Постанова

від 19.10.2021 по справі 759/20762/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №759/20762/19 Головуючий у 1 інстанції: Петренко Н.О.

Провадження №22-ц/824/10791/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

19 жовтня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Гаращенка Д.Р.

суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П.,

за участю секретаря Стеблиненко А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 , про стягнення грошової суми за договорами позики,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 , про стягнення грошової суми за договорами позики.

Просив стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 солідарно на його користь 444 573 грн боргу, що еквівалентно 14 000 євро, судовий збір у розмірі 4 445,73 грн, судовий збір за подачу заяви про забезпечення доказів у розмірі 401,40 грн та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову у розмірі 401,40 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 12 вересня 2017 року позивач позичив ОСОБА_7 6 000 євро з терміном повернення до 01 червня 2018 року, що підтверджується власноручно написаною боржником розпискою.

30 січня 2018 року позивач передав ОСОБА_7 ще 8 000 євро з терміном повернення до 01 січня 2019 року, що також підтверджується розпискою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 трагічно загинув.

Після його смерті відкрилась спадщина яка складається із належного на праві приватної власності майна: 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ; житлового трьох поверхового будинку із земельною ділянкою в садівницькому товаристві Макарівського району Київської області; нежитлового приміщення аптеки в АДРЕСА_2 , площею 110 кв.м; 100% частки статутному капіталу ПП ОСОБА_7 ; земельної ділянки площею 0,1301 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , для ведення особистого селянського господарства; автомобіля Шкода Октавіа, 2000 року випуску; земельної ділянки площею 0,15 га у с. Погреби Бориспільського району Київської області та інше майно.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є його мати ОСОБА_2 та двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які фактично й прийняли спадщину.

У січні 2019 року позивач звернувся до спадкоємців у досудовому порядку з письмовими досудовими попередженнями про повернення боргу, однак останні були залишені ними без задоволення.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 , про стягнення грошової суми за договорами позики відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову, яким стягнути з відповідачів понесені судові витрати, а саме, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 445 грн 73 коп., заяви про забезпечення позову в розмірі 401 грн 40 коп., апеляційної скарги в розмірі 6 668 грн 60 коп., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 51 000 грн.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що він, як кредитор спадкодавця, протягом шести місяців від дня, коли дізнався про відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), пред`явив свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку.

29 січня 2019 року позивач направив відповідачам досудове попередження з пропозицією погасити борг спадкодавця.

Зазначив, що 22 лютого 2019 року він уже звертався з позовом до відповідачів про стягнення грошової суми за договором позики, а тому висновок суду першої інстанції про порушення строків звернення з вимогою до спадкоємців 06 листопада 2019 року не відповідає дійсності.

Адвокат Пономаренко А.Є. представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

Зазначив, що рішення суду є обґрунтованим та таким, що винесене з повним та об`єктивним дослідженням всіх обставин справи, у відповідність до вимог чинного законодавства України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Клочко С.В. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Адвокат Пономаренко А.Є. представник відповідачів просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України, не скористався своїм правом подати вимогу до кредитора вчасно.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 вересня 2017 року ОСОБА_7 взяв у боргу у ОСОБА_1 суму в розмірі 6 000 Євро, які зобов`язався повернути в строк до 01 червня 2018 року (а.с. 6 т. 1)

30 січня 2018 року ОСОБА_7 взяв у ОСОБА_1 8 000 Євро, які зобов`язався повернути до 01 січня 2019 року (а.с. 15 т. 1)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, про що Відділом державної реєстрації смерті головного територіального управління юстиції у місті Києві 29 березня 2018 року складено відповідний актовий запис №5561. (а.с. 36 т. 1)

25 квітня 2018 року ОСОБА_8 як законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подала до П`ятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (а.с. 29-41 т. 1)

10 серпня 2018 року ОСОБА_6 як законний представник ОСОБА_5 , 18 березня 2012 року, подала до П`ятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (а.с. 42-46 т. 1)

11 вересня 2018 року ОСОБА_2 подала до П`ятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (а.с. 51-56 т.1)

Укладення договору позики між позивачем та ОСОБА_7 відповідачі не заперечували.

Згідно із ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно із матеріалами спадкової справи 7 вересня 2018 року позивач подав заяву до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву з вимогою зареєструвати його в якості кредитора ОСОБА_7

10 вересня 2019 року Дванадцята Київська державна нотаріальна контора направила заяву ОСОБА_1 до П`ятої київської державної нотаріальної контори, яка її отримала 18 вересня 2021 року. (а.с. 47-50 т. 1)

29 січня 2019 року ОСОБА_1 в порядку врегулювання досудового спору, направив ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 досудову вимогу про повернення йому боргу, отриманого ОСОБА_7 (а.с. 9-12 т. 1)

Зазначена вимога не була виконана відповідачами.

