Постанова

від 07.09.2023 по справі 320/6492/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 320/6492/19

провадження № К/9901/44551/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року (суддя Головенко О.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року (головуючий суддя Бєлова Л.М., судді Аліменко В.О., Кучма А.Ю.)

у справі №320/6492/19

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріалсіті"

про зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2019 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріалсіті", у якому просив: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріалсіті" знести самочинно збудований об`єкт будівництва на вулиці Павленка, 8, 10 у Святошинському районі міста Києва.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Департамент звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити судові рішення без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» подавало до Департаменту на реєстрацію повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку на вул. Павленка, 8, 10 у Святошинському районі міста Києва, проте останні були оформлені з порушенням установлених законодавством вимог, у зв`язку з чим не були внесені до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, про що листами від 27 червня 2019 року № 073/09/01 -7/2706 та від 22 липня 2019 року №073/09/01-5/2207 Департамент повідомив заявника.

6. На підставі звернення ОСОБА_1 від 23 липня 2019 року та наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради від 23 липня 2019 року № 568 посадовою особою Департаменту був здійснений виїзд з метою проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на вул. Павленка, 8, 10 у Святошинському районі міста Києва.

7. Під час спільного виїзду на місце посадової особи Департаменту з представниками Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської Міської ради (Київської міської державної адміністрації), Святошинського УП ГУНП у місті Києві під час проведення позапланової перевірки виявлено, що за вказаною вище адресою розпочато будівництво будівлі невизначеного призначення, доступу до земельних ділянок не було, відповідальні особи суб`єкта містобудування Товариства з обмеженою відповідальності «Індастріалсіті» були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.

8. У зв`язку з викладеним вище, Департамент листом від 24 липня 2019 року № 073-6526 запросив замовника будівництва, Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» до Департаменту з документами, необхідними для проведення перевірки, однак відповідальні особи на призначену дату не прибули, документів не надали.

9. За результатом перевірки посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 21 серпня 2019 року, замовнику будівництва Товариству з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 серпня 2019 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21 серпня 2019 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 серпня 2019 року. Строк усунення виявлених порушень під час перевірки, відповідно до припису, був встановлений до 21 жовтня 2019 року.

10. Згодом посадовою особою Департаменту на підставі наказу позивача від 16 жовтня 2019 року № 768 та з метою перевірки виконання суб`єктом містобудування Товариством з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21 серпня 2019 року та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 серпня 2019 року, виданих Департаментом, посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва за адресою вул. Павленка, 8, 10 у Святошинському районі міста Києва.

11. Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» Абесінов С. М. відмовився від отримання направлення від 18 жовтня 2019 року, про що зроблено відповідний запис на зворотній сторінці останнього.

12. 25 жовтня 2019 року позивач направив лист № 073-9468 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» щодо необхідності прибуття уповноважених осіб останнього 07 листопада 2019 року до Департаменту для підписання та отримання матеріалів, складених за результатами перевірки.

13. Під час виїзду на місце посадової особи Департаменту встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» не виконало вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту від 21 серпня 2019 року, а саме: не отримано документ, який надає право на виконання будівельних робіт.

14. У зв`язку з відмовою керівника замовника будівництва (відповідача) від ознайомлення, підписання та отримання акту від 07 листопада 2019 року та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 листопада 2019 року зазначені документи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення від 08 листопада 2019 року № 070-9925 (0104403944394) надіслано на юридичну адресу замовника будівництва.

15. Постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 листопада 2019 року № 100/19/073-10372 та № 101/19/073-10373 Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених абзацом 2 пункту 1 частини 6 та абзацу 3 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штрафи.

16. Вважаючи наявними правові підстави для знесення самочинно збудованого об`єкта, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що обґрунтування позовних вимог про відсутність дозвільних документів на ведення будівництва в цій справі є недоречним, оскільки у судовій справі № 320/6320/19 було доведено факт незаконних дій з боку позивача у відмові в реєстрації повідомлення на початок виконання будівельних робіт, а отже відповідач має дозвільні документи, які дозволяють йому виконувати будівельні роботи за адресою об`єкту будівництва на вулиці Павленка, 8, 10 у Святошинському районі м. Києва, а саме: повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 24 вересня 2019 року вх.№ 073/09/01-2409/3.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

18. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 29 січня 2020 року у справі №822/2149/18, від 13 травня 2020 року у справі №802/3826/14, від 07 жовтня 2020 року у справі №802/3825/14, від 21 жовтня 2020 року у справі №420/228/19, від 28 травня 2021 року у справі №320/5528/18, від 06 жовтня 2021 року у справі №140/2150/18.

19. Департамент наголошує на тому, що не видавав та не реєстрував документів, які надають відповідачу право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою, а також Департамент не був повідомлений про добровільне виконання приписів від 21 серпня 2019 року.

20. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та наголошує на тому, що самим інспектором, який здійснював проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності констатував, що об`єкт будівництва, що розміщений по вул. Павленко, 8, 10 у Святошинському районі м. Києва, відноситься до об`єктів з незначними наслідками (СС1) відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорія складності об`єктів будівництва». Враховуючи диспозицію статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність у відповідача документів дозвільного характеру щодо об`єкту будівництва, так як на час розгляду справи № 320/6492/19 позивачем інші докази, які б свідчили про направлення повідомлення про виконання будівельних робіт на доопрацювання, анулювання повідомлення тощо - не подавалися. Позивач не обґрунтовує необхідність знесення будівництва та не надає доказів порушення відповідачем ДБН та стандартів при веденні будівельних робіт.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

22. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі також Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

23. Згідно із частиною 1 статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

24. Зміст положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI дає змогу дійти висновку, що такою встановлено перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

25. За приписами частини 2 пункту 1 цієї статті у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

26. Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України. Отже саме частина 2 пункту 1 статті 38 Закону № 3038-VI визначає право Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю звернутись з цим позовом.

27. Також зміст наведених вище положень частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень.

28. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем виносився припис про усунення порушень вимог законодавства в сфері містобудування, який відповідачем отримувався, не оскаржувався та не виконувався.

30. Згідно із частиною 2 статті 38 Закону № 3038-VI за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

31. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

32. Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

33. Зазначена норма кореспондується із приписами статті 38 Закону № 3038-VI.

34. Отже, у випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною сьомою статті 376 ЦК України та частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI.

35. Водночас положення статті 38 Закону № 3038-VI встановлюють перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.

36. Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

37. Вказана позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 815/2311/15.

38. Водночас, визначальним та достатнім є встановлення у сукупності та послідовності фактів здійснення відповідачем будівництва без документів, що дають право на це, у тому числі без належно затвердженого проекту та не виконання вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

39. Згідно із частиною 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

40. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

41. У постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (в) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

42. Тобто, у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Такий підхід є логічним та виправданим, позаяк такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

43. Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, слід врахувати, що судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером №8000000000:75:129:0067 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія КВ №148088), кадастровий номер земельної ділянки № 8000000000:75:129:0022 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 050167), на який розміщується будівництво, перебуває у приватній власності.

44. Підставою визнання Департаментом будівництва спірного об`єкта як самочинного було те, що Товариством не отримано документ, який надає право на виконання будівельних робіт. При цьому позивач не обґрунтовував необхідність знесення будівництва та не надавав доказів порушення відповідачем ДБН та стандартів при веденні будівельних робіт.

45. За приписами пункту 1 частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

46. При цьому судами було встановлено, що з травня 2019 року та по вересень 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріалсіті» неодноразово подавало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

47. Зазначеним повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI), відповідач повідомляв Департамент про початок виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку за адресою: місто Київ, вулиця Павленко 8 та 10 у Святошинському районі міста Києва, на земельних ділянках з кадастровим номером № 8000000000:75:129:0067 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія КВ № 148088), кадастровий номер земельної ділянки №8000000000:75:129:0022 (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №050167).

48. Отримавши відмови від позивача у внесенні в «реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів» повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) із будівництва індивідуального житлового будинку (садибного типу) на вулиці Павленка 8 та вулиці Павленка 10 у місті Києві у Святошинському районі, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІАЛСІТІ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду.

49. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі №320/6320/19, яке 22 липня 2020 року набрало законної сили визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради, що оформлене листом від 30 вересня 2019 року №073/09/01-8/3009 про відмову в реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) із будівництва житлового будинку на вулиці Павленка, 8, 10 у Святошинському районі м. Києва та зобов`язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, шо за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) із будівництва житлового будинку на вулиці Павленка, 8 та вулиці Павленка, 10 у Святошинському районі м. Києва.

50. У вказаному рішенні суду встановлено, що приписами законодавства у сфері будівництва не передбачено розгляд повідомлень про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), і таке повідомлення подається в декларативному порядку, орган державного архітектурно-будівельного контролю повинен внести відомості такого повідомлення до відповідного реєстру, а у разі виявлення недоліків після внесення таких даних до реєстру, такий орган має повернути повідомлення на доопрацювання із зазначенням причин такого повернення та даних, які необхідно скорегувати, що у даному випадку зроблено не було.

51. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що невиконання позивачем рішення суду у справі № 320/6320/19 в частині зобов`язання Департаменту зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) із будівництва житлового будинку на вулиці Павленка 8 та вулиці Павленка 10 у місті Києві у Святошинському районі не може бути підставою для звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва з тих же підстав (відсутність документа, який дає право виконувати будівельні роботи).

52. Колегія суддів враховує те, що спірний об`єкт будівництва належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що не оскаржується сторонами, декларативний порядок повідомлення про початок будівництва, визнання у судовому порядку протиправності дій Департаменту щодо не здійснення реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт, не винесення Департаментом остаточного припису стосовно замовника - «Індастріалсіті», щодо знесення об`єкта самочинного будівництва, та не зазначення Департаментом інших підстав для знесення об`єкта будівництва, та вважає, що суди попередніх інстанцій законно і обґрунтовано відмовили у задоволенні позову про знесення об`єкта будівництва.

53. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13 травня 2020 року у справі №802/3826/14, від 07 жовтня 2020 року у справі №802/3825/14, від 21 жовтня 2020 року у справі №420/228/19, від 28 травня 2021 року у справі №320/5528/18, від 06 жовтня 2021 року у справі №140/2150/18, зважаючи на те, що інший результат розгляду вказаних справ обумовлений оцінкою доказів у кожній конкретній справі. При цьому, у справі, щодо якої відбувається перегляд, суди попередніх інстанцій врахували підхід, висловлений судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18.

54. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

56. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №320/6492/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб