Постанова

від 04.11.2021 по справі 695/3234/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-з/821/56/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 695/3234/19 Категорія: Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Вініченка Б.Б., Гончар Н.І., Новікова О.М. за участю секретаряЧуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою - адвоката Бовшика Миколи Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання електронних торгів, договору оренди недійсними, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просили суд:

- визнати протиправними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру в Черкаській області від 12.03.2018 № 23-1147/14-18-СГ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та від 23.01.2019 року № 20 Про проведення електронних земельних торгів , в частині, що стосується земельної ділянки площею 32,3439 га кадастровий номер 7121588500:01:001:0524;

- визнати недійсними електронні торги по продажу права оренди на земельну ділянку в адмінмежах Подільської сільради Золотоніського району Черкаської області площею 32,3439 га кадастровий номер 7121588500:01:001:0524, результати яких оформлено Протоколом № 1180 проведення електронних торгів від 19.03.2019 р.;

- визнати недійсним договір оренди землі в адмінмежах Подільської сільради Золотоніського району Черкаської області площею 32,3439 га, кадастровий номер 7121588500:01:001:0524, укладений з гр. ОСОБА_3 за результатами проведення електронних торгів на підставі Протоколу № 1180 проведення електронних торгів від 19.03.2019 р.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання електронних торгів, договору оренди недійсними відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою витрати за надання правничої допомоги в сумі 4000,00 грн.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Кочмарьової Т.С. залишено без задоволення, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 квітня 2021 року залишено без змін.

21 липня 2021 року від представника Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою - адвоката Бовшика Миколи Юрійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в порядку статті 270 ЦПК України в частині вирішення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу.

28 вересня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшло заперечення представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Кочмарьової Т.С. щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 14000 грн.

Вказує, що як вбачається з даної заяви, в ній відсутній детальний опис наданих послуг, а саме не зазначено скільки затрачено часу на підготовку відзиву на апеляцію кожного з відповідачів (їх два), не зрозуміла вартість години роботи адвоката та скільки часу ін. витратив для підготовки процесуальних документів по кожному позивачу (апелянту).

Також позивачі (апелянти) вважають, що заявлені вимоги по відшкодуванню є неспівмірними із складністю відповідної роботи, й обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, оскільки підготовлено лише один документ - відзив, який є невеликим за обсягом, по тексту продубльовано позицію відповідача, яка була викладена у попередніх заявах.

Вивчивши подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, виходячи з таких підстав.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі частково задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін .

У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) вказано, що: суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг .

У частині другій статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Законодавством України не встановлено спеціальних вимог щодо порядку підтвердження оплати правничої допомоги для цілей розподілу судових витрат.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), на яку послався суд апеляційної інстанції, вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою - адвокат Бовшик М.Ю. подану до суду 02 липня 2021 року просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою 14 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До даного відзиву представником відповідача додано ордер серії СА №1013019; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; детальний опис робіт виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 29.06.2021 року; акт прийому-передачі виконаних робіт до Договору №11 від 10.02.2020 року, який підписаний сторонами договору на суму 14 000 грн; квитанція прибуткового касового ордера на суму 14 000 грн; документи, що підтверджують надіслання відзиву на апеляційну скаргу і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Перевіривши опис робіт виконаних адвокатом Бовшиком М.М. при розгляді справи у суді апеляційної інстанції вбачається, що пункти 1 та 2 даного опису повністю співпадають з тим обсягом роботи, яку він виконував у суді першої інстанції, тобто даний вид робіт ним дублюється, а тому такі витрати відшкодуванню не підлягають.

Крім того, колегія суддів доходить висновку, що час витрачений адвокатом на виконання робіт зазначених у пунктах 3-5 вищевказаного опису є значно завищеним, оскільки зі змісту відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що позиція відповідача Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою є незмінною та була викладена у процесуальних документах поданих до суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткову доведеність заявником понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, а тому вони підлягають відшкодуванню у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою - адвоката Бовшика Миколи Юрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання електронних торгів, договору оренди недійсними задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Державного підприємства Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст додаткової постанови складено 04 листопада 2021 року.

Судді: