Ухвала

від 24.11.2021 по справі 200/12336/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про продовження розгляду справи

24 листопада 2021 р. Справа №200/12336/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року, позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.01.2019 року № 1063951/41232116. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.10.2018 року № 45, подану Товариством з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА , датою її отримання, а саме 15.11.2018 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 03.11.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року та Першого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у справі №200/12336/19-а скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Згідно з витягом з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Голуб В.А.

Ухвалою від 15.11.2021 суд прийняв до розгляду адміністративну справу № 200/12336/19-а. Також суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - залишив без руху. Встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, протягом якого позивач мав надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку із зазначенням дати, коли позивач отримав рішення про результати розгляду його скарги від 15.02.2019 № 9910/41232116/2.

На виконання вимог вищевказаної ухвали, представник позивача надав до суду клопотання про поновлення строків звернення до суду. В обґрунтування клопотання представник Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА зазначив, що на час звернення до суду з позовною заявою (15-18.10.2019), позивачу не було відомо про формулювання Верховним Судом нового правового висновку, який оприлюднено 21.10.2019, тобто через 3 дні після реєстрації судом позовної заяви. Так, позивач зазначає, що при зверненні до суду вони керувалися саме правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа № 640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), згідно з якими строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів. Таким чином, на переконання позивача, з урахуванням принципу правової визначеності, на час подання позовної заяви строк звернення до суду ним пропущено не було.

Розглянувши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність поважних причин для поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом, з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правове регулювання застосування строку звернення до суду в даних правовідносинах має певні особливості.

Суд вважає за необхідне звернути увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, а й природу спірних правовідносин з приводу захисту прав, свобод та інтересів, щодо яких особа звертається до суду.

Так, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Тобто на переконання суду, встановлені строки звернення до адміністративного суду мають сприяти уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Щодо безпосередньо строків судового оскарження, то частиною першою ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Відтак, строк для оскарження рішень, з приводу правомірності яких виник спір, становить три місяці і його відлік розпочинається з дня, коли позивач отримав рішення про результати розгляду скарги від 15.02.2019 № 9910/41232116/2. Так, судом встановлено, що вказане рішення позивач отримав 15.02.2019 через електронний кабінет платника податків.

Отже, строк на оскарження рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.01.2019 року № 1063951/41232116 сплинув 16.05.2019. В свою через, до суду позивач звернувся лише через п`ять місяців, а саме 15.10.2019.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями частини першої статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На переконання суду, підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Даний правовий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 21 липня 2020 року у справі № 9901/185/20.

В якості підстави для поновлення пропущеного строку представник позивача зазначає, що строк Товариством з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА був пропущений через неоднозначність судової практики.

Так, суд зазначає, що у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду зауважив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Судом встановлено, що спірні правовідносини у справі, що розглядається, виникли у січні 2019 року, тобто до зміни правової позиції щодо строків судового оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної (до 11 жовтня 2019 року).

Ураховуючи викладене, а також з метою недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, суд констатує наявність правових підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.

Вказана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладено у постанові від 29.09.2021 по справі № 640/25944/19.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе продовжити розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 257 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою, - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом та поновити пропущений строк звернення до суду.

Продовжити розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВГІДРАВЛІКА до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Призначити підготовче засідання про справі на 15-00 год. 22.12.2021.

Повний текст ухвали складено 24.11.2021.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Голуб