Рішення

від 28.10.2021 по справі 522/17089/16-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17089/16-ц

Провадження № 2/522/1010/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Кісліної В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11198528000 від 20.08.2007 у розмірі 35 185,47 доларів США, з яких заборгованість за кредитом 31 386,72 доларів США, заборгованість зі сплати процентів 3 798,75 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом 26 094,02 гривень, пеня за несвоєчасну сплату процентів 11 384,71 гривень, а також стягнути в рівних частках з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 14 327,40 гривень.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 20.08.2007 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11198528000, відповідно до умов якого банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 80 000,00 доларів США, а Позичальник зобов`язався повертати кредит та сплачувати проценти щомісяця у терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту. Кредит надавався шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника. За користування кредитними коштами Позичальник зобов`язався сплачувати проценти за ставкою 13 % річних (п. 1.3.1).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 20.08.2007 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 133388.

Відповідачі належним чином не виконували умови Кредитного договору та договору поруки, в зв`язку з чим АТ УкрСиббанк направив Позичальнику та Поручителю письмові вимоги від 30.05.2016 року про погашення простроченої заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог Банк надав наступні докази: копію договору про надання споживчого кредиту № 11198528000 від 20.08.2007 року, копію договору поруки, копію паспортних даних відповідачів, копії вимог про дострокове повернення кредиту, виписку з поточного рахунку позичальника, детальна довідка-розрахунок заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання з`явився представник позивача адвокат Горик В.М., позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

В судове засідання з`явилась відповідач ОСОБА_1 . В судовому засідання виявила неповагу до суду, намагалась зірвати судове засідання. В ході судового засідання відповідачці було зроблено чисельні зауваження, на які вона не реагувала. Відповідачка ОСОБА_1 була видалена із залу судового засідання за допомогою служби судової охорони. Подальший розгляд справи відбувався за її відсутності.

В судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Гаврилін А.В., проти задоволення позову заперечував.

Відповідачі надали до суду відзив, яким просили відмовити в задоволенні позову з підстав необґрунтованості та недоведеності. Зазначали про те, що: позивачем не надано доказів отримання позичальником кредитних коштів, зокрема фінансового документа з її підписом; виписка по рахунку про зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника не є первинним бухгалтерським документом; єдиним допустимим доказом отримання кредиту є заява про видачу готівки; довідка-розрахунок не є належним доказом наявної заборгованості; порука припинилась внаслідок не пред`явлення кредитором вимог до поручителя протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Згідно до п.п. 6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

20.08.2007 року між АКІБ УкрСиббанк , що в подальшому змінило назву на Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11198528000, відповідно до умов якого банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 80 000,00 доларів США, а Позичальник зобов`язався повертати кредит та сплачувати проценти щомісяця у терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до Договору, в строк до 20.08.2018 року.

Кредит надавався шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника. З моменту зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника Позивач у повному обсязі виконав умови договору з надання кредиту, що підтверджується випискою по рахунку, яка міститься в матеріалах справи.

За користування кредитними коштами Позичальник зобов`язався сплачувати проценти за ставкою 13 % річних (п. 1.3.1).

П. 4.1. Кредитного договору передбачено, що за порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов`язань боржник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 20.08.2007 року між АТ УкрСиббанк та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 133388.

Відповідачі належним чином не виконували умови Кредитного договору та договору поруки, в зв`язку з чим АТ УкрСиббанк направив Позичальнику та Поручителю письмові вимоги від 30.05.2016 року про погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з моменту їх отримання, а у випадку неотримання вимоги з 41 календарного дня, які не були виконані відповідачами. В зв`язку з чим Позивач набув право вимагати дострокового повернення всієї суми кредитних коштів, нарахованих процентів та неустойки. Копії письмових вимог та докази їх направлення містяться в матеріалах справи як додатки до позовної заяви.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч.1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність . Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи).

Таким чином, виписка по рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі № 200/5647/18.

Доводи відповідачів про те, що єдиним належним доказом отримання кредитних коштів може бути заява про видачу готівки не приймаються судом до уваги в зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 1 ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, кредитні кошти відповідно до умов Кредитного договору надавались шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ УкрСиббанк .

З моменту зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника, Банком власні зобов`язання з надання кредиту були виконані у повному обсязі.

Подальше отримання коштів ОСОБА_1 з власного поточного рахунку за заявою на отримання готівки не стосується предмету позову та не спростовує факту надання Позивачем кредитних коштів.

За користування кредитними коштами Позичальник зобов`язався сплачувати проценти за ставкою 13 % річних (п. 1.3.1). Умовами Кредитного договору передбачено також, що за умови неналежного виконання зобов`язань з повернення кредитних коштів на суму простроченої заборгованості нараховується процента ставка в розмірі подвійної процентної ставки.

Розмір кредитної заборгованості підтверджується належним чином наданим Банком детальним розрахунком заборгованості, що не був спростований відповідачами.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України , а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики.

Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, може внести двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 по справі № 464/3790/16-ц.

Таким чином, з метою недопущення двозначності у розумінні боржників суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення заборгованості за основним боргом та нарахованими відсотками у валюті кредиту доларах США, а саме у розмірі 35 185,47 доларів США, з яких заборгованість за кредитом 31 386,72 доларів США, заборгованість зі сплати процентів 3 798,75 доларів США

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, що передбачено ч.ч. 1,3 ст. 549 ЦК України.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом становить 26 094,02 гривень, пеня за несвоєчасну сплату процентів становить 11 384,71 гривень.

Період нарахування пені з 22.12.2015 р. по 01.09.2016 р. не перевищує одного року, а тому відповідає як умовам укладеного Кредитного договору так і вимогам ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Отже суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 26 094,02 гривень, пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 11 384,71 гривень.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 20.08.2007 року між АТ УкрСиббанк та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 133388.

Ч. 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з умовами Договору поруки поручитель відповідає перед Кредитором (Позивачем) у тому ж обсязі, що й Позичальник, у тому числі за повернення основної суми боргу, відсотків, комісій за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, зазначених в Кредитному договорі. Відповідальність Поручителя і Позичальника є солідарною.

Суд не приймає до уваги доводи щодо припинення поруки за договором поруки в зв`язку з пропуском позивачем строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Ч. 4 ст. 559 ЦК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин передбачалось, що порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Судом встановлено, що строк виконання основного зобов`язання був визначений умовами п. 1.2 Кредитного договору, а саме до 20.08.2018 року. Направивши досудові вимоги від 30.05.2016 року, Банк в односторонньому порядку змінив строк виконання основного зобов`язання на 32 календарний день з моменту отримання боржниками досудових вимог, або на 41 календарний день з моменту направлення досудових вимог у разі їх неотримання боржниками.

З позовом до суду АТ УкрСиббанк звернувся 07.09.2016, отже в межах шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Таким чином спростовуються безпідставні доводи відповідача ОСОБА_3 щодо припинення поруки за договором поруки № 133388 від 20.08.2007 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 258-259, 263-264, 265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750), заборгованість за кредитним договором № 11198528000 від 20.08.2007 року в розмірі 35 185, 47 доларів США та по пені у розмірі 37 478,73 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) судові витрати по сплаті судового збору у розмирі 14327, 40 гривень, у рівних частках по 7163,70 гривень, з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

28.10.2021