Постанова

від 02.11.2021 по справі 263/17767/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2947/21

263/17767/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 року місто Маріуполь

справа 263/17767/19

провадження № 22-ц/804/2947/21

Донецький апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Пономарьової О.М.,

суддів Зайцевої С.А., Лопатіної М.Ю.,

секретар судового засідання Лазаренко Д.Т.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ГАРАНТІЯ ПЛЮС ,

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю ТД ТРЕЙДТОРГ , ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТІЯ ПЛЮС на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Шевченко О.А. від 29 квітня 2021 року,

в с т а н о в и в:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

03 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ГАРАНТІЯ ПЛЮС (далі ТОВ ГАРАНТІЯ ПЛЮС ) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ТРЕЙДТОРГ (далі ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ ), ОСОБА_1 про визнання договору про відступлення права вимоги №15/08-1 від 15 серпня 2014 року недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що підпис директора ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ у Договорі про відступлення права вимоги 15/08-1 від 15 серпня 2014 року та Письмовій згоді про відступлення права вимоги від 08 серпня 2014 року підроблено, що свідчить про відсутність волі відповідача на укладання Договору.

08 грудня 2020 року на адресу місцевого суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, що необхідно для встановлення відповідності та ідентичності підписів, виконання якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та на вирішення якої поставити питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у письмовій згоді на відступлення прав вимоги від 08 серпня 2014 року цією особою, чи іншою особою?

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 квітня 2021 року клопотання відповідача ОСОБА_3 про призначення почеркознавчої експертизи задоволено.

Призначено у справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення почеркознавчої експертизи поставлено наступні питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у письмовій згоді на відступлення прав вимоги від 08 серпня 2014 року цією особою, чи іншою особою?

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України.

Надано для проведення експертизи: копію ухвали, матеріали цивільної справи №263/17767/19.

Зобов`язано директора ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ Кащеєва Романа Вікторовича надати експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи необхідні зразки підписів.

Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 .

На час проведення товарознавчої експертизи провадження у справі зупинено.

Суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ст.103 ЦПК України, виходив з того, що предметом спору є законність договору відступлення права вимоги, а проведення експертизи необхідне для встановлення відповідності та ідентичності підпису на спірному договорі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

29 вересня 2021 року ТОВ ГАРАНТІЯ ПЛЮС подало апеляційну скаргу на ухвалу суду від 29 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ТОВ ГАРАНТІЯ ПЛЮС мотивована тим, що ОСОБА_2 , автентичність підпису якого має встановити експерт, призначений керівником ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ та отримав право підпису від імені підприємства лише 22 серпня 2014 року, тобто, на час підписання спірного договору від 15 серпня 2014 року ОСОБА_2 взагалі не мав права підписання договору відступлення права вимоги.

Крім того, судом першої інстанції, в порушення вимог законодавства не зібрано необхідних порівняльних зразків почерку та підпису ОСОБА_2 , що унеможливлює проведення експертного дослідження.

Під час вирішення питання про призначення експертизи судом першої інстанції не з`ясовано думку сторін у справі, стосовно експертної установи, яка має проводити дослідження. Позивач зазначає, що з метою дотримання строків розгляду справи та уникнення затягування судового процесу проведення експертизи доцільно доручити Донецькому науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що розташований у м. Слов`янську Донецької області.

Учасники справи не скористались своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України, на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2021 року визначений склад суду: Пономарьова О.М. (суддя-доповідач), Зайцева С.А., Биліна Т.І.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2021 року визначений склад суду: Пономарьова О.М. (суддя-доповідач), Зайцева С.А., Лопатіна М.Ю.

Ухвалою апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року у справі відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року у справі закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З позовної заяви ТОВ ГАРАНТІЯ ПЛЮС вбачається, що 12 травня 2014 року між ТОВ ГАРАНТІЯ ПЛЮС та ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ укладено Договір поставки № 038/14, відповідно до якого ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ зобов`язувався продати позивачу ферохорм на загальну суму 500 000 грн.

Проте 15 серпня 2014 року між ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ та ОСОБА_1 нібито укладено Договір про відступлення права вимоги №15/08-1, яким змінено кредитора у Договорі поставки з ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ на ОСОБА_1

11 листопада 2019 року на адресу позивача від ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ надійшов лист, відповідно до якого останній стверджує, що він ніколи не надавав та не підписував Письмову згоду про відступлення права вимоги від 08 серпня 2014 року та Договір про відступлення права вимоги №15/08-1.

Таким чином, підпис директора ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ у Договорі про відступлення права вимоги та Письмовій згоді про відступлення права вимоги підроблено, що свідчить про відсутність його воли на укладення Договору про відступлення права вимоги №15/08-1 від 15 серпня 2014 року, а тому він є недійсним.

08 грудня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, що необхідно для встановлення відповідності та ідентичності підписів, виконання якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та на вирішення якої поставити питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у письмовій згоді на відступлення прав вимоги від 08 серпня 2014 року цією особою, чи іншою особою?

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У судове засідання суду апеляційної інстанції відповідачі не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_1 надав заяву про проведення судового засідання без його участі.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ ФК Гарантія плюс з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

За положеннями частин 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України Про судову експертизу ).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Провадження у справі в цьому випадку зупиняється на час проведення експертизи (пункт 9 частини 1 статті 253 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .

Згідно п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (в редакції наказу №1950/5 від 26.12.2012 року) (далі - Рекомендації), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Як передбачено п.1.3 даних Рекомендацій, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Пунктом 1.13 Рекомендацій встановлено, що достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.

Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (в редакції наказу №1950/5 від 26.12.2012 року) (далі - Інструкція), експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи, відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

На експерта покладено обов`язок, зокрема, повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані (п. 2.2 зазначеної вище Інструкції).

Суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, під час постановлення ухвали не дослідив обставини справи, які підлягають встановленню експертом, не зібрав порівняльні зразки для проведення експертизи, не врахував, що письмову згоду про відступлення права вимоги від 08 серпня 2014 року підписував ОСОБА_5 , а не ОСОБА_2 , який лише 22 серпня 2014 року отримав право підпису документів від імені ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ .

Отже, в порушення вищевказаних норм, судом призначено експертизу без з`ясування, хто підписав письмову згоду про відступлення права вимоги від 08 серпня 2014 року від імені ТОВ ТД ТРЕЙДТОРГ .

Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

В порушення вимог процесуального закону та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року судом не зібрано вільні та експериментальні зразки почерку та підписів осіб, які підлягали дослідженню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 29 квітня 2021 року судом задоволено клопотання позивача ТОВ ГАРАНТІЯ ПЛЮС про призначення почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено іншій експертній установі - Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, для дослідження, в тому числі і Письмової згоди про відступлення права вимоги від 08 серпня 2014 року, та встановлення автентичності підпису та цьому документі від імені ОСОБА_5 , що свідчить про суперечливість двох ухвал суду, постановлених в один день 29 квітня 2021 року.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, враховуючи вимоги закону про призначення експертизи, з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний суд вважає, що ухвала суду від 29 квітня 2021 року про задоволення клопотання ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю ГАРАНТІЯ ПЛЮС задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 квітня 2021 року скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 3 листопада 2021 року.

Суддя-доповідач О.М. Пономарьова

Судді С.А. Зайцева

М.Ю. Лопатіна