Постанова

від 03.11.2021 по справі 240/1479/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/1479/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

03 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж 1" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж 1" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вояж 1" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Житомирській області №0004443205 від 24.10.2019.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вважає, що застосування до товариства штрафних санкцій за здійснення роздрібної торгівлі пальним без ліцензії лише на 1 день - 01.07.2019 є незаконним та непропорційним.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, 03 листопада 2021 року на адресу суду через канцелярію надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що основним видом діяльності ТОВ "Вояж" є Роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30).

Згідно з наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 12.09.2019 № 57 здійснив фактичну перевірку ТОВ "Вояж - 1 ".

За результатами проведеної перевірки було складено акт №14/32/41109829 від 20.09.2019 р. "Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним".

Перевіркою встановлено, що АЗС позивача отримало ліцензію на роздрібну торгівлю пальним №06250314201900218, терміном дії з 02.07.2019 р. по 02.07.2024 р. В ході проведення перевірки встановлено, що згідно даних Z-звіту №914 від 01.07.2019 підприємством реалізовано 1153,75 л., на загальну суму 18 901,12 грн. пального. без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального".

На підставі висновків викладених в акті перевірки №06250314201900218 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004443205 від 24 жовтня 2019 року, яким позивачу була нарахована сума штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 250 000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач в досудовому порядку оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги позивача контролюючим органом було прийнято рішення про залишення без змін податкове повідомлення-рішення №0004443205, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимогам Закону України №481 ТОВ "Вояж -1" 01.07.2019 за місцем торгівлі: Житомирська область, м.Житомир, проспект Незалежності 55/а, здійснена роздрібна торгівля пальним без наявності відповідної ліцензії на таку торгівлю на загальну суму 18901,12 грн. А тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 №0004443205 відповідачем винесено на підставі, в межах повноважень і в порядку, передбаченому законодавством України

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 ПК України цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як визначено підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Згідно з підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, ГУ ДПС у Житомирській області як контролюючий орган має повноваження на здійснення перевірок суб`єктів господарювання щодо наявності ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Суд вважає за необхідне вказати наступне, у постанові від 21.02.2020, ухваленої Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №826/17123/18 (провадження №К/9901/25669/19), висловлено правову позицію з питань оскарження наказів про проведення перевірок у разі допуску податкових органів до проведення перевірок та правових наслідків процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної або фактичної перевірки.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду адміністративної справи №826/17123/18 полягає в тому, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (не допуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу як самостійного предмета позову, судова палата зазначила, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Отже, наказ є індивідуальним правовим актом, який вичерпує дію з проведенням перевірки. У зв`язку з цим наказ може бути самостійним предметом оскарження до початку перевірки, на етапі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Наказ позивач не оскаржив, як і правомірність проведення перевірки на його підставі (протиправність дій щодо проведення перевірки не є предметом позову), відтак, суд не надає оцінку доводам позивача щодо необґрунтованості оскаржуваного наказу.

Щодо доводів позивача, про те, що під час проведення перевірки у перевіряючих було відсутнє службове посвідчення, то суд не погоджується з даними доводами, так як, згідно акту перевірки жодних зауважень щодо відсутності посвідчень перевіряючих не було, а тому немає підстави для висновку про їх відсутність станом на час проведення перевірки.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0004443205 від 24.10.2019 яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 250000 грн. за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального", у зв`язку з встановлення факту реалізації пального без ліцензії на даний вид діяльності 01.07.2019, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 року №222-VIII (далі - Закон України №222) визначено, що ліцензування - це засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Згідно з п.7 ст.7 Закону України №222 виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального ліцензуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року №2628-VIII внесено зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481 (далі - Закон України №481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 1 липня 2019 року.

Отже, з 1 липня 2019 року запроваджено ліцензування, зокрема, роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до положень ст.15 Закону України №481 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Приписами ч. 31, 37 ст. 15 Закону України №481 визначено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (ч. 44 ст.15 Закону України №481).

Враховуючи досліджені судом докази, а саме дату подання позивачем заяви на отримання ліцензій - 20.06.2019 та дату видачі контролюючим органом ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним - 02.07.2019, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №06250314201900218 ТОВ "Вояж -1" видана без порушень вимог частини 46 статті 15 Закону України №481.

Окрім того, безпідставними є доводи позивача про дискримінаційні дії зі сторони відповідача, оскільки ним не надано жодного доказу на підтвердження вказаного.

Суд зазначає, що за приписами частини двадцятої статті 15 цього Закону України №481 роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, виключно за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Отже, всупереч вказаним вимогам Закону України №481 ТОВ "Вояж -1" 01.07.2019 за місцем торгівлі: Житомирська область, м.Житомир, проспект Незалежності 55/а, здійснена роздрібна торгівля пальним без наявності відповідної ліцензії на таку торгівлю на загальну суму 18901,12 грн. Вказані обставини підтверджуються наданим переліком фіскальних звітних чеків РРО щодо такої торгівлі .

Зазначене свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 №0004443205 відповідачем винесено на підставі, в межах повноважень і в порядку, передбаченому законодавством України та із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж 1" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 листопада 2021 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.