22 лютого 2019 року ОСОБА_1 вперше звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення грошової суми за договорами позики (справа №759/3508/19). (а.с. 247 т. 1)

Відповідно до положень статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (справа №759/3508/19).

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з даним позовом.

Із наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 не було пропущено строк, передбачений ч. 2 ст. 1281 ЦК України, оскільки він у межах шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_7 звернувся до нотаріуса із заявою, в якій просив вважати його кредитором ОСОБА_7 , і таке звернення є пред`явленням вимоги у розумінні ч. 2 ст. 1281 ЦК України.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

При вирішенні спору про стягнення із спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 отримали у спадщину по 1/6 частині квартири АДРЕСА_1 , по 1/3 частині земельної ділянки, площею 0,1301 га, кадастровий номер 3221286401:01:001:0032, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , по 1/3 частині нежилих приміщень з №1 по №15, балкон (групи приміщень №75), аптека, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , по 1/3 частині автомобіля марки Skodа, модель Octavia Elegance 1.8, тип ТЗ - легковий комбі, 2002 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , по 1/3 частині земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 3222786100:02:008:1200, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 частині земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 3222786100:02:008:1199, розташованої за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, Новосільківська с/р, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 15 листопада 2018 року, 16 листопада 2018 року, 04 липня 2019 року. (а.с. 77, 80, 83 ,95, 98, 101, 126, 129, 132, 137, 140, 143, 173, 176, 179, 192, 195, 198 т. 1)

Згідно із чинним законодавством спадкоємці, які прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання спадкодавця в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини.

Для всіх спадкоємців, як за законом, так і за заповітом, існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця. За наявності декількох спадкоємців настає частковий обов`язок виконання зобов`язань: кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Таким чином, кредитори спадкодавця можуть пред`явити вимоги до будь-якого спадкоємця, але обсяг виконання боргового зобов`язання спадкоємцем не може перевищувати дійсної вартості отриманої ним спадщини і розміру боргів, що пропорційно припадають на його частку.

Оскільки відповідачі прийняли спадщину, позивач пред`явив вимоги до спадкоємців боржника своєчасно, у встановлений ч. 2 ст. 1281 ЦК України строк, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із спадкоємців на користь позивача суми боргу, але в межах вартості одержаного у спадщину майна.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмір 4 445 грн 73 коп., за подання клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування спадкової справи у розмірі 401 грн 40 коп., за подання апеляційної скарги у розмірі 6 668 грн.

Враховуючи пропорційність позовних вимог з кожного відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 704 грн 58 коп.

19 травня 2021 року під час розгляду справи в суді першої інстанції адвокат Клочко С.В. представник ОСОБА_1 подав заяву на про підтвердження та стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн. (а.с. 29-36 т. 2)

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Аналіз частини другої ст. 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 подав позовну заяву у листопаді 2019 року. Жодних відомостей щодо орієнтовного розрахунку витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, позовна заява не містить.

19 травня 2021 року, фактично за тиждень до ухвалення оскаржуваного рішення суду, адвокат Клочко С.В. подав заяву про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000 грн, до якої залучив, зокрема, договір із ОСОБА_1 на надання (правничої) правової допомоги від 09 серпня 2019 року, згідно умов якого оплата правової допомоги становить 50 000 грн, тобто визначена у фіксованому розмірі.

Таким чином на момент подання позовної заяви позивач ОСОБА_1 вже був обізнаний про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести та не мав жодних об`єктивних перешкод для зазначення вказаного розрахунку в позовній заяві. Більш того, згідно детального опису робіт та послуг адвоката Клочка С.В. саме він складав позовну заяву ОСОБА_1 .

Отже, в даному випадку виконання вимог частини першої статті 134 ЦПК України цілком залежало від дій позивача та його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зважаючи на те, що позивач не зазначив у позовній заяві орієнтовного розрахунку суми судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких йому був достовірно відомий ще до подання позову, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 376, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 , про стягнення грошової суми за договорами позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг спадкодавця у розмірі 148 191 грн, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Стягнути з неповнолітньої ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 борг спадкодавця у розмірі 148 191 грн, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Стягнути з неповнолітньої ОСОБА_5 , законним представником якої є ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_1 борг спадкодавця у розмірі 148 191 грн, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3704 грн 58 коп.

Стягнути з неповнолітньої ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3704 грн 58 коп.

Стягнути з неповнолітньої ОСОБА_5 , законним представником якої є ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3704 грн 58 коп.

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2021 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді О.І. Сліпченко

Л.П. Сушко