Постанова

від 03.11.2021 по справі 320/6492/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6492/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до Товариства з обмеженою відповідальністю Індастріалсіті про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року позивач, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Індастріалсіті знести самочинно збудований об`єкт будівництва на вулиці Павленка, 8, 10 у Святошинському районі міста Києва.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено посилання на недоведені обставини як на встановлені та порушено норми матеріального права.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що на виконання судових рішень Департаментом 31.08.2020 року зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Житловий будинок на вул. Павленко, 8, 10 у Святошинському районі від 24.09.2019 року № 073/09/01-2409/3 за вхідним номером № 073-09/01-3108/6, однак в подальшому Департаментом листом від 04.09.2020 року № 073-7616 повідомлено ТОВ Індастріалсіті , що у даному повідомленні не заповнено певні графи, у зв`язку з чим посадова особа встановила неможливість згенерувати запис щодо останнього у Реєстрі, що перешкоджає внесенню даних до такого Реєстру. Таким чином, станом на сьогодні у відповідача відсутній документ, який надає право на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку на вул. Павленка, 8, 10 у Святошинському районі міста Києва.

Апелянт наголошує, що ТОВ Індастріалсіті добровільно не виконали вимоги припису Департаменту щодо відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи, у зв`язку з чим Департамент мав правові підстави, визначені статтею 38 Закону для звернення до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 та 28 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Одеській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гюріш до Головного управління ДПС у Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та скасування рішення та приначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 вересня о 10:25 год.

У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача підтримала правову позицію суду першої інстанції та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ Індастріалсіті подавало до Департаменту на реєстрацію повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку на вул. Павленка, 8, 10 у Святошинському районі міста Києва, проте останні були оформлені з порушенням установлених законодавством вимог, у зв`язку з чим не були внесені до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, про що листами від 27.06.2019 № 073/09/01 -7/2706 та від 22.07.2019 № 073/09/01 -5/2207 департамент повідомив заявника.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання у сфері містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), на підставі звернення ОСОБА_1 від 23.07.2019 та наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради від 23.07.2019 № 568 посадовою особою департаменту був здійснений виїзд з метою проведення перевірки ТОВ Індастріалсіті на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на вул. Павленка, 8, 10 у Святошинському районі міста Києва.

Під час спільного виїзду на місце посадової особи департаменту з представниками Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської Міської ради (Київської міської державної адміністрації), Святошинського УП ГУНП у місті Києві під час проведення позапланової перевірки виявлено, що за вказаною вище адресою розпочато будівництво будівлі невизначеного призначення, доступу до земельних ділянок не було, відповідальні особи суб`єкта містобудування ТОВ Індастріалсіті були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

У зв`язку з викладеним вище, Департамент листом від 24.07.2019 № 073-6526 запросив замовника будівництва, ТОВ Індастріалсіті до Департаменту з документами, необхідними для проведення перевірки, однак відповідальні особи на призначену дату не прибули, документів не надали.

За результатом перевірки посадовою особою департаменту складено акт перевірки від 21.08.2019, замовнику будівництва ТОВ Індастріалсіті видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.08.2019 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.08.2019, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.08.2019. Строк усунення виявлених порушень під час перевірки, відповідно до припису, був встановлений до 21.10.2019.

У подальшому посадовою особою департаменту відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання у сфері містобудівної діяльності та Порядку № 553 на підставі наказу позивача від 16.10.219 № 768 та з метою перевірки виконання суб`єктом містобудування ТОВ Індастріалсіті вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.08.2019 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.08.2019, виданих департаментом посадовою особою департаменту проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресою вул. Павленка, 8, 10 у Святошинському районі міста Києва.

Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту керівник ТОВ Індастріалсіті Абесінов С. М. відмовився від отримання направлення від 18.10.2019, про що зроблено відповідний запис на зворотній сторінці останнього.

25.10.2019 позивач направив лист № 073-9468 на адресу ТОВ Індастріалсіті щодо необхідності прибуття уповноважених осіб останнього 07.11.2019 до департаменту для підписання та отримання матеріалів, складених за результатами перевірки.

Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту встановлено, що ТОВ Індастріалсіті не виконало вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту від 21.08.2019, а саме: не отримано документ, який надає право на виконання будівельних робіт.

У зв`язку з відмовою керівника замовника будівництва ТОВ Індастріалсіті від ознайомлення, підписання та отримання акту від 07.11.2019 та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.11.2019 зазначені документи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.11.2019 № 070-9925 (0104403944394) надіслано на юридичну адресу замовника будівництва.

Постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.11.2019 № 100/19/073-10372 та № 101/19/073-10373 ТОВ Індастріалсіті визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абз. 2 п. 1ч. 6 та абз. 3 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штрафи.

Вважаючи наявними правові підстави для знесення самочинно збудованого об`єкта, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що обґрунтування позовних вимог про відсутність дозвільних документів на ведення будівництва в даній справі є недоречним, оскільки у судовій справі № 320/6320/19 було доведено факт незаконних дій з боку позивача у відмові в реєстрації повідомлення на початок виконання будівельних робіт, а отже відповідач має дозвільні документи, які дозволяють йому виконувати будівельні роботи за адресою об`єкту будівництва на вулиці Павленка, 8, 10 у Святошинському районі м. Києва, а саме повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) вх.№ 073/09/01-2409/3 від 24.09.2019.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів .

Згідно із частиною першою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до частин першої та другої статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Частинами першою, четвертою та сьомою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

При цьому, аналіз положень частини першої статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності свідчить про те, що законодавцем встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням, зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; визначення такого об`єкта таким, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; винесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 463/4564/16-а та від 16 червня 2021 року у справі № 300/214/19.

У постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18, розглянута у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (в) без належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Таким чином, у постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) Верховний Суд сформував правовий висновок проте, що обов`язковому знесенню об`єкт будівництва підлягає у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, з травня 2019 року та по вересень 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ІНДАСТРІАЛСІТІ неодноразово подавало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Зазначеним повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI), відповідач повідомляв Департамент про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою: місто Київ, вулиця Павленко 8 та 10 у Святошинському районі міста Києва, на земельних ділянках з кадастровим номером № 8000000000:75:129:0067 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія КВ № 148088), кадастровий номер земельної ділянки № 8000000000:75:129:0022 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 050167).

Отримавши відмови від позивача у внесенні в реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на вулиці Павленка 8 та вулиці Павленка 10 у місті Києві у Святошинському районі, Товариство з обмеженою відповідальністю ІНДАСТРІАЛСІТІ звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 320/6320/19, яке 22.07.2020 набрало законної сили визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, що оформлене листом від 30.09.2019 № 073/09/01-8/3009 про відмову в реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) із будівництва житлового будинку на вулиці Павленка, 8, 10 у Святошинському районі м. Києва та зобов`язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, шо за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) із будівниитва житлового будинку на вулиці Павленка, 8 та вулиці Павленка, 10 у Святошинському районі м. Києва.

Відповідно вказаним рішенням суду встановлено, що приписами законодавства у сфері будівництва не передбачено розгляд повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), і таке повідомлення подається в декларативному порядку, орган державного архітектурно-будівельного контролю повинен внести відомості такого повідомлення до відповідного реєстру, а у разі виявлення недоліків після внесення таких даних до реєстру, такий орган має повернути повідомлення на доопрацювання із зазначенням причин такого повернення та даних, які необхідно скорегувати, що у даному випадку зроблено не було.

Поряд з цим суд зазначачив, що лист відповідача щодо відмови у внесенні до реєстру повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів містив лише загальні посилання без чіткого зазначення обґрунтованих причин для такої відмови з посиланням на правові норми та не містив даних, які вважалися б недостовірними.

Така відмова у внесенні до реєстру повідомлень носить формальний характер та не може бути покладена в основу обґрунтування підстав для неприйняття відповідного повідомлення, як наслідок стати підставою для відмови у реєстрації повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів.

В рішенні суду також зазначено, що виявлення помилок у поданому позивачем повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) слугували підставою для повернення на доопрацювання із зазначенням підстав такого повернення та даних, які необхідно було скорегувати, а не підставою для відмови у внесенні до реєстру.

Таким чином, суд у справі № 320/6320/19 дійшов висновку, що рішення відповідача, оформлене листом № 073/09/01-8/3009 про відмову у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 5 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга позивача обгрунтована фактично лише відсутністю дозвільних документів на ведення будівництва, якими в даному випадку є повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Однак, суд першої інстанції вірно вказав, що у справі № 320/6320/19 було доведено факт незаконних дій з боку позивача у відмові в реєстрації повідомлення на початок виконання будівельних робіт, а отже відповідач має дозвільні документи, які дозволяють йому виконувати будівельні роботи за адресою об`єкту будівництва на вулиці Павленка, 8, 10 у Святошинському районі м. Києва, а саме повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) вх.№ 073/09/01-2409/3 від 24.09.2019.

Невиконання позивачем рішення суду у справі № 320/6320/19 в частині зобов`язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва житлового будинку на вулиці Павленка 8 та вулиці Павленка 10 у місті Києві у Святошинському районі не може бути підставою для звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва з тих же підстав (відсутність документа, який дає право виконувати будівельні роботи).

У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача вказував, що, у відповідача відсутні містобудівні умови та обмеження, тому неможливо зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, як наслідок, дозвільні документи на будівництво у відповідача відсутні.

Щодо вищевказаних доводів, колегія суддів зазначає, що останні не були заявлені як підстава звернення до суду ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі. Більше того, в межах справи № 320/6320/19, де досліджувалась правомірність відмови в реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва житлового будинку на вулиці Павленка 8 та вулиці Павленка 10 у місті Києві у Святошинському районі, Департамент також не зазначав, що підставою для відмови в реєстрації є відсутність містобудівних та обмежень.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки підставою для звернення з даним позовом є ніби-то відсутність у відповідача дозвільних документів на будівництво, а в межах судової справи № 320/6320/19 рішенням, яке набрало законної сили, встановлено неправомірність відмови ТОВ Індастріалсіті у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та встановлено обов`язок Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва житлового будинку на вулиці Павленка 8 та вулиці Павленка 10 у місті Києві у Святошинському районі (під реєстрацією розуміється внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт), то підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт будівництва відсутні.

Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до Товариства з обмеженою відповідальністю Індастріалсіті про зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 05 листопада 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма