Рішення

від 17.09.2007 по справі 16/653(13/134)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

17.09.07                                                                                

Справа НОМЕР_1/653(13/134).

Судова колегія у складі судів  Лісовицький Є.А.,- головуючий суддя,

Зюбанова Н.М. - суддя, Москаленко М.О. -суддя, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіста

Харків”, м. Харків

до 1. Товариства з обмеженою

відповідальністю “ЛугаТрансСервіс”, м. Луганськ

2. приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 100778 грн. 75 коп.

та зустрічним позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю “ЛугаТрансСервіс”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою

відповідальністю “Авіста Харків”, м. Харків

про стягнення з позивача матеріальної шкоди в сумі 30918

грн. 00 коп.

при секретарі судового засідання Андрущенко Г.М.

в

присутності представників сторін:

від

позивача -Мелованов В.Д., дов. б/н від 08.02.06;

від

1-го відповідача -Захаров А.М., дов. б/н від 14.12.06, ОСОБА_2., дов. б/н від

ІНФОРМАЦІЯ_1;

від

2-го відповідача -не прибув

За клопотанням сторін технічна

фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть справи: Позивачем

заявлений позов про стягнення з відповідачів шкоди в сумі 100778 грн. 75 коп.,

що складається з матеріальної шкоди 84220 грн. 75 коп., яка виникла внаслідок

пожежі 06.02.06 у орендованому позивачем у першого відповідача складі, та

упущеної вигоди 13557 грн. 99 коп.

Першим відповідачем поданий

зустрічний позов до позивача з вимогою про стягнення матеріальної шкоди в сумі

30918 грн., яка йому спричинена пожежею.

Позивач позов підтримав, проти

задоволення зустрічного позову заперечує.

Перший відповідач проти задоволення

первісного позову заперечує, зустрічний позов підтримав.

Другий відповідач проти задоволення

позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року між першим

відповідачем та позивачем був укладений договір оренди НОМЕР_1, відповідно до

якого перший відповідач передав позивачу в оренду строком до 31 грудня 2005

року   адміністративне приміщення площею

18,4 м2 та складські приміщення площею 107,6 м2 за адресою м. АДРЕСА_1.

Згідно п. 2.1.5 договору позивач

зобов'язався утримувати приміщення, які орендуються в належному санітарному

стані, додержуватися правил протипожежної безпеки, а також правил користування

тепловою та електричною енергією, охорони навколишнього середовища.

Згідно п. 5.3. договору у разі

відсутності заяви однієї із сторін про його припинення або зміну він вважається

пролонгованим на той же строк на тих же умовах.

ІНФОРМАЦІЯ_2 р. перший відповідач

передав позивачу за актом прийому-передачі офісні приміщення к. 35 та складські

приміщення Г-1 площею 107,6 м2, будь яке інше майно, у тому числі

електрообладнання, позивачу в користування не передавалося.

Через зазначене приміщення

транзитом проходить електрокабель який забезпечує електричним струмом належне

першому відповідачу приміщення Д-1, що знаходиться у користуванні другого

відповідача.

В приміщенні Г-1, орендованому

позивачем, знаходилась електрошафа що забезпечує роботу транзитного

електрокабеля.

06.02.2006 р. в складському

приміщенні, орендованому позивачем, орієнтовно в 04 год. 30 хв. виникла пожежа.

Місце виникнення пожежі -електрошафа. Внаслідок виникнення пожежі було

пошкоджено складське приміщення, та належні позивачу матеріали, що у ньому

зберігалися.

Згідно технічного висновку

дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в

Луганській області від НОМЕР_2найбільш ймовірною причиною пожежі, що

сталася  06.02.2006 р., могло бути

займання ізоляції електропроводів всередині електрошафи в результаті теплових

проявів електроструму при аварійних режимах роботи електромережі.

Позивач звернувся до господарського

суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів завдану йому внаслідок

пожежі шкоду, яка згідно висновку судово-товарознавчого дослідження склала 84

220 грн. 75 коп., та упущену вигоду в сумі 13557 грн. 99 коп.

Позивач обґрунтував свої вимоги

тим, що пожежа, якою йому була завдана шкода, 

виникла у електрошафі, до якої позивач не має відношення, та яка

належить першому відповідачу.

Перший відповідач позов не визнає,

посилаючись на те, що пожежа виникла внаслідок дій позивача і саме позивач

повинен нести відповідальність за її наслідки. В обґрунтування своїх доводів

перший відповідач посилається на умови договору оренди та подання Головного

Управління МНС України в Луганській області про заходи щодо усунення причин та

умов, що сприяли виникненню пожежі від НОМЕР_3, згідно якого при дізнанні

причин пожежі були виявлені порушення Правил пожежної безпеки в України, а саме:

- з'єднання електричних проводів

освітлення виконано за допомогою “холодної” скрутки.

- припущено складування будівельних

матеріалів щільно до електрошафи.

Другий відповідач позов не визнає,

посилаючись на відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Першим відповідачем заявлений

зустрічний позов про стягнення з позивача матеріальної шкоди в сумі 30918 грн.

00 коп., яка була йому завдана, як він зазначає, внаслідок порушення позивачем

умов договору в частині забезпечення протипожежної безпеки.

Встановивши фактичні обставини

справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку, що у

задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з положень договору

оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1 року та акту прийому-передачі від 01.06.2006 р.,

електрошафа окремо не визначена як майно, що передається в оренду, але дані

документи також не містять застережень щодо непередачі електрошафи в

користування позивачу.

Між тим, дане обладнання необхідне

для нормальної експлуатації орендованого майна за призначенням (освітлення

приміщення) і позивач використовував електрошафу саме для цієї цілі.

Згідно статті 186 Цивільного

кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана

з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує  за 

головною  річчю,  якщо 

інше  не встановлено договором або

законом.

Отже електрошафа є приналежністю

складського приміщення.

Таким чином, укладаючи договір

оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1 року НОМЕР_1, позивач в оренду прийняв в користування

не тільки адміністративне приміщення площею 18,4 м2 та складські приміщення

площею 107,6 м2, але й обладнання (електрошафу), необхідне для використання

складського приміщення.

Згідно технічного висновку

дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в

Луганській області від НОМЕР_2найбільш ймовірною причиною пожежі, що

сталася  06.02.2006 р., могло бути

займання ізоляції електропроводів всередині електрошафи в результаті теплових

проявів електроструму при аварійних режимах роботи електромережі.

Енергопостачальна організація  поясненням від НОМЕР_4повідомила, що

встановлений договором режим енергопостачання будівель за адресою: м.АДРЕСА_1не

порушувався.

З метою забезпечення всебічного і

повного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності суд задовольнив

клопотання позивача і першого позивача та призначив  у справі комплексну судову  пожежно-технічну та електротехнічну

експертизу, на вирішення якої були поставлені питання, визначені сторонами.

Згідно висновку судової

пожежно-технічної та електротехнічної експертизи № НОМЕР_6 від 12.07.07 та

висновку експертизи металів і сплавів № НОМЕР_5під час користування позивачем

орендованим складським приміщенням за адресою: м.АДРЕСА_1мало місце невиконання

п.п. 5.1.7, 5.1.14, 5.1.21, 5.1.29, 5.1.30, 6.1.2 «Правил пожежної безпеки в

Україні», що могло призвести до появи джерела запалювання електричної природи

(нагрівання провідників до небезпечної температури, іскри короткого замикання).

Безпосередньою причиною виникнення

пожежі у складі була дія теплової енергії іскор короткого замикання на горючі

матеріали, які знаходились в електричній шафі у просторі, обмеженому підлогою

та її середньою частиною.

Користування працівниками другого

відповідача опалювальними приладами не могло бути причиною займання ізоляції

електропроводів і не знаходиться у причинному зв'язку з виникненням пожежі.

Першою самостійною державною

пожежною частиною у поданні про заходи щодо усунення причин та умов, що

спричинили виникнення пожежі від НОМЕР_3зазначено, що позивач складував палкі

будівельні матеріали впритул до електрошафи.

У висновку судової

пожежно-технічної та електротехнічної експертизи № НОМЕР_6 від 12.07.07

вказано, що у випадку складування даних будівельних матеріалів на відстані від

електрошафи зона горіння обмежувалась би лише даним обладнанням.

Відповідно до п. 2.1.5 договору

позивач зобов'язався утримувати приміщення, які орендуються в належному

санітарному стані, додержуватися правил противопожежної безпеки, а також правил

користування тепловою та електричною енергією, охорони навколишнього

середовища.

Пожежна безпека на об'єкті

забезпечується системами запобігання пожежі і протипожежного захисту, у тому

числі організаційно-технічними заходами -виключенням можливості появи іскрового

розряду в горючому середовищі з енергією, рівною і більшою мінімальної енергії

запалювання.

Згідно ст.776 Цивільного кодексу

України поточний   ремонт  речі, 

переданої  у  найм, 

провадиться наймачем за його рахунок, 

якщо інше не встановлено договором 

або законом.

Інше договором оренди не

встановлено.

Таким чином, на виконання взятих на

себе зобов'язань за договором оренди, позивач мав вжити усі необхідні заходи

для усунення можливості створення аварійного режиму в електрошафі складського

приміщення, у тому числі відремонтувати зношене електрообладнання.

Саме невиконання позивачем

зазначених зобов'язань і потягло за собою створення аварійного режиму роботи

електрообладнання наслідком якого стала пожежа.

Крім того, розширенню пожежі

сприяло також порушення позивачем правил пожежної безпеки -складування горючих

матеріалів впритул до електрошафи.

Майнова шкода, завдана

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам

фізичної або юридичної особи; а також шкода, завдану майну фізичної особи,

відшкодовується в повному і обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК

України).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України

шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на

відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір

підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом,

використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1192 ЦК України з

урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу,

яка завдала шкоди майну, відшкодовувати її в натурі (передати річ того ж роду і

такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки

у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають

відшкодуванню потерпілому, зазначається відповідно до реальної вартості

втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних

для відновлення пошкодженої речі.

За таких підстав зустрічна позовна

заява першого відповідача про стягнення 30918 грн. на відшкодування завданої

шкоди підлягає задоволенню, оскільки такий розмір шкоди підтверджується

матеріалами справи (дефектним актом, договірною ціною, зведеним кошторисним

розрахунком вартості будівництва) і позивач несе відповідальність за її

спричинення першому відповідачу.

У задоволенні первісного позову

слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.ст. 44,49

Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним та

зустрічним позовами покладаються на позивача.

На користь першого відповідача

підлягають стягненню витрати на сплачене держмито 309 грн. 18 коп., на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.

У зв'язку з відсутністю за

матеріалами справи квитанцій про оплату проведених експертиз (експертизи

оплачені) питання щодо розподілу судових витрат у цій частині буде вирішено в

порядку ст.88 ГПК України після надання квитанцій сторонами.

Зайве сплачене держмито за

зустрічним позовом у сумі 82 коп. не підлягає поверненню першому відповідачу,

оскільки сплив річний строк з дня його зарахування до бюджету (17.04.06).

Керуючись ст. 44,49, 82, 84, 85

Господарського  процесуального кодексу

України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову

відмовити.

2. Судові витрати за первісним

позовом покласти на позивача.

3. Зустрічний позов задовольнити

повністю.

4. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю “Авіста-Харків” м. Харків вул. Ромена -Роллана 12,

офіс 7 ідентифікаційний код  32005429 на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугатранссервіс” м. Луганськ,

Ленінський район, вул.. Дзержинського 52 ідентифікаційний код  32202091 шкоду в сумі 30918 грн., витрати на

сплачене держмито 309 грн. 18 коп., на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу 118 грн.

У

судовому засіданні 17.09.2007 р. за згодою сторін була оголошена  тільки вступна  та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 24.09.2007

року.

Відповідно до ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після

десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий                                                                             

Є.А.Лісовицький

Суддя                                                                                       

Н.М.Зюбанова

Суддя                                                                                         М.О.Москаленко