Ухвала

від 17.04.2022 по справі 826/4137/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2022 року

Київ

справа №826/4137/17

адміністративне провадження №К/990/6832/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України, яка є правонаступником Державної фіскальної служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі № 826/4137/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Діброва» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2022 до суду надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України, яка є правонаступником Державної фіскальної служби України, (далі - ДФС, ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2018.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2021 у задоволенні клопотань ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано 26.09.2018. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 19.11.2018 за клопотанням ДФС було продовжено строк для усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 12.07.2018 подано 29.05.2019, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Запропоновано скаржнику протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 , суд виходив з того, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржником отримано 01.12.2021, проте, у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, зокрема, на пропозицію суду скаржник клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску не направив.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку, у зв`язку з чим є підстави для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ДПС не мало можливості сплатити судовий збір. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення строку на оскарження, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим доводи скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження є безпідставними. Доводів про те, що на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подавалась така заява, касаційна скарга не містить.

При цьому доводи скаржника про те, що ним не було отримано копії ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху спростовуються скан-копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0102934881653), наявної в електронній справі №826/4137/17, сформованої у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду".

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із повідомленням інших (поважних) підстав для поновлення такого строку.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України, яка є правонаступником Державної фіскальної служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі № 826/4137/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Діброва» до Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко