перехідних положень та частин 1, 2 статті 12 Закону України Про виконавче провадження трирічний строк пред`явлення наказів до примусового виконання у справі сплинув 22.03.2015, тобто до початку ліквідації Банку. Доказів переривання чи поновлення цього строку матеріали справи не містять. Тому, запровадження у Банку ліквідаційної процедури не може бути поважною причиною пропуску вказаного строку.

Крім того, введення ліквідаційної процедури та призначення Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію не спростовує можливості звернення із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки в процедурі ліквідації банку на ФГВФО та Уповноважену особу ФГВФО покладено обов`язок забезпечити збереження активів банку.

Посилання заявника як на поважну причину відсутності юристів у штаті працівників банку, у зв`язку із запровадженням ліквідаційної процедури, не заслуговує на увагу, оскільки і ФГВФО, і Уповноважена особа ФГВФО мали достатньо підстав та ресурсів для ведення активної судово-претензійної роботи щодо примусового стягнення заборгованості.

ТОВ Альфа Вест Ойл Груп наголошує, що така діяльність активно велася Банком протягом 2015-2021 років про що свідчить, зокрема, інформація із сайту Судової влади України про розгляд справ за участю Банка.

Поновлення строків пред`явлення наказів до виконання через 6-ть років після спливу цих строків призведе до порушення принципу правової визначеності, який є одним із основоположних аспектів верховенства права.

Позаяк поважних причин для поновлення строків на звернення виконавчих документів до виконання заявником не наведено, то відповідно видача дублікату наказу є неможливою та суперечить законодавству.

Посилаючись на практику Верховного Суду у аналогічних відносинах, ТОВ Альфа Вест Ойл Груп вважає, що у зв`язку із закінченням строку пред`явлення наказів до виконання виконавче провадження є завершеним, а заміна стягувача у даній справі є неможливою.

У наданих суду додаткових поясненнях ФК Дніпрофінансгруп наголосила на тому, що з моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію Банку, його діяльність була припинена, закрито територіальні відділення Банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів та порушення процесуальних строків і наразі місцезнаходження виконавчих листів щодо боржника невідомо та не можливо це встановити.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 у справі №34/425 не виконується, а пропущений строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання не дає можливості заявнику звернутися до органів державної виконавчої служби для її примусового виконання.

Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном.

Заслухавши пояснення представників заявника та ТОВ Альфа Вест Ойл Груп , дослідивши наведені зазначеними особами аргументи та наявні у матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення вказаної заяви виходячи з наступного.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 ГПК України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Як убачається із доданих до матеріалів заяви документів, згідно з протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 ФК Дніпрофінансгруп стало переможцем аукціону з продажу активів (майна) лоту GL48N718070 (склад лоту): права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторська заборгованість та майнові права, що випливають з договорів врахування векселів в кількості 1295 шт.; права вимоги, майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та дебіторська заборгованість в кількості 5375 шт.; права вимоги, інші майнові права за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та дебіторська заборгованість в кількості 34372 шт.; дебіторська заборгованість за кредитними картками в кількості 133822 шт.; права вимоги, інші майнові за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та дебіторська заборговані кількості 5115 шт.; права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами в кількості 132 шт.; нерухоме майно та основні засоби в кількості 6-ти одиниць, що відбулися на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу активів ПАТ КБ Надра № 922 від 12.05.2020.

До лоту №GL48N718070, зокрема, входило право вимоги за Кредитним договором.

За результатами проведення вищевказаних прилюдних торгів, 31.07.2020 між Банком (Продавець) та ФК Дніпрофінансгруп (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № GL48N718070_Ur_2 (далі - Договір купівлі-продажу майнових прав), згідно з яким Продавець передав у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право оскаржувати, як у судовому, так і позасудовому порядках припинення, ліквідацію позичальників та майнових поручителів (поручителів), зазначених у додатку № 1 до цього Договору, які є (були) боржниками за правами вимоги, які виникли за укладеними договорами, наведеними у додатку №1 до цього Договору (далі - Право вимоги); право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника прав вимоги; право звернення до правонаступників, спадкоємців та органів місцевого самоврядування в межах прав та повноважень власника Прав вимоги; права кредитора за Правом вимоги (зокрема, права вимоги застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги з отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів та/або визнання нікчемними договорів, права, які випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права, які випливають з мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо), які виникнуть в майбутньому у разі скасування реєстрації припинення/ліквідації Боржників; право набути у власність гроші та/або майно на підставах, що пов`язані із здійсненням Продавцем кредитних операцій, укладенням відповідних договорів та фактичною видачею грошових коштів; право отримання грошових коштів/відшкодування внаслідок порушення вимог закону при здійснення господарської діяльності, вчинення кримінальних правопорушень; право оскаржувати припинення Прав вимоги, в тому числі право оскаржувати в судовому порядку припинення (відсутність) Прав вимоги; право отримання грошових коштів/відшкодування за наслідками зміни або розірвання укладених договорів; інші права, що пов`язані або випливають із Прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.3 Договору купівлі-продажу майнових прав, майнові права вважаються переданими Покупцю з моменту підписання цього договору.

З додатку №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав слідує, що Банк передав у власність ФК Дніпрофінансгруп , зокрема, і Право вимоги за Кредитним договором.

Відтак, з 31.07.2020 кредитором за Кредитним договором, враховуючи положення статей 512-514 Цивільного кодексу України, стала ФК Дніпрофінансгруп .

Частиною 1 статті 518 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 52 ГПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України Про виконавче провадження строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження ). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Відповідно до частини 1 статті 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску строків для пред`явлення наказів до виконання, суд зазначає, що за приписами чинного процесуального законодавства суд може поновити пропущений стороною строк у разі визнання поважними причини, доведення яких Законом покладено на заявника. Причини, на які посилається заявник не є поважними причинами, які б надавали суду право поновити пропущений стягувачем строк понад 6-ть років.

Зокрема, звертаючись з вимогою про поновлення строку на пред`явлення наказів до виконання, підставами для поновлення заявник зазначає, що Банк не передавав заявнику як правонаступнику оригінали вищевказаних наказів суду, та вказує, що з 06.02.2015 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 04.06.2015 у нього відкликано банківську ліцензію та введено ліквідаційну процедуру, що призвело до звільнення штату працівників, в т.ч. юристів відповідальних за претензійно-позовну роботу, вважає, що вказані обставини призвели до пропуску строку пред`явлення наказів до виконання та є поважними.

Однак, враховуючи вимоги пункту 5 Перехідних положень та частин 1, 2 статті 12 Закону України Про виконавче провадження трирічний строк пред`явлення наказів до примусового виконання у справі сплинув 22.03.2015, тобто до початку ліквідації Банку. Доказів переривання чи поновлення цього строку матеріали справи не містять. Тому, запровадження у Банку ліквідаційної процедури не може бути поважною причиною пропуску вказаного строку.

Крім того, введення ліквідаційної процедури та призначення Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію не спростовує можливості пред`явлення наказів до виконання. Посилання заявника як на поважну причину відсутності юристів у штаті працівників банку, у зв`язку із запровадженням ліквідаційної процедури, не заслуговує на увагу, оскільки і ФГВФО, і Уповноважена особа ФГВФО мали достатньо підстав та ресурсів для ведення активної судово-претензійної роботи щодо примусового стягнення заборгованості. З матеріалів справи слідує, що така діяльність активно велася Банком протягом 2015-2021 років про що свідчить, зокрема, інформація із сайту Судової влади України про розгляд справ за участю Банка.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, заявником всупереч вказаної норми не доведено належними та допустимими доказами неможливість чи утруднення Банку протягом 2012-2020 років звернутися з примусовим виконанням рішення суду на підставі вище вказаних наказів суду до органів та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень суду.

Також не доведено жодними доказами посилання заявника на ті обставини, що з моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію Банку, діяльність останнього була повністю припинена, а усі працівники, відповідальні за супровід судових справ, були звільнені.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, у тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Установлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож Закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.

Поновлення строків пред`явлення наказів до виконання через 6-ть років після спливу цих строків призведе до порушення принципу правової визначеності, який є одним із основоположних аспектів верховенства права.

За таких обставин, суд не визнає поважними причини пропуску строків пред`явлення наказів до виконання та, відповідно, не знаходить підстав для задоволення заяви щодо поновлення цих строків.

Відповідно до пункту 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З наведених вище обставин вбачається, що звернення із заявою, яка містить вимогу про видачу дублікату наказів, відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення цих виконавчих документів до виконання, а тому підстави для видачі дублікатів наказів у суду відсутні.

Враховуючи наведене, підстави для задоволення заяви ФК Дніпрофінансгруп про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи №34/425 у суду відсутні.

Керуючись статтями 233, 234, 235, 329, 334 підпункту 19.4 пункту 19 Перехідних положень ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про заміну стягувача його правонаступником, поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у межах справи №34/425 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 12.04.2021.

Суддя Р.Б. Сташків