Постанова

від 03.11.2021 по справі 200/12336/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 200/12336/19-а

адміністративне провадження № К/9901/14362/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді: Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВГІДРАВЛІКА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді-Чучка В.М.) та Першого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Арабей Т.Г., Компанієць І.Д.)

У С Т А Н О В И В:

1 . У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач-1), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі відповідач-2), в якому просило: визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.01.2019 року №1063951/41232116; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №45 від 29.10.2018 року датою її подання на реєстрацію, а саме 15.11.2018 року.

2 . Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначало, що позивач отримав квитанцію, згідно якої податкову накладну №45 від 29.10.2018 року ДФС України прийнято, але реєстрацію зупинено та одночасно запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . З підстав ненадання платником податку копій документів - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити) , Комісія ДФС України своїм рішенням від 30.01.2019 року №1063951/41232116 відмовила у проведенні реєстрації вказаної податкової накладної, яке було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням від 15.02.2019 року №9910/41232116/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін. Таке рішення щодо відмови в реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

3 . Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, позов було задоволено.

3.1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.01.2019 року №1063951/41232116. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.10.2018 року №45, подану Товариством з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА , датою її отримання, а саме 15.11.2018 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

4 . Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

4.1 . Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 частини четвертої статті 328 КС України, -застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18, відповідно до якого рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку у строки, встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5 . Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

6 . Судами попередніх інстанцій було встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА є юридичною особою, місцезнаходження: 87537, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Купріна, будинок 41-А, перебуває на податковому обліку в Маріупольському управлінні Головного управління ДФС у Донецькій області (Центральна ДПІ) (а.с. 74-75).

7 . Матеріали справи свідчать, що 31.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Азовтрансгруп (орендодавець) і позивачем (орендар) був укладений договір оренди спецтехніки, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння спецтехніку: екскаватор-навантажувач телескопічний JCB 535-95, державний номер Т07881АН. Термін оренди складає від 01 серпня 2018 року до 31 жовтня 2018 року. Орендна плата встановлюється в розмірі 6000 грн. за повний строк оренди (а.с. 70-71).

8 . Також, 31.07.2018 року між позивачем (виконавець) і ТОВ Демера строй-8 (замовник) був укладений договір № 41 про надання послуг спецавтотранспорту (з додатком №1), за умовами якого виконавець зобов`язується надавати замовнику за його письмовою заявкою машини та механізми, далі за текстом Техніка, з особами, які мають право на керування Технікою, в технічно справному стані для виконання перевезення, вантажно-розвантажувальних, будівельно-монтажних, висотних та інших робіт. Замовник оплачує послуги виконавця з розцінками відповідно додатків діючого договору, які є його невід`ємною частиною. Договір діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому разі до повного виконання взаємовідносин між сторонами (а.с. 17-20).

9 . ТОВ Демера строй-8 є юридичною особою, зареєстроване за адресою: 87549, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Котляревського, будинок 34, ідентифікаційний код юридичної особи 40035495, що підтверджується витягом з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 76-77).

10 . Будь-яких відомостей щодо відсутності за юридичною адресою, припинення, знаходження в стані ліквідації витяг не містить.

11 . Факт виконання робіт підтверджується талонами замовника, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №170 від 29.10.2018 року, рахунком на оплату №161 від 29.10.2018 року, факт оплати платіжним дорученням №247 від 29.10.2018 року, випискою по особовим рахункам (а.с. 21-34).

12 . ТОВ АЗОВГІДРАВЛІКА виписало на адресу ТОВ Демера строй-8 податкову накладну від 29.10.2018 року № 45 на суму 155333,33 грн., в тому числі ПДВ 31066,67 грн. з наступною номенклатурою товарів: послуги екскаватора (а.с. 10).

13 . Указану електронну податкову накладну позивач направив до ДФС України через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, у відповідь отримав електронну квитанцію, згідно тексту якої відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , запропоновано надати пояснення (а.с. 11).

14 . 28.01.2019 року позивачем надіслано Повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 12-13).

15 . 30.01.2019 року комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №1063951/41232116 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.10.2018 року №45 в Єдиному реєстрі податкових накладних, підстава відмови ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) (а.с. 14).

16 . Позивач скористався правом адміністративного оскарження та 30.01.2019 року надіслав скаргу на зазначене рішення комісії ДФС, проте рішенням від 15.02.2019 року №9910/41232116/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін (а.с. 15, 16).

17 . Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність господарських операцій між ТОВ АЗОВГІДРАВЛІКА , контролюючий орган не мав правових підстав до відмови позивачу в реєстрації спірної податкової накладної.

18 . Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19 . Ураховуючи, що підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі слугувало саме неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18 щодо застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платник податків скористався процедурою адміністративного оскарження такого рішення як досудовим порядком вирішення спору, касаційний перегляд судових рішень у цій справі здійснюється саме в межах цього питання.

20 . Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

21 . Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

22 . Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

23 . Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

24 . Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

25 . Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

26 . Також слід враховувати, що частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

27 . Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

28 . Однак всупереч приписам частини п`ятої статті 242 КАС України наведений вище правовий висновок Верховного Суду судом першої та апеляційної інстанції враховано не було.

29 . У зв`язку з неправильним застосуванням норм процесуального права ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не досліджувалось дотримання позивачем тримісячного строку звернення до суду з урахуванням приписів пункту 56.17 статті 56 ПК України, враховуючи, що рішення про відмову в задоволенні скарги в порядку адміністративного оскарження спірного рішення податкового органу було прийняте Державною фіскальною службою України 15 лютого 2019 року, а до суду позивач їх оскаржив лише 15 жовтня 2019 року. Дату отримання позивачем указаного рішення ДФС України судами попередніх інстанцій також з`ясовано не було, що унеможливлює вирішення питання про дотримання позивачем строків строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

30 . Водночас, за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

31 . Згідно із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

32 . За наведеного Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що обставини справи досліджені судами першої та апеляційної інстанцій не у повному обсязі, тобто, порушення допущені як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, тому дану справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

33 . Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, а також, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, необхідно з`ясувати дату закінчення процедури адміністративного оскарження спірного рішення, передбаченої пунктом 56.17 статті 56 ПК України, вирішити питання дотримання позивачем строку звернення до суду, а разі встановлення порушення - дослідити поважність причин пропуску такого строку з ухваленням відповідного рішення.

34 . Керуючись статтями 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області задовольнити частково.

2 . Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та Першого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №200/12336/19-а скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

3 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко