Рішення

від 03.08.2021 по справі 240/1479/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/1479/20

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж 1" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж 1", у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС в Житомирській області №0004443205 від 24.10.2019.

В обґрунтування позову позивач вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 20 вересня 2019 року №14/32/41109829, проведеної ГУ ДПС у Житомирській області. Актом перевірки встановлено порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" - продаж пального без наявності ліцензії.

Позивач із прийнятим рішенням не погоджується так як, на його думку була порушена процедура та порядок прийняття рішення. З цього приводу зазначив, що протиправним є наказ від 12 вересня 2019 року №57 про проведення фактичної перевірки підприємства, оскільки підстав для його прийняття має слугувати певна фактична обставина, яка вказує на наявність ймовірних порушень, однак у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки. Крім того, перевірка була проведена у відсутності уповноваженої Товариством особи, що свідчить про відсутність допуску до перевірки, та не уповноваженими особами її результати зафіксовані в акті.

Щодо видачі ліцензії 02 липня 2019 року, то на думку позивача, до них з богу податкового органу було здійснено дискримінацію, так як при подачі Товариством заяви 20 червня 2019 року, працівники ГУ ДФС у Житомирській області роз`яснили, що ліцензія буде видана 01 липня 2019 року. На підставі викладеного позивач просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, адміністративну справу було призначено до розгляду за правилам загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що порядок проведення фактичної перевірки контролюючим органом був дотриманий, а податкове повідомлення-рішення №0004443205 винесено у спосіб передбачений чинним законодавством. На підставі вищевикладеного Головне управління ДПС у Житомирській області просило відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив, позивач просив задовольнити його позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Після з`ясування позиції учасників справи та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ТОВ "Вояж" є Роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30).

Згідно з наказом ГУ ДПС у Житомирській області від 12.09.2019 № 57 здійснив фактичну перевірку ТОВ "Вояж - 1 ".

За результатами проведеної перевірки було складено акт №14/32/41109829 від 20.09.2019 р. "Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним".

Перевіркою встановлено, що АЗС позивача отримало ліцензію на роздрібну торгівлю пальним №06250314201900218, терміном дії з 02.07.2019 р. по 02.07.2024 р. В ході проведення перевірки встановлено, що згідно даних Z-звіту №914 від 01.07.2019 підприємством реалізовано 1153,75 л., на загальну суму 18 901,12 грн. пального. без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального".

На підставі висновків викладених в акті перевірки №06250314201900218 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004443205 від 24 жовтня 2019 року, яким позивачу була нарахована сума штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 250 000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач в досудовому порядку оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги позивача контролюючим органом було прийнято рішення про залишення без змін податкове повідомлення-рішення №0004443205 , а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 1 ПК України цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як визначено підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Згідно з підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, ГУ ДПС у Житомирській області як контролюючий орган має повноваження на здійснення перевірок суб`єктів господарювання щодо наявності ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Суд вважає за необхідне вказати наступне, у постанові від 21.02.2020, ухваленої Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в адміністративній справі №826/17123/18 (провадження №К/9901/25669/19), висловлено правову позицію з питань оскарження наказів про проведення перевірок у разі допуску податкових органів до проведення перевірок та правових наслідків процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної або фактичної перевірки.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду адміністративної справи №826/17123/18 полягає в тому, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (не допуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу як самостійного предмета позову, судова палата зазначила, що у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Отже, наказ є індивідуальним правовим актом, який вичерпує дію з проведенням перевірки. У зв`язку з цим наказ може бути самостійним предметом оскарження до початку перевірки, на етапі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Наказ позивач не оскаржив, як і правомірність проведення перевірки на його підставі (протиправність дій щодо проведення перевірки не є предметом позову), відтак, суд не надає оцінку доводам позивача щодо необґрунтованості оскаржуваного наказу.

Щодо доводів позивача, про те, що під час проведення перевірки у перевіряючих було відсутнє службове посвідчення, то суд не погоджується з даними доводами, так як, згідно акту перевірки жодних зауважень щодо відсутності посвідчень перевіряючи не було, а тому немає підстави для висновку про їх відсутність станом на час проведення перевірки.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0004443205 від 24.10.2019 яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 250000 грн. за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального", у зв`язку з встановлення факту реалізації пального без ліцензії на даний вид діяльності 01.07.2019, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 року №222-VIII (далі - Закон України №222) визначено, що ліцензування - це засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Згідно з п.7 ст.7 Закону України №222 виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального ліцензуються відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року №2628-VIII внесено зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481 (далі - Закон України №481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 1 липня 2019 року.

Отже, з 1 липня 2019 року запроваджено ліцензування, зокрема, роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до положень ст.15 Закону України №481 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Приписами ч. 31, 37 ст. 15 Закону України №481 визначено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (ч. 44 ст.15 Закону України №481).

Враховуючи досліджені судом докази, а саме дату подання позивачем заяви на отримання ліцензій - 20.06.2019 та дату видачі контролюючим органом ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним - 02.07.2019, суд дійшов висновку, що ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним від 02.07.2019 №06250314201900218 ТОВ Вояж -1 видана без порушень вимог частини 46 статті 15 Закону України №481.

Окрім того, безпідставними є доводи позивача про дискримінаційні дії зі сторони відповідача, оскільки ним не надано жодного доказу на підтвердження вказаного.

Суд зазначає, що за приписами частини двадцятої статті 15 цього Закону України №481 роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, виключно за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що всупереч вказаним вимогам Закону України №481 ТОВ Вояж -1 01.07.2019 за місцем торгівлі: Житомирська область, м.Житомир, проспект Незалежності 55/а, здійснена роздрібна торгівля пальним без наявності відповідної ліцензії на таку торгівлю на загальну суму 18901,12 грн. Вказані обставини підтверджуються наданим переліком фіскальних звітних чеків РРО щодо такої торгівлі .

Зазначене свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.10.2019 №0004443205 відповідачем винесено на підставі, в межах повноважень і в порядку, передбаченому законодавством України та із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку що позов товариства з обмеженою відповідальністю БС Шіппінг Сервіс ЛТД до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2017 року №0012981401 та №0013001401 задоволенню не підлягає. №0004443205 від 24.10.2019.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж 1" (вул. Європейська, 59, кв. (офіс) 3, Бердичів, Житомирська область, 13300, код ЄДРПОУ 41109829) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501), про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0004443205 від 24.10.2019 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова