Постанова

від 26.11.2007 по справі 16/653(13/134)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.11.2007  року                                                           

Справа № 16/653(13/134)

Луганський

апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого

судді                     Якушенко

Р.Є.

суддів                                        Бородіної

Л.І.

          Медуниці О.Є.

Склад судової

колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного

господарського суду від 30.10.2007.

при

секретарі                   

судового

засідання                    Черніковій

Я.В.

за участю

представників сторін

від

позивача                             

Мілованов В.Д., дов. б/н від 28.09.2007

                              Тимохін В.Є.,

паспорт  НОМЕР_1 - директор

від 1-го

відповідача          Безкоровайний В.А.,

дов. б/н від 03.12.2006

                                                  Захаров

А.М., дов. б/н від 14.12.2006

від 2-го

відповідача          не прибув

Розглянувши

апеляційну

скаргу                    Товариства з

обмеженою відповідальністю

„Авіста-Харків”,

м. Харків

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         17.09.07

у справі                               №16/653(13/134)

(головуючий суддя -Лісовицький

Є.А.,

судді -Зюбанова Н.М., Москаленко

М.О.)

за первісним позовом           Товариства з обмеженою

відповідальністю

„Авіста-Харків”, м. Луганськ

до 1-го

відповідача                    Товариства  з обмеженою відповідальністю

„ЛугаТрансСервіс”,

м. Луганськ

          до 2-го відповідача                    Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про                                         стягнення

100778 грн. 75 коп.

за  зустрічним позовом         

Товариства з обмеженою відповідальністю

„ЛугаТрансСервіс”,

м. Луганськ

          до відповідача                    Товариства з обмеженою

відповідальністю

„Авіста-Харків”,

м. Луганськ

про                                        стягнення

30918 грн. 00 коп.

Рішенням

господарського суду Луганської області від 17.09.2007 у справі №16/653(13/134)

(головуючий суддя -Лісовицький Є.А., судді -Зюбанова Н.М., Москаленко О.А.)

відмовлено у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою

відповідальністю „Авіста-Харків” , м. Харків до Товариства  з обмеженою відповідальністю

„ЛугаТрансСервіс”, м. Луганськ та фізичної особи-підприємцяОСОБА_1 про

стягнення шкоди в сумі 100778 грн. 75 коп., завданої пожежею, та задоволено

зустрічний позов ТОВ „ЛугаТрансСервіс” до ТОВ „Авіста-Харків” про стягнення

матеріальної шкоди в сумі 30918 грн.

Рішення

господарського суду з посиланням на норми статей 186, 776, 1166, 1187, 1192

мотивоване необґрунтованістю вимог за первісним позовом та доведеністю

заявлених вимог за зустрічним позовом.

Відмовляючи

позивачу за первісним позовом у задоволенні вимог, господарський суд дійшов

висновку, що саме невиконання позивачем за договором оренди зобов”язань щодо

вжиття заходів з метою усунення можливості створення аварійного режиму в

електрошафі складського приміщення, в тому числі відремонтувати зношене

електрообладнання, потягло за собою створення аварійного режиму роботи

електрообладнання, наслідком якого стала пожежа.

Задовольняючи

зустрічний позов, місцевий господарський суд дійшов висновку, що шкода в сумі

30918 грн. підтверджена матеріалами справи (дефектним актом, договірною ціною,

зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва) і позивач несе

відповідальність за її спричинення першому відповідачу.

ТОВ

„Авіста-Харків”, позивач у справі, не погодився з прийнятим рішенням

господарського суду та подав апеляційну скаргу, якій просить скасувати його, як

таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права та прийняти нове

рішення, яким задовольнити первісний позов, а у задоволенні зустрічного позову

відмовити.

На

обгрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що згідно договору оренди він

прийняв в оренду тільки офісне та складське приміщення і ніколи не приймав в

оренду електрообладнання -електрошкаф та вважає, що суд не врахував положення

статті 186 Цивільного кодексу України, відповідно до якої електрошафа буде

приналежністю складського приміщення тільки тоді, коли вона призначена для його

обслуговування та пов”язана зі складом спільним призначенням. В даному випадку

в складі необхідне було тільки освітлення, а електрошафа потрібна була

відповідачу для надання електроенергії до мийки приватного підприємцяОСОБА_1,

2-го відповідача у справі.

Скаржник не

погоджується з висновками пожежно-технічної експертизи №1121/1122 від

12.07.2007 та вважає, що використання ним електроенергії тільки для освітлення

складського приміщення не може бути причиною аварійного режиму роботи

електромережі.

Також скаржник

вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки

відносно 2-го відповідача не вирішено спір.

Перший

відповідач у справі, ТОВ „ЛугаТрансСервіс”, подав відзив на апеляційну скаргу,

в якому з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає їх необгрунтованими,

а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення

господарського суду від 17.09.2007 у справі №16/653(13/134) -залишити без змін.

Другий

відповідач у справі, приватний підприємецьОСОБА_1, відзив на апеляційну скаргу

на надав, не забезпечив участі у судовому засіданні компетентного представника,

хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної

скарги.

Судова колегія

вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника 2-го

відповідача .

Заслухавши

доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, що приймали участь у

судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

01.06.2005 року

між першим відповідачем та позивачем був укладений договір оренди № 16

відповідно до якого перший відповідач передав позивачу в оренду строком до 31

грудня 2005 року   адміністративне приміщення

площею 18,4 м2 та складські приміщення площею 107,6 м2 за адресою АДРЕСА_1

(а.с. 9, т.1).

Згідно п. 2.1.5

договору позивач зобов'язався утримувати приміщення, які орендуються в

належному санітарному стані, додержуватися правил противопожежної безпеки, а

також правил користування тепловою та електричною енергією, охорони

навколишнього середовища.

Згідно п. 5.3.

договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про його припинення або

зміну він вважається пролонгованим на той же строк на тих же умовах.

01.06.2005 р.

перший відповідач передав позивачу за актом прийому-передачі офісні приміщення

к. 35., та складські приміщення Г-1 площею 107,6 м2, будь яке інше майно у тому

числі електрообладнання позивачу в користування не передавалося (а.с. 62, т.1).

Через зазначене

приміщення, транзитом проходить електрокабель який забезпечує електричним

струмом належне першому відповідачу приміщення Д-1 яке знаходиться у

користуванні другого відповідача на підставі договору оренди №4 від 15.04.2005

(а.с. 18, т.1).

В приміщенні

Г-1 орендованому позивачем знаходилась електрошафа що забезпечує роботу

транзитного електрокабеля.

06.02.2006 р. в

складському приміщенні орендованому позивачем орієнтовно в 04 год. 30 хв.

виникла пожежа. Місце виникнення пожежі -електрошафа. В наслідок виникнення

пожежі було пошкоджено складське приміщення, та належні позивачу матеріали, що

у ньому зберігалися.

Згідно

технічного висновку дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління

МНС України в Луганській області від 13.02.2006 р. № 13/19/22 найбільш

ймовірною причиною пожежі, що сталася 

06.02.2006 р. могло бути займання ізоляції електропроводів в середині

електрошафи в результаті теплових проявів електроструму при аварійних режимах

роботи електромережі (а.с. 138, т.1).

22.03.2006

позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з

відповідачів завдану йому в наслідок пожежі шкоду, яка згідно висновку

судово-товарознавчого дослідження склала 84 220 грн. 75 коп., та упущену вигоду

в сумі 13557 грн. 99 коп.

Обґрунтовуючи

свої вимоги тим, що пожежа, якою йому була завдана шкода,  виникла у електрошафі, до якої позивач не має

відношення, та яка належить позивачу.

Перший

відповідач позов не визнав посилаючись на те, що пожежа виникла в наслідок дій

позивача і саме позивач повинен нести відповідальність за її наслідки.

Другий

відповідач позов не визнає посилаючись на відсутність своєї вини у завданні

шкоди.

Першим

відповідачем заявлений зустрічний позов про стягнення з позивача матеріальної

шкоди в сумі 30918 грн. 00 коп., яка була йому завдана в наслідок порушення

позивачем умов договору в частині забезпечення протипожежної безпеки.

Рішенням

господарського суду Луганської області від 05.07.2006 у справі №13/134

первісний позов задоволено частково в сумі 84220 грн. 75 коп., стягнуто

державне мито в сумі 842 грн. 21 коп., витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 95 грн. 70 коп., витрати на послуги

адвоката в сумі 2433 грн., в решті вимог відмовлено, у задоволенні зустрічного

позову відмовлено.

Зазначене

рішення мотивоване обгрунтованістю заявлених вимог за первісним позовом в сумі

84220 грн. 75 коп., в матеріалах справи відсутні докази наявності порушень умов

договору оренди з боку орендаря, позивача у справі.

Першим

відповідачем не надано доказів протиправних дій позивача та його вини у

виникненні пожежі.

Другий

відповідач, як і позивач, є орендарем іншого приміщення 1-го відповідача у

справі. Будь-які докази вини 2-го відповідача в матеріалах справи відсутні

(а.с. 151, т1.).

Постановою

Луганського апеляційного господарського суду від 17.08.2006 вищезазначене

рішення залишене без змін (а.с. 27-29, т.2).

Вищий

господарський суд України постановою від 09.11.2006 скасував прийняті у справі

№13/134 рішення та передав справу до місцевого господарського суду на новий

розгляд (а.с. 47-49, т.2).

Під час нового

розгляду справі присвоєно № 16/653(13/134) та на виконання вказівок Вищого

господарського суду України та з метою повного з”ясування обставин, що мають

значення для справи ухвалою господарського суду Луганської області від

16.01.2007 було призначено комплексну пожежно-технічну та електротехнічну

експертизу (а.с. 77, т.2).

З урахуванням

висновків експертизи (а.с. 124-142, т.2) рішенням господарського суду

Луганської області від 17.09.2007 у задоволенні первісного позову відмовлено,

зустрічний позов задоволено з підстав викладених вище.

Перевіривши

матеріали справи, юридичну оцінку встановлених місцевим господарським судом

фактичних обставин справи, правильність застосування місцевим господарським

судом норм чинного законодавства, судова колегія апеляційної інстанції дійшла

висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Предметом

первісного позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідачів

шкоди, що складається з вартості пошкоджених будівельних матеріалів в сумі

84220 грн. 75 коп. та 13557 грн. 99 коп. упущеної вигоди (неотриманих доходів),

предметом зустрічного позову є вимога про стягнення з позивача завданої

знищенням орендованого майна шкоди в сумі 30918 грн.

Відповідно до

статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав  і обов”язків , у тому числі щодо

відшкодування кредиторові або іншій особі 

збитків (шкоди) -є зобов”язання, які виникають з договорів та інших правочинів

або внаслідок завдання шкоди.

Згідно зі

статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у  результаті 

порушення  її цивільного права,

має право на їх відшкодування.

Під збитками

розуміються витрати, яких особа зазнала у зв”язку зі знищенням або пошкодженням

речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення

свого порушеного права (реальні збитки), та доходи,  які 

особа  могла б реально одержати за

звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування

такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність

повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи

бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний

зв”язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушення.

За загальними

правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33

Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з

цього позивач повинен довести, що шкоду заподіяно саме протиправною поведінкою

відповідачів у справі, безпосередній причинний зв”язок між правопорушенням та

заподіянням шкоди і розмір відшкодування, а відповідачі повинні довести, що в

діях їх працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як вбачається з

матеріалів справи 01.06.2005 перший відповідач передав позивачу за актом

приймання-передачі офісне приміщення к. 35 та складське приміщення Г-1 площею

107,6 кв.м., будь-яке інше майно, у тому числі електрообладнання, позивачу в

користування не передавалося.

Через зазначене

приміщення транзитом проходить електрокабель, який забезпечує електричним

струмом належне першому відповідачу приміщення Д-1, що знаходиться у

користуванні другого відповідач у справі.

В приміщення

Г-1, орендованому позивачем, знаходиться електрошафа, що забезпечує роботу

транзитного електрокабеля.

06.02.2006 в

складському приміщенні, орендованому позивачем, приблизно в 04 годині 30

хвилині виникла пожежа. Місце виникнення пожежі -електрошафа. Внаслідок

виникнення пожежі було пошкоджене складське приміщення, та належні позивачу

матеріали, що у ньому зберігалися.

Матеріалами

справи доведено, що електрошафа окремо не визначена як майно, що передається в

оренду. Зміст договору оренди №16 від 01.06.2005 з позивачем у справі не

містить будь-яких застережень щодо використання електрошафи, умов її

обслуговування. Позивач не надав доказів, які б підтверджували його заперечення

щодо знаходження електрошафи в орендованому приміщенні. Проте, електрошафа

необхідна для нормальної експлуатації орендованого приміщення і також

використовувалася позивачем для освітлення приміщення.

Судова колегія

погоджується з висновком місцевого господарського суду, що електрошафа є

приналежністю складського приміщення, орендованого позивачем.

В силу статті

186 Цивільного кодексу України приналежність слідує за головною річчю, якщо

інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до

пункту 2.1.5 договору  оренди позивач

зобов”язувався утримувати приміщення, які орендуються в належному санітарному

стані, додержуватися правил протипожежної безпеки, а також правил користування

тепловою та електричною енергією, охорони навколишнього середовища.

Пожежна безпека

на об”єкті забезпечується системами запобігання пожежі і протипожежного

захисту, у тому числі організаційно-технічними заходами -виключенням можливості

появи іскрового розряду в горючому середовищі з енергією, рівною і більшою

мінімальної енергії запалювання.

З метою повного

з”ясування обставин, пов”язаних із з”ясуванням достовірної причини виникнення

пожежі, місцевий господарський суд задовольнив клопотання позивача і 1-го

відповідача та призначив пожежно-технічну і електротехнічну експертизу на

вирішення якої були поставлені питання, визначені сторонами.

За результатами

проведеної експертизи встановлено, що експлуатація складського приміщення за

адресою:АДРЕСА_1 з боку ТОВ „Авіста-Харків” відбувалася з порушенням вимог

Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з

питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126 (далі - Правила), зокрема:

- пункту 5.1.7

з”єднання електричних проводів освітлювальної мережі були виконані за допомогою

холодної скрутки;

-пунктів

5.1.14, 5.1.29 допускалося складування горючих матеріалів на відстані менше 1м.

від електрошафи та електричних проводів;

-пункту 6.1.2

приміщення складу не було обладнане пожежною сигналізацією.

Під час

дослідження місця пожежі експертами ХНДІСЕ було встановлено, що апарати

загального відключення (вимикачі) силових та освітлювальних мереж складу були

встановлені усередені даного приміщення, а не зовні, як цього вимагає пункт

5.1.21 Правил. Невиконання даної вимоги призводило до того, що після закінчення

роботи в складі з електрообладнання електрошафи та мереж їх живлення не

відключалася напруга, що є відступом від вимог 

пункту 5.1.30 Правил.

Аналіз зон

термічного руйнування матеріалів і обладнання складу будівельних матеріалів

показав, що зона горіння знаходилася у дальній лівій від воріт частині

приміщення, у районі розташування електричної шафи. Якщо припустити, що пожежа

виникла в електрошафі або на одній з ділянок електричного кабелю в зазначеному

місці, то вона поширювалася в приміщенні тільки від цього обладнання. Це

означає, що складовані горючі матеріали просторово заходилися від місця

виникнення горіння на такій відстані, яке не виключило можливість поширення

пожежі. У випадку, коли будівельні матеріали, що належали ТОВ „Авіста-Харків”,

були б складовані на деякій відстані від електрошафи або електричного кабелю,

то наслідки пожежі були б іншими. Такий спосіб складування будівельних

матеріалів утруднив би, а в деяких випадках і виключив би можливість поширення

пожежі в складському приміщенні.

Результати

дослідження дозволяють зробити висновок, що безпосередньою причиною виникнення

пожежі була дія теплової енергії іскор короткого замікання на горючі матеріали,

які знаходилися у просторі електрошафи, обмеженому підлогою та її середньою

частиною.

Користування

працівниками приватного підприємцяОСОБА_1 опалювальними приборами не могло бути

підставою займання ізоляції електропроводів і не знаходиться у причинному

зв”язку з виникненням пожежі.

Статтею 5

Закону України „Про пожежну безпеку” №3745-ХІІ 

від 17.12.1993 передбачається, що обов”язки сторін щодо забезпечення пожежної

безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди. У договорі

оренди від 01.06.2005 №16 визначено, що ТОВ „Авіста-Харків”, зобов”язувалося

додержуватися в орендованих приміщеннях правил пожежної безпеки без

конкретизації яких-небудь їх положень. Це означає, що ТОВ „Авіста-Харків”

повинно було забезпечити пожежну безпеку орендованих приміщень за усіма

напрямками, у тому числі і безпечну експлуатацію інженерного обладнання складу

будівельних матеріалів.

Таким чином, за

результатом проведеного дослідження можно зробити висновок, що додержання

правил пожежної безпеки в орендованому приміщенні покладається на орендатора,

якщо це визначено в договорі оренди. Укладання додаткових угод (актів) щодо

додержання правил пожежної безпеки при експлуатації інженерного обладнання, яке

знаходиться в орендованому приміщенні, у тому числі і окремих елементів його

електроустановки, нормативними документами у сфері пожежної безпеки не

передбачається.

Оцінивши

висновок судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи

№1121/1122 від 12.07.2007, враховуючи те, що позивач не довів вжиття ним

заходів щодо дотримання правил пожежної безпеки, місцевий господарський суд

дійшов правомірного висновку, що невиконання позивачем умов пункту 2.1.5 договору

оренди №16 від 01.06.2005 потягло за собою створення аварійного режиму роботи

електрообладнання, наслідком якого стала пожежа.

Враховуючи

викладене та те, що позивач не довів протиправної поведінки відповідачів у

справі, місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні

первісного позову.

Матеріалами

справи доведено, що пожежею завдано шкоди орендованому позивачем майну і

витрати „орендодавця”, 1-го відповідача у справі, які він мусить зробити на

відновлення пошкодженого майна, складають 30918 грн., що підтверджується

дефектним актом, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, а тому

місцевий господарський суд цілком правомірно задовольнив вимоги за зустрічним

позовом.

Доводи

апеляційної скарги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального

права і не вирішено питання щодо вимог до 2-го відповідача за первісним позовом

у справі, відхиляються судовою колегією, оскільки у задоволенні первісного

позову відмовлено повністю, тобто відносно обох відповідачів.

В решті доводи

апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судовою

колегією відхиляється заперечення позивача щодо висновків судової експертизи.

Клопотання щодо проведення додаткової експертизи та перелік питань, які

необхідно поставити перед експертом позивачем не подавалося як в суд першої

інстанції, так і під час апеляційного провадження.

З огляду на

викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду

Луганської області від 17.09.2007 у справі №16/653(13/134) відповідає фактичним

обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не

підлягає.

Відповідно до

статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за

апеляційною скаргою покладається на її заявника -позивача у справі.

Відповідно до

вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому

засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись

статтями ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального

кодексу України, Луганський апеляційний 

господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіста-Харків” на рішення

господарського суду Луганської області від 17.09.2007 у справі №16/653(13/134)

залишити без задоволення.

2. Рішення

господарського суду Луганської області від 17.09.2007 у справі №16/653(13/134)

залишити без змін.

Постанова

набирає законної сили з дня її прийняття.         

Постанова може

бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у

місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий

суддя                                                           

Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                               

Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                

О.Є. Медуниця