Ухвала

від 20.01.2021 по справі 600/2826/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2826/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши заяву Приватної фірми Труд про забезпечення позову у справі за позовом Приватної фірми Труд до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов,

У С Т А Н О В И В:

Приватна фірма Труд звернулась до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов №215900 та №215899 від 06 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; у задоволенні клопотання Приватної фірми Труд про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження відмовлено; встановлено строк для подання заяв по суті справи.

19 січня 2021 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходів забезпечення адміністративного позову та зупинити дію виконавчого провадження до набрання законної сили рішенням по даній справі за постановами: ВП №64041300 від 06 січня 2021 року, винесеної головним державним виконавцем Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Біреу К.І. щодо примусового виконання адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн згідно постанови №215899 від 06 жовтня 2020 року; ВП №64041633 від 06 січня 2021 року, винесеної головним державним виконавцем Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Біреу К.І. щодо примусового виконання адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн згідно постанови №215900 від 06 жовтня 2020 року.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що оскаржувані постанови на даний час не набрали законної сили та не можуть бути підставою для вчинення будь-яких виконавчих дій щодо примусового стягнення. Зазначено, що Приватна фірма Труд займається вантажним перевезенням вантажів, у тому числі міжнародними перевезеннями, та, відповідно, має у власності вантажні транспортні засоби. Заявник вважає, що накладення арешту на належні позивачу транспортні засоби, вартість яких значно перевищує суму штрафу, може призвести до порушення строків доставки вантажів, невиконання договорів поставки та зупинить господарську діяльність підприємства, а також може призвести до спричинення збитків. Тому, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову, Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) може бути звернуто стягнення на майно та кошти Приватної фірми Труд , що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши наявні у справі матеріали, суд зазначити наступне.

Так, з матеріалів позову вбачається, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №215900 від 06 жовтня 2020 року стягнуто з Приватної фірми Труд адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. Строк для пред`явлення вказаної постанови - 05 січня 2021 року.

Постановою Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №215899 від 06 жовтня 2020 року стягнуто з Приватної фірми Труд адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. Строк для пред`явлення вказаної постанови - 05 січня 2021 року.

Постановою головного державного виконавця Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Біреу К.І. від 06 січня 2021 року ВП №64041633 відкрито виконавче провадження з виконання постанови №215900 від 06 жовтня 2020 року Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про стягнення штрафу на суму 17000,00 грн.

Постановою державного виконавця Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Букачук Н.І. від 06 січня 2021 року ВП №64041300 відкрито виконавче провадження з виконання постанови №215899 від 06 жовтня 2020 року Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про стягнення штрафу на суму 17000,00 грн.

Згідно з постановою державного виконавця Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Букачук Н.І. від 11 січня 2021 року ВП №64041300 при примусовому виконанні постанови №215899 від 06 жовтня 2020 року Управління Укртранбезпеки у Рівненській області про штраф у сумі 17000,00 грн накладено арешт на майно, а саме на будівлі та споруди, які належать боржнику - Приватній фірмі Труд .

Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).

Згідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, які суд враховує в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту поданої Приватною фірмою Труд заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку про не наведення заявником обґрунтованих доводів та, відповідно, не надання належних доказів, які б у своїй сукупності могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити:

1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи;

2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;

3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Отже, заявником не наведено підстав для забезпечення позову, передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Твердження, викладені в обґрунтування поданої заяви (накладення арешту на належні позивачу транспортні засоби може призвести до порушення строків доставки вантажів, невиконання договорів поставки та зупинить господарську діяльність підприємства, а також може призвести до спричинення збитків) ґрунтуються виключно на припущеннях заявника.

При цьому заявником ні до заяви про забезпечення позову, ні до позовної заяви не було додано жодних договорів поставки, укладених між позивачем та його контрагентами, та інших доказів на підтвердження указаних вище доводів.

Застосування судом обраного заявником заходу забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на твердженнях позивача про ймовірність порушення у майбутньому його прав та інтересів оскаржуваними рішеннями.

Водночас твердження у заяві про те, що позивач має у власності вантажні транспортні засоби, вартість яких значно перевищує суму штрафу, суд оцінює критично.

Так, з наявних матеріалів, доданих позивачем до позову, вбачається, що Приватна фірма Труд є власником транспортного засобу марки MAN моделі 19.403, реєстраційний номер - НОМЕР_1 , тип - вантажний сідловий тягач-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Також позивач є власником транспортного засобу марки FRUEHAUF моделі TD35C1, тип- напівпричіп н/пр.-платформа-Е, реєстраційний номер - НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , що вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 .

Разом з цим згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 власником транспортного засобу типу - вантажний сідловий тягач, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_9 є ОСОБА_1 , а відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу типу - напівпричіп лісовоз, реєстраційний номер - НОМЕР_10 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_11 , є ОСОБА_2 .

Отже, додані до позову документи підтверджують право власності позивача лише на два транспортні засоби - марки MAN та марки FRUEHAUF. При цьому матеріали справи не містять як доказів щодо вартості указаних транспортних засобів, так і доказів права власності позивача на інші вантажні транспортні засоби, про що зазначено у заяві.

Щодо обраного заявником заходу забезпечення позову - зупинення дії виконавчого провадження до набрання законної сили рішенням по даній справі за постановами ВП №64041300 від 06 січня 2021 року та ВП №64041633 від 06 січня 2021 року, то варто зазначити про те, що обраний позивачем вид забезпечення позову не узгоджується з предметом даного позову, яким є постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу, а не дії (рішення) органу державної виконавчої служби, вчинені (прийняті) в процесі примусового виконання відповідних виконавчих документів. Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є не співмірними із заявленими позовними вимогами.

При цьому позивачем не додано доказів прийняття органом державної виконавчої служби рішень про звернення стягнення на підставі оскаржуваних у цій справі постанов №215900 та №215899 від 06 жовтня 2020 року.

За таких обставин безпідставними є і посилання заявника на пункт 2 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

В контексті пред`явлених у поданій заяві вимог, суд вважає за доцільне роз`яснити позивачу, що у випадку незгоди із рішеннями (діями) органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання постанов №215900 та №215899 від 06 жовтня 2020 року, він не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом у встановленому законом порядку, при цьому із поданням заяви про забезпечення позову у встановлений законом спосіб.

Також, розглядаючи подану заяву, суд звертає увагу на те, що підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 2 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено.

Враховуючи викладене, оцінивши доводи, наведені в заяві про забезпечення позову, та надані на їх підтвердження докази, з огляду на обраний позивачем вид забезпечення даного позову, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви та відсутність правових підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви Приватної фірми Труд про забезпечення позову у справі за позовом Приватної фірми Труд до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.П. Лелюк