Ухвала

від 03.11.2021 по справі 1-55-07

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-в/679/40/2021

Справа № 1-55-07

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нетішин заяву ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Нетішинського міського суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного 25.12.2006 року згідно постанови слідчого в межах кримінальної справи №1-55-07.

Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, арешт просив скасувати.

Представник прокуратури не з`явився.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що клопотання слід повернути особі, яка його подала, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Як вбачається з копії вироку Нетішинського міського суду від 24.04.2007 року ОСОБА_3 було засуджено за ст.ст.185 ч.2, 289 ч.2, 15-289 ч.2, 69, 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі.

Питання зняття арешту на майно по вказаній кримінальній справі вирішене не було.

Зазначена кримінальна справа була розглянута в порядку, передбаченому КПК 1960 року.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина друга статті 174 КПК України 2012 року).

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України 2012 року).

Отже, порядок скасування арешту майна, що накладений в межах кримінального провадження, встановлено статтею 174 КПК України 2012 року, і відповідно підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.

Проте, арешт на майно було накладено слідчим під час досудового розслідування у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_1 на підставі положень КПК України 1960 року.

При цьому згідно з Пунктом 9 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 КПК України (в ред. 1960 року) накладання арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Отже, обов`язковою передумовою звернення до суду з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України 2012 року є те, що арешт майна був застосований в порядку, визначеному КПК України 2012 року, в іншому разі це питання має бути вирішено у відповідності до положень КПК України 1960 року.

Кримінальним процесуальним Кодексом України 1960 року був встановлений вичерпний перелік процесуальних рішень органу дізнання, слідчого чи прокурора, які могли бути самостійно оскаржені до суду на стадії досудового слідства, постанова про накладення арешту на майно до таких процесуальних рішень не відносилася.

Основними способами захисту прав за КПК України 1960 року визначено оскарження рішення слідчого (прокурора) про арешт майна до суду (ст. ст. 234, 236 КПК України 1960 року); оскарження арешту прокурору (ст. 235 КПК України 1960 року). Прокуратура у порядку нагляду має обов`язок та повноваження скасовувати рішення слідчого.

Главою 22 КПК України 1960 року передбачено, що у судовому порядку клопотання про скасування арешту на майно може бути розглянуте судом лише під час попереднього судового розгляду або розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту дев`ятого розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України арешт майна, застосований до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Дана норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

З огляду на зазначене, на правовідносини, пов`язані з розв`язанням питання про припинення арешту майна заявника, поширюються норми КПК України 1960 року.

Судом кримінальної юрисдикції повинні розглядатися скарги на законність і обґрунтованість арешту майна, розв`язання яких потребує перевірки наявності підстав і дотримання процедури, встановлених кримінальним процесуальним законом, тобто вирішення по суті питань, які безпосередньо стосуються порядку здійснення кримінального провадження.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц.

В силу ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та в постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 сформулювала загальний правовий висновок, згідно з яким спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

На підставі викладеного, оскільки арешт на майно накладався під час дії КПК 1960 року у межах кримінальної справи, питання про скасування арешту на майно заявника повинно розглядатись за правилами цивільного судочинства.

А тому клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала.

Керуючись ст.ст. 174, 283 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна повернути особі, яка його подала.

Роз`яснити заявнику, що він має право звернутись до суду із позовною заявою про скасування арешту майна в порядку цивільного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1