Ухвала

від 12.11.2019 по справі 759/20762/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2/759/7091/19

ун. № 759/20762/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) про стягнення грошової суми за договорами позики,

В С Т А Н О В И В:

06.11.2019р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів про стягнення грошової суми у розмірі 444 573,00 грн., що еквівалентно 14 000 євро., судовий збір 4 445,73 грн., судовий збір за забезпечення доказів 401,40 грн. та забезпечення позову 401,40 грн.

Разом з позовною заявою позивач у прохальній частині позову просить у порядку забезпечення позову накласти арешт на майно, яке прийняте відповідачами у спадщину, а саме земельну ділянку площею 0,1301 га, яка знаходиться за адресою: (кадастровий номер 3221286401: 01:001:0032) АДРЕСА_5 а для ведення особистого селянського господарства.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Клопотання позивача не містить обґрунтування вжиття забезпечення позовних вимог та даних про те, що відповідач в майбутньому може зробити неможливим виконання рішення суду. Само по собі пред`явлення позовних вимог про стягнення грошової суми за договорами не вбачає підстав для застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку.

Також позивачем до заяви не надані дані про те, що майно, на яке просить позивач накласти арешт належить відповідачам на праві власності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку не доведено, що невжиття забезпечення позову може істотно ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду, оскільки не надано належних доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, виходячи з ціни позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.151-153, 293 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ) про стягнення грошової суми за договорами позики.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання її суддею.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Петренко