Постанова

від 05.11.2021 по справі 826/4137/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 826/4137/17

адміністративне провадження № К/9901/17319/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 (суддя-доповідач - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.) у справі №826/4137/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Діброва до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Діброва (далі - ТОВ Фірма Діброва , позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган), третя особа - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - третя особа), в якому просило визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ Фірма Діброва (код ЄДРПОУ 16465965) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 3520668,00грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін; зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ Фірма Діброва (код ЄДРПОУ 16465965) має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за червень 2015 року у розмірі 3520668,00грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Окружний адміністративний суд міста Києва від рішенням від 12.07.2018 (прийнятим у порядку письмового провадження) адміністративний позов задовольнив. Вирішив стягнути на користь ТОВ Фірма Діброва (код ЄДРПОУ 16465965) сплачений ним судовий збір у розмірі 1600,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Державна фіскальна служба України 26.09.2018 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження в апеляційному порядку.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.10.2018 відмовив у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору, а подану нею апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України - ненадання доказів сплати судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив відповідачу строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

На викання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду від Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивовано неможливістю сплати обов`язкового платежу при зверненні до суду з апеляційною скаргою у відведений судом строк з підстав неналежного бюджетного фінансування.

За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 було продовжено.

Вказана ухвала отримана апелянтом 23.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.01.2019 подану Державною фіскальною службою України апеляційну скаргу повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини третьої статті 169, з урахуванням частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою від 29.10.2018 про залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Державна фіскальна служба України вдруге 29.05.2019, тобто із значним пропуском визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку на апеляційне оскарження, звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №826/4137/17 та клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що з первісною апеляційною скаргою контролюючий орган звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду в межах встановленого законом процесуального строку, однак, через несплату судового збору, ухвалою суду від 22.01.2019 подану відповідачем апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Стверджує, що недотримання процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою відбулося за відсутності вини останнього, оскільки контролюючим органом було здійснено всі відповідні заходи для отримання належного фінансування з метою сплати судового збору. Вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги, за умови усунення недоліків, які стали підставою для повернення такої скарги заявнику, з подальшим відкриттям провадження у справі.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.06.2019, визнавши наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №826/4137/17 неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини четвертої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна фіскальна служба України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №826/4137/17, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. При цьому, контролюючий орган окремо наголошує про регламентованість процесуальним законом права повторного звернення з апеляційною скаргу у разі повернення первісно поданої, а також вказує на те, що реалізація права на апеляційне оскарження здійснена в межах одного року з моменту ухвалення Окружним адміністративним суду міста Києва від рішення 12.07.2018 у справі №826/4137/17, що в свою чергу є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження у даній справі.

5. ТОВ Фірма Діброва та Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві не скористались своїм правом та не подали відзиви на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7. Конституція України

7.1. Стаття 129

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

8. Кодекс адміністративного судочинства України:

8.1. Стаття 13

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

8.2. Частина друга статті 44

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

8.3. Частина перша статті 293

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

8.4. Стаття 295

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

8.5. Частина друга статті 298

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

8.6. Частина третя статті 298

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

8.7. Пункт 4 частини першої статті 299

Cуд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. За результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві (клопотанні) про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

10. Приписи пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов`язують суд відмовити у відкритті апеляційного провадження у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві (клопотанні) будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

11. При цьому, для застосування наслідків, передбачених у пункті 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язковою умовою є залишення апеляційної скарги без руху за правилами частини третьої статті 298 цього Кодексу, зокрема, визнавши неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені скаржником, суд повинен залишити апеляційну скаргу без руху для надання такій особі права вказати інші підстави для його поновлення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

13. Як зазначено вище, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.06.2019 визнавши причини пропуску Державною фіскальною службою України строку на апеляційне оскарження Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2018 у справі №826/4137/17 неповажними постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України не залишивши без руху таку апеляційну скаргу та не надавши особі строк для усунення недоліків, як то передбачено частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд апеляційної інстанції не мав правових підстав для відмови Державній фіскальній службі України у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України без дотримання вимог частини третьої статті 298 цього Кодексу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що Шостий апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 10.06.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду.

15. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

16. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

17. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №826/4137/17 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова