Постанова

від 03.11.2021 по справі 600/2826/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2826/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

03 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватної фірми Труд на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватної фірми Труд до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2020 року Приватна фірма "Труд" звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов №215900 та №215899 від 06 жовтня 2020 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що відповідач не надав доказів про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на підтвердження правильності зважування вантажних автомобілів. Крім того, в чеку трансакція №29710 вказано д.н.з. транспортного засобу MAN 19/403 НОМЕР_1 замість НОМЕР_2 , а отже вказаний чек не може підтверджувати факт зважування вантажного автомобіля позивача. Апелянт також стверджує, що відповідач порушив процедуру розгляду справи, оскільки повідомлення про розгляд справи позивачу не надходили, що позбавило позивача можливості надати пояснення щодо обставин, які мали місце 07.08.2020.

Відзив відповідача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області відповідно до направлення на перевірку №0009096 від 31 липня 2020 року на а/д Н-24 км 137 Городище-Рівне-Старокостянтинів проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

07 серпня 2020 року уповноваженими посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області здійснено габаритно-ваговий контроль автомобілів, що належать позивачу, марки DAF 95, д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричіпом KRONE SDP24, д.н.з. НОМЕР_4 , та марки MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричіпом FRUEHAUF TD 35C1, д.н.з. НОМЕР_5 .

За результатами габаритно-вагового контролю встановлено перевищення вказаними вище транспортними засобами максимально-допустимої ваги, що підтверджується довідками №034944 та №034945, чеками №29709 та №29710, актами №034824 та №034825 від 07.08.2020.

Згідно з актами №227532 та №227537 зафіксовано правопорушення: перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень по загальній масі без відповідного дозволу, чим порушено вимоги статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт .

28 вересня 2020 року Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області направило на адресу позивача повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення отримано Приватною фірмою Труд 02 жовтня 2020 року.

06 жовтня 2020 року Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийняло постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №215899 та №215900, відповідно до яких за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути з Приватної фірми Труд адміністративно-господарські штрафи на загальну суму 34000 грн.

Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані постанови є законними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 (далі - Порядок №1567) цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку №1567).

Згідно зі ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Підстави та порядок отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень визначені Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30)

Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до ст.ст. 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 №879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Згідно з п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Місце здійснення габаритно-вагового контролю - є спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879).

Згідно з п.18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно до абз. 15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами габаритно-вагового контролю транспортних засобів, які належать позивачу, виявлено перевищення встановлених габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, а саме:

1) автомобіль марки DAF 95, д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричіпом KRONE SDP24, д.н.з. НОМЕР_4 - перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень по загальній масі 42,05 т при допустимій 40,0 т, на одиночну вісь 12,55 т при допустимій 11,0 т без відповідного дозволу;

2) автомобіль марки MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричіпом FRUEHAUF TD 35C1, д.н.з. НОМЕР_5 - перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на строєну вісь 25,0 т при допустимій 22,0 т, по загальній масі 42,25 т при допустимій 40,0 т без відповідного дозволу

Вказані обставини підтверджуються талонами про зважування транспортних засобів марки DAF 95, д.н.з. НОМЕР_3 , з напівпричіпом KRONE SDP24, д.н.з. НОМЕР_4 , та марки MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричіпом FRUEHAUF TD 35C1, д.н.з. НОМЕР_5 , від 07 серпня 2020 року №29709 (а.с.12) та №29710 (а.с.17), довідками за результатами проведеного габаритно-вагового контролю від 07 серпня 2020 року №034944 (а.с.10) та №034945 (а.с.15), актами про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 07 серпня 2020 року №034824 (а.с.9) та №034825 (а.с.14).

В обґрунтування позовної заяви та апеляційної скарги Приватна фірма "Труд" зазначає про невідповідність вимірювального обладнання вимогам чинного законодавства й достовірності їх показань.

Ст.75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з п.12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п. 13 Порядку №879).

Відповідно до п.9 розділу 2 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 за № 255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 відсотки та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Відповідно до п. 8 Розділу II вказаних Вимог вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Таким чином, зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

З матеріалів справи встановлено, що разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/2030 від 06.08.2020, чинне до 06 серпня 2021 року (а.с.82, зворот).

Отже, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується достовірність результатів габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що належать позивачу.

В обґрунтування апеляційної скарги Приватна фірма Труд стверджує, що в чеку №29710 (а.с.17) вказано д.н.з. транспортного засобу MAN 19.403 НОМЕР_1 замість НОМЕР_2 , а отже вказаний чек не може підтверджувати факт зважування автомобіля позивача.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с.20) позивачу належить транспортний засіб MAN 19.403 д.н.з. НОМЕР_2 .

Водночас, в чеку №29710 (а.с.17) вказано транспортний засіб MAN 19.403 д.н.з. НОМЕР_1 . Тобто, наявна невідповідність в останній цифрі державного номерного знака.

З матеріалів справи встановлено, що в долученій до позовної заяви ТТН від 07.08.2020 (а.с.24) перевізником вказано ПФ Труд , д.н.з. автомобіля - " НОМЕР_1 ".

Крім того, в довідці за результатами проведеного габаритно-вагового контролю від 07 серпня 2020 року №034945 (а.с.15) та акті про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 07 серпня 2020 року №034825 (а.с.14) перевізником зазначено позивача, а д.н.з. автомобіля MAN 19.403 - " НОМЕР_1 ".

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що перевірка та зважування проводились відносно транспортного засобу MAN, який належить позивачу, тому помилка в цифрі номерного знака автомобіля, що перевірявся, не спростовує результатів габаритно-вагового контролю.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що посадові особи відповідача не дотримали вимог Порядку №879 в частині надання можливості часткового розвантаження транспортного засобу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Згідно з п.24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Таким чином, право на часткове розвантаження транспортного засобу пов`язане з можливістю здійснення таким транспортним засобом подальшого руху і не впливає на підстави притягнення до відповідальності за абз. 15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", тому доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правомірності оскаржуваних постанов.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до п.26 Порядку №1567 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Пунктом 27 Порядку №1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно з матеріалами справи 28 вересня 2020 року Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на адресу позивача було направлено повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, до якого додані копії актів від 07 серпня 2020 року №227537 та №227532 (а.с.72).

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист вручено Приватній фірмі Труд 02 жовтня 2020 року, тобто за 4 дні до дати розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.72, зворот).

Враховуючи вищенаведене, доводи позивача про невручення повідомлення про розгляд справи та позбавлення Приватної фірми Труд можливості надати пояснення щодо обставин, які мали місце 07.08.2020, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З урахуванням вищенаведеного та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані постанови №215900 та №215899 від 06 жовтня 2020 року прийняті на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватної фірми Труд залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.